РОЗДІЛ II СУБ'ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Громадяни
Основи адміністративно-правового статусу громадян
Адміністративно-правовий статус громадянина України
є складовою частиною його загального правового статусу, встановленого Конституцією України, законодавчими актами України, а також міжнародними правовими актами.
Основи адміністративно-правового статусу громадянина України
і
права
свободи
обов'язки
адміністративна правосуб'єктність (адміністративна правоздатність і адміністративна дієздатність)
Адміністративна правоздатність — визнана законом за громадянином фактична можливість бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру.
Адміністративна дієздатність — визнана законом спроможність громадян своїми діями набувати і здійснювати права і виконувати обов'язки адміністративно-правового характеру.
27
Конституційні права та обов 'язки громадян у сфері виконавчої влади
Права
на участь в управлінні державними справами (ч. 1 ст. 38 Конституції України)
на таємницю листування, телефонних переговорів та телеграфних повідомлень (ст. 31 Конституції України)
на доступ до державної служби (ч. 2 ст. 38 Конституції України)
на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб (ст. 55 Конституції України)
на звернення в органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб (ст. 40 Конституції України)
на недоторканість особистості (ст. 29 Конституції України)
на освіту (ст. 53 Конституції України)
на недоторканість житла (ст. 30 Конституції України)
на охорону здоров'я (ст. 49 Конституції України)
на свободу пересування (ст. 33 Конституції України)
— Обов'язки
захищати Вітчизну, незалежність
її територіальну цілісність України, шанувати її державні
символи (ст. 65 Конституції України)
сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом (ст. 67 Конституції України)
не заподіювати шкоду
природі, культурній спадщині,
відшкодовувати завдані ним
збитки (ст. 66 Конституції України)
неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших
людей (ст. 68 Конституції України)
28
Структура прав та обов 'язків громадян
.
загальні права та
спеціальні права та
обов'язки
обов'язки
визначають
визначають
правове становище
правове становище
громадянина
громадянина у всій
у конкретній
системі державного
сфері державного
управління
управління
Основні види гарантій прав та свобод людини та громадянина
конституційні
адміністративно-правові
кримінально-правові
цивільно-правові
29
Звернення громадян
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України)
Звернення громадян
— викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. З Закону України «Про звернення громадян»)
Основні види звернень громадян
Пропозиція (зауваження)
— звернення громадян, де висловлюються поради, рекомен1 дації щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, а також висловлюються думки посадових осіб щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства, (ч. 2 ст. З Закону України «Про звернення громадян»)
Заява(клопотання)
— звернення громадян з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією і чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлювання думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. (ч. З ст. З Закону України «Про звернення громадян»)
Скарга
— звернення громадян з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб. (ч. 4 ст. З Закону України «Про звернення громадян»)
ЗО
Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
Права та обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства
нарівні із громадянами України користуються правами на оскарження незаконних дій (рішень) органів
державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, на свободу та особисту недоторканість, на
недоторканість житла, на вільну працю, на охорону здоров'я та медичну допомогу, на освіту, на свободу совісті
та ін.;
користуються в Україні правами та несуть обов'язки в основному нарівні з громадянами України (крім випадків,
встановлених законами або міжнародними договорами України);
зобов'язані підкорятися законам України;
мають більш вузьку адміністративну правоздатність, ніж громадяни України, мають певні обмеження.
Окремі обмеження в правосуб'єктності іноземців та осіб без громадянства
не можуть: обирати та бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування;
брати участь у відправленні правосуддя;
мати доступ до державної служби, займати певні посади;
проходити службу у Збройних силах України;
обмежені:
в діяльності, пов'язаній з державною та службовою таємницею;
у в'їзді на територію України;
у пересуванні по території України та обранні місця проживання;
— у можливості проживання та здійснення своєї діяльності тільки на підставі спеціальних документів (ст.ст. 23,
24, 16. ч. 4 ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців»).
Для іноземців та осіб без громадянства встановлена особлива адміністративна деліктоздатність (ст.ст. 7-18, 20 Закону України «Про правовий статус іноземців»).
31
Органи виконавчої влади України
Поняття та ознаки органів виконавчої влади України
Орган виконавчої влади
— організація, яка є частиною державного апарату, має певну компетенцію, структуру, територіальний масштаб діяльності, утворюється у порядку, встановленому законом або іншим правовим актом, володіє певними методами роботи, наділена повноваженнями виступати за дорученням держави і покликана у порядку виконавчої діяльності здійснювати керівництво економікою, соціально-культурним будівництвом та адміністративно-політичною діяльністю
Здійснює організаційну,
управлінську, виконавчу
та розпорядчу діяльність в
економічній, соціально-культурній,
адміністративно-політичній сферах
суспільного життя
Утворюється за рішенням
Верховної Ради України,
Президента України або
вищестоящого органу
виконавчої влади
Наділений відповідною компетенцією та державно-владними повноваженнями
Реалізує функції держави,
виконуючи положення
Конституції та законів України,
актів Президента України, а
також нормативно-правових
актів органів державного
управління вищого рівня
Має внутрішню
структуру
та штат
службовців.
Підзвітний, підконтрольний
іншим органам державної влади (законодавчій, судовій,
Президенту України,
піднаглядовий органам
прокуратури України)
Має офіційне найменування та
повноваження
використовувати різні
атрибути з державною
символікою та ознаки
юридичної особи
32
Види органів виконавчої влади України
Органи виконавчої влади класифікуються за:
територіальним масштабом діяльності
Центральні
Органи виконавчої
влади Автономної
Республіки Крим
Міжтериторіальні
Місцеві
обсягом і характером компетенції
Загальної компетенції
Галузевої компетенції
Спеціальної
(функціональної)
компетенції
Предметної компетенції
порядком
вирішення
підвідомчих
питань
Колегіальні
Єдиноначальні
предметом
спрямованості
компетенції
Органи управління господарським виробництвом, економікою та
сферою соціального обслуговування
Органи управління
соціальним
розвитком та
культурою
становищем
та місцем в
системі органів
виконавчої влади
Вищі
Нижчі
Органи управління в адміністративно-політичній сфері
33
Органи
міжгалузевого
управління
Система органів виконавчої влади України
Кабінет Міністрів України — вищий орган виконавчої влади
Центральні органи виконавчої влади України
Міністерства України
Державні комітети та інші
центральні органи виконавчої
влади, статус яких прирівнюється
до Державного комітету України
Центральні органи
виконавчої влади
зі спеціальним
статусом
Місцеві та територіальні органи
з
З
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим
Обласні, Київська та
Севастопольська міські державні
адміністрації
Управління, відділи міністерств
та інших центральних органів
виконавчої влади в областях, в
АР Крим
Районні державні адміністрації
Міжтериторіальні органи
міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади
Управління, відділи, відділення міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади в районах, містах, районах міст
34
і
Повноваження Президента України у сфері виконавчої влади
Президент України
Призначає Прем'єр-міністра України за згодою Верховної Ради України
Призначає на посади та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову фонду державного майна України, Голову державного комітету телебачення і
радіомовлення
Є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил
України; призначає на посади та звільняє з посад
вище командування Збройних сил України, інших
військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави
Очолює Раду національної безпеки і оборони
України
За поданням Прем'єр-міністра України призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших органів виконавчої влади, а також голів
місцевих державних адміністрацій та приймає їхні повноваження на цих посадах
Вносить до Верховної Ради України подання про
оголошення стану війни та приймає рішення про
використання Збройних сил України у разі збройної
агресії проти України
Підписує закони, прийняті Верховною Радою
України
Має право вето щодо прийняття прийнятих Верховною Радою України законів
Приймає відповідно до закону рішення про загальну
або часткову мобілізацію та введення воєнного
стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі
загрози нападу, небезпеки державній незалежності
України
35
Продовження 1 схеми: «Повноваження Президента України»
Президент України
Видає укази і розпорядження
Утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням
Прем'єр-міністра України міністерства та інші
центральні органи виконавчої влади
Приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного
стану, а також оголошує у разі необхідності
окремі місцевості України зонами надзвичайної
екологічної ситуації
Приймає рішення про прийняття громадянства
України та припинення громадянства України, про
надання притулку в Україні
Присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і
класні чини
Скасовує акти Кабінету Міністрів України та Ради
міністрів АРК
Здійснює помилування
36
Правове становище Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України
— вищий орган у системі органів виконавчої влади
У своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України
Відповідальний перед Президентом України,
підконтрольний і підзвітний Верховній Раді
України у межах, передбачених у статтях 85,87
Конституції України (розгляд і прийняття рішення про схвалення Програми діяльності Кабінету
Міністрів України; надання згоди на призначення
Президентом України Прем'єр-міністра України;
здійснення контролю за діяльністю Кабінету
Міністрів України; вирішення питання про
відповідальність Кабінету Міністрів України та ін.)
До складу Кабінету Міністрів України входять:
Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-
міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри
Персональний склад Кабінету Міністрів України
призначається Президентом України за поданням
Прем'єр-міністра України
Очолює Кабінет Міністрів України Прем'єр-міністр, який призначається Президентом України за згодою більш ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України
Виконує свої функції у сфері виконавчої влади в тісному взаємозв'язку з Президентом України, бере участь у вирішенні тих завдань, які ставить
Президент перед Кабінетом Міністрів України
Видає постанови та розпорядження, які підписує Прем'єр-міністр України
37
Функції Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України
Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої
і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента
України
Вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина
Розробляє проект закону про Державний бюджет
України і забезпечує його виконання, подає Верховній Раді України звіт про його виконання
Здійснює заходи щодо забезпечення
обороноздатності і національної безпеки України,
громадського порядку, боротьбі зі злочинністю
Забезпечує проведення фінансової, цінової,
інвестиційної та податкової політики; політики у
сферах праці й зайнятості населення; соціального
захисту; освіти, науки і культури; охорони природи,
екологічної безпеки і природокористування
Розробляє і здійснює загально-державні програми
економічного, науково-технічного, соціального і
культурного розвитку України
Організує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи
Спрямовує і координує роботу міністерств, інших
органів виконавчої влади та виконує інші функції,
визначені Конституцією та законами України,
актами Президента України
Забезпечує рівні умови всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності
38
Структурна схема Кабінету Міністрів України та його апарату
ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР
ВЩЕ-ПРЕМ'ЄР МІНІСТРИ
Канцелярія Прем'єр-міністра
Патронатна служба Прес-служба
МІНІСТРИ
УРЯДОВІ КОМІТЕТИ (Ради)
Державний секретар
Підрозділи Секретаріату:
загальнофункціональні
за окремими напрямками
діяльності Кабінету Міністрів
Патронатні служби Віце-прем'єр-міністрів
Головне управління державною службою
СЕКРЕТАРІАТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
39
Органи (установи і організації), підвідомчі Кабінету Міністрів України за Концепцією адміністративної реформи України
Кабінет Міністрів України
Міністри, інші члени уряду
Урядові комітети (ради)
3. Установи і організації при Кабінетові Міністрів
1. Центральні органи виконавчої влади
Міністерства
Державні комітети
Центральні органи
виконавчої влади
Апарат комітету
Апарат міністерства
зі спеціальним
статусом
2. Урядові установи і організації
2.1. Урядові установи і організації, підпорядковані міністерству
Департаменти
Інспекції
Виконавчі бюро
(юридичні особи)
Організації,
установи, інші
структури
2.2. Урядові установи і організації, підпорядковані безпосередньо Кабінету Міністрів (із визначенням конкретного члена уряду, що несе відповідальність за роботу конкретного органу)
Територіальні органи міністерства
Комісії тощо (напр., ВАК, НКАУ, ГУРЧ)
40
Система центральних органів виконавчої влади України
Кабінет Міністрів України
Прем'єр-міністр
Перший віце-прем'єр-міністр Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Міністерства, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України
.
Міністерство аграрної політики України. Міністерство внутрішніх справ України. Міністерство екології та природних ресурсів України. Міністерство економіки України. Міністерство палива та енергетики України. Міністерство закордонних справ України. Міністерство культури і мистецтв України. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Міністерство оборони України. Міністерство освіти і науки України. Міністерство охорони здоров'я України. Міністерство праці та соціальної політики України. Міністерство транспорту та зв'язку України. Міністерство України у справах сім'ї, дітей та молоді. Міністерство фінансів України. Міністерство юстиції України.
.
41
Продовження 1 схеми «Система центральних органів виконавчої влади України»
Кабінет Міністрів України
Прем'єр-міністр
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється
до Державного комітету України
Державний комітет України архівів.
Державний комітет України будівництва та архітектури.
Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства.
Державний комітет природних ресурсів України.
Державний комітет України по водному господарству.
Державний комітет України по земельних ресурсах.
Державний комітет України з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Державний комітет України з енергозбереження.
Державний комітет України з нагляду за охороною праці.
Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.
Державний комітет України у справах релігій.
Державний комітет телебачення та радіомовлення України.
Державний комітет лісового господарства України.
Державний комітет України з державного матеріального резерву.
Державний комітет України у справах національностей та міграції.
Державний комітет України у справах ветеранів.
Державний комітет статистики України.
Вища атестаційна комісія України.
Національне космічне агентство України.
Пенсійний фонд України.
Головне контрольно-ревізійне управління.
Державне казначейство України.
Державна служба автомобільних доріг України.
Державна туристична адміністрація України.
Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації.
42
Продовження 2 схеми «Система центральних органів виконавчої влади України»
Кабінет Міністрів України
Прем' єр -міністр
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом
Антимонопольний комітет України.
Державна податкова адміністрація України.
Державна судова адміністрація України.
Державна митна служба України.
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Державний комітет ядерного регулювання України.
Національна комісія регулювання електроенергетики України.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України.
Державний департамент України з питань виконання покарань.
Фонд державного майна України.
Служба безпеки України.
Управління державної охорони України.
Головне управління державної служби України.
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.
Національний координаційний центр адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та
конверсії колишніх військових об'єктів.
Державна служба експортного контролю України.
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.
Національне космічне агентство України.
Адміністрація Державної прикордонної служби України.
Державний комітет статистики України.
Національна комісія з питань регулювання зв'язку України.
43
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України1
МІНІСТЕРСТВО
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ (державна служба)
ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОРГАН ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ СТАТУСОМ
Є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, утвореним для забезпечення реалізації державної політики у певній сфері діяльності.
Є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єрів чи міністрів.
Має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання і повноваження, щодо нього може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підкон-трольності, підзвітності, а також призначення і звільнення з посади керівників та вирішення інших питань.
Див.: Додаток 1.
44
Структурна схема міністерства за Концепцією адміністративної реформи України
Патронатна служба
Міністр (політичний діяч)
Керівник апарату міністерства
Заступник міністра
Перший заступник міністра
Заступник міністра
Заступник міністра,
керівник департаменту
(інспекції, виконавчого
бюро)
Управління, відділи
Управління, відділи Управління, відділи
Департамент, інспекція,
виконавче бюро
(юридична особа)
Управління, відділи
45
Інші органи виконавчої влади АРК
Міністерства АРК
Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим
Рада міністрів АРК
Республіканські комітети АРК
Міністерство економіки
Міністерство фінансів
Міністерство палива й енергетики
Міністерство курортів і туризму
Міністерство агропромислового комплексу
Міністерство освіти
Республіканський комітет у справах національностей і депортованих громадян
Республіканський комітет у справах сім'ї і молоді
Республіканський комітет з житлово-комунального господарства
Республіканський комітет з інформації
Республіканський комітет з охорони навколишнього середовища
Республіканський комітет по охороні і використанню пам'яток історії і культури
Управління зовнішніх зв'язків та протоколу Ради міністрів АРК
Комітет з науки та регіонального розвитку при Раді міністрів АРК
Комітет у справах релігії при Раді міністрів АРК
Комітет з премій АРК
Республіканська державна інспекція з закупок та якості сільськогосподарської продукції Ради міністрів АРК
Міністерство культури
Міністерство охорони здоров'я
Міністерство архітектури і будівельної політики
Міністерство праці і соціального захисту
Республіканський комітет з земельних ресурсів
Республіканський комітет з торгівлі і захисту прав споживачів
Республіканський комітет з фізичної культури і
спорту
Республіканський комітет з водного господарства
Республіканський комітет з лісового господарства й мисливських угідь
Державна інспекція з нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АРК
Республіканське управління державної ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді міністрів АРК
46
■
Місцева державна адміністрація
■
Обласна
Районна
Київська міська
Севастопольська
міська
• ■• L ■ \
47
Компетенція місцевих державних адміністрацій
Місцева державна адміністрація
Забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади
Забезпечує законність і правопорядок, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян
Забезпечує взаємодію з органами місцевого самоврядування
Забезпечує реалізацію державних гарантій у сфері праці
Забезпечення державної політики в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян
Забезпечує підготовку та виконання відповідного бюджету
Забезпечує звіт перед відповідною радою виконання відповідних бюджетів
Забезпечує виконання програм соціально-економічного розвитку та звіт про їх виконання перед відповідною радою
Забезпечує виконання регіональних екологічних програм та звіт про їх виконання перед відповідною радою
Забезпечує реалізацію державної політики в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді
Забезпечує виконання зобов'язань за міжнародними договорами України на відповідній території
Забезпечує виконання регіональних, науково-технічних програм
Забезпечує реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень
Забезпечує виконання законодавства про військовий обов'язок посадовими особами і громадянами, підприємствами, установами і організаціями
48
Схема
організаційної структури обласної державної адміністрації за Концепцією адміністративної реформи в Україні
Голова обласної державної адміністрації (політичний діяч)
<
г
■
Перший заступник голови обласної державної адміністрації
Секретар обласної державної адміністрації
-«і—• зви зної ї
,—■——
_——
-"
_—•
^
,———
Заступні
Ж ГОЛ(
цержаі страці
Заступник голови обласної державної адміністрації
Заступник голови обласної державної адміністрації
г
ооласної адміні
Обслуг* підро^
звуючі
зділи
Управління, відділи
Управління, відділи
Управління, відділи
49
Органи місцевого самоврядування
Система органів місцевого самоврядування
Обласні ради
Районні ради
Виконкоми міських рад
Селищні ради
(очолює селищний
голова)
Сільські ради
(очолює сільський
голова)
Виконкоми
селищних
рад
Територіальні громади
Територіальні громади
Територіальні громади
Виконкоми
сільських
рад
Міські ради (очолює міський голова)
Районні в містах ради
Виконкоми
районних в
містах рад
Будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення (створюються за ініціативою жителів та з дозволу сільських, селищних, міських рад)
50
Державні службовці
Поняття, види та принципи державної служби
Державна служба в Україні
— це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 Закону України "Про державну службу").
Види державної служби
державна служба в апараті законодавчих органів
державна служба в органах виконавчої влади (органах державного управління та їх апараті)
державна служба в судових органах
•
51
- ■
Принципи державної служби
служіння народу України
демократизм і законність
гуманізм і
соціальна
справедливість
пріоритет прав людини і громадянина
професіоналізм,
компетентність,
ініціативність,
чесність, відданість
справі
персональна відповідальність
за виконання
службових обов'язків,
дисциплінованість
дотримання прав та
законних інтересів
органів місцевого
самоврядування, прав
підприємств, установ
Посада і посадова особа
Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень (ст. 2 Закону України «Про державну службу»).
Посадові особи — керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (ст. 2 Закону України «Про державну службу»).
52
Види державних службовців (за владними повноваженнями)
представники посадові особи спеціалісти допоміжний персонал
адміністративної влади (службовці, на яких (службовці, які мають секретарі, діловоди,
(службовці, чиї дії покладено здійснення професійні знання в архіваріуси, лаборанти,
поширюються на осіб, організаційно-розпорядчих окремих галузях та стенографісти тощо (діяльність
що їм не підпорядковані) та контрольно-дорадчих здійснюють професійну яких пов'язана з виконанням
функцій діяльність матеріально-технічних дій
(операцій), які не тягнуть за
собою юридичних наслідків
53
Основи адміністративно-правового статусу державних службовців
відповідальність
основні обов'язки державного службовця
основні права державного службовця
— додержання Конституції України та інших актів законодавства
України;
— забезпечення ефективної роботи та виконання завдань
державних органів відповідно до їх компетенції;
недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина;
безпосереднє виконання покладених на них службових
обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
— збереження державної таємниці, інформації про громадян,
що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню;
— постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення
професійної кваліфікації;
— сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і
творчість в роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні — повідомити вищу за посадою особу (ст. 10 Закону України «Про державну службу»).
користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України;
брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах своїх повноважень рішень;
одержувати від державних органів, підприємств, установ і організацій, органів місцевого та регіонального самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;
на повагу особистої гідності, справедливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;
на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стану роботи;
безперешкодно ознайомлюватися з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;
на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на здійснення посад більш високої категорії;
вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;
на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку (ст. 11 Закону України «Про державну службу»).
54
Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції
Обмеження, пов'язані із перебуванням на державній службі
Державний службовець не має права:
вчиняти дії, передбачені ст. 1 та 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»;
брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного
органу.
Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України (ст. 16 Закону України «Про державну службу»).
55
Відповідальність державних службовців
дисциплінарна
адміністративна
матеріальна за спричинення матеріальної шкоди
кримінальна
на підставі
Закону
«Про
державну
службу»
на підставі дисциплінарних статутів та положень про службу
на підставі Кодексу законів
про працю
на підставі
Закону «Про
боротьбу з
корупцією»
на підставі
КУпАПта
інших актів
законодавства
повна
обмежена
Стадії проходження державної служби
прийом (вступ) до служби
атестування
переміщення по службі
припинення служби
56
Підприємства та установи
Поняття підприємств та установ
Підприємство
— самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює виробничу, науково-дослідницьку та комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу)
Установи
виконують соціально-культурні або адміністративно-політичні функції. їх мета — створення соціальних цінностей, головним чином невиробничого характеру
■
57
Види підприємств та установ
1. Залежно від форм власності
індивідуальні
(засновані на
особистій власності
фізичної особи
та виключно на її
праці)
сімейні
(засновані на особистій власності та на праці
громадян — членів однієї
сім'ї, які проживають
разом)
приватні
(засновані на власності окремого громадянина)
колективні
(засновані на власності трудового колективу
підприємства,
кооперативу, іншого
статутного товариства,
громадської чи релігійної організації)
державні комунальні
(засновані на власності адміністративно-територіальних одиниць)
державні,
в тому числі казенні
(засновані на державній
власності)
СПІЛЬНІ
(засновані шляхом
об'єднання майна
різних власників, у
тому числі іноземних
власників)
58
і
Продовження 1 схеми «Види підприємств і установ»
2. Залежно від принципу внутрішньої правової організації
Акціо
нерні иства итого і го типу)
товариства з обмеженою відповідальністю
повні товариства
командитні товариства
орендні
товар (відкр] закрито
3. Залежно від галузевої виробничо-технологічної спеціалізації
І
промислові —
заводи, фабрики,
комбінати, шахти,
родовища та ін.
сільськогосподарські —
колективні
сільськогосподарські
підприємства (КСП),
фермерські господарства,
приватні, приватно-орендні підприємства тощо
1
1
транспортні
— залізничного транспорту (управління, відділи залізниць, станції, депо); водного транспорту (пароплавства, порти); цивільної авіації (об'єднання, аеродроми, аеропорти, авіалінії); авто підприємства (автокомбінати); територіальні управління трубопровідного транспорту тощо
будівельні —
будівельні управління, комбінати тощо
І
Зв'язку
— поштамти, телеграфи, телефонні станції тощо
Торгівлі
— універмаги, гастрономи, торговельні будинки, спеціалізовані та фірмові магазини
1
житлово-комунальні
— житлово-експлуатаційні та
ремонтно-експлуатаційні управління,
енергомережі, тепломережі та ін.
59
Об'єднання громадян
Поняття та види об'єднань громадян
Об'єднання громадян
— добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і обов'язків
Масові об'єднання
Органи громадського самоврядування
Політичні партії
— це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян-прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах
Домові, вуличні ради, ради мікрорайонів тощо
Громадські організації
є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних,
економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших
спільних інтересів
Професійні союзи
— добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання)
Релігійні організації
— це об'єднання громадян, що утворюються з метою задоволення релігійних потреб
громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної
та інституційної культури, призначають і змінюють персонал згідно із своїми
статутами (положеннями)
Органи громадської самодіяльності
Народні дружини по
охороні громадського
порядку
■
60
«все книги «к разделу «содержание Глав: 18 Главы: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. >