18.3.2. Прогнозування методами експертних оцінок

Іншу групу методів прогнозування складають методи експертних оцінок. Роль цих методів особливо зростає тепер, в період нестабільного розвитку соціальних, політичних, економічних та інших процесів, що прямо чи опосередковано впливають на криміногенну ситуацію в країні. Для таких періодів розвитку суспільства характерний, вкрай високий ступінь невизначеності впливу факторів зовнішнього середовища на стан та динаміку злочинності. Це саме той період, котрий у філософії відомий як етап переходу кількості в якість, тобто такий, де існуючі в суспільстві суперечності викликають зміни самої соціально-економічної системи. Закони ж, що визначають .розвиток суспільства, діють у рамках тієї чи іншої формації, тобто доти, доки притаманні їй суперечності приводять лише до накопичення кількісних змін.

Ця обставина є особливо важливою, оскільки, як уже йшлося вище, статистичні методи прогнозування можуть бути застосовані лише в тих випадках, коли зберігаються закони, що лежать в основі розвитку відповідних процесів. У противному разі прийнятна точність прогнозів не може бути забезпечена ніякими статистичними методами, якими б досконалими вони не були.

Таким чином, застосування експертних методів прогнозування найбільш ефективне:

при відсутності представницьких і достовірних статистичних даних про об'єкт прогнозування;

в умовах великої невизначеності середовища функціонування об єкта, впливу на його розвиток факторів зовнішнього середовища;

в умовах дефіциту часу, що потрібний для розробки прогнозу, чи в інших екстремальних ситуаціях.

У цьому зв'язку варто зазначити, що сфера застосування методів експертної оцінки не обмежується прогнозуванням. Вони

431

досить поширені при виробленні будь-яких складних рішень в умовах браку інформації або часу, відсутності чітких, формалізованих критеріїв їх оптимальності, невизначеності наслідків рішень, що приймаються. На рішення саме такого роду найчастіше доводиться натрапляти в органах внутрішніх справ.

Згідно з вищенаведеною класифікацією всі експертні методи підрозділяються на дві великі групи: індивідуальні та колективні експертні оцінки. Із методів індивідуальних експертних оцінок в прогнозуванні найбільш часто застосовуються такі їх різновиди, як інтерв'ю та аналітичні експертні оцінки.

Метод інтерв'ю передбачає бесіду організатора прогнозування з експертом за заздалегідь підготовленою програмою. Експерту ставляться запитання відносно перспектив розвитку об'єкта прогнозу. Успіх такої оцінки вирішальною мірою залежить від здатності експерта давати кваліфіковані відповіді на досить складні, такі, що потребують глибокого осмислення, запитання в умовах обмеженого часу. В цьому полягає один із серйозних недоліків методу, оскільки далеко не кожний експерт здатний виконувати плідну роботу в таких умовах. Але, там, де не потрібна висока точність прогнозу, а результати необхідно одержати в най-коротші строки, цей метод може виявитися незамінним.

На відміну від методу інтерв'ю аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну попередню роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану та шляхів розвитку об єкта прогнозу. Цей метод дає експерту можливість в повному обсязі використовувати всю необхідну інформацію про цей об'єкт, що, безсумнівно, підвищує точність і обгрунтованість прогнозу.

Наступна група інтуїтивних методів прогнозування – методи колективних експертних оцінок,' котрі передбачають сумісну працю групи експертів для отримання максимально об'єктивної оцінки перспектив розвитку об'єкта прогнозу. Серед цих методів частіш за все застосовують метод експертних комісій, метод "мозкового" штурму, метод суду та дельфійський метод, котрі розрізняються між собою способом організації колективної праці експертів. Коротко нагадаємо суть цих методів, які широко застосовують в соціології, а також у самих різних галузях людської діяльності.

Метод "мозкового" штурму грунтується на всілякому стимулюванні творчої активності експертів. Це досягається шляхом дотримання певних правил, які регламентують процедуру спільного обговорення експертами різних варіантів прогнозу: допускається висунення будь-яких ідей в рамках обговорюваного питання; забороняється їх оцінка з боку решти експертів; обмежується час одного виступу, однак допускаються багатократні виступи одного учасника; пріоритет має експерт, який розвиває попередню ідею; обов'язково фіксуються всі висловлені думки, їхня оцінка здійснюється на наступних етапах.

432

Інший поширений метод колективної експертної оцінки – метод експертних комісій, коли організація роботи експертів будується за принципом круглого столу. Під час спільної роботи експерти пропонують свої варіанти прогнозу, разом обґрунтовуючи і обговорюючи їх. По можливості, вони намагаються виробити єдину точку зору відносно прогнозу. Проте дошкульним місцем цього методу є те, що в основі вироблення єдиної думки лежить логіка компромісу, котра може привести до надмірного впливу окремих експертів (через їхній авторитет) на міркування решти членів експертної групи.

Експертна процедура за методом суду відбувається за аналогією з судовим процесом. Частина експертів оголошується прибічниками розглядуваної альтернативи (в нашому випадку – варіанта прогнозу), котрі, виступаючи захисниками, наводять доводи на користь цієї альтернативи. Інша частина експертів оголошується її супротивниками, котрі намагаються виявити в ній недостатньо аргументовані або непереконливі місця. І нарешті, третя група експертів регулює перебіг експертизи та підбиває остаточний підсумок. У процесі "суду" функції експертів можуть змінюватися.

Достоїнство перерахованих експертних методів полягає в тому, що – колективна, спільна праця експертів в принципі є фактором, який підвищує об'єктивність експертних оцінок. Це пов'язано з тим, що під час такої праці експерти, вислуховуючи думки своїх колег, їх аргументацію на користь запропонованого варіанта прогнозу, одержують нову для себе інформацію, підвищуючи тим самим рівень своєї компетенції.

Однак назване достоїнство за певних умов може виявитися серйозною перешкодою для здобування об'єктивної експертної інформації. Річ у тому, що сукупна робота справляє значний психологічний вплив на експертів, змушує деяких експертів відмовитись від своєї позиції (навіть, якщо вона й правильна) на користь думки більш авторитетних членів експертної комісії (з точки зору їх відомості, посадового становища і т. ін.).

Дельфійський метод (або метод Дельфи) позбавлений останнього недоліку і одночасно володіє достоїнствами перерахованих вище методів колективної експертної оцінки. Він дістав свою назву від давньогрецького міста Дельфи, в котрому в стародавні часи періодично збиралися жерці для пророкування різних явищ природи і пов'язаних з ними соціально-політичних катаклі-змів. У наш час цим методом, як правило, користуються для з'ясування відносної важливості і строків завершення гіпотетичних подій (наприклад, наукових відкриттів). Завдяки принципам, покладеним в основу організації роботи експертної групи, вдалося різко підвищити об'єктивність експертних оцінок. Суть експертного прогнозування за дельфійським методом така (рис. 18.6):

433

Рис. 18.6. Процедура проведення експертного опитування за методом Дельфи

Кожен член експертної групи працює незалежно від решти, їх опитування (у формі анкетування) проводиться в індивідуальному порядку. ЇІотім виконується статистична обробка індивідуальних експертних оцінок з метою виявлення узагальненої думки групи. Крім того, тут же визначаються протилежні оцінки (тобто варіанти прогнозів, що мають максимальне та мінімальне значення в порівнянні з рештою). Експертам, які висловили такі протилежні погляди, пропонують у письмовій формі проаргументувати свою позицію.

На наступному етапі до експертів доводиться узагальнена інформація про думку всієї групи відносно майбутнього розвитку кримінальних процесів: усереднена оцінка всієї групи, максимальна і мінімальна оцінки, а також аргументація експертів, які дали ці оцінки (без указання їх авторів). Експертам роблять пропозицію уважно вивчити цю інформацію та переглянути свої власні оцінки (варіанти прогнозів), якщо вони вважають аргументи своїх колег переконливими.

Вказана процедура повторюється декілька разів і завершується при стабілізації експертних оцінок, тобто коли експерти більше не вносять корективів у свої прогнози. Як правило, в результаті такої багатоетапної процедури розбіжності в індивідуальних оцінках окремих експертів зменшуються.

Більш докладно методика кримінологічного прогнозування, в тому числі з використанням методів експертних оцінок, розглядатиметься в наступному підрозділі. А ми зупинимося на найбільш важливих питаннях організації експертного прогнозування, а саме:

434

формування представницької експертної групи, підготовка та проведення експертизи, статистична обробка експертних оцінок.

Один з найвідповідальніших етапів – формування експертної групи. Від її чисельності та професійного складу надзвичайно залежить точність та обгрунтованість експертного прогнозу. Насамперед треба вирішити, фахівці якого профілю повинні і можуть бути експертами. Звичайно, в першу чергу це повинні бути найбільш кваліфіковані й досвідчені співробітники органів внутрішніх справ, а також працівники прокуратури, юстиції, адвокатури. Оскільки кримінологічне прогнозування сьогодні неможливе без аналізу зовнішнього середовища, до складу експертної групи доцільно включити фахівців інших профілів. Так, неоціненну допомогу можуть подати досвідчені практики і вчені, які працюють у сфері економіки, юриспруденції (правознавці, кримінологи), соціології, психології. До роботи експертами залучаються професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів, співробітники науково-дослідних інститутів.

Щодо кількісного складу експертної групи, то при розв'язанні цього питання в принципі можна скористатися рекомендаціями спеціальної літератури4. Проте в даній ситуації вирішальне значення, на наш погляд, має не кількісний, а якісний склад групи. Головне – добитися, щоб в нечисельній групі (5–10 експертів) були представлені найбільш кваліфіковані та досвідчені фахівці у відповідній галузі знання, які б мали здібності до аналітичної роботи, володіли високим рівнем загальної ерудиції та могли працювати експертами. Разом з тим важливо, щоб у разі, коли експертна група формується виключно із співробітників органів внутрішніх справ, для усунення однобічної деформації експертних оцінок, до її складу обов'язково потрібно включати представників різних служб.

Як правило, опитування експертів проводиться за допомогою спеціально розроблених для цього анкет, що мають декілька розділів. У допоміжних розділах викладаються цілі та завдання прогнозування, обґрунтовується важливість даного прогнозу для вдосконалення роботи органів внутрішніх справ; тут же передбачені запитання щодо особи самого експерта (вік, освіта, місце і стаж роботи і т. ін.), відповіді на них надалі можуть бути використані безпосередньо для оцінки його компетентності.

Основний розділ анкети містить конкретні питання щодо суті проблеми. Так, якщо мова йде про кількісний прогноз, експерту пропонують оцінити, яка, на його думку, найвірогідніша кількість злочинів (всього, по окремих фупах або видах) буде вчинена (або зареєстрована) в тому чи іншому році (місяці) прогнозного періоду. У разі якісного прогнозу експерт повинен оцінити найбільш вірогідну тенденцію відповідних показників злочинності (стабілізу-

4 Див.,  наприклад: Бешелев С.Д.,  Гурвич Ф.Г.  Математико-статистические методьі зкспертньїх оценок. – М., 1982.

435

ватиметься на досягнутому рівні, буде продовжуватися зростання або відбудеться зниження, якими темпами і т. ін.).

Крім питань, що прямо стосуються кримінологічного прогнозу, експерту необхідно дати можливість обгрунтувати його виходячи із власного розуміння розвитку суспільних процесів, що відбуваються в конкретному регіоні та впливають на стан та динаміку правопорушень.

Звичайно, безпосередній розробці прогнозу має передувати дуже серйозна аналітична робота експерта по вивченню цієї інформації, котра може йому знадобитися для підготовки власного варіанта прогнозу. Сюди відносяться статистичні та інші дані про структуру і динаміку злочинності, соціально-економічний розвиток регіону, його демографічні характеристики і т. ін. Дуже важливо ознайомити експертів з програмами соціально-економічного розвитку регіону, а також, якщо такі є, з проектами рішень, що готує місцева адміністрація і які стосуються різних аспектів правоохоронної діяльності, переходу до ринкової економіки і т. ін.

Обробка експертних оцінок (варіантів прогнозу, запропонованих кожним експертом), а також подальша організація експертної процедури відбувається відповідно до описаного вище методу Дельфи.