§ 2. Форми досудового слідства

Досудове слідство як процесуальна діяльність має дві форми: саме досудове слідство та дізнання. Ці дві форми поєднані між собою завданнями і процедурою.

Досудове слідство здійснюють слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі органів безпеки і слідчі подат-

96

Глава 7.

кової міліції (ст. 102 КПК). Дізнання ж провадять органи діз­нання, які перелічені в ст. 101 КПК.

Дізнання є першим етапом процесуальної діяльності, час­тиною досудового слідства. Органи, які провадять дізнання, вживають необхідних оперативно-розшукових заходів із метою виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили (ст. 103 КПК). Отже, дізнання — основана на законі розшуково-дока-зувальна та правозастосовча діяльність наділених процесуаль­ними повноваженнями органів, спрямована на виявлення, запо­бігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних, забезпечення вирішення завдань кримінального судочинства.

Ст. 103 КПК визначено порядок провадження дізнання у кримінальних справах. За наявності ознак злочину, що не є тяж­ким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить оперативно-розшукові заходи для встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання в строки, передбаче­ні ч. 1 ст. 108 КПК, складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження. У разі пору­шення органом дізнання справи про вчинення тяжкого злочи­ну, цю справу має бути передано слідчому через прокурора в строки, передбачені ч. 2 ст. 108 КПК. Якщо у справах про тяж­кі злочини не встановлено особу, що вчинила злочин, орган дізнання, передавши справу слідчому, продовжує виконувати оперативно-розшукові дії, виконувати доручення слідчого що­до проведення слідчих та розшукових дій.

Строки провадження дізнання встановлено ст. 108 КПК. В справах про злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими, дізнання провадиться у строк не більше десяти днів. Строк по­чинається з моменту встановлення особи, яка вчинила злочин. Якщо особу не встановлено, слідство зупиняється (ст. 209 КПК). У справах про тяжкі або особливо тяжкі злочини діз­нання провадять у строк не більше десяти днів із моменту по­рушення кримінальної справи.

Закінчується дізнання складанням постанови про направ­лення справи для провадження досудового слідства, яку за­тверджує прокурор. За наявності обставин, що виключають провадження у кримінальній справі (ст. 6 КПК), орган дізнан­ня закриває кримінальну справу і виносить про це мотивовану постанову, копію якої протягом доби надсилає прокуророві.

Загальні положення досудового слідства

97

Досудове слідство як одна з форм слідства — це діяль­ність слідчого за вже порушеною та прийнятою до свого про­вадження кримінальною справою. Зміст досудового слідства полягає у збиранні, дослідженні, перевірці, оцінці та викорис­танні доказів, встановленні об'єктивної істини, застосуванні правильного закону, захисту прав та законних інтересів гро­мадян та юридичних осіб.

Згідно із ст. 111 КПК, досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, які зазначені у ч. 1 ст. 27 КПК (справи приватного обвинувачення, передбачені ст. 125, ч. 1 ст. 126 та ст. 356 КК України) та ст. 425 КПК (протокольна форма досудової підготовки матеріалів). Однак, у разі вчинення злочинів, передбачених вищевказаними стат­тями КК України, неповнолітніми чи особами, які через свої фізичні або психічні вади не можуть здійснювати захист само­стійно, досудове слідство є обов'язковим.

Кримінально-процесуальне законодавство визначає широке коло повноважень слідчого під час провадження слідства. Всі рішення щодо проведення слідчих дій слідчий приймає само­стійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одер­жання дозволу від прокурора чи суду на проведення певних слідчих дій (наприклад, ексгумація, обшук тощо). Слідчий не­се повну відповідальність за законність і своєчасність прове­дення слідчих дій. Він вправі по справі, що перебуває в його провадженні, викликати в установленому законом порядку будь-яку особу для допиту, провести огляд, обшук чи інші слідчі дії, вимагати від підприємств, установ, організацій, гро­мадян пред'явлення необхідних документів чи предметів, які мають значення для розслідування справи.

На слідчого покладено обов'язок всебічного, повного до­слідження обставин кримінальної справи. Всі його рішення по справі мають ґрунтуватись на зібраних доказах, оцінку яких він проводить за своїм внутрішнім переконанням, яке базуєть­ся на всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин спра­ви в їх сукупності, відповідно до закону.

У ст. 112 КПК визначено підслідність кримінальних справ, тобто обумовлено правильний розподіл кримінальних справ між різними органами досудового слідства.

Розрізняють п'ять видів підслідності кримінальних справ:

родова (предметна);

територіальна;

7 — 5-1742

98

Глава 7.

персональна;

за зв'язком справ;

альтернативна.

Родова (предметна) визначається характером вчиненого злочину, його кваліфікацією, залежно від чого розмежовують компетенцію між слідчими прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України та слідчими податкової міліції.

Територіальна ознака підслідності пов'язана з місцем (ра­йоном) вчинення злочину (ст. 116 КПК). Однак із метою за­безпечення найбільш швидкого і повного розслідування слідс­тво може проводитись за місцем виявлення злочину або за місцем перебування підозрюваного чи обвинуваченого або за місцем перебування більшості свідків.

Персональна підслідність обумовлена особливостями тобто віковим, службовим чи іншим становищем підозрюваного чи обвинуваченого суб'єкта злочину. За цією ознакою, наприклад, слідчі військової прокуратури розслідують справи про вчинен­ня злочинів військовослужбовцями.

Підслідність за зв'язком справ використовують за необхід­ності розслідування двох чи більше пов'язаних між собою зло­чинів. Наприклад, при розслідуванні кримінальної справи, ко­ли в одне провадження об'єднано справи з обвинувачення кількох осіб (співучасників вчинення злочинів) або з обвину­вачення однієї особи у вчиненні кількох злочинів.

Апьтернативна підслідність означає, що слідство прово­дить той орган досудового слідства, який порушив криміналь­ну справу. Наприклад, справи про порушення правил про ва­лютні операції можуть розслідувати як податкова міліція, так і органи прокуратури, залежно від того, хто з них порушив кри­мінальну справу.

Спори про підслідність вирішуються за відповідними пра­вилами ст. 117 КПК.