7.1.   Поняття колізії та конкуренції в кримінальному праві

Походження та зна-            Термін «колізія» походить від

чення терміна «ко- лат. collisio — зіткнення протилеж-

лізія»      них сил, устремлінь чи інтересів. В

праві під колізією звичайно розумі­ють таке співвідношення між двома чи більше юридични­ми положеннями, коли вони спрямовані на регламентацію одного і того ж питання, але по-різному його вирішують. Тому застосування одного з них виключає застосування іншого, з кількох правоположень, які перебувають у колізії, слід визначити лише одне, яке є чинним.

Походження та зна-            Термін «конкуренція» походить

чення терміна «кон- від лат. concur ere, яке означає бігти

куренція»             разом (наввипередки); стикатися,

змагатися, зіштовхуватися.

Сучасні словники української мови слово «конкурен­ція» визначають як: 1) боротьбу між товаровиробниками за вигідні умови виробництва та збуту товарів; 2) супер­ництво між окремими особами, заінтересованими в досяг­ненні певної мети кожен для себе1. Таким чином, враху­вання походження та семантичного значення слова «кон­куренція» дає підстави вважати, що ним позначається суперництво, боротьба за досягнення кращих результатів, змагання, змагальність, боротьба, суперництво.

Конкуренція як правове поняття означає наявність кількох правових положень, які «претендують» на засто­сування до певного випадку. При цьому суперництво між ними полягає лише у ході їх застосування до конкретних фактичних обставин. Поза правозастосуванням вони між собою не суперечать, можуть існувати одночасно.

1 Словник іншомовних слів / Ред. О. С. Мельничук. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1975. — С. 352. Див. також: Словник української мови. — Т. 4. — К.: Наукова думка, 1973. — С. 261.; Ожегов С. И. Словарь русского язы­ка. — М.: Русский язык, 1991. — С. 291.

25 — 6-529

386          Глава 7

Об'єкт колізії та кон-           Визначити об'єкт колізії та кон-

куренції в кримі- куренції означає встановити між

нальному праві   чим (якими предметами, процеса-

ми) виникають відповідні явища.

З'ясування питання про об'єкт колізії та конкуренції є передумовою розв'язання інших проблем, зокрема, про їх види та про правила вирішення.

Питання про об'єкт колізії в кримінально-правовій те­орії спеціально не висвітлювалося. Зі змісту публікацій випливає, що поняття колізії, звичайно, використовуєть­ся в аспекті визначення того, статті (частини статей, пун­кти) яких нормативно-правових актів мають пріоритет при правозастосуванні. Тобто, об'єктом колізії визнаються нормативно-правові акти та їх структурні елементи (роз­діли або глави, статті, їх частини чи пункти). Такий підхід видається правильним. Уточнюючи його, можна вказати, що у відносинах колізії можуть перебувати:

статті різних нормативно-правових актів (кримі­

нального закону та актів інших галузей законодавства);

статті, які відносяться до різних частин (Загальної

та Особливої) одного кримінального закону;

положення, викладені в окремих структурних еле­

ментах статей (частин статей) Загальної та Особливої час­

тини КК.

Вчені ж, які аналізують конкуренцію в праві, це по­няття використовують здебільшого для характеристики тих випадків, коли діяння передбачене (охоплюється) од­ночасно двома чи більше правовими нормами і при цьому виникає потреба визначити, яка ж саме з них підлягає за­стосуванню1. Таким чином, об'єктом конкуренції найчас­тіше визнаються кримінально-правові норми.

Уважний погляд на відповідну проблему свідчить, що кримінально-правові норми навряд чи правильно визна­вати об'єктом конкуренції. Адже кожна правова норма (як юридичний феномен, що виражає суть правила поведін-

1 Див. напр..: Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации пре­ступлений. — М.: Юристъ, 1999. — С. 210; Марія О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. — С. 53.

Подолання конкуренції і колізії статей закону в ході кримінально-правової...        387

ки) індивідуальна, відрізняється від інших однією чи кількома ознаками. Тому діяння не може охоплюватися одночасно кількома нормами. Таке «охоплення» — резуль­тат недостатньо вдалого викладення норм в законі, вико­ристання в ньому термінів, які різні за обсягом, допуска­ють неоднозначне тлумачення, внаслідок чого виникає ілюзія тотожності кількох норм чи того, що діяння охоп­люється одночасно двома чи більше нормами. Насправді ж кожне діяння може підпадати під ознаки лише однієї норми.

Саме це положення і лежить в основі вирішення питань конкуренції, коли в ході тлумачення з'ясовується, яка ж саме норма підлягає застосуванню. Якби норми конкуру­вали між собою (виступали об'єктом конкуренції), то кож­на із них як рівнозначна і рівноцінна претендувала б на застосування, і не існує якихось підстав, щоб надати пе­ревагу одній із них.

До того ж, кримінально-правова норма — це правило, викладене одночасно в статтях як Загальної, так і Особли­вої частини кримінального законодавства, ознаки складу злочину закріплені в обох частинах КК. При цьому поло­ження Загальної частини поширюються на всі (за деяки­ми виключеннями) статті Особливої частини КК. Тому, навіть при конкуренції положень, які викладені у стат­тях Особливої частини кримінального закону, статті його Загальної частини не конкурують.

Тим більш неприйнятною видається позиція, згідно з якою об'єктом конкуренції визнаються окремі структурні елементи правової норми. Так, Є. В. Благов, виходячи з того, що кваліфікація злочину відбувається відповідно до гіпотези (під нею цей вчений розуміє те, що звичайно іме­нується диспозицією), вказує, що у конкуренції перебу­ває не норма в цілому, а її окремі елементи1. Насамперед важко погодитися з тезою, що кваліфікація відбувається згідно з окремими елементами правової норми. Юридич­ною підставою відповідної діяльності виступає (як про це

1 Благов Е. В. Квалификация преступлений (теория и практика). — С. 54.

25*

388          Глава 7

вже вказувалося вище), правова норма в цілому, її поділ на окремі елементи відбувається лише в ході теоретично­го аналізу, а не у зв'язку з правозастосовною діяльністю. Крім того, під час кваліфікації відбувається зіставлення фактичних ознак вчиненого з ознаками диспозиції статті (статей) КК, а не структурними елементами правової нор­ми. Не можна абстрагуватися поза тим, що в цілому ряді випадків при кваліфікації береться до уваги не лише дис­позиція, а й санкція статті КК.

Також неприйнятним видається визнання об'єктом кон­куренції складів злочинів. Склад злочину — це абстрактна модель посягання, ознаки якої закріплені в кримінально­му законі. Склад кожного злочину також індивідуальний, відрізняється від інших складів принаймні однією ознакою. Тому склади злочинів не можуть конкурувати, вони підля­гають лише розмежуванню між собою.

Не виступають об'єктом конкуренції окремі діяння, які підлягають кримінально-правовій кваліфікації. Кожне таке діяння індивідуально визначене, характеризується своїм місцем, часом, обстановкою вчинення, іншими спе­цифічними ознаками. Кожне з них має бути кваліфікова­не самостійно і окремо від інших діянь. Щодо таких діянь виникає потреба встановити, чи становить воно само­стійний злочин (чи інше діяння, передбачене криміналь­ним законом), чи елемент іншого посягання. Питання кон­куренції при цьому не вирішуються.

Виходячи з викладеного, об'єктом конкуренції пропо­нується визнавати статті кримінального закону (їх час­тини, пункти). Саме щодо них виникає проблема вибору — визначення того, яку із них застосувати до конкретного діяння. Саме окремі статті закону одночасно «претенду­ють» на застосування до конкретних випадків.

З викладеного можна зробити висновок, що колізія та конкуренція в кримінальному праві означає наявність кількох статей (частин статей, пунктів статей) норматив­но-правових актів, які одночасно передбачають (охоплю­ють) діяння, яке підлягає кримінально-правовій кваліфі­кації. Вирішення ж питань колізії або конкуренції перед­бачає з'ясування того, яка ж із статей (частини статей,

Подолання конкуренції і колізії статей закону в ході кримінально-правової..

389

пунктів статей) повинна бути застосована в даному випад­ку або статтям якого із законів чи частин одного закону слід віддати перевагу.

Колізія, конкурен-              З'ясування поняття конкуренції

ція і суміжні пра- в кримінальному праві передбачає

вові явища            визначення місця цього поняття в

системі правових категорій, його

відмежування від подібних явищ. Такими явищами вис­тупають:

колізія статей закону;

множинність (а саме, сукупність) злочинів;

суміжність статей кримінального закону.

Для всіх них характерно, що скоєне насправді чи лише на перший погляд підпадає під ознаки двох чи більше пра­вових норм, викладених у різних статтях (частинах, пунк­тах статей) Особливої частини КК.

Співвідношення колізії і конкуренції статей закону можна показати у вигляді таблиці, де вказані характерні ознаки кожного із цих правових явищ.

Характерні ознаки колізії та конкуренції статей кримінального закону