§ 7. Організація Економічного

Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) та її роль в об'єднанні зусиль світової громадськості в галузі охорони дов*

Штаб-квартира в Парижі (Франція). ОЕСР є правонаступник? Європейської Організації Економічного Співробітництва, але її можна вважати суто європейською організацією, оскільки до її с* ду, з одного боку, входять західноєвропейські держави, а з другого -США, Австралія, Японія, Канада і Нова Зеландія (всього 24 держав

Органом управління ОЕСР є Рада, що об'єднує представник держав-членів. Крім того, постійно діє Секретаріат ОЕСР.          • ,

Головним статутним завданням діяльності ОЕСР є здійснені1 економічних досліджень, інвентаризація і аналіз стану природ» ресурсів і підготовка прогнозів розвитку. Ця організація покликаі всіма засобами просувати вперед економічну експансію, сприяюч підвищенню рівня життя. Одночасно ця структура в останні деся річчя стала послідовно залучати до сфери свого інтересу довгосі кові перспективні аспекти розвитку, у першу чергу пов'язані з > роною навколишнього середовища. Саме тому ще в 1970 році перед! двадцяти комітетів ОЕСР був доповнений двадцять першим — 1 тетом з питань навколишнього середовища, який з самого поча став одним з найбільш активних.

Незважаючи на досить скромне місце, яке займає ОЕСР в щ міжнародних організацій, слід відзначити її особливу роль в станої^ ленні і розвитку міжнародного права навколишнього середовищ*^

458

/кого фундаментальних принципів. Серед них у першу чергу слід вказати на принцип «забруднювач платить», формулювання самого базового поняття «забруднення» і його застосування в транскордонному контексті. Саме під егідою ОЕСР вперше було поставлене питання обов'язковості інформування і консультацій, а також обов'язку країн оголошувати тривогу в критичних екологічних ситуаціях. У межах ОЕСР розроблено і прийнято ряд цікавих документів, які просунули вперед вирішення проблем транскордонних забруднень, забруднення повітря на великі відстані токсичними та іншими небезпечними речовинами, методів вимірів впливу забруднювачів на навколишнє середовище, контролю окремих хімічних елементів, управління якістю вод, методів визначення наслідків діяльності енергетичної галузі на навколишнє середовище і їх обмеження тощо.

З формально-юридичної точки зору слід зазначити, що ОЕСР має право приймати рішення, обов'язкові до виконання тими державами-членами, які брали участь в їх прийнятті. При цьому держави, представники яких утримались від голосування, вважаються не зв'язаними відповідними зобов'язаннями.

Резолюції Ради також мають обов'язкову силу, однак вони приймаються лише з питань внутрішньої діяльності самої організації. Нарешті, рекомендації, адресовані державам-членам, не зобов'язують останніх, однак свідчать про спрямованість намірів урядів, що голосували за застосування рекомендацій «в міру можливостей».