style='margin-left:0cm;border:none;padding:0cm'>Порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї

Відповідно до чинного законодавства, застосуванню заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання або застосування, якщо дозволяють обставини. Без попередження такі заходи примусу можуть бути застосовані у випадках виникнення безпосередньої реальної загрози життю або здоров’ю громадян чи працівника міліції.

Як зазначалося вище, в залежності від обставин, попередження може бути зроблене голосом, або голосом з використанням гучномовців.

При застосуванні вогнепальної зброї попередження може мати три форми: попередження голосом про її застосування; оголення та приведення у готовність вогнепальної зброї, щоб це бачив правопорушник; попереджувальний постріл. Більшість правопорушників та правоохоронців вважають, що попереджувальний постріл завжди здійснюється вгору, але більшого психологічного впливу на правопорушника можна досягти пострілом у щільну площину, яка «виконає роль кулеуловлювача» (поверхня землі, дерев’яна підлога, стовбур дерева тощо).

Слід пам’ятати, що у разі неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати ступеня, необхідного для виконання покладених на міліцію обов’язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров’ю правопорушників та інших громадян.

Такі ж вимоги стосуються й інших посадових осіб та громадян.

Без попередження силу може бути застосовано у випадках, коли виникає безпосередня загроза життю чи здоров’ю працівника міліції, людей або збройного нападу чи опору.

Як уже відзначалося, забороняється застосовувати зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Але застосування сили (у тому числі й зброї) в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, особі чи правам цієї людини або інших громадян, якщо цю небезпеку за даних обставин не можна було усунути іншими засобами і, якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода, не буде порушенням Закону і буде визнане правомірним.

Розглянемо таку ситуацію: працівник міліції, у форменному одязі, під час несення служби по охороні громадського порядку на центральному майдані населеного пункту, де відбувався концерт зі значною кількістю глядачів, помітив, що поруч з ним виникла бійка між двома невідомими і один з них замахнувся для завдання удару ножем іншому. Міліціонер, маючи тверді навички в поводженні зі зброєю, і з переконанням, що від її застосування ніхто із сторонніх осіб не постраждає, оголяє вогнепальну зброю, приводить зброю у готовність і падає на землю для виконання пострілу в правопорушника знизу з метою максимального зменшення ризику для життя і здоров’я потерпілого та сторонніх осіб. Внаслідок виконаного під кутом 40–45° пострілу нападника поранено в плече.

У цьому випадку для потерпілого виникла безпосередня, реальна, очевидна загроза життю та здоров’ю від нападника і такі дії працівника міліції будуть визнані правомірними.

У більшості випадків сила застосовується як працівниками міліції, так і посадовими особами, громадянами у разі виникнення ситуації необхідної оборони, тобто дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або іншої особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання (див. Додаток 2, ст.36 нового КК України).

Отже, працівник міліції, громадянин, потрапивши в ситуацію необхідної оборони, може заподіяти шкоду нападникові, у тому числі, наприклад, і завдати удар гумовим кийком у життєво важливі органи.

У разі застосування спеціальних засобів та вогнепальної зброї, маючи на те відповідні підстави, службові та посадові особи, в залежності від конкретних обставин, повинні проявляти витримку, виходячи із ступеня небезпечності правопорушення і тієї законної мети, яку має бути досягнуто і з заподіянням найменшої шкоди, завдання найлегших поранень та збереження життя.

Особливості застосування заходів фізичного впливу

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі й прийоми рукопашного бою, для припинення адміністративних правопорушень (протиправної, винної – умисної або необережної – дії чи бездіяльності, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність), чи злочинів (передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння – дія або бездіяльність, – вчинене суб’єктом злочину.

Окрім цього такий примус може бути застосований  для подолання протидії законним вимогам працівника міліції.

Права та обов’язки для працівників міліції встановлені відповідними Законами України, Указами та розпорядженнями Президента України, Постановами Уряду та наказами МВС України.

Про застосування заходів фізичного впливу працівник міліції доповідає письмовим рапортом своєму безпосередньому начальнику.