§3. Вибір правової норми, перевірка її тексту

В процесі застосування правових норм необхідно перевіри­ти, чи діє той чи інший нормативний акт, який потрібно застосувати. Необхідно встановити, чи він не відмінений, чи не змінений частково. Коли суб'єкт правозастосування встановив, що нормативно-правовий акт діє, то потрібно встановити, чи він відповідає офіційному тексту прийнято­го нормативного акта, чи немає в ньому граматичних і ло­гічних помилок. Лише після такої перевірки можливе засто­сування його до конкретної ситуації.

Разом із тим необхідно перевірити, чи діє він в часі і прос­торі, чи можна його застосувати до конкретної ситуації. Це питання стосується форм права, а також процесу застосуван­ня нормативно-правових актів. Тому ефективність застосу­вання правових норм залежить від того, чи знає суб'єкт пра­возастосування дію нормативного акту в часі і на яку тери­торію він розповсюджує свою дію.

Спеціальний закон про дію нормативно-правових актів в Україні поки що не прийнятий, хоча проект його розробле­ний. На підставі узагальнення практики дії нормативно-пра­вових актів можна проаналізувати особливості їх реалізації. Крім того, в наш час діють нормативні акти колишнього СРСР, якщо вони не суперечать законам України. Зокрема, Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 червня 1958 р. із змінами і допов­неннями (в редакції) Указу ПВР СРСР від 6 травня 1980 р.

Дія нормативно-правових актів в часі характеризується двома основними моментами: а) вступом акта в юридичну силу; б) втратою ним юридичної сили.

Всі нормативно-правові акти після їх прийняття вступа­ють в юридичну силу, але по-різному:

1) найбільш складні і важливі законодавчі акти вступають в юридичну силу через 2-6 місяців з моменту їх прийняття. В даному випадку в законі точно вказується дата вступу його в дію. Це обумовлено тим, що громадяни і посадові особи держави повинні ознайомитись з його змістом до введення його в дію. Це підвищує рівень правосвідомості і правової культури в процесі реалізації законодавства. Для простих законів цей термін може бути зменшений.

158

Нормативно-правові акти вступають в юридичну силу з

моменту їх прийняття, і про це прямо вказується в актах.

В багатьох нормативно-правових актах і законах нічого

не сказано про термін їх вступу в дію. В зв'язку із цим, згідно

доповнення до ст.97 Конституції України і практики застосу­

вання законодавства, вони вступають в дію через 10 днів з

часу їх офіційного опублікування. В інших країнах цей термін

може бути іншим. Наприклад, в Болгарії — через 3 дні.

Якщо ж нормативно-правові акти офіційно не опублі­

ковані і не встановлений інший строк введення їх в дію, то

вони вступають в юридичну силу з моменту отримання їх

адресатами.

Суб'єкт правозастосування при виборі правових норм по­винен вияснити, чи не втратив нормативно-правовий акт юридичної сили. Така втрата юридичної сили відбувається в трьох випадках:

коли закінчився строк його дії, якщо він видавався на

певний строк;

якщо прямо відмінили акт іншим нормативним актом:

фактичної відміни (заміни), коли компетентним дер­

жавним органом виданий новий нормативний акт, що вста­

новлює нові правила поведінки. Старий акт втрачає свою

юридичну силу з моменту введення в дію нового акта.

Якщо розглядати дію нормативних актів в безперервності, то тут можна виділити три принципи дії: а) негайна дія нор­мативного акта; б) зворотня дія нормативного акта; в) збе­реження дії (переживання) нормативного акта.

а) Принцип негайної дії. Нормативні акти діють, як прави­ло, вперед і розповсюджуються на факти, які виникли після введення в дію даного нормативного акта. В даному випад­ку не виникає складнощів, якщо факти не мають протилеж­ності в часі. Наприклад, час здійснення правопорушень ви­значається з моменту їх завершення.

Складніше в тих випадках, коли виникають продовжуючі факти (правопорушення) і необхідно визначити, який нор­мативний акт потрібно застосувати. Загальний принцип в даному випадку — це принцип негайної дії. Новий норма­тивний акт ніби розділяє продовжуючі правопорушення Тому всі факти, які виникли після вступу нового акта в силу, підпадають під дію даного акта.

159

Принцип негайної дії не виключає того, що в деяких ви­падках нормативний акт ніби повертає назад, тобто має зво­ротню силу. Діючи негайно, він в той же час розповсюд­жується на факти і породжені ними наслідки, які існували ще до його видання. Тут відбувається подвійний ефект но­вого нормативного акта (дія і «вперед», і «назад»).

б)            Зворотня дія нормативного акту. Із загального принципу

негайної дії нормативного акта витікає правило — «зворот­

ньої сили немає». Це правило означає, що нормативний акт,

не розповсюджує своєї дії на факти і юридичні наслідки, які

наступили до вступу його в силу. Цей принцип гарантує

законність і правопорядок в суспільстві. Він не дає довіль­

ного застосування правових норм. Із цього правила можуть

бути зроблені виключення, які можуть робити тільки право-

творчі органи. Такі виключення бувають:

коли в законі про це прямо сказано;

коли вони обгрунтовані гуманними міркуваннями: на­

приклад, закон, що усуває і пом'якшує покарання, має зво­

ротню силу.

Зворотня сила нормативного акта — це розповсюдження дії нового акта на факти і породжені ними правові наслідки, які виникли до введення його вдію. Умовно вважається, що акт існував в момент виникнення фактів. Зворотня сила нового нормативного акта, як пише проф. Алєксєєв С.С., по своїм особливостям і глибині залежить від ступеня завер­шеності наступивших наслідків відповідно до старого зако­ну.1 По даній ознаці зворотню силу розрізняють: а) просту і б) ревізійну. Проста — це розповсюдження нового норма­тивного акта на факти минулого, в силу яких завершуючі юридичні наслідки ще не наступили. Ревізійна — це роз­повсюдження нового нормативного акта на факти, по яких завершені юридичні наслідки наступили. Тут відбувається ревізія (перегляд) юридичних наслідків, що наступили рані­ше. Вони визначаються по новому нормативному акту.

в)             Збереження дії нормативного юридичного акту- Це, по

суті, застосування старого нормативного акта, який відміне­

ний, до відносин, які наступили після його відміни. Цей акт

'Див.: Алексеев С. С. Общая теория права.—Т2.—С.242-245. 160

«переживає» свій час. Вказана ситуація протилежна зворотній дії нормативних актів. Застосування старого акта можливо тільки до продовжуючих правовідносин і фактів. Він засто­совується, як правило, втих випадках, коли потрібно врахо­вувати інтереси осіб, які вступають в правовідносини до видання нового нормативного акта. Який закон застосову­вати (старий чи новий), потрібно вирішувати в кожній кон­кретній ситуації індивідуально.1

В процесі вибору правової норми потрібно також врахову­вати територіальну дію нормативних актів:

тут потрібно розрізняти нормативні акти, які діють на

території всієї держави і на певній її частині. Закони і підза-

конні нормативні акти вищих органів державної влади діють

на всій її території, а закони Верховної Ради Крим — тільки

на території Криму;

нормативні акти місцевих органів влади діють тільки в

межах своєї території;

іноді можуть застосовуватись нормативні акти колиш­

нього СРСР, якщо вони не протирічать законам України і

по таким відносинам немає відповідних нормативних актів;

на території України можуть застосовуватись міжнарод­

но-правові акти, які ратифіковані Верховною Радою України.

Застосовуючи норми права, потрібно враховувати, що між нормативними актами можуть існувати протиріччя і коллізії. Вони можуть мати об'єктивний і суб'єктивний характер. Приймаючи рішення .потрібно враховувати, що:

при розбіжностях нормативних актів, виданих різними

державними органами, перевагу має акт, який виданий ви­

щестоящим органом;

при розходженні актів, виданих одним державним орга­

ном в різний час, перевагу має більш пізній акт;

при розходженні нормативних актів, найвищу юридич­

ну силу має Конституція України, яку потрібно застосову­

вати безпосередньо;

при розходженні законів України і законів Республіки

Крим вищу юридичну силу мають закони України.

'Див.: Блум М.И., Тилле А.А. Обратная сила закона.—М.— 1969.-С.31.

б В. Котюк            161