14.4. Відповідальність за порушення трудового законодавства і правил з охорони праці

За порушення трудового законодавства та правил з охорони праці встановлена відповідальність як роботодавця, так і посадо­вих осіб, уповноважених ним для здійснення виконавчо-розпо­рядчої діяльності у сфері трудових відносин.

У випадках, коли порушення вимог щодо охорони праці ство­рюють загрозу для життя або здоров'я працюючих, приписом державних інспекторів по нагляду за охороною праці може бути зупинена експлуатація підприємств, об'єктів, окремих вироб­ництв, цехів і дільниць, машин, механізмів, устаткування, транс­портних та інших засобів виробництва на строк, необхідний для усунення виявлених порушень.

Посадові особи підприємств, установ, організацій, які винні у порушенні чи невиконанні законодавчих актів про працю та охо­рону праці, притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законо­давством.

Адміністративна відповідальність наступає у випадках і в ме­жах, передбачених Кодексом України про адміністративні пра­вопорушення1. Зокрема, ст. 41 названого Кодексу встановлено, що порушення вимог законодавства про працю, вимог законо­давчих та інших нормативних актів про охорону праці посадови­ми особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадянами — власниками підприємств чи уповноваженими ними особами тягне за собою накладення штра­фу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Кодекс України про адміністративні правопорушення встанов­лює також адміністративну відповідальність за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення ко­лективного договору, угоди (ст. 41і); порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 412); ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за

1   Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.

500

501

виконанням колективних договорів, угод (ст. 413); порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93). У цих випадках на винних може бути накладено штраф від одного до ста неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці розгляда­ти справи про адміністративні правопорушення і накладати ад­міністративні стягнення мають право:

за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промис­ловості та на об'єктах, підконтрольних органам спеціально упов­новаженого цетрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, також невиконання законних вимог органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці:

державні інспектори — штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні інспектори, начальники інспекцій спеціально уповно­важеного центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до восьми неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та їх заступники — штраф до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник спеціально уповноваженого центрального органу ви­конавчої влади з нагляду за охороною праці та його заступни­ки — штраф до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Відповідно до статей 287, 288 Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення постанову про накладення адміністра­тивного стягнення у вигляді штрафу може бути оскаржено осо­бою, щодо якої її винесено — вищестоящій посадовій особі інс­пекції або до місцевого суду, рішення якого є остаточним. Скаргу на постанову про накладення штрафу може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення штрафу є обов'язковою для вико­нання особою, щодо якої її винесено, і підлягає виконанню з мо-

менту її винесення. При оскарженні або опротестуванні постано­ви вона підлягає виконанню після залишення скарги або протес­ту без задоволення.

Якщо негайне виконання постанови про накладення штрафу є неможливим, посадова особа інспекції, яка винесла постано­ву, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.

Штрафи накладаються також на підприємства, установи і ор­ганізації (юридичні особи):

які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енер­гії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому при­родному середовищу (ст. 82 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»);

за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання приписів посадових осіб органів держав­ного пожежного нагляду (ст. 35 Закону України «Про пожежну безпеку»);

за порушення санітарного законодавства, зокрема за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимо­гам санітарних норм; за реалізацію продукції, забороненої до ви­пуску і реалізації посадовими особами органів, установ і закла­дів державної санітарно-епідеміологічної служби; за випуск, ре­алізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, санітарних норм є небезпечною для життя і здоров'я людей; за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не від­повідає вимогам стандартів щодо безпеки для життя і здоров'я людей, санітарних норм, що діють в Україні; за ухилення від пред'явлення посадовим особам державної санітарно-епідеміоло­гічної служби продукції, яка підлягає контролю (ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благопо­луччя населення»).

Кримінальна відповідальність осіб, винних у порушенні зако­нодавства про працю і правил охорони праці, передбачена Кри­мінальним кодексом України. Зокрема, кримінальній відпо­відальності підлягають особи, винні: у незаконному звільненні з

502

503

роботи з особистих мотивів працівників (у тому числі неповно­літніх, вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до чотир­надцяти років або дітей-інвалідів) (ст. 172); грубому порушенні угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (ст. 173); примушуванні до участі у страйку або перешкоджанні участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства (ст. 174); безпідставній невиплаті заробітної плати більше ніж за один місяць або внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати (ст. 175); порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці (ст. 271), правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому під­приємстві (ст. 272), правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273), правил ядер­ної або радіаційної безпеки (ст. 274), правил, що стосуються без­печного використання промислової продукції або безпечної екс­плуатації будівель і споруд (ст. 275), якщо ці порушення запо­діяли шкоду здоров'ю потерпілого, спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.

За вчинення цих злочинів Кримінальний кодекс України пе­редбачає різні види покарань: штраф, позбавлення права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні робо­ти, арешт, обмеження волі та позбавлення волі на певний строк. Конкретний вид, розмір або строк покарання призначається су­дом у межах, визначених санкцією статті Кримінального кодек­су України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи вин­ного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Запитання для самоконтролю

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про пра­цю — це одне і те ж, чи відмінні між собою явища?

Розкрийте співвідношення понять «нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю» та «нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства».

Які форми взаємодії використовуються державними та гро­мадськими органами нагляду і контролю за додержанням зако­нодавства про працю?

Пригадайте основні функції громадського контролю за до­держанням законодавства про працю.

Чи можуть за порушення законодавства про охорону праці застосовуватись санкції кримінальної відповідальності? Обґрун­туйте.

Рекомендована література

1.             Коняхин Л. Г. Надзор и контроль за соблюдением законода­

тельства о труде. — М., 1982.

2.             Колпаков В. К. Адміністративне право України.  — К.,

1999.

504

505