§ 2. Приводи справи підстави до порушення кримінальної

Для порушення кримінальної справи необхідні визначені в за­коні приводи та підстави. Під приводами розуміють ті джере­ла, із яких органи та особи, що мають право порушувати кри­мінальну справу, одержують повідомлення про вчинений зло­чин чи той, що готується. Підставами до порушення криміналь­ної справи є достатні дані, що вказують на ознаки злочину.

Відповідно до ст. 94 КПК приводами для порушення кри­мінальної справи є:

заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій,

посадових   осіб,   представників   влади,   громадськості   або

окремих громадян;

повідомлення представників влади, громадськості або окре­

мих громадян, які затримали підозрювану особу на місці

вчинення злочину або з поличним;

явка з повинною;

повідомлення, опубліковані в пресі;

безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, проку­

рором або судом ознак злочину.

Справу може бути порушено тільки в тих випадках, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Найпоширенішим приводом до порушення кримінальної справи є повідомлення та заяви про злочини. Заяви громадян про порушення кримінальної справи можуть бути усними або письмовими. Письмові заяви мають підписати особи, які їх по­дають. Якщо заяву зроблено в усній формі, то її заносять до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла цю заяву. В органах внутрішніх справ заявникові ви­дають талон про прийняття у нього заяви, в якому вказують дату прийому заяви, дані про заявника та його адресу. Грома­дянам роз'яснюють про відповідальність за завідомо неправди­ві доноси, про що зазначають у протоколі, який посвідчується підписом заявника. Повідомлення підприємств, установ, орга­нізацій і посадових осіб та представників влади має бути по­дано обов'язково у письмовій формі.

Порушення кримінальної справи

91

У кримінально-процесуальному законодавстві не згадано про анонімні повідомлення та телефонні дзвінки як приводи до порушення кримінальної справи. У разі необхідності їх мо­жуть перевіряти органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність. Якщо за результатами такої перевірки буде установ­лено достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, то приводом до порушення справи буде безпосереднє виявлен­ня органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину (п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК).

Явка з повинною — особисте, добровільне звернення гро­мадянина (письмове чи усне) до органів дізнання, слідчого, прокурора, судді із заявою про вчинений ним злочин. Заява мо­же бути і про злочин, що готується, результати якого ще не настали.

При явці з повинною встановлюють особу, складають про­токол, в якому викладають відомості про цю особу і зміст за­яви. Такий протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол. Повідомлення особи, що з'явилася з повин­ною, підлягає ретельній перевірці, оскільки це може бути са-мообмова, або ж своєю явкою з повинною особа намагається приховати факт вчинення нею більш тяжкого злочину. Із зміс­ту закону (ст. 96 КПК) випливає, що явку з повинною не мож­на вважати, якщо особа, вчинивши злочин, надіслала про це повідомлення поштою або заявила про це по телефону (винят­ком може бути тяжка хвороба заявника). За загальним прави­лом, явку з повинною Кримінальним кодексом України відне­сено до обставин, які пом'якшують покарання (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України — з'явлення із зізнанням).

Повідомлення, опубліковані в пресі, що можуть бути при­водом для порушення кримінальної справи, — це статті, лис­ти, фейлетони, які надруковано в центральних або місцевих газетах чи журналах. Вони будуть самостійним приводом до порушення кримінальної справи лише в разі їх публікації. Під пресою розуміють друковані періодичні видання, які виходять з періодичністю не менше одного випуску (номера) протягом року, щодо яких є свідоцтво про державну реєстрацію.

Безпосереднє виявлення органами дізнання, слідчими, про­курорами, суддями ознак злочину як привід до порушення кримінальної справи означає, що ці органи чи особи, незалеж­но від будь-яких заяв чи повідомлень, за власною ініціативою виявили вчинений злочин або той, що готується. Наприклад, орган дізнання може безпосередньо виявити злочин у резуль-

92

Глава 6.

таті проведення оперативно-розшукової діяльності; слідчий — при розслідуванні однієї кримінальної справи може виявити вчинення іншого злочину, суд (суддя) під час розгляду однієї кримінальної справи — ознаки іншого злочину та повідомити про це прокурора (ст. 276 КПК).

Одних приводів для порушення кримінальної справи недо­статньо, для цього необхідні певні підстави. У ч. 2 ст. 94 КПК зазначено, що кримінальну справу може бути порушено лише у випадках, якщо є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Отже, підстава до порушення кримінальної справи — це єдність доказових даних про те, що: саме діяння, про яке надійшла заява або повідомлення, дійсно мало місце, та це діяння має ознаки складу злочину, тобто передбачене кримінальним законодавством як злочин.