ВИКОРИСТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ

Протягом трьох років Україна живе в новому правовому полі, яке було створено прийняттям Закону України «Про боротьбу з корупцією» (5.10.1995 р.). Але його прийняття не змінило криміногенної ситуації в країні на краще, а, навпаки, з кожним роком ситуація погіршується. Зростає корумпованість державного апарату, особливо посадових осіб, які згідно з законом належать до суб'єктів корупції - державних службовців і депутатів.

1.       Корупція в демократичній суверенній Україні набула вигляду болячки, про існування якої раніше замовчувалося, а зараз у всіх вона на слуху.

Ученим-правознавцям треба гостро і прямо порушувати проблему недієвості Закону «Про боротьбу з корупцією». Уже настав час поставити запитання Президентові країни і Верховній Раді: чому прийняті закони не діють і ми не отримуємо бажаного ефекту? В чому причина?

2.       Закон не діє у першу чергу тому, що він за своєю суттю є недосконалим. У ньому корупція зведена лише до поборів, отримання подарунків, послуг та благ і нема жодного слова про те, що корупція - це підкуп, хабарництво, продажність посадових осіб, політичних діячів, як це пояснюють тлумачні словники. Однак ці терміни повністю відсутні в законі.

Закон прийнято, але механізм впровадження його в життя відсутній. Боротьбу з корупцією провадять органи прокуратури, Служби безпеки, МВС, в яких створені спеціальні підрозділи. Фактично останні існують, але їх штати малочисельні і займаються вони, передусім, боротьбою з організованою злочинністю, причому зовсім не звертають уваги на адміністративне провадження.

Адміністративне провадження - це самостійна функція в адміністративному процесі. Це функція, яка притаманна правоохоронним органам і полягає в отриманні інформації криміналістичними методами. Ще в 1987 р. Академією МВС України було порушено питання про створення «адміністративної криміналістики», яка б розробляла засоби і методи отримання доказів в адміністративному процесі (наприклад, застосування технічних засобів при проведенні огляду документів на робочих місцях, копіювання документів, фіксація механізму адміністративних дій сучасними засобами звуко (відео)- техніки).

Фотографування, відео-, звукозапис - об'єктивні засоби фіксації інформації, які констатують факти незаконних угод, змови сторін, які домовляються, фактичного передавання, переказування грошей, надання послуг і т.п.

3. Корупційні діяння завжди вчиняються таємно і делікатно, в цьому їх специфіка. Для об'єктивної їх фіксації необхідно надання правоохоронним органам відповідних процесуальних прав збирання, закріплення та дослідження інформації криміналістичними і спеціальними засобами, переліченими в ст.8 Закону «Про оперативно розшукову діяльність» (п. 8-18).

За сучасних умов кримінально-процесуальний закон дозволяє органам дізнання провадити оперативно-розшукові дії. Разом з тим, вони не вважаються джерелами доказів. Законодавець вимагає розкрити джерело доказів. Цю справедливу загальну вимогу з урахуванням деяких способів отримання доказів виконати неможливо.

У зв'язку з цим законодавець повинен зважувати, хто і яку інформацію надав і таким чином вирішувати проблему використання оперативних матеріалів при доказуванні. У законі необхідно передбачити і регламентувати такі ситуації:

1 .Оперативний працівник володіє джерелом органолептичної інформації, тобто він сприйняв факти, речі і події як свідок. У цій ситуації процедура легалізації оперативної інформації повинна співпадати з процедурою, визначеною ст.66 КПК України.

2.Оперативний працівник володіє матеріальними джерелами Інформації, на яких технічними засобами зафіксовано факти реальної дійсності. Така інформація є достовірною, тому що відображається об'єктивними засобами. Для введення її у процес доказування слідчий повинен зафіксувати факт подання матеріальних джерел, оглянути їх і прийняти рішення залучити їх як документи або речові докази.

3.Такий підхід до поданих оперативних матеріалів у процесі доказування нам здається найбільш оптимальним у теоретичному і практичному плані, тому що він ураховує спосіб отримання інформації.

4.Однією із суттєвих причин недостатньої ефективності закону боротьби з корупцією є слабка координація дій структур, які провадять боротьбу з нею. Недостатня відповідальність за стан боротьби пояснюється і відсутністю координуючого органу.

На нашу думку, для вдосконалення боротьби з корупцією необхідно одній із цих структур надати статусу відповідальної і доручити їй координаційні й управлінські функції, наділивши її при цьому відповідними владними повноваженнями. Такою структурою може бути Координаційний комітет при Президентові України або Національне бюро розслідувань.

5.Для оперативності виявлення ознак корупції, попередження і запобігання злочинів необхідно при цій структурі створити інтегрований банк інформації про осіб, який включав би три її види: соціально-демографічну; економічну; кримінальну.

Розглянуті питання вдосконалення боротьби з корупцією на основі застосування технічних засобів дозволяють зробити такі пропозиції:

а)       удосконалити Закон «Про боротьбу з корупцією» шляхом залучення до опрацювання проекту такого закону фахівців різних галузей права і практиків;

б)      створити єдиний Центр координаційної й управлінської діяльності, визначити орган, на який покласти відповідальність за стан боротьби з корупцією;

в)       при комітеті (структурі) створити інтегрований банк інформації про осіб, який буде включати три її види: соціально демографічну, економічну і кримінальну;

г)       у кримінально-процесуальному законі треба вирішити питання використання оперативної інформації як джерела доказування. Спростити процедуру введення у процес доказування оперативних даних, поділивши їх на два види - суб'єктивні, отримані органолептичними способами суб'єкта, й об'єктивні, отримані сучасними технічними засобами як в автоматичному режимі, так і при управлінні оператором.

д)      спростити адміністративний процес і передбачити використання криміналістичної і спеціальної техніки для отримання, закріплення і дослідження доказів.

е)       у спеціальних навчальних закладах, де проходять підготовку працівники адміністративної служби, бажано ввести в навчальний процес спецкурс «Адміністративна криміналістика».

А.Ф.ВОЛОБУЄВ, канд.юрид.наук, доцент, докторант Харківського університету внутрішніх справ;

О.В.ЛІТВІНОВ, ад'юнкт Харківського університету внутрішніх справ