Глава V. Трудовий (страховий) стаж і вислуга років

1. Поняття трудового стажу, його види та значен­ня в   праві соціального забезпечення

Трудовий стаж в загальній формі визначається як тривалість трудової діяльності працівника, Стосовно сфери соціального забез­печення трудовий стаж можна визначити як нараховану за вста­новленими правилами тривалість минулої трудової та іншої суспільно-корисної діяльності громадян, яка протікає в певних, визначених законом, суспільних формах і з якою пов'язуються правові наслідки в області соціального забезпечення.

Юридичне значення трудового стажу полягає в тому, що він є одним із юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення правовідносин з соціального забезпечення, зокрема пенсійних пра­вовідносин та правовідносин з надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Трудовий стаж, як особлива міра величини трудової діяльності, має кількісну і якісну характеристики. Перша відображує загаль­ну тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, дру­га - є показником не тільки тривалості, а й характеру трудової діяльності за певними кваліфікаційними ознаками (важкі та шкідливі умови праці, сфера, в якій проходить трудова діяльність, неперервність праці тощо). Виходячи з цього, трудовий стаж поділяється на: загальний стаж (кількісна характеристика); спеціальний та неперервний (якісна характеристика).

Загальний трудовий стаж - це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від тривалості перерв в ній, нарахована за встановленими правилами.

Загальний стаж для права соціального забезпечення має особ­ливо велике значення. Тільки за наявності певної його тривалості виникає право на пенсійне забезпечення в старості, в разі настан­ня інвалідності в наслідок загального захворювання, в разі втрати годувальника, який помер від загального захворювання, а в окре­мих випадках і за вислугу років. Від тривалості загального трудо­вого стажу залежить розмір вказаних трудових пенсій, а також до­помоги по тимчасовій втраті працездатності, оскільки його тривалість за період до набрання чинності відповідних законів про загальнообов'язкове соціальне та пенсійне страхування зарахо­вується до страхового стажу.

Види трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, що зара­ховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, виз­начені у ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. (із змінами і доповненнями). Насамперед до ста­жу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперати­вах, незалежно від використовуваних форм власності та господарю­вання, а також на підставі членства в колгоспах та інших коопера-

75

тивах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин вста­новленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державно­му соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового харак­теру за умови сплати страхових внесків;

б) творча діяльність членів творчих спілок, а також інших твор­чих працівників, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

При цьому творча діяльність членів Спілки письменників Ук­раїни, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів Ук­раїни, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи неза­лежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічно­го виконання чи публічного показу твору даного автора;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;

г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і   в   гірничорятувальних   частинах,   незалежно   від   відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закла­дах, в училищах І на курсах по підготовці кадрів, підвищен­ню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторан­турі і клінічній ординатурі;

є) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи;

є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком ме­дичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

ж)     час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку;

з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапор­щиків,мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх пра­цевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випад­ком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до ста-

76

жу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначен­ня пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Стаж нараховується, зазвичай, за фактичною тривалістю тру­дової та іншої суспільно-корисної діяльності. Але Законом «Про пенсійне забезпечення» (ст. 58-61) передбачені випадки, коли він може нараховуватися і в пільговому порядку. Так, громадянам, не-обґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, не­обгрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зарахо­вується до стажу у потрійному розмірі.

Особливої уваги в Законі приділено порядку обчислення стажу ро­боти в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 pp. Робота, неза­лежно від віку, в тому числі як вільнонайманого складу у військових частинах, в роки Великої Вітчизняної війни та в інші періоди веден­ня бойових дій, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, а час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, на­сильно вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, - у потрійному розмірі.

Робота в м. Ленінграді в період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року за­раховується до стажу роботи у потрійному розмірі, час проживан­ня в м. Ленінграді в цей період - у подвійному розмірі.

Пільги щодо нарахування стажу роботи передбачені і окремим медичним працівникам. Так робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоана-томічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зара­ховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Законом передбачений пільговий порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт. Так робота на водному транспорті про­тягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи. Робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпоряд­кованості підприємств і організацій, - за списком, що затверд­жується Кабінетом Міністрів України, зараховується до стажу ро­боти за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до стажу роботи за їх фактичною тривалістю.

Страховий стаж. Відповідно до Закону України «Про загально­обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасо­вою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен­ням та похованням» від 18 січня 2001 року, який набув чинності з 1 січня 2001 року, для визначення розміру допомоги по тимча­совій непрацездатності береться до уваги страховий стаж. Під яким згідно статті 7 цього Закону розуміється період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працез­датності та витратами, зумовленими народженням та похованням,

77

і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціаль­ного страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством. До страхового стажу зараховують­ся періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досяг­нення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів. До страхового стажу зарахо­вується загальний трудовий стаж особи до введення в дію цього За­кону в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.

До недавнього часу загальний трудовий стаж для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислю­вався за Правилами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1998 р. № 1658, яка втратила чинність на підставі Постанови KM від 11.07.2001 №  807.

Цими Правилами передбачалось, що у разі призначення допо­моги по тимчасовій непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день її настання.

До загального трудового стажу зараховується:

-     час   роботи   на   умовах   трудового   договору   (контракту)   на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої ро­боти, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціаль­ному страхуванню, незалежно від характеру й тривалості робо­ти і тривалості перерв;

-     робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи;

-     робота   протягом   повного   сезону   на   сезонних   роботах   та підприємствах і в організаціях сезонних галузей народного гос­подарства,   затверджених  постановою  Кабінету  Міністрів  Ук­раїни від 28 березня 1997 р. №  278 ( 278-97-п ) «Про затверд­ження     Списку     сезонних     робіт     і     сезонних     галузей», зараховуються до загального трудового стажу роботи за рік ро­боти. Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудово­го стажу роботи за їх фактичною тривалістю;

-     служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордон­них   військах,   СБУ,    внутрішніх   військах   МВС,    військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворе­них   відповідно   до   законів   України,   а   також   в   органах внутрішніх справ;

-     час  перебування   громадян  на  альтернативній  (невійськовій) службі;

-     час перебування на службі в митних органах;

-     період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оп­лачуваних громадських роботах та період одержання допомоги (в тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

78

-    час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років; час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оп­лачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною,  тривалість якої визначається медичним висновком,   але   не   більш   як   до   досягнення   дитиною   шес­тирічного віку;

період, протягом якого виплачувалась допомога по вагітності та пологах, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку жінкам із числа військовослужбовців, звільне­них із Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, а також із органів внутрішніх справ у зв'язку з вагітністю та пологами, за умови, що вони приступили до роботи чи навчання по досягненню дитиною трирічного віку;

період, протягом якого батьки-вихователі були зайняті у дитя­чому будинку сімейного типу вихованням дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

-    час навчання на курсах і у школах з підготовки кадрів, підви­щенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил,  Національної гвардії,  Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань,  утворених відповідно до за­конів України, а також в органах внутрішніх справ;

-    час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;

-    час навчання у професійно-технічному закладі освіти;

-    час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

-    час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

-    термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'яз­ку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не враховується:

-    час участі працівника у страйку, що визнаний судом незакон­ним;

-    час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підго­товчих  відділеннях),  в  аспірантурі,  докторантурі  і  клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправ­них робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Тривалість загального трудового стажу встановлюється власни­ком або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації згідно із записами у трудовій книжці. У разі її відсут-

79

ності або, коли у трудовій книжці немає відповідного запису, для підтвердження загального трудового стажу подаються: довідки, військовий квиток, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що містять дані про місце і час роботи, служби, навчання тощо у порядку, за­твердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серп­ня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження на­явного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

Особам, які застраховані на умовах добровільного страхування, період сплати ними збору на обов'язкове соціальне страхування (страхових внесків) зараховується до загального трудового стажу на підставі довідки Фонду соціального страхування про сплату збо­ру на обов'язкове соціальне страхування (страхових внесків).

Суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам, які обрали спрощену систему оподаткування, зараховується до загаль­ного трудового стажу весь період сплати ними єдиного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, здійснення підприємницької та виробничої діяльності на підставі придбання спеціального торгового патенту.

Для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про за­гальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, який набув чинності з 1 січня 2004 р., та визначення їх розміру також враховується страховий стаж.

Статтею 24 цього Закону визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язково­му державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний стра­ховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зарахо­вується також на загальних підставах відповідно період з дня вста­новлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку чоловіками 60 років, жінками - 55 років, та період з дня смерті го­дувальника до дати, коли годувальник досяг би такого ж віку. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впро­вадження системи персоніфікованого обліку - на підставі доку­ментів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до на­брання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць ро­боти, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхуван­ня, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

во

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, цей період зарахо­вується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснен­ня в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою мінімального страхового внеску.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхово­го стажу зараховується період, визначений за кожний місяць спла­ти страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та

визначається в місяцях; Св -   сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний

місяць; В —     мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім ви­падків, передбачених цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умо­вах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особли­во шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зара­ховується по одному року.

Для обчислення розміру пенсії застосовується коефіцієнт стра­хового стажу. (Детальніше ці питання викладені у главі ПІ «Пенсійне забезпечення у системі загальнообов'язкового державно­го пенсійного страхування*).

Спеціальний стаж - це сумарна тривалість трудової діяльності, виокремлена із загального стажу з урахуванням важких та шкідли­вих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась. За певних умов до нього може включатися інша суспільно-корисна діяльність (навчання, військова служба тощо).

На відміну від загального стажу, з яким пов'язується право на пенсійне забезпечення за загальними нормами, спеціальний стаж служить підставою для надання пільг, що стосуються права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також для призначення пенсій за вислугу років.

Спеціальний трудовий стаж, який враховується для надання пільг при призначенні трудових пенсій можна поділити на два ви­ди. Основною підставою для їх поділу служать:

81

-    особливі умови праці;

-    зміст роботи, тобто характер виконуваної роботи, посада, про­фесія та відповідна галузь народного господарства чи сфера дер­жавного життя, де проходила трудова діяльність. Спеціальний   стаж,    виокремлений   за   особливими   умовами

праці, в свою чергу поділяється на два підвиди:

-    стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №  1;

-    стаж  на   інших   роботах   з   шкідливими   і   важкими   умовами праці, - за списком N°  2;

Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені поста­новою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, застосовуються незалежно від відомчого підпорядкування підприємств, де працювали чи працюють особи, які звернулися за пенсією, якщо їхні професії чи посади зазначені в цих списках за відповідними виробництвами і цехами.

До стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, включається час виконання робіт безпосередньо на виробництвах, у цехах, дільницях відділеннях за професіями й посадами, перед­баченими списками № 1 і 2, якщо працівники зайняті на цих ро­ботах повний робочий день. Робота за сумісництвом не зарахо­вується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Відповідно до Закону України «Про пенсійне забез­печення» всі робочі місця за умовами праці підлягають обов'яз­ковій атестації, яка проводиться спеціальною атестаційною комісією. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. №  442.

До стажу роботи, який можна визначити як спеціальний за змістом роботи, насамперед слід віднести трудову діяльність працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві тахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджу­ваним Кабінетом Міністрів України (постановою від 31 березня 1994 р. № 202). Основною особливістю пільгового пенсійного за­безпечення цієї категорії працівників є те, що вони мають право на пенсію за віком незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, ста­левари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прока­ту, - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

До цього виду спеціального стажу слід віднести також працю: а)   трактористів-машиністів,   безпосередньо   зайнятих   у   вироб­ництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

82

б)   жінок, які працюють трактористами-машиністами, машиніста­ми будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних ма­шин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів;

в)   жінок,   які   працюють   доярками   (операторами   машинного доїння),   свинарками-операторами   в   колгоспах,   радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

г)    жінок, зайнятих протягом повного сезону на вирощуванні, зби­ранні та післязбиральній обробці тютюну;

д)   робітниць текстильного виробництва, зайнятих на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (по­станова від 12 жовтня 1992 р. №  583);

є)   жінок, які працюють у сільськогосподарському виробництві та

виховали п'ятеро і більше дітей;

є)    водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів,  тролей­бусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у техно­логічному процесі важких і шкідливих виробництв. Спеціальним стажем також слід вважати період певної трудо­вої (державної) діяльності окремих категорій працівників, яка за­конодавством визначена як вислуга років, і враховується при при­значенні пенсії за вислугу років.

Неперервний трудовий стаж - це тривалість неперервної трудо­вої діяльності, нарахованої за встановленими відповідними норма­тивними актами правилами, на тому ж самому підприємстві, уста­нові, організації, об'єднанні, галузі тощо. В окремих випадках, передбачених нормативними актами, до нього можуть включатися і інші види суспільно-корисної діяльності (навчання, військова служба тощо).

Неперервний трудовий стаж в праві соціального забезпечення втратив своє значення. Він може враховуватися при наданні пільг і переваг в соціально-побутовому та іншому обслуговуванні працівників підприємств, установ, організацій, яке передбачається колективними договорами та іншими нормами трудового права.

2,  Вислуга років, як особливий вид спеціального трудового стажу

Для окремих категорій працівників, зайнятих на роботах, що потребують підвищеної інтенсивності, значних емоційних та фізич­них навантажень, в наслідок чого людський організм зношується значно швидше, законодавством передбачене пенсійне забезпечен­ня у зв'язку з утратою професійної працездатності, тобто вихід на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком. При цьому враховується тривалість такої роботи, тобто наявність певного спеціального стажу - вислуги років. Визначена законом тривалість вислуги років є для певної категорії працівників основ­ною підставою для пенсійного забезпечення. Вона також впливає і на розмір пенсії. За вислугою років призначення пенсії пов'язується не з досягненням пенсійного віку та наявністю за­гального стажу, хоч в деяких випадках і ці критерії беруться до

83

уваги, наприклад, при призначенні пенсії за вислугу років держав­ним службовцям, а з утратою професійних якостей, коли працівник не може повноцінно працювати за своєю професією до похилого віку і йому призначається пенсія як компенсація втраче­ної професійної працездатності.

У юридичній літературі вислуга років визначається як трива­лий, виміряний, зазвичай, в роках період трудової, державної, а в окремих випадках і іншої суспільно-корисної діяльності, що створює за певних умов для визначеної законом категорії працівників право на відповідні конкретні види пільг і переваг (грошові виплати, пенсії, додаткові відпустки тощо). Вислуга років - це пільга, що застосовується до конкретного та обмежено­го кола осіб: військовослужбовців, працівників правоохоронних ор­ганів (органів внутрішніх справ, суду, прокуратури), митних ор­ганів, державних службовців, окремих категорій працівників народного господарства. Перелік державних органів, сфер народно­го господарства, професій і посад служба чи праця на яких дає пра­во на пенсію за вислугу років, а також тривалість вислуги років і правила її нарахування встановлюється законодавством для кож­ної окремої категорії працівників.

Так, коло осіб з числа військовослужбовців і працівників ор­ганів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років, визначене Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу ор­ганів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 р. (із змінами і допов­неннями). Зокрема, це: військовослужбовці Збройних Сил Ук­раїни, Прикордонних військ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, особи на­чальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи началь­ницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи Ук­раїни, військовослужбовці колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР, Національної гвардії України, військовослужбовці, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу у складі 1-го Чехословацького армійсько­го корпусу під командуванням Л. Свободи, а також громадяни інших держав з числа військовослужбовців збройних сил і інших військових формувань, утворених відповідно до чинного законо­давства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, укладених Україною з інши­ми країнами про пенсійне забезпечення таких громадян, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбаче­но їх пенсійне забезпечення згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають.

Правила нарахування вислуги років встановлені рядом спеціальних постанов Кабінету Міністрів України: від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призна­чення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського

84

складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстроко­вої служби та військової служби за контрактом, особам началь­ницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», від 21 січня 1993 р. № ЗО «Про пільги щодо обчис­лення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН*, від ЗО жовт­ня 1998 р. № 1716 «Про проходження служби особами началь­ницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги» та інші.

Для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються:

-     військова служба в Збройних Силах, Прикордонних військах, Національній     гвардії,     Управлінні     державної     охорони, Цивільній обороні України та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України;

-     служба в органах внутрішніх справ України на посадах началь­ницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

-     служба як військових будівельників у військово-будівельних загонах (частинах);

-     час перебування на практичній льотній підготовці призваних на військову службу осіб,  які навчалися  на  офіцерів  запасу льотного складу у навчальних організаціях Товариства сприян­ня обороні України;

-     час роботи в Радах народних депутатів та їх органах, централь­них і місцевих органах державної виконавчої влади із залишен­ням на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ;

-     час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідстав­но притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

-     час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів,  прокурорів, слідчих і перебувають на службі в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу, військовій службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки;

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядо­вого складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому

85

числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у по­рядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо законодавством України не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядо­вого складу органів внутрішніх справ;

-     військова служба у Збройних Силах, органах безпеки держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військо­вих формуваннях, створених законодавчими органами цих дер­жав,  Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав.   Вислуга  років   (у   тому  числі  на  пільгових  умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому зако­нодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Дер­жав, на території яких військовослужбовці проходили службу, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними угода­ми;

-     служба   в   органах   внутрішніх   справ   держав   -   учасниць Співдружності Незалежних Держав, за яку вислуга років об­числюється у порядку, встановленому відповідними міжнарод­ними угодами;

час роботи в державних органах у разі переходу на службу в ор­гани   внутрішніх   справ   на   посади   начальницького   складу, на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки  за  направленням  Кабінету  Міністрів  України,   Ради Міністрів Республіки Крим, Представника Президента України в області, містах Києві та Севастополі згідно з переліками по­сад   і   на   умовах,   затверджуваних   відповідно   Міністерством внутрішніх справ і Центральним управлінням Служби безпеки; час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілак­торіях,    інспекціях   виправних   робіт   і   невоєнізованої   про­фесійно-пожежної охорони, що в подальшому були переведені в категорію, яка заміщується рядовим і начальницьким скла­дом органів внутрішніх справ за переліком посад і на умовах, затверджуваних Міністерством внутрішніх справ; Строки  військової  служби  чи  служби  в  органах   внутрішніх справ  зараховуються до  вислуги  років,   зазвичай,  за фактичною тривалістю, тобто в календарному нарахуванні. Але в окремих ви­падках законодавство передбачає пільгові умови нарахування вис­луги років. Так, період участі у бойових діях у воєнний час, час пе­ребування    під    вартою,    час    відбуття    покарання    в    місцях позбавлення   волі   та  висилки   військовослужбовців,   безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репре­сованих і надалі реабілітованих, час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до  1  січня 1988 року зараховуються до вислуги років з розрахунку - один місяць служби за три місяці вислуги.

У  вислугу років з розрахунку -  один  місяць служби  за два місяці вислуги зараховується період служби:

86

-     у   з'єднаннях,    частинах   і   підрозділах,    що   беруть   участь у підтриманні режиму надзвичайного стану;

-     на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах,   що  визначаються  відповідно  Міністерством  оборони, Міністерством   внутрішніх   справ   та   Державним   комітетом у справах охорони державного кордону України;

-     на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атом­ними   енергетичними   установками,    і   підводних   човнах   із спеціальними енергетичними установками  -  за умовами,  що визначаються   Міністерством   оборони   України,   Центральним управлінням Служби безпеки;

-     на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривало­го перебування під підвищеним тиском під водою або у барока­мерах, на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони та Державним комітетом у справах охорони державно­го кордону України;

час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патологоанатомічних лабораторіях;

-     час служби військовослужбовцями Збройних Сил та Прикор­донних військ на острові Зміїний.

Один місяць служби за півтора місяця вислуги:

-     на льотній роботі в авіації (за винятком реактивної та турбо­гвинтової авіації) - на умовах,  що визначаються відповідно Міністерством   оборони,   Міністерством   внутрішніх   спраи   та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України;

-     на атомних надводних кораблях;

-     на підводних човнах (крім атомних) в період перебування їх у строю;

-     на мінних тральщиках під час тралення бойових мін;

-     в   управліннях   з'єднань   підводних   човнів,   що   перебувають у строю, і з'єднань мінних тральщиків під час тралення бойо­вих мін на умовах, визначених Міністерством оборони України; на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебуван­ня під підвищеним тиском під водою або у барокамерах);

-     на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематични­ми стрибками з парашутом,  при виконанні річних норм,  що визначаються відповідно Міністерством оборони, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством внутрішніх справ та Державним комітетом у справах охорони державного кордо­ну України;

-     у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іно­земних держав, у підрозділах Управління державної охорони,

87

що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, уста­нов виконання покарань органів внутрішніх справ, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами, що виз­начаються керівниками відповідних міністерств і відомств; на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, манев­рових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах прикордонних військ за Переліком у справах охо­рони державного кордону України;

у складі других екіпажів дизель-електричних підводних човнів, що перебувають у строю;

у високогірних місцевостях на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря, а у виняткових випадках - і нижче згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверд­жуваних відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Управлінням державної охорони; в укріплених районах військовослужбовцям, які несуть (несли) бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бой­ових обслуг;

на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорно­бильській АЕС, - з 1 січня 1988 по 31 грудня 1993 року; у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого доб­ровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 статті 2 За­кону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,- згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверд­жуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Управлінням державної охорони;

на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період вико­нання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств;

проходження   служби   у   внутрішніх   військах   Міністерства внутрішніх справ України військовослужбовцями, які викону­ють обов'язки з охорони атомних електростанцій, ядерних ус­тановок і матеріалів та транспортних засобів під час перевезен­ня ядерного палива та інших радіоактивних речовин; проходження служби особами рядового і начальницького складу державної пожежної охорони в її підрозділах на атомних елект­ростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами; проходження  служби  на  посадах  рядового  і  начальницького складу органів внутрішніх справ у виправно-трудових устано-

вах на правах лікувальних та лікарень при виправно-трудових установах для утримання інфекційно хворих засуджених;

-    у високогірних місцевостях на висоті 1500 і більше метрів над рівнем моря;

-    час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшу­ку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ.

Один місяць служби за сорок днів вислуги: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та криміна­льно-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-тру­дових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Державним департаментом з питань виконан­ня покарань, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.

Вислуга років нараховується на пільгових умовах і при вико­нанні службових обов'язків таємно.

У разі наявності двох і більше підстав для зарахування до вис­луги років для призначення пенсії на пільгових умовах одного і то­го ж періоду служби вислуга обчислюється за тією підставою, яка дає найбільші пільги.

До вислуги років особам офіцерського складу з числа військо­вослужбовців, а також особам середнього, старшого і вищого на­чальницького складу органів внутрішніх справ України при при­значенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 закону України а Про пенсійне забезпечення військовослужбовців га осіб началь­ницького і рядового складу органів внутрішніх справ» ( за так зва­ним змішаним стажем) додатково зараховується час їхнього на­вчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

Питання щодо призначення пенсій за вислугу років державним службовцям регулюються Законом України «Про державну служ­бу» від 16 грудня 1993 p., а питання щодо нарахування вислуги років - спеціальним нормативним актом - постановою Кабінету Міністрів України від З травня 1994 р. № 283 «Про порядок об­числення стажу державної служби».

До державних службовців віднесені особи, які обіймають поса­ди в державних органах та їх апараті, здійснюють професійну діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держа­ви та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

До стажу державної служби зараховується робота (служба):

-    на посадах державних службовців у державних органах, перед­бачених у статті 25 Закону України «Про державну службу»,

89

а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті ор­ганів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податко­вої та контрольно-ревізійної служби;

на посадах керівних працівників і спеціалістів державних ор­ганів колишніх УРСР та інших республік, а також колишньо­го СРСР;

на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання;

на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, шо згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці;

на посадах спеціалістів кримінально-виконавчої системи (ви­правно-трудові установи, слідчі ізолятори, інспекції виправних робіт), які не мають спеціальних звань;

на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Кри­му, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України;

на посадах керівних працівників і спеціалістів Фонду соціаль­ного захисту інвалідів;

на посадах керівних працівників і спеціалістів державних архівів областей та їх філіалів, державних архівів міст Києва і Севастополя;

на   посадах   керівних   працівників   і   спеціалістів   Державної інспекції навчальних закладів при Міністерстві освіти України; на   посадах   керівних   працівників   і   спеціалістів  Державного архіву при Раді міністрів Автономної Республіки Крим на посадах  в  органах  місцевого самоврядування,  передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого са­моврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної ка­тегорії посад в органах місцевого самоврядування. До стажу державної служби включається також: період, коли державний службовець не працював з повалених причин, але залишався у трудових відносинах з державним ор­ганом;

час відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, а у виняткових випадках, якщо за медичними по­казаннями дитині потрібний домашній догляд, - період додат­кової відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досяг­нення дитиною віку шести років;

час підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо до на­правлення на підвищення кваліфікації працівник працював у державному органі;

90

-    час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях;

час роботи:

-    за кордоном за направленням державних органів, якщо до направ­лення за кордон працівник працював у таких органах і протягом трьох місяців після повернення з-за кордону, не враховуючи часу на проїзд, влаштувався на роботу в державний орган;

-    на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті ор­ганізацій, створених на базі ліквідованих міністерств, яким де­леговано     функції     управління     майном     організацій     і підприємств, заснованих на загальнодержавній власності;

-    на посадах керівних працівників і спеціалістів у Державному центрі зайнятості та місцевих центрах зайнятості;

-    час навчання в аспірантурі або докторантурі Української Ака­демії   державного   управління   при   Президентові   України   з відривом від роботи якщо до вступу до аспірантури або докто­рантури аспірант чи докторант перебував на державній службі і після закінчення навчання повернувся на державну службу;

-    на   посадах   керівних   працівників   і   спеціалістів   Державної інспекції закладів освіти при Міністерстві освіти України;

-    на посадах керівників, їхніх заступників, головних інженерів державних  підприємств,  установ,   організацій,   якщо  безпосе­редньо з цих посад вони призначені (обрані) на посади держав­них службовців першої - четвертої категорій;

-    на посадах, визначених переліком посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-пе­дагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженим постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 22 листопада 2001 р. №  1571

-    на посадах керівних працівників і спеціалістів Національної комісії   регулювання   електроенергетики   України   та   її   тери­торіальних представництв;

-    стаж роботи журналіста в державних і комунальних  засобах масової інформації, обчислений відповідно до Порядку обчис­лення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років і призначення пенсій журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інфор маційних    агентств,    затвердженого    постановою    Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. №  377. Законодавством може передбачатися зарахування до стажу дер­жавної служби і інші періоди трудової чи іншої суспільно-корисної

ДІЯЛЬНОСТІ.

Порядок пенсійного забезпечення за вислугу років суддів та по­рядок нарахування вислуги років для цієї категорії осіб визначе­ний ст. 43 Закону України «Про статус суддів* від 15 грудня 1992 року.

91

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та призначен­ня йому пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Вер­ховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севасто­польському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, Вищому господарському суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наяв­ності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку, виплату вихідної допомоги та отримання щомісячного довічного грошового утримання зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби без додержання умови наявності деся­тирічного стажу роботи на посаді судді.

Відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокурату­ри не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Під поняттям «прокурор* за цим Законом слід розуміти: Гене­ральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники проку­рора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші про­курори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислу­гою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах про­куратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з ви­щою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Гене­ральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строко­ва військова служба, половина строку навчання у вищих юридич­них навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Службовим особам митних органів, які мають персональні звання, відповідно до Положення про порядок і умови проходжен­ня служби в митних органах України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993 р. № 97, встанов­люється строк вислуги: для жінок - 20 років, для чоловіків -  25

92

років, з правом виходу на пенсію жінок - у 50 років, чоловіків -у 55 років. До вислуги років зараховується:

-     час служби у митних органах на посадах, при займанні яких службовим особам присвоюються персональні звання;

-     час служби у Збройних Силах та інших військових формуван­нях колишнього СРСР і України, роботи у правоохоронних ор­ганах, державних та інших форм власності підприємствах, ус­тановах   і    організаціях,    де    відповідно   до   законодавства виплачувалася надбавка за вислугу років, а також в органах державної виконавчої влади, місцевого та регіонального само­врядування;

-     час роботи за межами України за відрядженням державних та інших  органів,   підприємств,  установ  і  організацій,   якщо  до від'їзду за межі України службова особа працювала в митних органах і мала персональне звання;

-     час перебування осіб за направленням Держмиткому в устано­вах, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів,  а також в аспірантурі /докторантурі/  з відривом від роботи не більш як на три роки, якщо ці особи після навчання повернулися на роботу до митних органів;

-     час відпустки по вагітності, родах і частково оплачуваної відпу­стки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та додаткової відпустки без збереження заробітної плати до до­сягнення дитиною віку шести років.

Відповідно до ст. 51, 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. (із змінами і допов­неннями) пенсії за вислугу років встановлюються окремим кате­горіям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призво­дить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. До таких нале­жать:

окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпе­чують безпеку руху на залізничному транспорті та метро­політені;

-     водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в техно­логічному процесі на шахтах,  у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

-     механізатори   (докери-механізатори)   комплексних   бригад   на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плав-склад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії пор­ту,       службово-допоміжних,       роз'їзних,       приміського       і внутріміського сполучення);

-     працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, без­посередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошу­кових,   топографо-геодезичних,   геофізичних,   гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

93

робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосеред­ньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайня­тих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

-     деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищ­них підприємств і колективів;

-     працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального за­безпечення,   які   в   будинках-інтернатах   для   престарілих   та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуго­вуванням пенсіонерів та інвалідів;

спортсмени   -   заслужені   майстри   спорту,    майстри   спорту

міжнародного класу - члени збірних команд.

Тривалість вислуги років для призначення пенсій переліченим категоріям працівників різна і встановлюється вона за окремими списками професій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Такі списки затверджує Кабінет Міністрів України (зокрема постановою від 12 жовтня 1992 р. № 583 «Про затверд­ження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення»).

Певні особливості має порядок нарахування вислуги років для призначення пенсій окремим категоріям працівників авіації і льотно-випробного складу. Так, відповідно до Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льот­ного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 21 липня 1992 р. № 418 «Про затвердження норматив­них актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу», при обчисленні строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льот­ного складу рахуються:

а)    кожні 20 годин нальоту на літаках (крім нальоту і робіт, перед­бачених пунктами «б» - «г») - за один місяць вислуги;

б)    кожні 12 годин нальоту на вертольотах, в авіації спеціального застосування   (санітарні  польоти,   авіахімічні  роботи,   аерофо-тозйомка, патрулювання,  зондування атмосфери й інші види робіт), на посадах льотного складу груп супроводження інозем­них повітряних суден (лідирувальники), на посадах командно-льотного та льотно-інструкторського складу, в тому числі у на­вчальних  закладах по підготовці й  підвищенню кваліфікації кадрів льотного складу авіації, - за один місяць вислуги;

в)    один рік роботи у складі льотного екіпажу повітряного судна в аварійно-рятувальних (розшуково-рятувальних) підрозділах -за півтора року вислуги;

г)    один  рік  роботи на посадах льотного складу в  навчальних  і спортивних   авіаційних   організаціях   ДТСААФ,    Товариства сприяння обороні України - за півтора року вислуги за умови виконання  плану  навчально-льотної  підготовки,   а  при  вико­нанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги;

д)    один рік роботи на посадах льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, - за півтора року вислуги за умови виконання річної норми стрибків з поршневих літаків,

94

вертольотів, дирижаблів та аеростатів, спусків (піднімань) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, які перебувають у режимі висіння на висоті не менше 10 метрів, а при виконанні річної норми стрибків із реактивних літаків і вертольотів - за два роки вислуги. При невиконанні умов, які дають право на пільгове обчислення строків вислуги років відповідно один рік роботи рахується за один рік вислуги. До вислуги років працівникам льотного складу зараховується:

-    час служби на посадах льотного складу Збройних сил колишнь­ого Союзу РСР і України та робота на посадах льотно-випроб­ного   складу   -   в   порядку,   встановленому   для   призначення пенсій відповідно військовослужбовцям та працівникам льотно­го і льотно-випробного складу;

-    час  роботи   на  посадах   льотного   складу  іноземної  цивільної авіації - в порядку, встановленому пунктом 1 для відповідних видів  льотної роботи,  за умови сплати  страхових  внесків  до Пенсійного фонду України (за період роботи, починаючи з 1992 року);

-    час навчання у вищих навчальних закладах авіації, якщо цьо­му передувала робота на льотних посадах, - за фактичною три­валістю; в усіх інших випадках - за фактичним нальотом го­дин;

-      оплачуваної відпустки по догляду за дитиною, що надається жінкам,  - за тривалістю,  встановленою чинним законодавст­вом.

Строки вислуги років працівників льотного складу за період роботи до 1 січня 1992 р. обчислюються за правилами, що діяли до зазначеної дати.

До посад працівників льотного складу, робота на яких дає пра­во на пенсію за вислугу років, законодавством віднесені:

1.    Члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів.

2.   Льотно-інструкторський склад.

З Командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспекто­ри й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об'єднань, підприємств, уста­нов, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата.

4. Парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десант-ники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, по­шуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на ви­соті не менше 10 метрів. Право на пенсію за вислугу років також мають працівники

льотно-випробного   та   інженерно-технічного   складу   цивільної

авіації, до якого включається:

95

а)   льотний склад, який безпосередньо виконує дослідні польоти на штатних робочих місцях літальних апаратів і парашутно-де­сантної техніки: льотчики (пілоти)-випробувачі, штурмани-ви-пробувачі,   бортінженери-випробувачі,   бортмеханіки-випробу-вачі,   бортелектрики-випробувачі,   бортрадисти-випробу-   вачі, бортоператори-випробувачі, парашутисти-випробувачі, провідні інженери з льотних випробувань або експериментальних робіт;

б)   інженерно-технічний склад, який здійснює випробні (дослідні) польоти, а також польоти по здачі, прийманню літальних апа­ратів, їх систем, агрегатів, приладів та обладнання, парашутно-десантної техніки (при наявності діючого посвідчення про до­пуск до проведення льотних випробувань): інженери, техніки, механіки, оператори та експериментатори всіх найменувань;

в)   працівники, які інспектують льотний склад у випробних польо­тах, а також особи, які здійснюють керівництво льотно-випроб­ними службами і беруть участь в дослідних польотах як члени екіпажу літального апарата (при наявності діючого посвідчен­ня про допуск до проведення льотних випробувань).

г)    авіаційні  техніки  (механіки,   мотористи),   майстри,   інженери всіх найменувань;

д)   начальники цехів, змін, дільниць, служб, груп по технічному обслуговуванню повітряних суден та інших літальних апаратів.

S. Докази трудового стажу

Як докази трудового стажу, необхідного для призначення пенсій та визначення розміру допомоги по тимчасовій втраті пра­цездатності, можуть прийматися різні документи, які підтверджу­ють трудову чи інші види суспільно-корисної діяльності, які відповідно до законодавства зараховуються до трудового стажу, а також документи, які підтверджують сплату страхових внесків до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування.

Основним документом, який підтверджує трудову діяльність, її тривалість та характер, є трудова книжка. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють за трудовим договором на підприємствах установах, організаціях усіх форм власності, а також у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на осіб, які працюють в кооперативах, сільськогосподарських та інших підприємствах (господарських товариствах) на підставі член­ства, які є власниками (співвласниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств. Порядок ведення трудових книжок пе­редбачений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, за­твердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 58 ( із змінами і доповненнями).

Крім трудової книжки, доказом трудового стажу можуть бути інші, видані за місцем роботи, служби навчання, архівними уста­новами документи, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р, № 637.

96

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених документів для підтвердження трудо­вого стажу приймаються членські квитки профспілок. При ньому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, за­снованою на приватній власності та на виключно їхній праці, за період до 1 травня 1993 р. зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків.

Для підтвердження часу творчої діяльності членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, приймаються довідки про період сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.

До 1 квітня 1992 p., тобто до запровадження сплати зазначених страхових платежів до Пенсійного фонду України, час творчої діяльності членів Спілки письменників, Спілки художників, Спілки композиторів, Спілки кінематографістів, Спілки театраль­них діячів, а також інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок України, але об'єднані відповідними професійними комітетами, підтверджується довідками (виписками з постанов) се­кретаріатів правлінь творчих спілок України про встановлення творчого стажу.

Для підтвердження військової служби, служби в органах дер­жавної безпеки приймаються:

-     військові квитки;

-     довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, Держкомкордону, Головного управління командуючого Національною гвардією, Управління охорони ви­щих   посадових   осіб   України,    органів   управління   інших військових формувань, що утворюються Верховною Радою Ук­раїни, Служби безпеки;

-     довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Час перебування в партизанських загонах і з'єднаннях у період Великої Вітчизняної війни встановлюється за довідками штабів партизанського руху або архівів (за місцем діяльності партизансь­ких загонів і з'єднань).

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в то­му числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зарахо­вується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони.

Для підтвердження служби в органах внутрішніх справ прий­маються довідки, які видаються в порядку, що визначається МВС України.

97

Час служби у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і гірничорятувальних частинах встановлюється за правила­ми, встановленими для працівників підприємств, установ, ор­ганізацій.

Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-ви­ховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтверджен­ня часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в докумен­тах дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи, встановлюється на підставі довідок, виданих за місцем цієї роботи.

Час догляду за інвалідом ї групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі:

-     акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду;

-     документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів  І   групи  і  дітей-інвалідів)  і  вік  (для  престарілих  і дітей-інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду скла­дається відділом соціального захисту населення на підставі відомо­стей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одер­жувача допомоги або довідка відділу соціального захисту населен­ня та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або виписка із паспорта чи довідка органів уп­равління житловим фондом та інші.

Час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми вста­новлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або ви­писки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка ор­ганів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).

Час утримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні й на примусовому лікуванні підтверджується довідками органів внутрішніх справ і зараховується до трудового стажу за наявності документів про ре-

98

абілітацію (довідки суду, органів прокуратури, дізнання та слідства про припинення кримінальної справи чи довідки суду про винесення виправ до ву вального вироку).

Робота в'язнів підтверджується довідкою органів внутрішніх справ і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фон­ду України.

Період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапор­щиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чо­ловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевла­штування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військово-на­вчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ і ор­ганізацій в порядку, що визначається Міноборони.

При цьому для дружин військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 p., період проживання з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працев­лаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які ви­даються військовими комісаріатами.

Період проживання в м. Ленінграді в період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р. ус­тановлюється на підставі довідки органу управління житловим фон­дом, виписки з домової книги або по квартирних списків, прописної картки, довідки про термін евакуації з м. Ленінграда, евакуаційного посвідчення, мобілізаційного розпорядження тощо.

Робота у м. Ленінграді в період його блокади встановлюється на загальних підставах.

Для підтвердження часу перебування на окупованій території України та інших держав у період Великої Вітчизняної війни приймаються довідки сільських (селищних), міських рад або їхніх виконкомів та районних державних адміністрацій.

Час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тимчасово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, підтверджується будь-якими документами того часу, в яких містяться необхідні відомості.

У разі відсутності таких документів приймаються довідки, ви­дані архівними установами, органами державної безпеки або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до України, а також Службою розшуку Національного комітету товариства Червоного Хреста України.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та немож­ливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним ли­хом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситу­аціями стаж роботи, який дає право на трудову пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В такому ж порядку показаннями свідків підтверджується час роботи громадян із числа національних меншин, примусово висе-

99

лених з місць постійного проживання в 30-40 роки, а також час ро­боти в колгоспі до 1965 року у випадках, коли неможливо одержа­ти документи про наявний стаж роботи, незалежно від причин відсутності необхідних документів.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможли­вості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, не пов'язаних з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, ка­тастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За відсутності документів про час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового утримання в період війни осіб, у тому числі дітей, примусово вивезених з тим­часово окупованої території у період Великої Вітчизняної війни, проживання в м. Ленінграді в період його блокади з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 p., зазначені періоди можуть бути встановлені на підставі показань одного або більше свідків, які мають у своєму розпорядженні відповідні документи (довідки, видані архівними установами, органами Служби безпеки або внутрішніх справ за місцем прибуття зазначених осіб до України, евакуаційні посвідчення, мобілізаційні розпорядження тощо).

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років,     установлені     для     окремих     категорій     працівників, для   підтвердження   спеціального   трудового   стажу   приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціаль­ного  стажу;   професія  або  посада;   характер  виконуваної  роботи; розділ,   підрозділ,   пункт,   найменування   списків   або  їх  номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовні трактористів-машиністів  підприємств  сільського гос­подарства   (в  тому числі  колгоспів)  -  про  безпосередню  зай­нятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машин­ного   доїння),    свинарками-операторами    на   підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про вико­нання встановлених норм обслуговування;

- стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному оброблені тютюну, - про зайнятість на пе­релічених роботах протягом повного сезону.

За відсутності трудових книжок у осіб, які працювали у грома­дян за договорами (домашні робітниці, няні, секретарі, друкарки,

100

стенографістки, сторожі, садівники, шофери та ін,), час їх роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких було укладено трудо­вий договір між наймачем і працівником, або трудовим договора­ми з відміткою про їх виконання.

За відсутності у профспілкових організаціях відомостей про ук­ладення договору про роботу у окремих громадян для підтверджен­ня стажу приймаються довідки, видані наймачем, а у разі його смерті - одним із подружжя або іншим членом сім'ї, який прожи­вав разом з ним у даний період (крім тих родичів, які в цей час бу­ли неповнолітні), та довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Справжність підпису особи, яка видала довідку про роботу, засвідчується в установленому порядку.

Аналогічно підтверджується і стаж роботи пастухом за трудо­вим договором з колективом громадян - власників худоби. У тих випадках, коли трудовий договір було укладено виконкомами сільських, селищних рад, до уваги беруться видані ними довідки.

Стаж роботи громадян України за її межами підтверджується до­кументами, легалізованими МЗС (крім роботи на території колишнь­ого СРСР і держав, з якими колишнім СРСР було укладено угоди про соціальне забезпечення до укладення відповідних двосторонніх угод).

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для при­значення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни визначені і правила підтвердження трудового стажу, згідно яких документи, що подаються для підтвердження трудової діяль­ності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені пе­чаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі доку­ментів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгос­пу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспа­ми, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі,

У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудо­вого стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вва­жається період, який підтверджений двома або більше свідками.

Якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути вста­новлено у судовому порядку.

У тих випадках, коли в поданому документі про стаж указано лише роки без зазначення точних дат, за дату береться 1 липня відповідного року, а якщо не зазначено число місяця, то ним вва­жається 15 число відповідного місяця.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   4.  5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14. >