§ 5. Державний і відомчий арбітраж

Державний і відомчий арбітраж утворюється з метою вирішення спорів між державними, кооперативними (крім колгоспів) та іншими громадськими організаціями, підприємствами і установами.

Державний арбітраж. Органи державного арбітражу створені при Раді Міністрів СРСР, Радах Міністрів союзних і автономних республік, виконавчих комітетах обласних (краєвих) Рад депутатів трудящих, виконавчих комітетах Рад депутатів трудящих автономних областей і виконавчих комітетах деяких міських Рад депутатів трудящих.

За своєю природою органи державного арбітражу є одним з особливих видів виконавчих і розпорядчих органів державної влади, а їх діяльність є різновидністю організаційно-владної (виконавчої і розпорядчої) діяльності Радянської держави.

Компетенція державного арбітражу визначається Положенням про державний арбітраж при Раді Міністрів СРСР3, Положенням про Державний арбітраж при Раді Міністрів УРСР, Положенням про Державні арбітражі при виконавчих комітетах обласних Рад депутатів трудящих УРСР4 та іншими державно-правовими актами.

Так, наприклад, Державним арбітражем при Раді Міністрів УРСР розглядаються лише найбільш крупні і важливі спори, в яких беруть участь підприємства, організації та установи різних областей Української РСР, підприємства, організації та установи республіканської або союзної підлеглості, коли сторони перебувають на території Української РСР, а саме: а) спори, що виникають при укладенні договорів на

і СЗ СССР, 1937, № ЗО, ст. 120 з наступними змінами.

2                  Днв. ст. 38  Основ цивільного судочинства Союзу РСР  і союзних республік.

3                   Див. СП СССР, I960, № 15, ст. 127.

4                    Див. Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР.   1960,   № 10, ст. 163.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ   В  ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ        283

суму понад 500 тис. крб.; б) спори, що виникають при укладенні договорів на експлуатацію залізничних під'їзних колій незагального користування при вантажообороті від 11 до 100 вагонів на добу; в) спори по виконанню договорів із інших підстав при сумі позову понад 5 тис. крб.; г) спори, передані Радою Міністрів Української РСР на розгляд Державного арбітражу при Раді Міністрів УРСР або прийняті ним до свого ведення за проханням виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих та інше. Державні арбітражі при виконавчих комітетах обласних Рад депутатів трудящих розглядають спори між державними, кооперативними й іншими громадськими організаціями, підприємствами та установами різних союзних республік або різних областей УРСР, що виникають при укладенні договорів на суму до 500 тис. крб., або при укладенні договорів на експлуатацію залізничних під'їзних колій незагального користування при вантажообороті до 10 вагонів на добу; а також спори при виконанні договорів і з інших підстав при сумі позову до 5 тис. крб.

Спори між підприємствами, організаціями та установами союзної, республіканської і місцевої підлеглості, незалежно від суми договору і суми позову, якщо сторони перебувають на території однієї області, розглядаються державними арбіт-ражами при виконавчих комітетах обласних Рад депутатів трудящих.

Головні державні арбітри призначаються Радою Міністрів СРСР, Радами Міністрів союзних і автономних республік, виконавчими комітетами обласних (крайових) Рад депутатів трудящих. їм вони і підконтрольні в своїй діяльності. Державні арбітри призначаються головним арбітром того чи іншого держарбітражу.

Державні арбітри вищестоящих виконавчих і розпорядчих органів мають лише право зупиняти рішення державних арбітрів нижчестоящих органів управління, які суперечать загальнодержавним інтересам або порушують інтереси областей, і ставити питання про перегляд таких рішень.

Підвідомчі арбітражу спори вирішуються арбітром на арбітражному засіданні з участю керівників заінтересованих; підприємств, установ і організацій або уповноважених ниміГ відповідальних представників. У випадках неявки представників сторін справа може бути вирішена і без них, коли наявних матеріалів досить для прийняття рішення.

Арбітр вирішує спір, якщо не усунені розбіжності між сторонами. У тих випадках, коли сторони прийшли до згоди, арбітр зобов'язаний перевірити її законність. Коли угода не відповідає вимогам соціалістичної законності, арбітр не санкціонує її, а приймає відповідне рішення. Про виявлені при ар-

284                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 РОЗДІЛ хі

бітражному розгляді справи недоліки в роботі підприємства, установ, організацій державний арбітр зобов'язаний повідомити керівника відповідного органу, а в необхідних випадках має право направити матеріал до прокуратури, Комісії державного контролю, партійних органів і т. п.

Державний арбітраж не має права давати господарським органам розпорядження планового, організаційного або оперативного характеру; він лише здійснює нагляд за виконанням сторонами прийнятих арбітрами рішень і здійснює контроль за тими повідомленнями, які надсилаються арбітражем керівникам господарських установ, підприємств і організацій щодо недоліків в їх роботі, виявлених в процесі розгляду спорів.

Акти органів арбітражу (рішення, постанови, накази, інструкції, ухвали) за своєю природою є актами державного управління. Вони можуть бути скасовані відповідним виконавчим і розпорядчим органом державної влади, при якому органи арбітражу перебувають.

Держарбітраж при Раді Міністрів СРСР, з метою забезпечення необхідної єдності в практиці органів державного арбітражу, має право узагальнювати досвід їх роботи і інструктувати в питаннях практики застосування положень про поставки продукції та інших нормативних актів, що регулюють господарські відносини. Органи прокуратури мають право опро-тестування незаконних рішень держарбітражу. Протести направляють головному арбітру при Раді Міністрів СРСР або Раді Міністрів союзної республіки, а також Раді Міністрів автономної республіки або виконавчому комітету відповідної Ради депутатів трудящих.

Відомчий арбітраж. Відомчий арбітраж утворюється в міністерствах союзних і автономних республік та їх управліннях за розпорядженням міністрів і начальників управлінь; в радах народного господарства — за розпорядженням Ради Міністрів союзної республіки; у відділах обласних (крайових) виконавчих комітетів — за рішенням виконавчого комітету обласної Ради депутатів трудящих і таке інше.

Відомчий арбітраж розглядає спори між підприємствами, установами і організаціями, які входять в систему одного відомства. До компетенції відомчого арбітражу не входить розгляд питань, спори з яких вирішуються в адміністративному порядку, а саме: спори між вищестоящими і нижчесто-ящими господарськими організаціями, бо розпорядження вищестоящих організацій обов'язкові для нижчестоящих, і також спори між підприємствами і організаціями, які входять в одне і те саме об'єднання, тому що це суперечило б засадам єдиноначальності в управлінні соціалістичним господар-

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ   В  ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ        285

ством. Органи арбітражу при радах народного господарства розглядають спори між підприємствами і організаціями одного економічного адміністративного району.

Рішення відомчого арбітражу остаточні. Вони виконуються самими сторонами. В разі невиконання сторонами рішення арбітражу у встановлений строк, воно виконується в примусовому порядку на основі наказу відомчого арбітражу.

Державний арбітраж не має права скасовувати або змінювати рішення відомчого арбітражу. Це право належить керівникам відомств, при яких перебуває відомчий арбітраж.

Державний арбітраж має лише право висловити керівникові відомства свою думку про рішення відомчого арбітражу.

Відомчий арбітраж не обмежується винесенням рішення з того чи іншого спору, а викриває причини виникнення кожного спору, які в багатьох випадках полягають у недоліках в роботі установ, підприємств і організацій, і повідомляє про них відповідним органам.

Положення про відомчий арбітраж приймається відповідним виконавчим і розпорядчим органом державної влади, якому відомчий арбітраж і підпорядкований.