4.3.Екологічні регламенти рекреаційної індустрії

Розкриваючи дане питання слід відзначити, що рекреаційне природокористування характеризується і серйозними негативни­ми наслідками для природних комплексів.

Як відомо, економічною основою рекреаційної індустрії мо­жуть бути різні форми власності, а окремі курортополіси та рекрополіси - становити вільні економічні зони, наприклад, міста-курорти Трускавець, Моршин, селища - Східниця, Підгородці, Підбуж.

Треба пам'ятати, що рекреаційні ресурси, як і багато інших, мають певні запаси. Можна говорити про їх вичерпність, яка тео­ретично визначається порогом навантаження на них, вище якого ресурси або істотно змінюються в сторону меншої привабливості, або деградують природні багатства.

Надмірна експлуатація ресурсів часто призводить до їх зни­щення. Від витоптування ущільнюються ґрунти, змінюється гідрологічний режим, деградують рослинні асоціації, забруд­нюється побутовими відходами природне середовище.

Перспективи рекреаційного освоєння регіону висувають на­укову і практичну проблему обґрунтування екологічних регла­ментів територіальних пропозицій і масштабів розвитку відпочинкової індустрії.

Необхідно знати, що в основі рекреаційної політики по­винні лежати науково обґрунтовані норми рекреаційного наван­таження на природне середовище, в межах яких воно зберігає здатність до самовідновлення. У практичному плані рекреаційне навантаження виражається максимально можливою кількістю осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не вик­ликаючи деградації природних екосистем.

Нормативи рекреаційного навантаження повинні врахову­вати природні умови рекреаційних територій (характер рельєфу, механічний склад ґрунтів, лісові території, типи лісу тощо), дотримання яких забезпечило б рівновагу природних екосистем в залежності від інтенсивності впливу і режиму їх використання.

Аналізуючи джерела інформації з даної проблеми, як вітчиз­няні так і зарубіжні, фахівці даної галузі по-різному наводять дані відносно навантаження, яке в основному залежить від плоскої рівнини, гористості, гірської місцевості, пісчаних ґрунтів тощо.

Загальноприйнятою вважається для довготривалого відпо­чинку норма від 4 до 18 чол/га або 400/1800 чол/км2. Але ці дані теж не можуть бути абсолютно прийнятними, вони залежать від складу території та спеціалізації району для рекреаторів.

В світовій практиці рекреаційного використання природних комплексів спостерігаються великі відмінності в нормативах. На­приклад, в Україні до 1990 р. загально курортна норма забудови складала від 350 до 500 м3 на одне ліжко-місце, в той час на бол­гарському курорті "Золоті піски" цей показник дорівнює 150 м3, на румунському курорті "Мамайя" - 85 м3, на англійському ку­рорті "Бронімор" - 53 м3 на одне ліжко-місце.

Наведемо екологічні регламенти рекреаційного освоєння те­риторій за Мироненко Н.С., Твердохлєбовим І. Т. (Рекреаційна ге­ографія. - М. : Вид. МГУ, 1981. - 207с), які та застосовуються в основному на всій території США це багаторічна практика вико­ристання територій без нанесення деградації, як показано в таб.4.1.

Таблиця 4.1. Норми рекреаційного навантаження на природні екосистеми, прийняті в США

Доцільно також відзначити про сусідню країну Польщу, де фактична концентрація туристів у рекреаційних місцевостях ко­ливається від 50 до 500 чол./км2 (див. Табл.. 4.1.).

Таблиця 4.2 Нормативні показники рекреаційного навантаження на природні комплекси Польщі

Подібні нормативи прийняті в Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдавії та інших сусідніх державах. Виходячи із світо­вої практики, для Карпатського регіону розроблені нормативи ре­креаційного навантаження на природні комплекси вченими Інституту регіональних досліджень під керівництвом В.Кравціва та інших, що доцільно прийняти в розвитку рекреаційної індустрії. При їх визначені враховувався той факт, що в регіоні виділяються три групи природних комплексів - гірські, горбисті, низовинні.

Нормативи рекреаційного навантаження залежать також від пори року. Відмінність території взимку значно нижча, тому норми рекреаційного навантаження в зимовий період є нижчими і складають в середньому 30 - 50% для рівнинних і 50 - 80% - для гірських територій (табл.4.3).

Дані показники є максимальними і дають загальне уявлен­ня про норми рекреаційного навантаження на різні природні ком­плекси.

Показники рекреаційного навантаження для кожної, ок­ремо взятої, території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов. Норми рекреаційного наванта­ження служать базою для визначення рекреаційних районів (табл.4.4).

Таблиця 4.3 Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси Карпатського регіону

Таблиця 4.4 Місткість рекреаційних територій Карпатського регіону

Як видно з наведених табличних даних, рекреаційні тери­торії займають 11,7% площі всього регіону. Визначені показники разової рекреаційної місткості складають в середньому: влітку -3,9 млн. Чол..; узимку - 1,7 млн. чол.

Рекреаційна індустрія визначається ресурсними можливос­тями, що безпосередньо впливають на отримання нових наукових результатів і нових технологій, реалізацію оздоровчих процедур та організацію належного сервісу, підготовку і перепідготовку кадрів, курортного виробництва. Тому рекреацію слід розглядати, з одно­го боку, як сукупність природних ресурсів і технологій, а з іншого - як здатність до розробки, впровадження та передачі нових на­укових та технологічних досягнень у лікуванні, обслуговуванні та відпочинку. Організаційно економічний зміст рекреації полягає в його ресурсних та організаційних можливостях, спрямованих на забезпечення населення ефективними оздоровчими послугами. Рівень розвитку рекреаційної індустрії та організаційна структура визначаються всією сукупністю ресурсів, за допомогою яких бу­дуть розв'язані проблеми оптимізації оздоровлення.

Організація рекреаційної індустрії повинна забезпечувати оптимальну взаємоузгодженість дій всіх ланок процесів інно­ваційної та технологічної діяльності з метою підготовки їх до ефективного використання нововведень шляхом якісної зміни технологій. Тому актуальною стає розробка методів та алгоритмів оцінки і прогнозування ефективності технологій, вибору опти­мальних коригуючих впливів.

Запропоновані нормативні показники рекреаційного наван­таження повинні служити орієнтиром при реконструкції діючих і проектуванні будівництва нових об'єктів у Карпатському регіоні.

Розкриваючи дане питання слід відзначити, що рекреаційне природокористування характеризується і серйозними негативни­ми наслідками для природних комплексів.

Як відомо, економічною основою рекреаційної індустрії мо­жуть бути різні форми власності, а окремі курортополіси та рекрополіси - становити вільні економічні зони, наприклад, міста-курорти Трускавець, Моршин, селища - Східниця, Підгородці, Підбуж.

Треба пам'ятати, що рекреаційні ресурси, як і багато інших, мають певні запаси. Можна говорити про їх вичерпність, яка тео­ретично визначається порогом навантаження на них, вище якого ресурси або істотно змінюються в сторону меншої привабливості, або деградують природні багатства.

Надмірна експлуатація ресурсів часто призводить до їх зни­щення. Від витоптування ущільнюються ґрунти, змінюється гідрологічний режим, деградують рослинні асоціації, забруд­нюється побутовими відходами природне середовище.

Перспективи рекреаційного освоєння регіону висувають на­укову і практичну проблему обґрунтування екологічних регла­ментів територіальних пропозицій і масштабів розвитку відпочинкової індустрії.

Необхідно знати, що в основі рекреаційної політики по­винні лежати науково обґрунтовані норми рекреаційного наван­таження на природне середовище, в межах яких воно зберігає здатність до самовідновлення. У практичному плані рекреаційне навантаження виражається максимально можливою кількістю осіб, які можуть одночасно перебувати на даній території, не вик­ликаючи деградації природних екосистем.

Нормативи рекреаційного навантаження повинні врахову­вати природні умови рекреаційних територій (характер рельєфу, механічний склад ґрунтів, лісові території, типи лісу тощо), дотримання яких забезпечило б рівновагу природних екосистем в залежності від інтенсивності впливу і режиму їх використання.

Аналізуючи джерела інформації з даної проблеми, як вітчиз­няні так і зарубіжні, фахівці даної галузі по-різному наводять дані відносно навантаження, яке в основному залежить від плоскої рівнини, гористості, гірської місцевості, пісчаних ґрунтів тощо.

Загальноприйнятою вважається для довготривалого відпо­чинку норма від 4 до 18 чол/га або 400/1800 чол/км2. Але ці дані теж не можуть бути абсолютно прийнятними, вони залежать від складу території та спеціалізації району для рекреаторів.

В світовій практиці рекреаційного використання природних комплексів спостерігаються великі відмінності в нормативах. На­приклад, в Україні до 1990 р. загально курортна норма забудови складала від 350 до 500 м3 на одне ліжко-місце, в той час на бол­гарському курорті "Золоті піски" цей показник дорівнює 150 м3, на румунському курорті "Мамайя" - 85 м3, на англійському ку­рорті "Бронімор" - 53 м3 на одне ліжко-місце.

Наведемо екологічні регламенти рекреаційного освоєння те­риторій за Мироненко Н.С., Твердохлєбовим І. Т. (Рекреаційна ге­ографія. - М. : Вид. МГУ, 1981. - 207с), які та застосовуються в основному на всій території США це багаторічна практика вико­ристання територій без нанесення деградації, як показано в таб.4.1.

Таблиця 4.1. Норми рекреаційного навантаження на природні екосистеми, прийняті в США

Доцільно також відзначити про сусідню країну Польщу, де фактична концентрація туристів у рекреаційних місцевостях ко­ливається від 50 до 500 чол./км2 (див. Табл.. 4.1.).

Таблиця 4.2 Нормативні показники рекреаційного навантаження на природні комплекси Польщі

Подібні нормативи прийняті в Чехії, Словаччині, Угорщині, Румунії, Молдавії та інших сусідніх державах. Виходячи із світо­вої практики, для Карпатського регіону розроблені нормативи ре­креаційного навантаження на природні комплекси вченими Інституту регіональних досліджень під керівництвом В.Кравціва та інших, що доцільно прийняти в розвитку рекреаційної індустрії. При їх визначені враховувався той факт, що в регіоні виділяються три групи природних комплексів - гірські, горбисті, низовинні.

Нормативи рекреаційного навантаження залежать також від пори року. Відмінність території взимку значно нижча, тому норми рекреаційного навантаження в зимовий період є нижчими і складають в середньому 30 - 50% для рівнинних і 50 - 80% - для гірських територій (табл.4.3).

Дані показники є максимальними і дають загальне уявлен­ня про норми рекреаційного навантаження на різні природні ком­плекси.

Показники рекреаційного навантаження для кожної, ок­ремо взятої, території визначаються на місці з урахуванням конкретних природних умов. Норми рекреаційного наванта­ження служать базою для визначення рекреаційних районів (табл.4.4).

Таблиця 4.3 Нормативи рекреаційного навантаження на природні комплекси Карпатського регіону

Таблиця 4.4 Місткість рекреаційних територій Карпатського регіону

Як видно з наведених табличних даних, рекреаційні тери­торії займають 11,7% площі всього регіону. Визначені показники разової рекреаційної місткості складають в середньому: влітку -3,9 млн. Чол..; узимку - 1,7 млн. чол.

Рекреаційна індустрія визначається ресурсними можливос­тями, що безпосередньо впливають на отримання нових наукових результатів і нових технологій, реалізацію оздоровчих процедур та організацію належного сервісу, підготовку і перепідготовку кадрів, курортного виробництва. Тому рекреацію слід розглядати, з одно­го боку, як сукупність природних ресурсів і технологій, а з іншого - як здатність до розробки, впровадження та передачі нових на­укових та технологічних досягнень у лікуванні, обслуговуванні та відпочинку. Організаційно економічний зміст рекреації полягає в його ресурсних та організаційних можливостях, спрямованих на забезпечення населення ефективними оздоровчими послугами. Рівень розвитку рекреаційної індустрії та організаційна структура визначаються всією сукупністю ресурсів, за допомогою яких бу­дуть розв'язані проблеми оптимізації оздоровлення.

Організація рекреаційної індустрії повинна забезпечувати оптимальну взаємоузгодженість дій всіх ланок процесів інно­ваційної та технологічної діяльності з метою підготовки їх до ефективного використання нововведень шляхом якісної зміни технологій. Тому актуальною стає розробка методів та алгоритмів оцінки і прогнозування ефективності технологій, вибору опти­мальних коригуючих впливів.

Запропоновані нормативні показники рекреаційного наван­таження повинні служити орієнтиром при реконструкції діючих і проектуванні будівництва нових об'єктів у Карпатському регіоні.