§ 8. Рада Європи (РЄ) і її внесок у справу організації охорони довкілля на континенті

Штаб-квартирав Страсбущі (Франція). Сьогодні об'єднує більше 40 крйїнГЄ^вропи (майже половина з них, зокрема більшість колишніх соціалістичних країн, була прийнята до Ради Європи в останнє десятиріччя). У 1995^юці тридцять сьомим членом цієї представницької міжнародної "о^ган^ацІТ^ст|ша^?а)Ш.ЗакЙн*пр6 приєднання України до Статуту Ради?щюпи був прийнетий Верховною Радою України 31 жовтня 1995 року. 1 жотггняІ^о'р^кУ^                             до ГенеральноІГ угоди про

аль-

року. 1 жотггняІорк                                  до

привілеї та імунітети Ради Європи 1949 року та Протоколу до Генераль-

ної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи 1 952 року.

РЄ як пан'європейська організація має надзвичайно широку сферу повноважень, що не охоплює згідно зі ст. 1 Статута РЄ лише галузь національної безпеки. Значне місце в діяльності РЄ відводиться розв'язанню екологічних проблем. Ще в 1962 році саме РЄ виступило піонером у цій справі шляхом створення авторитетного Комітету

459

Особлива частина

європейських експертів з питань захисту природи І природних сурсів, а в 1964 році — Комітету з питань забруднення вод. Слід зг$»І дати, що на той час жодна інша міжнародна організація ще но не звернулась до екологічних проблем.

Важливу роль відіграла РЄ і в формуванні «ідеології» охорони доц*| кілля на європейському континенті. У цьому плані визначними под'    * ми свого часу стали такі документи, як Водна Хартія 1968 року, ДІ ларація принципів боротьби з забрудненням повітря (1968 р.), Ха] ґрунтів (1972 р.) і нарешті базовий документ — Декларація про гоустрій навколишнього природного середовища в Європі (1970 р.). У; можному з названих актів, і особливо в Декларації про благоустрій 197$ року, вперше було визначено фундаментальні принципи охорони на*1*| вколишнього середовища, причому в контексті європейських проблем, Ці принципи знайшли подальший розвиток в прийнятій 26 січня 1973* року консультативною Асамблеєю Ради Європи Рекомендації 699 про » політику навколишнього природного середовища в Європі.

Під егідою РЄ організуються численні конференції з питань охорони довкілля, що суттєво впливають, по-перше, на формування європейської громадської думки в бік її екологізації, а по-друге, на ставлення європейських урядів до відповідних проблем. Останньому, зокрема, сприяє практика регулярного проведення під егідою РЄ, починаючи з 1973 року, конференцій на рівні міністрів національних урядів, відповідальних за охорону навколишнього середовища.

Ще однією суттєвою сферою діяльності РЄ є участь в розробці міжнародно-правових актів, зокрема, європейських конвенцій. Серед міжнародно-правових актів, проекти яких було розроблено в рамках РЄ, слід особливо відзначити Паризьку 1968 року конвенцію про захист тварин та їх міжнародне перевезення і Бернську конвенцію 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі.

До другої з вказаних конвенцій Україна приєдналася (Закон про відповідне приєднання було прийнято Верховною Радою 29 жовтня 1996 року). Важливо зазначити, що Раді Європи належить провідна роль в координації і контролі виконання відповідної конвенції. Саме РЄ створює Постійний комітет у складі делегацій держав — Сторін Конвенції, а також Європейського Союзу як однієї з таких Сторін. Даний Комітет здійснює своєрідний нагляд за застосуванням Конвенції і має повноваження щодо видачі рекомендацій і пропозицій державам-Сторонам.

В активі РЄ також розробка проектів європейських конвенцій про транскордонне співробітництво на рівні територіальних органів місцевого самоврядування і управління (Мадрид, 1980 р.)та про ци-

460

/   ІЛ«У»./> ****      .----------

вільну відповідальність за шкоду, спричинену здійсненням небезпечної для навколишнього середовища діяльності (Лугано, 1993 р.) і ряд

інших.

Даючи загальну характеристику діяльності Ради Європи і її впливу на формування міжнародного еколого-правового простору, слід наголосити на такому. Перш за все, ця авторитетна міжнародна організація має здебільшого не правовий, а політико-ідеологічний вплив на міжнародні енвайронментальні відносини. Документи, які вона приймає, мають рекомендаційний характер для держав-членів. Практично на кожній Парламентській Асамблеї Ради Європи, що об'єднує представників національних парламентів, розглядаються питання охорони навколишнього середовища в Європі. 1 хоча рішення, що при цьому приймаються, у суто правовому розумінні нікого ні до чого не зобов'язують, РЄ сприяє створенню необхідного «клімату» для розробки подальших правових рішень.