ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ЛЕГАЛІЗАЦІЄЮ НЕЗАКОННИХ ПРИБУТКІВ І КОРУПЦІЄЮ, ТА ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ЇХ РОЗСЛІДУВАННЯ

Під впливом соціально-економічних змін в кримінальному законодавстві країн СНД з'являються нові склади економічних злочинів. Серед них слід відмітити такий злочин як легалізація грошових коштів, одержаних незаконним шляхом, передбачений у проекті нового Кримінального кодексу України, відомий у країнах з розвиненою ринковою економікою як «відмивання грошей», здобутих злочинним шляхом.

За своєю суттю відмивання грошей - це банківські маніпуляції з протизаконне одержаними коштами, в результаті яких вони набувають вигляду легальних доходів. Суспільна небезпечність даного виду злочинів полягає в тому, що відмивання грошових коштів - це заключний етап перетворення злочинності у високоприбутковий вид діяльності, в ході якого відбувається протиправна і шкідлива для суспільства концентрація економічної, а слідом за нею і політичної влади в руках неконтрольованої суспільством групи осіб.

Легалізація злочинних доходів є для злочинних організацій способом перекачування «брудних» грошей у легальний бізнес, причому з кожним роком механізм здійснення грошових операцій вдосконалюється. Україна в нинішній час є особливо привабливою для злочинців різного роду, бо її економіка з фінансовими центрами, що розвиваються, дуже вразлива. Організовані злочинні групи користуються будь-якими недоліками і прогалинами в регулюванні діяльності комерційних підприємств. А за відсутності на даний час відповідних нормативних актів, що перешкоджали б легалізації незаконних доходів, вони можуть діяти практично відкрито, не побоюючись бути притягнутими до відповідальності. Вони можуть використовувати величезні кошти, наявні в їхньому розпорядженні, для прямого підкупу та корупції. Об'єктами їх впливу є владні структури, фінансові установи, адміністрація яких може бути підкуплена з метою наступного використання в справі легалізації злочинних доходів.

З цією метою вони можуть навіть повністю взяти під свій контроль діяльність фінансових установ. Про це свідчать дані урядової комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами. Ще в 1996 р. їх сума, за окремими оцінками, досягала понад одного мільярду доларів США.

Аналіз кримінальних справ про економічні злочини та іншої інформації показує, що організовані злочинні групи все частіше проникають у сферу кредитно-фінансових відносин шляхом створення акціонерних товариств, банків, страхових компаній, різних фондів з метою легалізації злочинне одержаних коштів і поширення впливу на ключові позиції в економіці. У банківській системі сформувалися стійкі канали, використання яких створює можливість для юридичних і фізичних осіб з порушенням чинного законодавства вилучати гроші з безготівкового обігу й обертати їх у готівку з наступним вивозом капіталу за кордон чи переміщенням його в «тіньовий» обіг. Для цього створюються фіктивні фірми-одноденки», які, як правило, зареєстровані на підставних фізичних осіб І по сфальсифікованих документах. Якщо в 1996 р. в Україні було виявлено 210 таких підприємств, то в 1997 р. - 280. Створення таких фірм, безумовно, пов'язано з корумпованістю певних ланок владних та контролюючих структур.

У чинному Кримінальному кодексі України передбачена відповідальність тільки за фіктивне підприємництво (ст. 148-4 КК) І використання грошей, отриманих від незаконного обороту наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (ст.229-12 КК), що не охоплює всіх вчинків, пов'язаних з відмиванням грошей. І хоча у проекті нового Кримінального кодексу України разом з зазначеними статтями пропонується і ст. 193, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) грошових колітів та іншого майна, одержаного незаконним шляхом, однак у законодавстві поки що бракує правового механізму, який правоохоронні органи могли б ефективно використовувати для виявлення і розслідування цих злочинів.

Розслідування злочинів, пов'язаних з легалізацією незаконних доходів І корупцією, є дуже складним, бо ці злочини, як правило, багатоепізодні. Крім того, до вчинення цих злочинів залучається велика кількість людей, здійснюються численні фінансові операції, покликані приховати первісне джерело і походження «брудних» грошових коштів. Це вимагає від працівників, які провадять розслідування, високого професіоналізму при здійсненні слідчих дій і глибоких знань у сфері діяльності кредитно-фінансових установ.

Як показує досвід боротьби з легалізацією незаконних доходів і корупцією в західних країнах, а також у Росії, існує низка типових проблем, з якими стикаються правоохоронні органи:

встановлення механізму переказу грошових коштів з банку в банк, а також подальшого їх руху після надходження на певний рахунок;

встановлення місцезнаходження грошових коштів і вжиття заходів до їх повернення з-за кордону або арешту з наступною конфіскацією за місцем їх виявлення;

організація взаємодії з компетентними органами держав даль нього зарубіжжя у питаннях надання міжнародної правової допомоги і розшуку;

подолання банківської (комерційної) таємниці;

доказування того, що «відмиті» гроші отримані саме в результаті незаконної діяльності та ін.

Названі проблеми пов'язані перш за все з недосконалістю законодавства. Тому, спираючись на досвід країн з розвиненою ринковою економікою, необхідно якомога швидше розробити дійовий механізм, який перешкоджав би відмиванню грошових коштів і надходженню їх у легальний бізнес, створював сприятливі умови для виявлення і розслідування цих злочинів. Адже чим далі відкладається проведення широкомасштабних заходів по активній боротьбі з легалізацією незаконних доходів, тим більше посилюється організована злочинність, її вплив шляхом корупції на економічні і політичні процеси.

О.А.ЗУЄВ, начальник УДСБЕЗ Управління МВС України в Харківській області, полковник міліції