14.3. Громадський контроль у сфері трудового права

Поряд з державним наглядом і контролем за дотриманням за­конодавства про працю значне місце займає громадський конт­роль у цій сфері, який здійснюють професійні спілки, трудові колективи, громадські інспектори тощо.

Відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»1 профспілки здійснюють громадсь­кий контроль за виконанням законодавства про зайнятість, ви­платою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і здорових умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, за­безпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими за­собами індивідуального та колективного захисту, виконанням колективних договорів і угод.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та ін­ших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю пра­цівників.

1   Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 45. — Ст. 397.

При порушенні роботодавцями, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування умов ко­лективного договору, угоди профспілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці по­рушення або недосягнення згоди у зазначений термін профспіл­ки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю профспілки здійснюють через свої виборні органи та пред­ставників.

Виборний орган первинної профспілкової організації (проф­спілковий представник) на підприємстві, в установі або організа­ції: укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колек­тиву, звертається з вимогою до відповідних органів про притяг­нення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору; здійснює громадський контроль за вико­нанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організа­ції безпечних та здорових умов праці, виробничої санітарії, пра­вильним застосуванням установлених умов оплати праці, вима­гає усунення виявлених недоліків; здійснює контроль за підго­товкою та поданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей; здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі або організації, права користування нарівні з його працівниками наявними мо­жливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення жи­тлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та ін­шими соціальними послугами і пільгами згідно зі статутом під­приємства, установи або організації та колективним договором; здійснює контроль за державним соціальним страхуванням пра­цівників у призначенні допомоги з соціального страхування, на­правляє працівників на умовах, передбачених колективним до­говором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків від­починку, туристських комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників та членів їх сімей тощо.

494

495

Члени виборних органів профспілок, об'єднань профспілок, а також повноважні представники цих органів мають право безпе­решкодно відвідувати та оглядати місця роботи на підприємстві, в установі, організації, де працюють члени профспілок, вима­гати і одержувати від роботодавця, іншої посадової особи відпо­відні документи, відомості та пояснення, що стосуються умов праці, виконання колективних договорів та угод, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав праців­ників.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці поряд з профспілками здійснюють трудові колек­тиви через обраних ними уповноважених, які мають право без­перешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо охорони праці та вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних ак­тів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охоро­ни праці від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ним середнього заробітку.

Для здійснення своїх функцій державна інспекція праці Мі­ністерства праці та соціальної політики України може залучати представників громадськості, профспілок шляхом оформлення останніх, за їх згодою, громадськими інспекторами праці з конт­ролю за додержанням законодавства про працю1.

Організація діяльності та керівництво громадськими інспек­торами праці здійснюється територіальними державними інспек­ціями праці, які зобов'язані систематично інструктувати гро­мадських інспекторів праці, проводити з ними семінари з обміну досвідом роботи, надавати практичну і методичну допомогу.

Громадські інспектори праці проводять перевірки додержан­ня законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях всіх форм власності у порядку громадського дору­чення без звільнення від основної роботи і додаткової оплати.

1 Положення про громадських інспекторів праці. Затв. наказом Мініс­терства праці та соціальної політики України від 20 березня 1998 р. № 43 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства пра­ці та соціальної політики України. — 1998. — № 5.

Громадські інспектори праці мають право: контролювати до­держання законодавства про працю на підприємствах та вимага­ти усунення виявлених правопорушень; вносити на розгляд ро­ботодавця пропозиції, спрямовані на усунення і попередження порушень законодавства про працю; сприяти проведенню роз'яс­нювальної роботи щодо законодавства про працю на підприємст­вах; безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за дотриманням законодавства про працю; знайомитися з доку­ментами та одержувати від роботодавців копії наказів, розпоря­джень, протоколів, дані обліку і звітності та інформацію з пи­тань додержання законодавства про працю; у разі виявлення по­рушень законодавства про працю давати роботодавцю приписи про їх усунення.

Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду для здійснення своїх функцій може залу­чати на громадських засадах позаштатних державних інспек­торів по нагляду за охороною праці1. Організацію діяльності та керівництво позаштатними інспекторами здійснює Департамент та територіальне управління Державного департаменту. Безпосе­редньо роботою позаштатного інспектора керує державний інспе­ктор охорони праці, який здійснює нагляд на даному підприємс­тві за виконанням вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.

Основним завданням позаштатного інспектора є проведення профілактичної роботи щодо попередження аварій, виробничого травматизму і профзахворювань, розкрадання вибухових мате­ріалів, забезпечення раціонального використання мінеральних ресурсів під час їх переробки, повного і комплексного вилучення корисних копалин, своєчасного і якісного проведення маркшей­дерських і геологічних робіт.

Позаштатний інспектор здійснює на громадських засадах на­гляд за додержанням у процесі трудової діяльності вимог зако­нодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів про охорону праці та охорону надр на визначених розпоряджен­ням начальника інспекції підприємствах і об'єктах.

1 Положення про позаштатного державного інспектора по нагляду за охороною праці. Затв. наказом Комітету по нагляду за охороною пра­ці України від 19 червня 1998 р. № 127 // Офіційний вісник Украї­ни. — 1998. — ЗО липня. — № 28. — Ст. 1068.

496

497

Позаштатному інспектору надається право: за попереднім по­відомленням власника безперешкодно у будь-який час проводи­ти планові та позапланові перевірки об'єктів і підприємств з пи­тань, що відносяться до його компетенції; надсилати (надавати) керівникам та посадовим особам підприємств обов'язкові для ви­конання розпорядження (приписи) установленої форми про усу­нення порушень вимог законодавчих та інших нормативних ак­тів про охорону праці та охорону надр і отримувати від них по­відомлення про вжиті заходи; надавати пропозиції керівникам і посадовим особам підприємств про зупинку експлуатації об'єк­тів, окремих виробництв, цехів і дільниць, небезпечних робочих місць, машин, механізмів тощо, а також робіт, пов'язаних з ви­користанням надр до усунення порушень вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці та охорону надр, якщо ці порушення створюють загрозу для життя або здоров'я працюючих (про такі випадки позаштатний інспектор повинен негайно повідомляти державного інспектора охорони праці); вносити пропозиції керівництву інспекції або державному інспек­тору охорони праці про притягнення до адміністративної відпо­відальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, охорону надр, зберігання, використання та облік вибухових матеріалів; контролювати додержання встановленого порядку допуску пра­цівників до роботи, їх інструктування, навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

Для здійснення громадського контролю за додержанням зако­нодавства про охорону праці відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону праці»1 на підприємствах, в установах, організа­ціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності створю­ється інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці2.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці обираються простою більшістю голосів на загальних зборах (кон­ференції) колективу підприємства або цеху,  зміни,  дільниці,

1              Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668.

2              Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з

питань охорони праці. Затв. наказом Державного комітету України

по нагляду за охороною праці від 28 грудня 1993 р. № 135 // Бюле­

тень законодавства і юридичної практики України. — 1997. —

№ 11—12. — С 652.

бригади, ланки тощо відкритим голосуванням з числа досвідче­них та ініціативних працівників на строк дії повноважень орга­ну самоврядування трудового колективу.

З метою створення безпечних і здорових умов праці на вироб­ництві, оперативного усунення виявлених порушень вони здійс­нюють контроль за відповідністю законодавству про охорону праці: умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів ви­робництва, стану засобів колективного та індивідуального захис­ту, що використовуються працівниками, проходів, шляхів ева­куації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов; діючого режиму праці і відпочинку; використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів; забезпеченості працівників спеціаль­ним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівно­цінними харчовими продуктами, миючими засобами, організації питного режиму; пільг і компенсацій, що надаються працівни­кам за роботу з важкими та шкідливими умовами праці; відшко­дування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди; проведення навчан­ня, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони пра­ці; проходження працівниками попереднього і періодичних ме­дичних оглядів; забезпечення працівників інструкціями, поло­женнями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержанням працівниками в процесі роботи вимог цих норма­тивних актів; своєчасним і правильним розслідуванням, доку­ментальним оформленням та обліком нещасних рипадків та про­фесійних захворювань; виконанням наказів, розпоряджень, за­ходів з питань охорони праці, в тому числі заходів по усуненню причин нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, визначених у актах розслідування; використанням фонду охоро­ни праці підприємства за його призначенням; наявністю і ста­ном наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці ма­ють право: безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни пра­ці, додержання працівниками нормативних актів з охорони праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав; вносити до спеціально заведеної для цього кни-

498

499

ги обов'язків для розгляду роботодавцем (керівником відповідного структурного підрозділу підприємства) пропозиції щодо усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці, здійсню­вати контроль за реалізацією цих пропозицій; вимагати від майст­ра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припи­нення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих; вносити пропозиції про притягнення до від­повідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці; брати участь у перевірках стану безпеки і умов пра­ці, які проводяться посадовими особами органів державного нагля­ду і громадського контролю за охороною праці, міністерства, відомства, об'єднання, підприємства, місцевих органів державної виконавчої влади; бути представниками трудових колективів з пи­тань охорони праці у місцевих судах.

Рішенням трудового колективу підприємства незалежно від форм власності та видів господарської діяльності з кількістю працюючих 50 і більше осіб відповідно до ст. 26 Закону України «Про охорону праці» може створюватися комісія з питань охоро­ни праці підприємства1.

Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно дію­чим консультативно-дорадчим органом роботодавця та трудово­го колективу, формується на засадах рівного представництва осіб від роботодавця та від трудового колективу і складається з представників роботодавця, профспілок, уповноважених трудо­вого колективу, спеціалістів з безпеки, гігієни праці і представ­ників інших служб підприємства. Вона має право здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працю­ючих засобами колективного та індивідуального захисту, зми­ваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілак­тичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою та станом використання санітарно-побутових приміщень тощо.

Громадський контроль за додержанням вимог актів законо­давства з питань пожежної безпеки здійснюється добровільними

1 Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємст­ва. Затв. наказом Державного комітету України по нагляду за охоро­ною праці від 3 серпня 1993 р. № 72 // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1997. — № 11—12. — С. 611.

пожежними дружинами (командами) та протипожежними об'єд­наннями громадян у межах їх компетенції.