§ 5. Порядок виконання бюджету

Четвертою, але основною стадією бюджетного процесу є

виконання бюджету.

Виконати бюджет — це зібрати доходи, мінімальна сума

яких встановлена в законі про державний чи місцевий бюджет

(перевиконати встановлений об'єм — це добре, а недовико-

нання — це збільшення дефіциту), та профінансувати видатки

(покривати видатки можна не перевищуючи їх граничний об'єм,

бо фінансування понад встановлену межу — це збільшувати

дефіцит, підвищувати розмір видатків на певні заходи — це

неодмінно зменшувати витрати на будь-які інші видатки, але ж

в бюджет внесені першочергові, пріоритетні витрати).

Згідно з статтею 116 Конституції України забезпечення ви-

конання затвердженого бюджету покладено на Кабінет Міністрів

України. Щодо місцевих бюджетів, то Конституція України в

статті 143 записала, що сільські, селищні та міські ради затвер-

. джують бюджети відповідних адміністративно-територіальних

одиниць, як і обласні та районні ради, й контролюють їх вико-

нання, а зрозуміло, виконання покладено на виконавчі органи.

зицій депутатів. 4 червня 1997 року Кабінет Міністрів України додатково

надіслав до Верховної Ради України уточнену редакцію проекту Закону Ук-

раїни «Про Державний бюджет України на 1997 рік». Після детального обго-

ворення показників доопрацьованого четвертого проекту Державного бюд-

жету України на 1997 рік в комітетах Верховної Ради за участі представників

Уряду, Закон про Державний бюджет на 1997 рік 1 липня 1997 року був

прийнятий. Але всі його статті, крім 27 і 29 Закону, вводяться в дію з 1 січня

1997 року.

Статті 27 і 29 Закону про Державний бюджет на 1997 рік введені в дію з 1

липня (стаття 27 — включення до складу Державного бюджету України на

1997 рік коштів Фонду соціального страхування України та Фонду охорони

навколишнього природного середовища; стаття 29 — зменшує наполовину

внески у Чорнобильський фонд для всіх підприємств, установ та організацій

з 1 липня 1997 року).

Президент України Леонід Кучма підписав Закон «Про Державний бюджет

України на 1997 рік», виходячи з того, що «відсутність держбюджету викли-

кала політичну напругу в суспільстві, затримку з прийняттям місцевих бюд-

жетів, породжувала невирішеність з виплатою зарплат і пенсій, а також зат-

римувала реалізацію програми зовнішніх позик». Президент України засто-

сував вето до акту «Про введення в дію Держбюджету на 1997 рік», у якому,

на його думку, вміщуються низка положень, що протирічать Конституції

(положення про скасування пільг окремим категоріям «чорнобильців», а та-

кож введення податку за землю в подвійному розмірі «заднім числом»)

// Бухучет, налоги, бизнес, 1997.— № 28.

182 Особлива частина

Обласні і районні бюджети виконують, згідно з статтею 61 За-

кону України «Про місцеве самоврядування», відповідні дер-

жавні адміністрації на підставі Закону України «Про бюджетну

систему України».

Виконання бюджетів здійснюється на підставі законодав-

ства та нормативно-правових актів про бюджет на певний бюд-

жетний період і у відповідності з розписом доходів і видатків

бюджету, який затверджується фінансовими органами.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про бюджетну си-

стему України» Кабінет Міністрів України організовує вико-

нання Державного бюджету України через Міністерство фінансів

України, міністерства, відомства, інші органи державної вико-

навчої влади, Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі

органи місцевого самоврядування.

Державний бюджет України виконується за розписом до-

ходів і видатків з поквартальним розподілом, що складається

Міністерством фінансів України відповідно до показників цьо-

го бюджету, затвердженого Верховною Радою України. Дер-

жавний бюджет України виконується по видатках в тих самих

пропорціях щодо загальної суми видатків бюджету, які затвер-

джено Верховною Радою України. Контроль за пропорційним

фінансуванням здійснюється щоквартально.

У разі, коли в процесі виконання бюджетів органи вико-

навчої влади або органи місцевого самоврядування приймають

рішення, на підставі яких необхідно виділення фінансових ре-

сурсів понад затверджених у відповідному бюджеті, вони МО-

ЖУТЬ бути реалізовані тільки після внесення відповідних змін у

закон про Державний бюджет або рішення органу місцевого

самоврядування про місцевий бюджет.

Виконання бюджетів здійснюється в межах доходів, що на-

дійшли, і коштів на фінансування дефіциту бюджету.

Безпосередньо виконання доходної частини покладене на по-

даткову адміністрацію, яка здійснює контроль за правильністю

і повнотою обчислення обов'язкових платежів і податків, своє-

часністю їх зарахування у відповідні бюджети.

Особлива роль у виконанні бюджету належить фінансовим

органам, через які Кабінет Міністрів організує їх виконання.

Міністерство фінансів забезпечує в установленому порядку ви-

конання державного бюджету і цільове використання коштів,

які виділяються з бюджету підприємствам і організаціям; скла-

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 183

дає звіт про виконання державного і зведеного (консолідова-

ного) бюджету. Маючи владні повноваження, Міністерство

фінансів вимагає подання йому матеріалів для здійснення кон-

тролю за виконанням бюджету, зв'язаних із використанням

бюджетних коштів. У разі з'ясування нецільового витрачання

коштів Міністерство фінансів України може обмежувати або

й припиняти фінансування таких установ і організацій.

Аналогічні функції здійснюють місцеві фінансові органи

щодо виконання місцевих бюджетів.

В Україні, як і у багатьох країнах СНД, введена казначейсь-

ка система виконання бюджетів', для чого при Міністерстві

фінансів України створено систему органів державної вико- ^

навчої влади, які зайняті організацією виконання Державного;'

бюджету — Державне Казначейство2.

Державне казначейство:

— організує виконання державного бюджету і здійснює кон-

троль за ним;

— здійснює управління наявними бюджетними коштами як

в національній, так і в іноземній валюті, і коштами державних

позабюджетних фондів у межах витрат, установлених на відпо-

відний період;

— фінансує видатки державного бюджету;

— веде облік касового виконання державного бюджету, скла-

дає звітність про стан виконання державного і зведеного бюд-

жету;

— здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім

боргом у відповідності з чинним законодавством;

— розподіляє між державним бюджетом, республіканським

бюджетом Автономної Республіки Крим і місцевими бюджета-

ми відрахування від загальнодержавних податків і зборів та обо-

' Згідно з постановою Кабінету Міністрів і Національного банку України від

9 травня 1997 року з 1 червня 1997 року введено казначейське виконання

кошторисних видатків на утримання апарату міністерств, інших централь-

них органів виконавчої влади і підвідомчих їм органів. З метою посилення

контролю за використанням бюджетних коштів виконання видатків буде

здійснюватися безпосередньо суб'єктами господарської діяльності, які нада-

ли послуги або виконали роботи для державних органів. Виняток було нада-

но Управлінню справами Верховної Ради, Адміністрації Президента, Міністер-

ству закордонних справ, Державній митній службі, Генеральній прокура-

турі, судам та деяким іншим органам виконавчої влади.

? Положення про Державне Казначейство затверджено постановою Кабінету

Міністрів України від 31 липня 1995 року.

Особлива частина

в'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною

Радою України.

Казначейська система виконання державного бюджету пе-

редбачає акумулювання всіх коштів державного бюджету на

рахунках, які відкриваються в установах банків на ім'я органів

Державного казначейства.

Ці рахунки діють у єдиному режимі, створюючи загально-

державну систему єдиного казначейського рахунку. Органи Дер-

жавного казначейства безпосередньо здійснюватимуть платежі

на користь суб'єктів господарської діяльності та інших суб'єктів,

які виконували роботи або надавали послуги бюджетним уста-

новам, спеціально уповноваженим особам, розпорядникам бюд-

жетних коштів.

За своїм правовим станом розпорядники коштів, поділя-

ються на головних та нижчестоячих розпорядників коштів, які в

свою чергу можуть поділятися на розпорядників коштів І та

II ступеня. Так, у системі Міністерства освіти головним розпо-

рядником бюджетних коштів є міністр; ректори вузів (універ-

ситетів та інститутів) є нижчестоячими розпорядниками коштів

або розпорядниками II ступеня, які одержують бюджетні фінан-

сування в цілому на вуз з усіма структурними підрозділами —

і тими, що мають права юридичної особи (наукові, учбові інсти-

тути, астрономічні обсерваторії, ботанічні сади, обчислювальні

центри), і підрозділами без права юридичної особи. В таких

випадках установи, що входять до складу вузу, одержують бюд^

жетне фінансування від розпорядника бюджетних коштів І сту-

пеня, а керівники цих установ є розпорядниками бюджетній

коштів II ступеня.

До повноважень головних розпорядників бюджетних коштів

належать права: одержувати кошти на утримання всієї систе-

ми; розподіляти їх поміж нижчестоящими розпорядниками

бюджетних коштів, відкривати бюджетне фінансування нижче-

стояшим розпорядникам бюджетних коштів, одержувати й вит-

рачати кошти на утримання апарату, що його вони очолюють;

контролювати цільове й доцільне витрачання коштів підвідом-

чими органами; здійснювати централізовані заходи.

По місцевих бюджетах головними розподрядниками бюд-

жетних коштів є керівники галузевих відділів місцевих органів

самоврядування (охорони здоров'я, освіти і т. ін.), яким підпо-

рядковані місцеві установи та організації.

Глава 7. Бюджетний процес в Україні

185

Розпорядники бюджетних коштів І ступеня одержують бюд-

жетне фінансування як безпосередньо на утримання очолюва-

них організацій, так і для фінансування підлеглих їм установ,

що перебувають на самостійному балансі; використовують кошти

на виробничо-господарську діяльність своєї організації, відкри-

вають бюджетне фінансування підвідомчим установам; конт-

ролюють цільове використання їх та організують приймання

звітів стосовно використання бюджетного фінансування.

До повноважень розпорядників бюджетних коштів II сту-

пеня входить одержання бюджетного фінансування в обсязі,

визначеному за встановленими економічними нормативами;

використання одержаного фінансування за цільовим призна-

ченням з додержанням режиму економії; своєчасне подання

звітності про фактичне використання коштів.

Розпорядник бюджетних коштів провадить фінансування у

загальному обсязі з обов'язковим розмежуванням асигнування,

Призначеного на заробітну плату, на виконання наукових дос-

ліджень, стипендії (для учбових закладів), на харчування, ме-

дикаменти (для медичних та дитячих дошкільних установ), прид-

бання твердого інвентаря і капітальний ремонт приміщень та

устаткування. По всіх інших статтях кошторису видатків (ст.2.

Нарахування на заробітну плату; ст. 3. Господарські та канце-,

лярські витрати; ст. 4. Відрядження та службові роз'їзди; ст. 5.

Навчальні витрати; ст. 14. Придбання м'якого інвентаря; ст-

18. Інші видатки) бюджетні асигнування виділяються загаль-

ною сумою за ст. 19. Розпорядникам бюджетних коштів надане

право переглядати й перерозподіляти фінансування по зазна-'

чених статтях кошторису витрат.

Для повного обліку бюджетних коштів і контролю за їх цільо-

вим використанням у відповідності до закону про державний

бюджет України на певний бюджетний рік, в органах Держав-

ного казначейства відкривається реєстраційний рахунок на кож-

ний рік^ а після закінчення бюджетного року він поновлюється.

Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядниками бюджет-

них коштів для обліку видатків. Для відкриття реєстраційного

рахунку заводяться особові справи, в які вкладаються такі до-

кументи:

— заява на відкриття рахунку в системі органів Державного

Казначейства, підписана керівником і головним бухгалтером; -

186 Особлива частина

— довідка про внесення в Єдиний державний реєстр

підприємств і організацій України з вказівкою ідентифікацій-

ного коду;

— копія затвердженого положення або статуту підприєм-

ства, установи, завірена вищестоячою установою або нотарі-

ально;

— доведений до розпорядника коштів поквартальний об'єм

асигнувань, передбачених в бюджеті України, з розподілом по

розділах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;

— затверджений кошторис доходів і видатків з покварталь-

ним розподілом;

— картка із зразками підписів осіб, яким у відповідності з

законодавством України надано право розпоряджатися рахун-

ком і підписувати грошові документи, та відбитком печатки;

— звіт про виконання кошторису витрат установи на дату

закриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в устано-

вах уповноважених банків;

і   — виписка з особової картки розпорядника коштів, якщо

;'1змінюється адреса і орган Державного казначейства.

'   Після реєстрації розпорядника коштів йому присвоюється

Номер. Дані номери є складовою частиною кода їх реєстрацій-

них рахунків, які відкриваються в розрізі розділів бюджетної

класифікації.

Про відкриття реєстраційного рахунку в органі Державного

казначейства повідомляється розпорядник коштів.

Для регулювання відносин, пов'язаних з виконанням дер-

жавного бюджету, органи Державного казначейства укладають

договори з розпорядниками бюджетних коштів на розрахунко-

ве обслуговування у відповідності з установленими лімітами,

затвердженим кошторисом. Це специфічний вид договорів,

оскільки бюджетним правовідносинам, які будуть здійснюва-

тися за цими договорами, властиві ті ж особливості, про які

йшла мова в загальній частині фшансового права.

Умови цих відносин та їх сутність передбачені норматив-

ними актами.

Договір укладається за формою, яка встановлена Міністер-

ством фінансів України, і повинний вміщувати: предмет до-

говору (а він визначений Інструкцією Мінфіну України від

12 травня 1997 р.), права і обов'язки сторін, які також визна-

чені Мінфіном (вимагати від клієнта правильності оформлених

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 187

розрахункових документів на перерахування коштів, перевіря-

ти фшансово- бухгалтерські документи про зарахування, пере-

махування і використання бюджетних коштів, припиняти фінан-

сування у випадках виявлення фактів порушень установленого

порядку виконання бюджету з повідомленням клієнта.

Казначейство готує виписки з рахунків клієнтів на наступ-

ний день після операції, забезпечує таємницю операцій на ра-

хунках клієнтів. Але всі ці права Державне казначейство має як

суб'єкт відносин, наділений владними повноваженнями. Клієнт

має право розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахун-

ку, але тільки в межах затвердженого кошторису і затвердже-

ного головним розпорядником коштів лімітів видатків, одержу-

вати необхідну інформацію, пов'язану з виконанням договору і

контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки.

Клієнт бере на себе обов'язок подавати всі необхідні доку-

менти, в тижневий строк повідомляти про всі зміни в реквізи-

тах і кошторисах видатків.

.., Що дуже позитивне в новому порядку виконання держав-

ного бюджету — це можливість оскарження дій Державного

казначейства у судовому порядку, якщо сторони не можуть

ліквідувати розбіжності шляхом переговорів.

Договір може бути припинений за ініціативою однієї з сторін

у випадках виявлення фактів порушень установленого порядку

виконання державного бюджету або у випадках припинення

діяльності однієї з сторін.

Реєстраційний рахунок відкривається на один рік і щороку

поновлюється, тобто рахунок, як і всі бюдхетно-правові відно-

сини, має періодичний характер.

Реєстраційні рахунки відкриваються в уповноважених банках.

У відповідності з постановами Кабінету Міністрів України

та Національного банку України «Про касове виконання Дер-

жавного бюджету України» від 3.04.96 р. (з доповненнями від

3.12.96 р., 18.03.97 р., 21.03.97 р. та 16.04.97 р.) обслуговування

бюджетних рахунків доручено банкам «Україна» (Київ), Про-

мінвестбанку (Київ), Ощадбанку (Київ), Укрсоцбанку (Київ),

Державному експортно-імпортному банку (Київ), «Аваль»

(Київ), Приватбанку (Дніпропетровськ), Брокбізнесбанку (Київ),

Українському кредитному банку (Київ), Об'єднаному комер-

ційному банку (Сімферополь), київському банку «Надра» та Ак-

ціонерному комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк».

188 Особлива частина

- Касовими видатками бюджету вважаються всі суми, видані

Готівкою і по безготівкових розрахунках, при перерахуванні

коштів на рахунки юридичних осіб та при розрахунках з інши-

ми бюджетами; повернення доходів, перекази сум по коротко-

строкових позичках тощо.

Фактичними видатками є дійсні витрати установ, оформ-

лені відповідними документами, які включають видатки по не-

сплачених рахунках кредиторів, по нарахуванню зарплати і сти-

пендіях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1996 р.

передбачені заходи щодо залучення додаткових надходжень до

бюджету та підвищення ефективності витрачання бюджетних

коштів для забезпечення соціальних виплат населенню.

Цією постановою заборонялося без дозволу Міністерства

фінансів асигнування на придбання легкових автомобілів усім

бюджетним установам.

Кошти з бюджетів усіх рівнів на виплату зарплати пере-

раховуються відповідними органами бюджетним установам і

організаціям на спеціальні рахунки в установах банків. Штат-

ний розпис та кошторис витрат бюджетних установ і органі-

зацій, незалежно від того, з якого бюджету вони фінансуються,

затверджується для них керівниками вищестоящих органів за

підпорядкованістю установи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 р.

затверджено Положення про порядок складання єдиного кош-

, торису доходів і видатків бюджетної установи, організації.

^   Єдиний кошторис доходів і видатків складається бюджет-

Іними установами на календарний рік і затверджується керів-

никами вищестоящих організацій, за винятком центральних

органів виконавчої влади, Верховної Ради та Ради Міністрів

Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севасто-

польської міських рад і державних адміністрацій, які затверд-

жуються Кабінетом Міністрів, після експертизи в Міністерстві

фінансів України- .

Витрати бюджетної установи повинні чітко вписуватися в

рамки фінансування. Єдиний кошторис установи складається

з двох розділів — доходів і видатків. Доходна частина коштори-

1 Підписує кошториси цих установ віцс-прем'єр-міністр України з питань е»^

ношки, а по всіх інших установах управлінських органів — керівники вище,

стоячих органів або їх заступники.                                      .

т

Глава 7. Бюджетний процес в Україні                                   189

су складається з бюджетних асигнувань і позабюджетних коштів.

Видаткова частина кошторису поділяється на видатки, які про-

вадяться за рахунок бюджетних асигнувань, і на видатки, які

покриваються за рахунок інших (позабюджетних) надходжень,

з виділенням видатків, які провадяться установою за рахунок

прибутку, що залишається в її розпорядженні.

У відповідності з Указом Президента України «Про заходи

щодо забезпечення наповнення Державного бюджету та поси-

лення фінансово-бюджетної дисципліни» від 28 лютого 1997 року

бюджетним установам і організаціям незалежно від того, з яко-

го бюджету здіснюється фінансування, заборонено витрачати

кошти на цілі, не передбачені затвердженими кошторисами

доходів і видатків. Без затверджених в установленому порядку

кошторисів доходів і видатків фінансування не здійснюється.

Кошториси доходів і видатків і штатні розписи затверджу-

ються не пізніше ніж в місячний строк після затвердження відпо-

відних бюджетів- Кошториси затверджують виконавчі органи

по підпорядкованості після попередньої експертизи відповід-

них фінансових органів.

Указом Президента бюджетним організаціям заборонено:

— витрачати кошти на цілі, не передбачені затвердженими

кошторисами доходів і видатків, та на понадлімітне викорис-

тання бюджетних асигнувань. Персональна відповідальність у

вигляді звільнення з посад і притягнення до відповідальності,

передбаченої законодавством, покладається на керівників і го-

ловних бухгалтерів цих бюджетних установ;

— розміщувати за рахунок відповідного бюджету замовлен-

ня на продукцію, роботи і послуги, фінансування яких не пе-

редбачалося відповідними бюджетами чи затвердженими у вста-

новленому порядку кошторисами доходів і видатків.

Кабінет Міністрів України одержав право визначати поря-

док затвердження титульних списків на будівництво об'єктів за

бюджетні кошти або за кошти державних підприємств.

Кабінет Міністрів запроваджує щоденне збирання інфор-

мації про надходження доходів до зведеного бюджету та щомі-

сячну звітність бюджетних організацій і підприємств недержав*

ної форми власності, яким надаються бюджетні кошти, пр(»

витрачання цих коштів.

В процесі виконання бюджетів Уряд України органи місце-

вого самоврядування мають право вносити зміни по видатках

190 Особлива частина

відповідного бюджету в межах затверджених асигнувань за роз-

ділами і підрозділами функціональної бюджетної класифікації.

Виконання бюджетів здійснюється в межах доходів, які над-

ходять, і коштів на фінансування дефіциту бюджету, затверд-

жених у бюджеті на черговий рік.

Доходи, додатково одержані, спрямовують на фінансуван-

ня народногосподарських і соціально-культурних заходів, вклю-

чаючи капітальні вкладення. Додатково одержаними не вважа-

ються суми, одержані в результаті розширення джерел на підставі

рішень директивних органів після затвердження бюджету, а та-

кож переплати і суми, достроково внесені в бюджет.

Суми додаткових доходів визначаються в цілому по відпов-

ідному бюджету на основі квартальних даних про виконання

бюджету. При цьому витрати за рахунок додаткових доходів

можуть проводитись лише за умови, якщо буде встановлено,

що виконання дохідної частини бюджету забезпечує перевико-

нання доходів по річному бюджету в цілому.

З бюджету фінансуються тільки видатки, передбачені в бюд-

жеті. Фінансування установ, підприємств і організацій з де-

кількох бюджетів не допускається.

Фінансування з бюджету здійснюється в межах асигнувань,

передбачених у поквартальному розподілі річного розпису доходів

і видатків.

В процесі виконання бюджетів Автономної Республіки Крим

та місцевих бюджетів можуть виникати тимчасові касові розри-

ви. Для їх покриття можна одержати позички, які за клопотан-

ням Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та відповід-

них виконавчих органів місцевого самоврядування надаються з

бюджетів вищого рівня на підставі рішень керівників фінансо-

вих органів- Бюджетні позички, які повинні бути погашені

у встановлені строки в межах поточного бюджетного року.

У видаткові частини Державного і місцевих бюджетів вклю-

чаються резервні фонди. Порядок використання резервного

фонду Кабінету Міністрів України встановлено Постановою

Верховної Ради України 22 лютого 1996 року. Резервний фонд

передбачено не більше 2 відсотків від обсягу видатків Держав-

ного бюджету. Загальна сума резервного фонду визначається

щороку. Обмеженість коштів, які знаходяться у розпорядженні

держави, примушує суворо контролювати цільове використан-

ня коштів резервного фонду.            ••'

т

Глава 7. Бюджетний процес в Україні

191

Фінансування видатків з резервного фонду здійснюється за

постановою Кабінету Міністрів України. Для одержання коштів

з резервного фонду до Кабінету Міністрів України подаються

обгрунтовані прохання міністерств, відомств, інших органів

державної виконавчої влади та висновків Міністерства фінансів

та Міністерства економіки України щодо економічної доціль-

ності та ефективності фінансування видатків за рахунок резер-

вного фонду.

Положення про резервний фонд забороняє використовува-

ти, кошти з нього на:

— погашення боргів, у тому числі пов'язаних з гарантіями

чи іншими видами забезпечення, наданими Урядом України;

— збільшення сум по статтях видатків, передбачених у дер-

жавному бюджеті.

При вирішенні питання про надання коштів з резервного

фонду Кабінет Міністрів на своє засідання письмово запрошує

представників комітету з питань бюджету, які можуть виступа-

ти на засіданні.

• ? Кошти з резервного фонду надаються на фінансування:

1) витрат, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями;

2) робіт по ліквідації наслідків стихійних явиш та аварій;

3) непередбачених витрат, пов'язаних із введенням законів;

4) інших заходів, не передбачених і які не могли бути пе-

редбачені під час затвердження Державного бюджету України,

з визначенням при цьому розміру коштів, який не може пере-

вищувати 20 відсотків загального обсягу резервного фонду.

Цільове призначення коштів з резервного фонду визначає

Кабінет Міністрів України в своїй постанові, а контроль за їх

використанням здійснює Міністерство фінансів України разом

з органами державної виконавчої влади та виконавчими орга-

нами місцевого самоврядування.

Верховна Рада України здійснює жорсткий контроль за вит-

рачанням коштів з резервного фонду. Кабінет Міністрів Украї-

ни щомісяця подає Верховній Раді України докладні письмові

звіти про витрати з резервного фонду з обгрунтуванням їх не-

обхідності, економічності та ефективності та підтвердження

цього при витрачанні цих коштів.

У разі виявлення Верховною Радою України нецільового

або неефективного використання коштів резервного фонду

Кабінетом Міністрів і підприємством, винним в нецільовому

чи неефективному використанні цих коштів. Верховна Рада не

192 Особлива частина

затверджує ці видатки і ставить питання про повернення їх

разом із відсотками по них за рахунок коштів винних осіб чи за

рахунок коштів, виділених у державному бюджеті на відповід-

ний орган.

Фінансування видатків з резервного фонду Уряду Автоном-

ної Республіки Крим, виконавчих органів обласних, міських

(міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування),

районних органів місцевого самоврядування здійснюється за

обгрунтованою постановою відповідного виконавчого органу.

Уряд Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцево-

го самоврядування подають до відповідних рад щоквартальні

докладні письмові звіти про видатки з резервних фондів з об-

грунтуванням їх необхідності, економічності, ефективності.

Розгляд і прийняття рішень щодо схвалення цих видатків та

можливого відновлення резервного фонду здійснює Верховна

Рада Автономної Республіки Крим під час найближчого роз-

гляду питання про внесення змін та доповнень до закону про

республіканський бюджет Автономної Республіки Крим або про

його виконання, а відповідні місцеві Ради — на найближчій

сесії.

Доходи, додатково одержані при виконанні бюджетів, суми

перевищення доходів над видатками, заощадження у видатках

вилученню не підлягають і використовуються виконавчими орга-

нами після того, як буде поновлено розмір оборотної касової

готівки, на заходи, які затверджені в Законі про Державний

бюджет та рішеннях органів місцевого самоврядування. Рішен-

ня про використання додатково одержаних чи заощаджених

коштів, згідно з статтею 65 Закону України «Про місцеве само-

врядування в Україні», приймається відповідною радою.

Рішення органів державної влади, які призводять до додат-

кових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково

супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів.

Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внас-

лідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпе-

чені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються дер-

жавою'.

Згідно з статтею 33 Закону України «Про бюджетну систе-

му України» у разі, коли в ході виконання бюджету рівень де-

фіциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне

Стаття 67, ч. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування України».

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 193

зниження надходжень від дох одних джерел, Верховна Рада

України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві

Ради народних депутатів за пропозицією Кабінету Міністрів

України, виконавчих органів відповідних рад приймають рішення

про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюд-

жетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету (крім за-

хищених статей, перелік яких визначається відповідною радою)

до кінця бюджетного року. Пропорційне скорочення може бути

запроваджено також, якщо в ході виконання бюджету його де-

фіцит не зменшується, внаслідок чого виникає неспроможність

фінансування передбачених бюджетом заходів.

Якщо Верховна Рада не реагує оперативно на збільшення

дефіциту бюджету, не приймає рішення щодо пропорційного

скорочення видатків, Президент України, в силу бюджетного

законодавства, має право зупинити або скоротити фінансуван-

ня окремих видатків, попередивши про це Верховну Раду Ук-

раїни за два тижні.

Контроль за виконанням бюджетів здійснюється органами

державної влади та органами місцевого самоврядування в ме-

жах їх компетенції.

Від імені Верховної Ради на підставі статті 98 Конституції

контроль за використанням коштів Державного бюджету Ук-

раїни здійснює Рахункова палата1.

Виконуючи Державний бюджет України, щоденний конт-

роль за витрачанням коштів бюджетів здійснює система органів

Державного казначейства. Крім цього створено спеціальний

орган фінансового контролю — Державну контрольно-ревізій-

ну службу в Україні при Міністерстві фінансів України (КРУ)2-

Такі ж контрольні органи працюють на місцях. Міністерства

мають свої контрольні відділи.

У березні 1997 р. постановою Кабінету Міністрів України

була створена тимчасова комісія, яка контролює питання за-

безпечення своєчасної сплати податків, зборів та інших обо-

1 Рахункова палата Верховної Ради України діє на підставі Закону про неї від

11 липня 1996 року. Згідно з цим Законом Рахункова палата здійснює кон-

троль за всією фінансовою діяльністю усіх організацій на території України,

тому її повноваження такі ж, як і усіх контрольних органів разом узятих.

Першим запитом Президента України до Конституційного Суду України

було питання про конституційність повноважень Рахункової палати.

г Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» було прийня-

то 26 січня 1993 року.

13.7-461

194

Особлива частина

в'язкових платежів і слідкує за ефективним витрачанням бюд-

жетних коштів. До функцій комісії відноситься і координація

роботи тимчасових комісій, які створюються у відповідності з

рішенням Кабінету Міністрів України від 3 березня 1997 року

в Криму, в областях України.

Постійний контроль за своєчасністю і повнотою внесення

платежів у бюджет здійснює Державна податкова адміністрація

з податковою поліцією1. Мабуть, головним завданням контро-

люючих органів є уникнути дублювання завдань та засобів кон-

тролю. Необхідна єдина структура механізмів контролю, шо

підвищить 'їх ефективність. Вони будуть не тільки зосереджува-

ти увагу на перевитратах коштів, а й робити оціночні дослід-

ження дотримання норм бюджетного законодавства.

У 1997 році Верховна Рада поклала на Рахункову палату та

комітет з питань бюджету контроль за виконанням Державного

бюджету.

Законом України «Про бюджетну систему України» перед-

бачено відповідальність за порушення бюджетного законодав-

ства і найбільш поширені види порушень. Такими порушення-

ми є нецільове використання бюджетних коштів або в обсягах,

що перевишують межу видатків, затверджену актами про бюд-

жет; невиконання умов пропорційного фінансування видатків

бюджетів усіх рівнів; видання органами державної влади і по-

садовими особами актів, які змінюють доходи і видатки бюд-

жету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України

щодо встановлення обов'язкових платежів та видатків Держав-

ного бюджету; порушення строків проходження бюджету.

За зазначені порушення, у відповідності з статтею 39 Зако-

ну «Про бюджетну систему України», посадові особи органів

державної виконавчої влади повинні нести дисциплінарну, ад-

міністративну та кримінальну відповідальність згідно з чинним

законодавством2.

В кінці бюджетного року, 31 грудня кожного року, припи-

няється право бюджетних організацій на витрачання бюджет-

' Незважаючи на таку розгалужену систему контролю, зростає кількість нс-

лі. платежів, перевитрат коштів бюджетів тощо.

1а Ця норма бюджетного законодавства не працює. Розглядають усі органи, які

І' уповноважені це робити, звіти про недобір доходів, перевитрати коштів,

повертають звіти про виконання, але жодна посадова особа, крім міністрів

фінансів, яких часто відправляють у відставку, щоправда, не за такі дії, ще не

притягалася до відповідальності.

Глава 7. Бюджетний процес в Україні

195

них коштів навіть у випадках, коли на бюджетних рахунках

залишаються кошти. Винятком є ті організації, яким надають-

•' ся пільгові строки, вони припиняють користуватися бюджетни-

ми асигнуваннями після закінчення рахункового періоду.

31 грудня залишки невикористаних бюджетних асигнувань зак-

риваються органами Державного казначейства або уповнова-

женими банками. Вони можуть використовуватися для фінан-

сування видатків відповідних бюджетів у наступному бюджет-

ному році.

1і;:-.