2.1. Освоєння Карпатського регіону

Розкриваючи дану проблему на основі проведених досліджень доступних джерел інформації, дамо насамперед оцінку досягнутого рівня рекреаційного освоєння регіону і тут же зазначимо, що вона не буде об'єктивною, якщо розглядатиметься як самоціль або ізольованою від соціально-економічного контекс­ту. Оперування тими чи іншими показниками, крім констатації фактів, нічого конструктивного в аргументацію висновків та ідей внести не може. Тим більше, коли йдеться про сферу, яка претен­дує на роль провідної в структурі господарського комплексу регіону.

В окремих районах Карпат насиченість територій рекре­аційними об'єктами досить висока, але це не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння, оскільки якість нашого сучасного обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рек­реаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним. Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в розвитку перспектив соціально-економічної реконструкції регіону, треба керуватися наступними основними напрямками та критеріями, які можуть бути основою у цій діяльності (даються як рекомендаційні.)

/. Екологічна безпека рекреаційного освоєння території. Це означає необхідність дотримання жорстких еко­логічних регламентів у процесі реалізації практичних дій в сфері рекреаційного господарювання. Природа Карпат ду­же вразлива до антропогенних навантажень. А так як побу­тує думка, що рекреація є досить екологічно чистою галуз­зю діяльності, то завжди є спокуса масштабності, а це може стати руйнівником природи. Тому дуже важливо, щоб, по-перше, розміщення і місткість рекреаційних об'єктів врахо­вували фізико-географічні умови території; по-друге, фактичне рекреаційне навантаження на ландшафт не переви­щувало норм його природної рекреаційної місткості.

2.  Соціальна необхідність означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоров­лені, її здатність задовольнити попит населення на рекре­аційні послуги в регіоні. Сьогодні є досить складна ситу­ація: в більшості з економічних причин обсяг потреб на оздоровлення і лікування перевищує величину попиту на відповідні послуги. В процесі економічної стабілізації цей розрив поступово зменшуватиметься.

3. Економічна доцільність означає прибутковість діяль­ності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну виго­ду для території. Цей критерій треба розглядати і з точки зору національних наслідків розвитку рекреації. Йдеться про розширення зайнятості населення, особливо в гірських районах, залучення приватного сектора до рекре­аційного бізнесу, створення ринків збуту продукції, роз­виток народних промислів. Підготовка фахівців для на­родних промислів здійснюється на інженерно-педа­гогічному факультеті Дрогобицького університету для всього Карпатського регіону, тому свідченням є контин­гент студентів, які навчаються на тому ж факультеті по цих професіях. Хоча зрозуміло, що це залежатиме від того, який економічний режим буде створено для функціону­вання суб'єктів рекреаційного господарювання.

4.  Порівняння з зарубіжними аналогами. Цей прийом до­сить часто використовують для аргументації тих чи інших пропозицій, особливо щодо розвитку планових перспектив. Зарубіжні стандарти переносяться на наш реальний процес діяльності і служать певним орієнти­ром на майбутнє. Слід взяти до уваги, що досягнутий рівень розвитку рекреації в окремих країнах світу є до­сягненням відповідної економічної системи господарю­вання, яка формувалась протягом тривалого часу. Тому зарубіжні приклади можуть бути використані як пер­спективні щодо розвитку і становлення ринкових відно­син у нашій державі.

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку рек­реаційної індустрії в регіоні є наявна матеріальна база, з об'єкта­ми різного рекреаційного профілю, яка повинна розвиватися за­лежно від особливостей того чи іншого району.

Безперечно, що туристичні бази, кемпінги доцільніше роз­вивати в гірській місцевості, щоб використовувати їх за призна­ченням круглорічно, щоб зберегти трудові ресурси без скорочен­ня працюючих в будь-який сезон року.

Будинки та пансіонати відпочинку доцільніше розміщати поблизу лікувальних закладів, у місцях з добрим транспортним сполученням та іншими сферами послуг. Розвиток рекреаційних об'єктів повинен покладатися на місцеві органи державної влади.

Розміщення рекреаційних об'єктів у Львівській області по­казано на рис 1.

Рис. 1. Структура рекреаційного фонду Львівської області

У структурі регіонального фонду ця галузь займає провідне місце по кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (67%), баз відпочинку (52,7%), готелів (49%). Із загальної кількості місць у всіх рекреаційних закладах регіону на Закарпатську область припадає 20,5%, Чернівецьку -10,7%. У цілому ж у 1995 р. на за­клади санаторно-курортного лікування припадало 38,2% місць, відпочинку - 28,8%, туризму - 33%.

Таблиця 2.1. Рекреаційний фонд Карпатського регіону станом на 1997 рік

Розвиток матеріальної бази рекреації за останні роки пока­зує, як за цей час відбулись певні структурні зрушення в цій сфері, На фоні росту кількості рекреаційних об'єктів зменшилась їх сумарна місткість. Розвиток ринкової економіки вимагає поліпшення якісних характеристик рекреаційного процесу, а не штучного нарощування обсягів нового будівництва.

Нинішні зміни викликані умовами сьогодення ринкової економіки, тобто реконструкції діючих об'єктів, їх перепрофілювання та надання тих послуг, які характеризуються найбільшим попитом серед населення своєї країни та туристів, що приїжджа­ють на відпочинок. Створення сприятливих умов дозволить відповідно збільшити приплив туристів з інших країн.

Необхідно зауважити, що які б добрі не були створені рекре­аційні умови, зони відпочинку лікування і тому подібне, не буде мати успіху ця діяльність, якщо в країні не буде мати розвивати­ся економіка з усіма її складовими, а саме:

• стабілізація фінансової системи;

• розвиток підприємництва - фермерства;

• створення чітких діючих законів, які б мали довготри­валу дію;

• залучення іноземних капіталів;

• стабільність політичної ситуації між різними гілками влади;

• проведення дійсної приватизації та створення різних форм власності;

• подолання дефіциту виплат заробітних плат усім працівникам галузей виробництва;

• зменшення податків, зборів та різних стягнень як з фізичних, так і юридичних осіб;

• державна підтримка всіх нововведень і новацій.

 Наведені фактори не є вичерпними, але вони відіграють важливу роль в розвитку рекреації у регіоні і тому їх необхідно прийняти за основу виконання державними органами влади.

Розвиток туризму в Карпатах - це повернення капіталів в Україну, зміцнення її суверенітету і державності, для цього є всі умови тільки їх необхідно втілити у реальність. Карпатський регіон за своїми природними даними не поступається ні єдиній країні Європи. Для сьогодення галузь рекреації повинна бути однією з пріоритетних видів діяльності.

Розкриваючи дану проблему на основі проведених досліджень доступних джерел інформації, дамо насамперед оцінку досягнутого рівня рекреаційного освоєння регіону і тут же зазначимо, що вона не буде об'єктивною, якщо розглядатиметься як самоціль або ізольованою від соціально-економічного контекс­ту. Оперування тими чи іншими показниками, крім констатації фактів, нічого конструктивного в аргументацію висновків та ідей внести не може. Тим більше, коли йдеться про сферу, яка претен­дує на роль провідної в структурі господарського комплексу регіону.

В окремих районах Карпат насиченість територій рекре­аційними об'єктами досить висока, але це не говорить про високий рівень рекреаційного освоєння, оскільки якість нашого сучасного обслуговування та інших сервісних умов є далекою від світових стандартів. Тому тільки комплексний підхід до оцінки рівня рек­реаційного освоєння буде найбільш правомірним та об'єктивним. Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в розвитку перспектив соціально-економічної реконструкції регіону, треба керуватися наступними основними напрямками та критеріями, які можуть бути основою у цій діяльності (даються як рекомендаційні.)

/. Екологічна безпека рекреаційного освоєння території. Це означає необхідність дотримання жорстких еко­логічних регламентів у процесі реалізації практичних дій в сфері рекреаційного господарювання. Природа Карпат ду­же вразлива до антропогенних навантажень. А так як побу­тує думка, що рекреація є досить екологічно чистою галуз­зю діяльності, то завжди є спокуса масштабності, а це може стати руйнівником природи. Тому дуже важливо, щоб, по-перше, розміщення і місткість рекреаційних об'єктів врахо­вували фізико-географічні умови території; по-друге, фактичне рекреаційне навантаження на ландшафт не переви­щувало норм його природної рекреаційної місткості.

2.  Соціальна необхідність означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоров­лені, її здатність задовольнити попит населення на рекре­аційні послуги в регіоні. Сьогодні є досить складна ситу­ація: в більшості з економічних причин обсяг потреб на оздоровлення і лікування перевищує величину попиту на відповідні послуги. В процесі економічної стабілізації цей розрив поступово зменшуватиметься.

3. Економічна доцільність означає прибутковість діяль­ності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну виго­ду для території. Цей критерій треба розглядати і з точки зору національних наслідків розвитку рекреації. Йдеться про розширення зайнятості населення, особливо в гірських районах, залучення приватного сектора до рекре­аційного бізнесу, створення ринків збуту продукції, роз­виток народних промислів. Підготовка фахівців для на­родних промислів здійснюється на інженерно-педа­гогічному факультеті Дрогобицького університету для всього Карпатського регіону, тому свідченням є контин­гент студентів, які навчаються на тому ж факультеті по цих професіях. Хоча зрозуміло, що це залежатиме від того, який економічний режим буде створено для функціону­вання суб'єктів рекреаційного господарювання.

4.  Порівняння з зарубіжними аналогами. Цей прийом до­сить часто використовують для аргументації тих чи інших пропозицій, особливо щодо розвитку планових перспектив. Зарубіжні стандарти переносяться на наш реальний процес діяльності і служать певним орієнти­ром на майбутнє. Слід взяти до уваги, що досягнутий рівень розвитку рекреації в окремих країнах світу є до­сягненням відповідної економічної системи господарю­вання, яка формувалась протягом тривалого часу. Тому зарубіжні приклади можуть бути використані як пер­спективні щодо розвитку і становлення ринкових відно­син у нашій державі.

Важливою характеристикою сучасного стану розвитку рек­реаційної індустрії в регіоні є наявна матеріальна база, з об'єкта­ми різного рекреаційного профілю, яка повинна розвиватися за­лежно від особливостей того чи іншого району.

Безперечно, що туристичні бази, кемпінги доцільніше роз­вивати в гірській місцевості, щоб використовувати їх за призна­ченням круглорічно, щоб зберегти трудові ресурси без скорочен­ня працюючих в будь-який сезон року.

Будинки та пансіонати відпочинку доцільніше розміщати поблизу лікувальних закладів, у місцях з добрим транспортним сполученням та іншими сферами послуг. Розвиток рекреаційних об'єктів повинен покладатися на місцеві органи державної влади.

Розміщення рекреаційних об'єктів у Львівській області по­казано на рис 1.

Рис. 1. Структура рекреаційного фонду Львівської області

У структурі регіонального фонду ця галузь займає провідне місце по кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (67%), баз відпочинку (52,7%), готелів (49%). Із загальної кількості місць у всіх рекреаційних закладах регіону на Закарпатську область припадає 20,5%, Чернівецьку -10,7%. У цілому ж у 1995 р. на за­клади санаторно-курортного лікування припадало 38,2% місць, відпочинку - 28,8%, туризму - 33%.

Таблиця 2.1. Рекреаційний фонд Карпатського регіону станом на 1997 рік

Розвиток матеріальної бази рекреації за останні роки пока­зує, як за цей час відбулись певні структурні зрушення в цій сфері, На фоні росту кількості рекреаційних об'єктів зменшилась їх сумарна місткість. Розвиток ринкової економіки вимагає поліпшення якісних характеристик рекреаційного процесу, а не штучного нарощування обсягів нового будівництва.

Нинішні зміни викликані умовами сьогодення ринкової економіки, тобто реконструкції діючих об'єктів, їх перепрофілювання та надання тих послуг, які характеризуються найбільшим попитом серед населення своєї країни та туристів, що приїжджа­ють на відпочинок. Створення сприятливих умов дозволить відповідно збільшити приплив туристів з інших країн.

Необхідно зауважити, що які б добрі не були створені рекре­аційні умови, зони відпочинку лікування і тому подібне, не буде мати успіху ця діяльність, якщо в країні не буде мати розвивати­ся економіка з усіма її складовими, а саме:

• стабілізація фінансової системи;

• розвиток підприємництва - фермерства;

• створення чітких діючих законів, які б мали довготри­валу дію;

• залучення іноземних капіталів;

• стабільність політичної ситуації між різними гілками влади;

• проведення дійсної приватизації та створення різних форм власності;

• подолання дефіциту виплат заробітних плат усім працівникам галузей виробництва;

• зменшення податків, зборів та різних стягнень як з фізичних, так і юридичних осіб;

• державна підтримка всіх нововведень і новацій.

 Наведені фактори не є вичерпними, але вони відіграють важливу роль в розвитку рекреації у регіоні і тому їх необхідно прийняти за основу виконання державними органами влади.

Розвиток туризму в Карпатах - це повернення капіталів в Україну, зміцнення її суверенітету і державності, для цього є всі умови тільки їх необхідно втілити у реальність. Карпатський регіон за своїми природними даними не поступається ні єдиній країні Європи. Для сьогодення галузь рекреації повинна бути однією з пріоритетних видів діяльності.