§ 2. Питання, які вирішує суд у стадії виконання вироків

Під час приведення вироку до виконання можуть виникати правові питання, без розгляду яких, фактично, неможливо ви­конувати вироки. Питання, які вирішують у цій стадії кри­мінального процесу, можна класифікувати залежно від того, судді яких судів їх розглядатимуть (ст. 409 КПК):

питання, які вирішують судді судів за місцем відбування

покарання:   умовно-дострокове  звільнення  від  відбування

покарання  і  заміна невідбутої  частини  покарання  більш

м'яким (ст. 407 КПК); звільнення від покарання і пом'як­

шення покарання у випадках, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 74

КК; застосування судом примусового лікування до засудже­

них, які є алкоголіками чи наркоманами, і його припинення

(ст. 411і КПК);

суд, що постановив вирок, вирішує питання про застосу­

вання кримінального закону, що має зворотну силу, відпо­

відно до ч.ч. 2, 3 ст. 5 КК; про застосування акта амністії

щодо осіб, яких засуджено судами України і які відбувають

покарання та території іншої держави;

суддя місцевого суду або суддя військового суду гарнізону

за місцем виконання вироку вирішують питання про заміну

штрафу покаранням у вигляді громадських робіт, виправ­

них робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі служ­

бовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисцип­

лінарному батальйоні (ст. 410 КПК);

суддя місцевого суду за місцем проживання засудженого

розглядає питання про: звільнення від покарання з випро­

буванням   після   закінчення   іспитового   строку   (ст.   408і

КПК); скасування звільнення від відбування покарання з

випробуванням (ст. 4082 КПК); скасування звільнення від

відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають

дітей віком до трьох років (ст. 4083 КПК); клопотання про

зняття судимості (ст. 414 КПК); клопотання про зарахуван­

ня часу відбування виправних робіт до загального трудово­

го стажу (ст. 414і КПК);

12 — 5-1742

178

Глава 16.

• суд, у провадженні якого є справа, розглядає питання про тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі, на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Си­лах України чи в тюрмі та переведення з виправно-трудо­вої установи в слідчий ізолятор, на гауптвахту Військової служби правопорядку в Збройних Силах України чи в тюр­му (ст. 410і КПК).

Крім питань, прямо зазначених у законі, суди мають право вирішувати інші, які виникають під час виконання вироків у зв'язку зі змінами обставин і умов на момент виконання вироку:

вилучення із акта опису майна, на яке за законом не допус­

кається звернення стягнення, якщо у вироку не вирішува­

лось питання про це майно;

вирішення долі речових доказів, якщо це не зроблено у ви­

року;

визначення розміру судових витрат, якщо суд не вирішив

ці питання;

вирішення питань щодо долі неповнолітніх дітей засудже­

ного, що залишилися без нагляду, про передачу їх для пік­

лування певним установам чи родичам;

усунення неточностей, допущених у вироках при написанні

біографічних даних засудженого, а також інших помилок

на письмі та арифметичних помилок, якщо їх виправлення

не стосується суті вироку, тощо.

Відповідно до п. 4 ст. 121 Конституції України, нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кри­мінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян, покладено на прокурора. У стадії виконан­ня вироку прокурор зобов'язаний застосовувати передбачені законом заходи щодо усунення будь-яких порушень закону (ч. 2 ст. 25 КПК). Розпорядження прокурора, що стосуються виконання вироків, ухвал і постанов суду, обов'язкові для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують (ч. 2 ст. 415 КПК). Отже, чинне законодавство наділяє прокурорів суттєвими пов­новаженнями, реалізація яких дозволяє їм вчасно виявити і усунути порушення законів у стадії виконання вироків.

Особливості провадження деяких категорій кримінальних справ

179