Висновки

1. Карпатський регіон - один із стародавніх районів Ук­раїни, що має надзвичайно вигідне географічне положен­ня, багату природно-ресурсну базу, найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, значні покла­ди лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвит­ку санаторно-курортної справи. Регіон розміщений у сприятливому кліматичному поясі, має мальовничі при­родні ландшафти - полонини, гори, річки, різного виду породи лісу. Це все, а також багата історико-культурна спадщина сприяють створенню сучасної туристичної індустрії для всієї Європи, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, стратегією його розвитку піднесення добробуту населення. 2. Регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загаль­ну структуру народного господарства України, за винят­ком Львівської області, де виробляються автобуси, крани на колісному шасі, верстати, телевізори, сільськогоспо­дарські машини, долота для нафтової промисловості, яка також розвинута у краї, а також великий асортимент ши­рокого вжитку. Карпатський район дає весь обсяг в Україні видобутку са­мородної сірки та сировини для полівінлхлоридних смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські авто­буси, навантажувачі, калійні добрива, третину паперу, четверту частина картону, половину вироблюваних у країні нетканих ма­теріалів тощо.

Регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господар­ства країни. Разом з тим агропромисловий комплекс не забезпе­чує потреб населення регіону в продуктах харчування, значна ча­стина яких постачається з інших країн - переважно Польщі та Ту­реччини.

3. Враховуючи наявний в регіоні природній, економічний, на­уковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особливості, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального вико­ристання природних, матеріальних, трудових та інтелекту­альних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та економічну безпеку краю. Одним з стратегічних напрямків розвитку Карпатського

регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу,

що підтверджують такі основні аргументи:

— наявність природно-ресурсної бази;

— вигідне географічне положення;

— фактор територіального поділу праці;

— екологічні фактори території;

— соціально-економічна специфіка гір;

— економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.

Можна навести ще багато прикладів на користь рекре­аційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону.

В перспективі дана галузь повинна зайняти одне з профілю­ючих місць.

Варто відзначити, що такі місця в Карпатах, як Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Сприня, Підбуж, Підгородці-Урич є особливо унікальні, вони не поступаються ніяким територіям жодної з країн світу. Крім того ці місця мають особливі лікувальні властивості.

4. На особливу увагу заслуговує відкриття у Трускавці -Дрогобицьким державним університетом - факультету валеології, з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфра­структури. Цьому сприяє добра база, так як в університеті функціонує факультет менеджменту і маркетингу, який готує спеціалістів-менеджерів для невиробничої сфери. Факультет новий у Карпатському регіоні, випускники цього факультету можуть забезпечити всю рекреаційну індустрію в керівних та інших кадрах.

5. Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в перспективі соціально-економічної реконструкції регіону, можна керуватися наступними основними напрямками та критеріями, які можуть бути основою в цьому напрямку діяльності:

— екологічна безпека рекреаційного освоєння території не­обхідність дотримання жорстких екологічних регла­ментів в процесі реалізації практичних дій в сфері рекре­аційного господарювання;

— економічна доцільність означає прибутковість діяльності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну вигоду для території;

— соціальна необхідність - це означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоров­лені, її здатність задовольнити попит населення на рекре­аційні послуги в регіоні;

— порівняння з зарубіжними аналогами - зарубіжні при­клади для розвитку рекреації в регіоні можуть бути як перспективні відповідно до розвитку і становлення рин­кових відносин у державі.

6. Отже, розвиток рекреації в Карпатському регіоні є багато­гранною проблемою, яка стосується різноманітних сторін соціально-економічного життя краю. Тому її розв'язання не вичерпується запропонованими вище підходами та іде­ями. Але основний висновок можна зробити однозначно:

— розвиток рекреаційної індустрії треба розглядати в кон­тексті перспективної політики соціально - економічної реконструкції регіону;

— практичне здійснення рекреації забезпечило б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства.

Саме таку ідеологію необхідно закладати у Державну про­граму соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, в якій рекреаційній сфері належала б пріоритетна роль.

Отже, найважливішим завданням для успішного розв'язан­ня проблем розвитку рекреаційної індустрії у перспективі є ство­рення стійкого організаційно-економічного та оздоровчого ме­ханізму, інтегрованого в ринкову економіку і здатного створюва­ти інтелектуальну продукцію, надавати ефективні оздоровчі та

сервісні послуги, виготовляти товари курортного попиту. У зв'яз­ку з тим до основних закономірностей розвитку рекреаційної індустрії Карпатського регіону у перспективі можна віднести:

— інтелектуалізацію наукових і технологічних досліджень, оздоровчої, навчальної, сервісної та виробничої діяль­ності;

— інтеграцію рекреації у ринкову економіку (реорганізація на енергетичній основі існуючої системи управління са­наторно-курортними закладами, їх муніципалізація, роз­державлення, приватизація);

— організацію механізму створення інтелектуальної про­дукції та її втілення у діяльність рекреаційної індустрії;

— створення умов для залучення іноземних інвестицій;

— входження рекреаційної індустрій Карпатського регіону у міжнародні рекреаційні та інформаційні мережі;

— належна підготовка та перепідготовка кадрів для рекре­аційної індустрії.

Таким чином, можна стверджувати, що рекреаційний ком­плекс економічно й юридично самостійних рекреаційних, ліку­вальних і реабілітаційних закладів, підприємств та організацій, установ науки й освіти, фінансових і торгових закладів, сконцен­трованих на окремій території з розвинутою інфраструктурою, об'єднаних єдиним організаційно-інноваційним процесом - ста­новлять добру базу для створення, широкого використання та по­ширення нових методів і принципів організації науково-техно­логічної, оздоровчої, інформаційно-управлінської й економічної діяльності рекреаційної індустрії Карпатського регіону.

Особливу увагу варто зосередити на формуванні фінансо­вої, торгової, транспортної й інформаційної інфраструктури. Йдеться про створення фондової та товарної бірж, банків, їх відділень, страхових компаній, закладів сервісу, лізингових фірм, маркетингових і рекламних організацій, закладів патентного й юридичного захисту інтелектуальної власності, науково-технічної експертизи, видавничих організацій, закладів підготов­ки кадрів, інформаційно-аналітичних центрів, різноманітних ко­мунікаційних мереж і особливо електронної пошти для ефектив­ного розвитку і функціонування рекреаційної індустрії в регіоні.

1. Карпатський регіон - один із стародавніх районів Ук­раїни, що має надзвичайно вигідне географічне положен­ня, багату природно-ресурсну базу, найбільші на Україні запаси мінеральних вод усіх відомих типів, значні покла­ди лікувальних грязей та озокериту, які є основою розвит­ку санаторно-курортної справи. Регіон розміщений у сприятливому кліматичному поясі, має мальовничі при­родні ландшафти - полонини, гори, річки, різного виду породи лісу. Це все, а також багата історико-культурна спадщина сприяють створенню сучасної туристичної індустрії для всієї Європи, що буде економічно вигідною галуззю для регіону, стратегією його розвитку піднесення добробуту населення. 2. Регіон за своєю укрупненою структурою наслідує загаль­ну структуру народного господарства України, за винят­ком Львівської області, де виробляються автобуси, крани на колісному шасі, верстати, телевізори, сільськогоспо­дарські машини, долота для нафтової промисловості, яка також розвинута у краї, а також великий асортимент ши­рокого вжитку. Карпатський район дає весь обсяг в Україні видобутку са­мородної сірки та сировини для полівінлхлоридних смол, техніки для обробки рослин отрутохімікатами, майже всі українські авто­буси, навантажувачі, калійні добрива, третину паперу, четверту частина картону, половину вироблюваних у країні нетканих ма­теріалів тощо.

Регіон, на який припадає 6,4% площі сільськогосподарських угідь та 5,3% ріллі, виробляє 10% продукції сільського господар­ства країни. Разом з тим агропромисловий комплекс не забезпе­чує потреб населення регіону в продуктах харчування, значна ча­стина яких постачається з інших країн - переважно Польщі та Ту­реччини.

3. Враховуючи наявний в регіоні природній, економічний, на­уковий і технічний потенціал, його історичні та географічні особливості, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального вико­ристання природних, матеріальних, трудових та інтелекту­альних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та економічну безпеку краю. Одним з стратегічних напрямків розвитку Карпатського

регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу,

що підтверджують такі основні аргументи:

— наявність природно-ресурсної бази;

— вигідне географічне положення;

— фактор територіального поділу праці;

— екологічні фактори території;

— соціально-економічна специфіка гір;

— економічна конкурентоспроможність рекреаційної сфери.

Можна навести ще багато прикладів на користь рекре­аційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону.

В перспективі дана галузь повинна зайняти одне з профілю­ючих місць.

Варто відзначити, що такі місця в Карпатах, як Трускавець, Моршин, Східниця, Сколе, Сприня, Підбуж, Підгородці-Урич є особливо унікальні, вони не поступаються ніяким територіям жодної з країн світу. Крім того ці місця мають особливі лікувальні властивості.

4. На особливу увагу заслуговує відкриття у Трускавці -Дрогобицьким державним університетом - факультету валеології, з метою широкого розвитку сфери послуг і підготовки місцевих кадрів до розвитку курортної інфра­структури. Цьому сприяє добра база, так як в університеті функціонує факультет менеджменту і маркетингу, який готує спеціалістів-менеджерів для невиробничої сфери. Факультет новий у Карпатському регіоні, випускники цього факультету можуть забезпечити всю рекреаційну індустрію в керівних та інших кадрах.

5. Оцінюючи сучасний стан розвитку рекреаційної сфери в перспективі соціально-економічної реконструкції регіону, можна керуватися наступними основними напрямками та критеріями, які можуть бути основою в цьому напрямку діяльності:

— екологічна безпека рекреаційного освоєння території не­обхідність дотримання жорстких екологічних регла­ментів в процесі реалізації практичних дій в сфері рекре­аційного господарювання;

— економічна доцільність означає прибутковість діяльності рекреаційних об'єктів і соціально-економічну вигоду для території;

— соціальна необхідність - це означає відповідність наявної бази рекреаційної сфери реальним потребам в оздоров­лені, її здатність задовольнити попит населення на рекре­аційні послуги в регіоні;

— порівняння з зарубіжними аналогами - зарубіжні при­клади для розвитку рекреації в регіоні можуть бути як перспективні відповідно до розвитку і становлення рин­кових відносин у державі.

6. Отже, розвиток рекреації в Карпатському регіоні є багато­гранною проблемою, яка стосується різноманітних сторін соціально-економічного життя краю. Тому її розв'язання не вичерпується запропонованими вище підходами та іде­ями. Але основний висновок можна зробити однозначно:

— розвиток рекреаційної індустрії треба розглядати в кон­тексті перспективної політики соціально - економічної реконструкції регіону;

— практичне здійснення рекреації забезпечило б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства.

Саме таку ідеологію необхідно закладати у Державну про­граму соціально-економічного розвитку Карпатського регіону, в якій рекреаційній сфері належала б пріоритетна роль.

Отже, найважливішим завданням для успішного розв'язан­ня проблем розвитку рекреаційної індустрії у перспективі є ство­рення стійкого організаційно-економічного та оздоровчого ме­ханізму, інтегрованого в ринкову економіку і здатного створюва­ти інтелектуальну продукцію, надавати ефективні оздоровчі та

сервісні послуги, виготовляти товари курортного попиту. У зв'яз­ку з тим до основних закономірностей розвитку рекреаційної індустрії Карпатського регіону у перспективі можна віднести:

— інтелектуалізацію наукових і технологічних досліджень, оздоровчої, навчальної, сервісної та виробничої діяль­ності;

— інтеграцію рекреації у ринкову економіку (реорганізація на енергетичній основі існуючої системи управління са­наторно-курортними закладами, їх муніципалізація, роз­державлення, приватизація);

— організацію механізму створення інтелектуальної про­дукції та її втілення у діяльність рекреаційної індустрії;

— створення умов для залучення іноземних інвестицій;

— входження рекреаційної індустрій Карпатського регіону у міжнародні рекреаційні та інформаційні мережі;

— належна підготовка та перепідготовка кадрів для рекре­аційної індустрії.

Таким чином, можна стверджувати, що рекреаційний ком­плекс економічно й юридично самостійних рекреаційних, ліку­вальних і реабілітаційних закладів, підприємств та організацій, установ науки й освіти, фінансових і торгових закладів, сконцен­трованих на окремій території з розвинутою інфраструктурою, об'єднаних єдиним організаційно-інноваційним процесом - ста­новлять добру базу для створення, широкого використання та по­ширення нових методів і принципів організації науково-техно­логічної, оздоровчої, інформаційно-управлінської й економічної діяльності рекреаційної індустрії Карпатського регіону.

Особливу увагу варто зосередити на формуванні фінансо­вої, торгової, транспортної й інформаційної інфраструктури. Йдеться про створення фондової та товарної бірж, банків, їх відділень, страхових компаній, закладів сервісу, лізингових фірм, маркетингових і рекламних організацій, закладів патентного й юридичного захисту інтелектуальної власності, науково-технічної експертизи, видавничих організацій, закладів підготов­ки кадрів, інформаційно-аналітичних центрів, різноманітних ко­мунікаційних мереж і особливо електронної пошти для ефектив­ного розвитку і функціонування рекреаційної індустрії в регіоні.