§ 3. Скасування і зміна запобіжного заходу

При застосуванні запобіжного заходу органи дізнання (особа, яка проводить дізнання), слідчий, прокурор і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. У такій постанові (ухвалі) зазнача­ють прізвище, ім'я та по батькові, вік, місце народження обви­нуваченого, вчинений ним злочин (статті КК), обраний запо­біжний захід і мотивовані підстави його обрання. Постанову оголошують обвинуваченому під розписку, якщо ж той відмов­ляється розписатися, про це зазначають у постанові.

Будь-який запобіжний захід має певне цільове призначення. Його скасовують, якщо в його застосуванні немає вже потре­би, або змінюють на більш чи менш суворий, якщо змінюють­ся підстави для його обрання, а також обставини справи.

Скасування застосованого раніше запобіжного заходу від­бувається в таких випадках:

а)             провадження по справі завершується закриттям криміналь­

ної справи чи винесенням виправдувального вироку;

б)            провадження по справі триває, але застосування запобіжно­

го заходу не зумовлено необхідністю, досягненням мети,

заради якої до нього вдавалися.

Запобіжний захід може бути змінено через помилку, якої припустилися при його обранні, або ж у разі зміни обставин, що були підставою для його застосування (наприклад, змінено кваліфікацію в обвинуваченні на статтю КК, яка не передбачає позбавлення волі). Зміна також можлива у зв'язку із закінчен­ням максимального строку тримання під вартою. Це стосуєть­ся лише арешту, оскільки строки щодо підписки про невиїзд

88

Глава 6.

чи поруки не встановлено. На більш тяжкий запобіжний захід змінюють, якщо раніше обраний не впливає на обвинуваченого (останній ухиляється від явки до суду, слідчого, дає неправди­ві показання тощо), а також при зміні обвинувачення на більш тяжке.

Постанова (ухвала) про скасування чи зміну запобіжного заходу є самостійним процесуальним документом, проте вона може бути і складовою частиною постанови чи ухвали про за­криття справи, направлення її на додаткове розслідування.

При зміні чи скасуванні запобіжного заходу дізнавач, слід­чий, прокурор, суддя виносять мотивовану постанову, а в су­довому засіданні — мотивовану ухвалу суду. При оголошенні підозрюваному (обвинуваченому) постанови (ухвали) про змі­ну запобіжного заходу на більш суворий, роз'яснюють поря­док її оскарження.

Заподіяну громадянинові шкоду незаконним утриманням під вартою відшкодовують за правилами, передбаченими від­повідним законодавством.

Зокрема, у Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. закріплено положення, відповідно до якого кож­на людина, що стала жертвою арешту або затримання, має право вимагати та отримувати компенсацію. У ст. 53 і КПК за­значено, що особа, яку було незаконно затримано чи незакон­но застосовано до неї запобіжний захід, має право на відшко­дування шкоди.