3.2. Повноваження Рахункової палати

Важливим питанням у характеристиці повноважень Рахункової пала­ти України є розкриття її функцій і завдань. Обумовлено це тим, що функ­ції рахункових органів - це основні напрямки та види діяльності цих орга­нів, які здійснюються в межах їх компетенції. В функціях відображається реальна роль рахункових органів у здійсненні контролю за виконанням бюджету та соціальне призначення цього інституту: об'єктивна необхід­ність здійснення ним суспільно корисної, соціально обумовленої контро­льно-наглядової діяльності. Правильне розуміння функцій рахункових органів важливе і для практики державно-правового будівництва, оскільки їх визначення сприяє виразному і точному визначенню їх ролі у здійсненні державних функцій. При цьому, як доречно підкреслює професор А.Б. Ве-нгеров, правильне теоретичне вирішення питання про взаємозв'язок функ­цій держави та органів, які забезпечують їх виконання, має величезне практичне значення, оскільки державний орган слід створювати під ту чи іншу функцію, а не навпаки - створювати орган, а вже потім знаходити йому функцію1. Зрештою, без правильного вирішення питання про функції рахункових органів важко окреслити пріоритетні напрями та розкрити об­сяг, характер і зміст їх діяльності.

1 Теория государства и права: Ч. 1. Теория государства / Под общей ред. А.Б. Венге-рова. - М.: Юристъ, 1995. - С. 160.

 

224 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні статус і функціонування

Незважаючи на безперечну важливість функціональної характери­стики інституту рахункового органу, це питання, на жаль, до сьогодні практичного вирішення не отримало, що істотно ускладнює його нау­кове дослідження. Насамперед це пов'язано з новизною цього інститу­ту в механізмі державної влади в Україні і, як наслідок, недостатнім опрацюванням ученими-теоретиками питання щодо його функцій.

По-друге, це ускладнюється тією обставиною, що не існує загальної схеми рахункового органу, для кожної держави характерна своя специфіч­на модель, яка визначається вітчизняною практикою державотворення, національними традиціями, менталітетом народу, правовою системою, рівнем правової культури і т. ін. Тому функції цього інституту в конкрет­ній державі не істотно, але все-таки відрізняються. По-третє, існує певна проблема щодо визначення самого "місця" рахункового органу в механізмі державної влади за принципом поділу влади По-четверте, слід підкресли­ти недосконалу правову регламентацію функцій цього інституту.

І по-п'яте, це пояснюється багатозначністю самого терміна "функ­ції" В одних джерелах під функціями розуміють основні напрямки дія­льності, які лежать в основі компетенції певного інституту1; чи соціа­льно-цільове призначення конкретного органу, який через функції реа­лізує свою компетенцію . В інших зазначається, що поняття "функція" означає напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико-правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення3. Деякі вчені вважають, щодо термін "функція" має подвійне смислове навантажен­ня: з одного боку - це соціальна роль органу, призначення, спрямова­ність на певну діяльність; з іншого - сама його діяльність або напрями одного й того ж виду діяльності, що мають специфічні особливості4. М І. Байтін виходить з того, що функції органів держави - це реалізація компетенції, прав і обов'язків окремих органів у відповідності з їх міс­цем і призначенням у державному механізмі і політичній системі суспі­льства . Український вчений А.З. Георгіца під функціями державних

Тодыка Ю Н , Яворский В Д Президент Украины конституционно-правовой статус -

X   Факт, 1999 -С 87

Теория государства и права Учебник / Под ред В М Корельского и В Д Перевало-

зва -М   Издательская группа НОРМА-ИНФРА - М   1998 -С 144 Рабинович П.М , Шмельова Г Г , Луць Л А Загальна теорія права та держави Навч посібник - Чернівці Укр вільний інститут менеджменту і бізнесу, 1992 - С 7, Вен-геров А Б Теория государства и права Учебник - М   Новый юрист, 1998 - С 167 Розенфельд В Г , Фролов ABO функциях и организации деятельности прокуратуры // Журнал российского права - 1999 - № 2 - С 69

5 Теория государства и права Курс лекций / Под ред Н И Матузова и А.В Малько -М   Юристъ, 1997 -С 63

 

Розділ 3  225

органів розуміє і цілі, які ставляться перед ними, й основні напрями їхньої діяльності, і правові засоби (обов'язки й повноваження), які за­стосовуються для досягнення поставлених цілей1 М.Д. Савенко, дослі­джуючи функції Конституційного Суду України, зазначає, що це осно­вні напрямки, предмет і зміст його діяльності, спрямовані на реалізацію компетенції та виконання поставлених перед ним завдань2. С.Г. Серьо-пна обґрунтовує, що функція державного органу вказує головний на­прям його діяльності, шлях до загальної мети. Вона стверджує: "Для вирішення конкретних завдань, що постають на цьому шляху, за орга­ном юридично закріплюють певні потенційні можливості, які окрес­люються у праві через вид і міру можливої й належної владної поведінки (повноваження), сферу її прикладення (предметну підвідомчість). Беручи до уваги, що повноваження, предметна і територіальна підвідомчість скла­дають поняття "компетенція", можна зробити висновок, що функції є на­прямами реалізації (прикладення) компетенції на шляху до поставленої перед органом мети: компетенція — функція — завдання — мета" . Така точ­ка зору цього автора грунтується на думці одного з відомих фахівців з- цієї проблеми - українського вченого-конституціоналіста В.Ф. Погорілка, який у своїй роботі "Местные Советы в механизме осуществления функций Советского общенародного государства" вказує, що компетенція орга­ну похідна від його функцій, вона за обсягом більш рухома, динамічна, схильна до частіших змін .

Таким чином, якщо виходити з зазначених визначень, поняття "фун­кція", як бачимо, має певну схожість з поняттям "діяльність", внаслідок чого деякі автори використовують їх як тотожні5. Однак інші дослідники переконані, що ставиш знак рівності між функціями і основними напрям­ками діяльності не можна, оскільки ці категорії знаходяться у різних площинах і взаємно доповнюють загальну характеристику організації і діяльності певних органів. "Якщо функції пов'язані з завданнями, які ви­рішують правоохоронні органи у боротьбі зі злочинами й іншими право-

1              Георпца А 3 Сучасний парламентаризм  проблеми теорії та практики Дис      д-ра

юрид наук -Чернівці 1999 -С 304

2              Савенко М Д  Правовий статус Конституційного Суду України Дис       канд  юрид

наук -X  2001 -С 30

3              Серьопна С Г Теоретичио-правові та організаційні засади функціонування інституту

президентства в Україні Монографія - X   Ксілон, 2001 - С 49-50

* Погорілко В Ф  Местные Советы в механизме осуществления функции Советского

общенародного государства -К   Наукова думка, 1986 -С 70 5 Гуценко К Ф , Ковалев М А Правоохранительные органы Учебник - М   Зерцало,

1997 -С 5-7

 

226 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

порушеннями, то основні напрямки визначають цілі діяльності правоохо­ронних органів, які випливають із правової політики держави", ствер­джують вони1. М.І. Мичко, підтримуючи точку зору, що поняття "функ­ції"" і "діяльність" не тотожні, виходить з того, що поняття "функції"" зна­чно ширше, ніж поняття "діяльність", оскільки, крім власне практичної діяльності, функція включає в себе і соціальне призначення певного ін­ституту2. Цей висновок грунтується на тому, що природа будь-якої функ­ції подвійна і внутрішньо суперечлива. З одного боку, це обов'язок здійс­нювати певну діяльність, з іншого - це реалізація такої діяльності3. У сво­їй роботі "Функции прокурорского надзора" А.П. Глебов підкреслює, що "соціальне призначення" і "діяльність" - це дві сторони поняття функції прокуратури, і відсутність однієї з них не дозволяє говорити про наяв­ність самостійної функції4. М.І. Мичко доповнює цю точку зору тим, що діяльність і функція співвідносяться між собою як сутність і явище. Фун­кції реалізуються зовні через діяльність. "Однак, - зазначає він, - при цьому треба мати на увазі й те, що один і той самий вид діяльності може складати зміст різноманітних функцій, оскільки останні відрізняються одна від одної не тільки за характером діяльності, але й за соціальним спрямуванням"5. А М.Д. Савенко зазначає, що основні напрями і види діяльності є найбільш суттєвою ознакою функцій, оскільки поза діяльніс­тю функція існувати не може. Функції найбільш повно відтворюють дія-їсть певних суб'єктів, їх зміст, сутність та призначення .

З огляду на такий підхід, який, на наш погляд, с найбільш правиль­ним можна сказати, що функції рахункового органу - це основні на­прямки його діяльності, які визначають соціальне призначення цього інституту. За своєю суттю вони об'єктивні, оскільки обумовлені право­вою природою рахункового органу і випливають із завдань, що стоять

Правоохранительные органы Российской Федерации: Учебник / Под ред. проф. Божьева В.П. - Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Спарк, 1997. - С. 19. 2 Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти.

-               Донецк: Донеччина, 1999. - С. 38.

Фурман А.Е. Материалистическая диалектика (основные категории и законы). - М.:

Изд-воМГУ, 1969.-С. 76.

Глебов А.П. Функции прокурорского надзора // Совершенствование прокурорского

надзора в СССР. - М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер

предупреждения преступности, 1973. - С. 76.

Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти.

-               Донецк: Донеччина, 1999. - С. 38-39.

Савенко М.Д. Правовий статус Конституційного Суду України: Дис. .. канд. юрид. наук.-X.: 2001.-С. 31.

 

Розділ 3  227

перед ним. Як слушно зазначає СО. Комаров, - завдання та функції нерозривні, оскільки відповідність завданням є істотною ознакою кате­горії функції і при цьому формулювання деяких завдань і функцій співпадають або майже співпадають. При цьому він визнає, що визна­чальними у співвідношенні завдань і функцій є все ж завдання, для ви­конання яких необхідно здійснити певні функції1. Тобто завдання ра­хункового органу мають основоположне значення відносно його функ­цій, є їх безпосередньою передумовою. Завдання - це те, що вимагає вирішення, в свою чергу, функція становить засіб його реалізації, це вид діяльності, спрямований на вирішення завдання. Завдання рахунко­вого органу втілюються в життя завдяки здійсненню ним своїх функцій у притаманних йому формах і методах.

Із врахуванням цих чинників можна зробити висновок, що функції рахункового органу — це основні напрямки його діяльності, що випли­вають із його завдань та визначають сутність і соціальне призначення цього контрольного інституту і реалізуються в передбачених чинним законодавством формах і методах.

Слід зазначити, що на відміну від більшості зарубіжних законів про органи фінансового контролю, українське законодавство поряд з російсь­ким деякою мірою розмежовує поняття "завдання", "функції"" і "повнова­ження" цих органів. Проте норми Закону України "Про Рахункову палату" не містять вказівок, що чітко визначають ціль діяльності Рахункової пала­ти. Разом з цим, Лімська декларація керівних принципів контролю закріп­ляє, що контроль - не самоціль, а невід'ємна частина системи регулювання, метою якої є розкриття відхилень від прийнятих стандартів і порушень принципів, законності, ефективності й економії витрати матеріальних ре­сурсів на як можливо більш ранній стадії для того, щоб мати можливість ужити коригувальних заходів, в окремих випадках, залучити винних до відповідальності, одержати компенсацію за заподіяний збиток або здійс­нити заходи щодо запобігання або скорочення таких порушень у майбут­ньому2. В зв'язку з цим вважаємо, що в Законі України "Про Рахункову палату" поряд з завданнями, функціями та повноваженнями українського рахункового органу слід закріпити ціль його діяльності. Так, необхідно зазначити, що ціллю діяльності Рахункової палати є забезпечення держав­ної безпеки та правопорядку у сфері використання бюджетних коштів.

1 Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. - 3-е изд., переработ, и допол. - М.: Юрайт, 1997. - С. 87.

Лимская декларация руководящих принципов контроля // Контроллинг. - 1991. -№ 1.-С. 56.

 

228 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Відповідно до мети створення та призначення Рахункової палати, ви­значеною ст. 98 Конституції України, завданнями Рахункової палати є:

організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням видат­

кової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних

коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обся­

гами, структурою та їх цільовим призначенням. Слід зазначити, що оскі­

льки Законом України "Про внесення змін до Конституції України" від

08.12.2004 Рахункова палата визначена як орган, який від імені Верховної

Ради України здійснює контроль не тільки за використанням коштів Дер­

жавного бюджету, але й їх надходженням, цей пункт закону слід викласти

в наступній редакції: "організація і здійснення контролю за своєчасним

виконанням дохідних і видаткових статей Державного бюджету України,

витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних

цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням";

здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і

зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності вида­

тків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;

контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економі­

чного,   науково-технічного,   соціального   і   національно-культурного

розвитку, охорони довкілля;

контроль за дотриманням законності щодо надання Україною по­

зик і економічної допомоги іноземним державам, міжнародним органі­

заціям, передбачених у Державному бюджеті України;

аналіз встановлених відхилень від показників Державного бю­

джету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про

удосконалення бюджетного процесу в цілому;

регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів

про хід виконання Державного бюджету України та стан погашення

внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення

інших контрольних функцій;

виконання інших завдань, передбачених для Рахункової палати

чинним законодавством України (ст. 2 Закону України "Про Рахункову

палату").

Реалізуючи поставлені перед нею завдання, Рахункова палата здій­снює контрольно-ревізійну, експертно-аналітичну, інформаційну та координаційну функції.

Контрольно-ревізійна функція є основною функцією контрольно-рахункових органів, а отже і Рахункової палати України. Так, відповід­но до ст. 6 Закону України "Про Рахункову палату", вона:

 

Розділ 3

здійснює контроль за виконанням законів України та прийнятих

Верховною Радою України постанов, виконанням Державного бюджету

України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що сто­

сується використання коштів Державного бюджету України;

здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за ви­

конанням Державного бюджету України за поквартальним розподілом

доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому чи­

слі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу

України, витрачанням коштів цільових фондів;

перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради України вико­

ристання за призначенням органами виконавчої влади коштів загально­

державних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за

наслідками перевірки Верховній Раді України висновки щодо можли­

востей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності

спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків Дер­

жавного бюджету України;

контролює ефективність управління коштами Державного бю­

джету України Державним казначейством України, законність і своєча­

сність руху коштів Державного бюджету України, в тому числі коштів

загальнодержавних цільових фондів у Національному банку України,

уповноважених банках та кредитних установах України;

здійснює за дорученням Верховної Ради України, комітетів Вер­

ховної Ради України контрольні функції щодо фінансування загально­

державних програм економічного, науково-технічного, соціального і

національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших про­

грам, що затверджуються Верховною Радою України;

контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, пе­

ревіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів,

що виділяються з Державного бюджету України на виконання загаль­

нодержавних програм;

здійснює контроль за виконанням рішень Верховної Ради Украї­

ни про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним

державам, міжнародним організаціям, передбачених у Державному бю­

джеті України, за касовим виконанням Державного бюджету України

Національним банком України та уповноваженими банками;

перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до

свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ра­

ди України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента Укра­

їни та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів

 

230 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фі­нансуються за рахунок Державного бюджету України.

Крім цього, відповідно до Закону України "Про внесення змін до За­кону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України" Рахункова палата в межах своєї ком­петенції здійснює нагляд, контроль та координацію у сфері закупівель.

Визначаючи контрольно-ревізійну функцію Рахункової палати Украї­ни, закон також встановлює основні об'єкти контролю: Державний бю­джет, загальнодержавні цільові фонди і загальнодержавні програми еко­номічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку. Так, наприклад в ході проведення контрольних заходів в 2004 році проведено 3 перевірки використання бюджетних коштів на виконання національних програм, 14 — державних програм та 6 - комплексних про­грам або окремих їх напрямів. Зокрема, це стосується Національної енер­гетичної програми України до 2010 року, Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, Національної програми інфо­рматизації, а також ряду державних програм1.

Крім того, що контрольно-ревізійна функція Рахункової палати пе­редбачається ст. 6 Закону України "Про Рахункову палату", більш до­кладно вона конкретизується ст.ст. 22-24 закону.

Контрольно-ревізійна функція є основною функцію й органів фінан­сового контролю інших країн. Так, наприклад, Рахункова палата Російсь­кої Федерації здійснює контрольно-ревізійну, експертно-аналітичну, інфо­рмаційну й інші види діяльності, забезпечує єдину систему контролю за виконанням федерального бюджету і бюджетів федеральних позабюджет­них фондів (ст. 9 Закону про Рахункову палату Російської Федерації). Ра­хункова палата Австрії здійснює фінансову ревізію всього державного го­сподарства. Ця ревізія поширюється на наступні позиції: усі витрати і до­ходи федерації; усі борги федерації; розпорядження спонукуваним і неру­хомим майном федерації (ст. 1 Закону про Рахункову палату Австрії). Державна рахункова палата Угорщини здійснює контроль за фінансо­во-господарською діяльністю державних органів, у тому числі оцінює обгрунтованість проекту держбюджету і можливість виконання його дохідної частини, контролює використання держбюджету, необхід­ність, законність і доцільність державних витрат, одержання бюджет­них кредитів, їх використання і погашення, здійснює перевірку звітів

1 Звіт Рахункової палати за 2004 рік // www.ac-rada.gov.ua/acharnber/control/uk/publish/artide/main?art_icl=374984&cat_id=32826

 

Розділ 3  231

про використання державного бюджету. Крім цього вона контролює використання позабюджетних державних фондів, здійснює контроль за податковою і митною діяльністю, забезпечує контроль за використанням державного майна, діяльністю підприємств, що знаходяться в державній власності, і різних об'єднань. Державна рахункова палата контролює: ви­користання держбюджетних дотацій, отриманих місцевими радами, різ­ними фондами, суспільними й іншими організаціями; кредитну й емісійну діяльність Угорського національного банку; діяльністю Фонду соціального страхування. На підставі окремого закону вона здійснює контроль за гос­подарською діяльністю політичних партій.

Слід зазначити, що деякі фінансового-контрольні органи поряд із перевірками державних витрат проводять аудит дохідної частини бю­джету. Як зазначає A.M. Мамишев, така практика є загальноприйнятою в більшості зарубіжних країн. При цьому верховні органи державного фінансового контролю не здійснюють фіскального контролю дотри­мання суб'єктами господарювання податкового законодавства і в жод­ному разі не підміняють тут податкових служб. Аудит доходів прово­диться в ході фінансово-економічного аналізу виконання консолідова­ного й муніципальних бюджетів, формування державних і федеральних фондів, прибутків державних підприємств тощо"1.

Основним методом реалізації контрольно-ревізійної функції Раху­нкової палати є проведення перевірок і ревізій. Саме в ході перевірок та ревізій на основі документального підтвердження їх результатів, віро­гідності бухгалтерського обліку і фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об'єкта, що перевіря­ється, і Державного бюджету України.

Контрольно-ревізійна функція здійснюється на плановій основі. Раху­нкова палата складає річні і поточні плани, які формуються з урахуванням всіх видів і напрямів її діяльності та конкретних доручень Верховної Ради України та її комітетів. До плану роботи Рахункової палати обов'язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституцій­ного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Ра­хункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень та пропози­цій Президента України та Кабінету Міністрів України. Плани Рахункової палати мають бути реальними та забезпечувати усебічний системний кон­троль за використанням Державного бюджету.

1 Мамишев А.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. - 2003. - № 11. - С 127.

 

232 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Планування аудиту характерне й для органів державного контролю за виконанням бюджету зарубіжних країн. Воно може бути піврічне (Брази­лія) або щорічне (Іспанія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Польща, Чехія). Плани складаються на підставі власного досвіду, запитів та пропозицій парламенту, уряду, верховного суду, громадян, тощо й затверджуються безпосередньо керівником органу контролю або його колегією. При цьому як правило, депутати не мають права давати вказівки рахунковим відом­ствам щодо безумовного проведення контрольно-ревізійних заходів.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати України на підставі постанов або протокольних до­ручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення. Так, наприклад, в 2004 році кількість таких рішень склала 14% від загальної кількості розглянутих Колегією питань .

Плануючи роботу, Рахункова палата України самостійно встановлює терміни, обсяги і засоби проведення перевірок та ревізій.

В ході проведення перевірок і ревізій фінансово-контрольні органи встановлюють законність, раціональність і ефективність використання фінансових і матеріальних ресурсів. Перевірка законності припускає визначення відповідності фінансової роботи органу, що перевіряється, діючому законодавству. Перевірка раціональності припускає визначен­ня доцільності використання коштів у часі і по призначенню. Перевірка ефективності передбачає оцінку фінансової віддачі від вкладення дер­жавних ресурсів, там де вона передбачається.

Те, що контрольно-ревізійна функція є основною функцією Рахунко­вої палати України підтверджує і практика її діяльності. Так, в 2004 році контроль за використанням державних коштів здійснювався Рахунковою палатою у 14 областях України. Складено 618 актів та довідок за результа­тами перевірок. Перевірено 622 об'єкти, у тому числі 555 (89%) - центра­льні органи виконавчої влади, державні установи, організації тощо, з них 301 об'єкт (54%) перевірявся вперше. Контрольними групами Рахункової палати здійснено 109 виїздів у регіони2.

Ще одна функція, яку виконують фінансово-контрольні органи, у тому числі і Рахункова палата України - експертно-аналітична. Здійс­нення рахунковими відомствами такої функції закріплено Лімською

1              Звіт Рахункової палати за 2004 рік //

www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?artjcl=374984&catjd=32826

2              Звіт Рахункової палати за 2003 рік //

www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?art_id=374984&cat_id=32826

 

Розділ 3                                  233

декларацією керівних принципів контролю, яка передбачає, що рахун­кові органи мають право підготовляти для законодавчої і виконавчої влади експертні оцінки і висновки за законами й іншими розпоряджен­нями, що мають відношення до фінансових питань. Згідно з ч. 1 ст. 12 Декларації у важливих випадках вищий контрольний орган може нада­ти в розпорядження парламенту й адміністрації свої професійні знання і досвід у формі експертного висновку, включаючи зауваження по про­ектах законів і інших постанов, що відносяться до фінансових питань1. При цьому керівництво парламенту повинне нести повну відповідаль­ність за прийняття або відхилення такого експертного висновку.

Здійснення рахунковими органами експертно-аналітичної функції є дуже важливим, оскільки, висловлюючи свою думку по законопроек­тах, вони мають можливість на ранньому етапі вказати на можливі фі­нансові наслідки, що можуть виникнути при практичному застосуванні цих законів.

Експертно-аналітична функція в такому вигляді, як вона закріплена в Лімській декларації, передбачається законодавством далеко не всіх країн. Відповідна функція не найшла законодавчого вираження, напри­клад, у законодавстві Франції, Великобританії, В'єтнаму. Законодавст­вом інших країн така діяльність рахункових органів не тільки передба­чається, але й докладно регламентується. Так, Закон про Вищу контро­льну палату Польщі зазначає, що Вища Контрольна Палата представляє Сейму аналіз виконання державного бюджету й основних напрямків грошової політики, власну думку щодо схвалення звіту про діяльність Ради Міністрів (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7). Рахункова палата Російської Феде­рації здійснює експертизу проектів федерального бюджету, законів і інших нормативних правових актів, міжнародних договорів Російської Федерації, федеральних програм і інших документів, що торкають пи­тання федерального бюджету і фінансів Російської Федерації; прово­дить аналіз і дослідження порушень і відхилень у бюджетному процесі, підготовку і внесення в Раду Федерації і Державну Думу пропозицій по їх усуненню, а також по удосконаленню бюджетного законодавства в цілому (п.п. 3,4 ст. 9 Закону про Рахункову палату Російської Федера­ції). Вища контрольна служба Чеської Республіки за вимогою палати депутатів, сенату або інших органів у встановлений термін висловлює свою думку у висновках щодо правових норм, які стосуються ведення

1 Лимская декларация руководящих принципов контроля // Контроллинг. - 1991. - № 1 -С. 60.

 

234 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

господарства, бюджету і звітності, державної статистики і виконання контрольної, наглядової й інспекційної діяльності (ст. 6 Закону про Вищу Чеську Республіку). Рахункова палата Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим здійснює експертно-аналітичну діяльність через проведення контрольно-ревізійних перевірок в сфері дохідної частини бюджету, а також поквартального розподілу доходів і витрат відповід­но до затверджених показників бюджету; експертно-аналітичну оцінку ефективності управління Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим кошта­ми бюджету і фондів, дотримання законності, своєчасності й ефективності використання коштів бюджету і фондів; експертно-аналітичну оцінку між-бюджетних відносин у частині прийняття, затвердження, виконання, до­тримання законності використання коштів, переданих у виді міжбюджет-них трансфертів (п. 1.2 Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим).

Здійснюючи експертно-аналітичну функцію, Рахункова палата України:

надає консультації органам і посадовим особам, які обираються,

затверджуються або призначаються Верховною Радою України з питань

витрачання коштів Державного бюджету України. В ході проведення

перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування

можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до Дер­

жавного бюджету України і вносить відповідні пропозиції Міністерству

фінансів України;

проводить попередній аналіз до розгляду на засіданнях комітетів

та Верховної Ради України звітів Антимонопольного комітету України

щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимоно­

польного законодавства, а також звітів Фонду державного майна Укра­

їни та посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджу­

ються Верховною Радою України, щодо ефективного управління май­

ном, що є основним національним багатством, власністю українського

народу (п. п. 5, 8 ст. 6 Закону України "Про Рахункову палату").

Окрема стаття закону, а саме 27, присвячена експертизі та виснов­кам Рахункової палати, зазначає, що Рахункова палата, здійснюючи свою діяльність, зобов'язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу і давати висновки щодо:

—            проекту Державного бюджету України, обгрунтованості його до-

ходної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і

зовнішнього боргу та дефіциту Державного бюджету України, затвер­

джених законом України;

 

Розділ 3  235

окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної по­

літики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дору­

ченнями Верховної Ради України;

проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань бю­

джетно-фінансової та грошово-кредитної систем у разі, якщо вони на­

правлені Верховною Радою України на експертизу у встановленому

порядку і повинні бути внесені на її розгляд;

проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансуються

з бюджетів або на які передбачено додаткове фінансування з Держав­

ного бюджету України;

проектів програм Кабінету Міністрів України, на фінансування

яких використовуються кошти Державного бюджету України;

проектів міжнародних договорів України, що стосуються витрат

з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що висновки, які приймаються Рахунковою пала­тою за результатами проведення експертизи, не можуть містити політичних оцінок рішень, які приймаються Верховною Радою України та органами виконавчої влади в межах їх компетенції.

Взагалі, в 2004 році в ході проведення аудиторами Рахункової палати контрольних та експертно-аналітичних заходів виявлено, відповідно до статей 116 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетних правопору­шень (незаконного, у тому числі нецільового), а також неефективного ви­користання коштів Державного бюджету України та державних позабю­джетних фондів на загальну суму 7 млрд. 540,5 млн. гривень. З цієї суми незаконне, у тому числі нецільове використання коштів складає 5 млрд. 33,5 млн. грн., неефективне - 2 млрд. 507 млн. грн.1

На підставі контрольних заходів і аналітичної роботи контрольно-рахункові органи реалізують ще одну свою функцію - інформаційну.

Здійснюючи інформаційну функцію, Рахункова палата України го­тує та надає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої вла­ди, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання. Щодо Державного бюджету, то відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з

1 Звіт Рахункової палати за 2004 рік // www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/artcle/main?art_id=374984&cat_id=32826

 

236 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попере­днього року. Подібну норму закладено в законодавстві про рахункові ор­гани Російської Федерації, Білорусії, Польщі та ін.

Найбільш узагальненим і повним інформаційним матеріалом Раху­нкової палати є її щорічний звіт, якій щорічно не пізніше 1 грудня по­дається Верховній Раді України. Він містить інформацію про результа­ти виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Щорічний звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, пуб­лікується у виданнях Верховної Ради України.

Крім цього, про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій. Так, наприклад, за результатами діяльності щодо проведення контрольних, контрольно-аналітичних та експертних заходів в 2004 році було підготовлено та направлено до вищих органів законодавчої і вико­навчої влади, установ, організацій, підприємств 562 Звіти, Висновки, інфо­рмації, акти та листи для відповідного реагування, усунення виявлених порушень і недоліків, а також відшкодування втрат і збитків, заподіяних Державному бюджету України. До Верховної Ради України направлено 151 документ, Адміністрації Президента України - 18, народним депута­там України - 46, Кабінету Міністрів України - 69, Міністерству фінансів України - 12, органам прокуратури та іншим правоохоронним органам -31, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - 158, установам, організаціям, підприємствам - 77 документів1.

Дуже важлива для здійснення ефективного контролю і координа­ційна функція рахункових органів. Відповідно до Лімської декларації ця функція здійснюється шляхом залучення експертів зі сторони, якщо співробітники вищого контрольного органу не мають необхідних про­фесійних знань для проведення окремих перевірок (ч. 5 ст. 14).

Вищезазначена функція Рахункової палати України полягає перш за все в тому, що вона призвана координувати всю діяльність по бю­джетно-фінансовому контролю, оскільки першим завданням палати зазначено те, що вона здійснює організацію контролю за своєчасним виконанням видаткової частини Державного бюджету України і витра-

1 Звіт Рахункової палати за 2004 рік // www.ac-rada.gov.ua/achamber/oontrol/uk/publish/article/main?artjd=374984&catjd=32826

 

Розділ 3  237

чанням бюджетних коштів. Саме така координація на думку CO. Шо-хіна необхідна як для забезпечення системності контролю, так і для організаційного упорядкування контрольної діяльності в цілому і роботи окремих ланок системи фінансового контролю1.

Закріплюючи координаційну функції Рахункової палати України, закон встановлює її порядок взаємовідносин з іншими органами. Так, при здійсненні своєї діяльності палата взаємодіє з контрольними орга­нами, у тому числі органами внутрівідомчого контролю і аудиту, з пра­воохоронними органами (ст. 21 Закону України "Про Рахункову пала­ту"), з Верховною Радою України (ст. 32 За Закону України "Про Раху­нкову палату") та іншими органами державної влади.

Усі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системах Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку Украї­ни, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутріш­ньовідомчого контролю та аудиту зобов'язані сприяти діяльності Раху­нкової палати, надавати за її запитами інформацію про результати пе­ревірок та ревізій, які ними проведено.

Крім цього, Рахункова палата в межах своєї компетенції може за­лучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності держав­ні контрольні органи та їх представників, а також має право на договір­ній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські слу­жби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Що стосується відносин Рахункової палати з парламентом України, то відповідно до ст. 32 Закону України "Про Рахункову палату" Верхо­вна Рада України спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її Колегії і посадо­вих осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повнова­жень та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чин­ним законодавством України.

Виконуючи координаційну функцію, Рахункова палата України взає­модіє з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжна­родними організаціями та укладає з ними угоди про співробітництво. Так, наприклад, в 2004 році такі угоди було підписано з Угорською Республі­кою, Республікою Корея і Китайською Народною Республікою. Крім цьо-

1 Шохин CO. Проблемы и перспективы развития финансового контроля в Российской Федерации. - М.: "Финансы и статистика", 1999. - С. 200

 

238 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

то, представники Рахункової палати приймають активну участь у заходах, що проводяться в рамках Міжнародної організації Вищих контрольних органів (INTOSAI) та Європейської організації Вищих контрольних орга­нів (EUROSAI) (наприклад, приймають участь в засіданнях робочих груп та комітетів цих організацій з питань охорони здоров'я, навколишнього середовища, оцінки систем внутрішнього контролю та ін.).

Більш детально завдання та функції Рахункової палати України розкриваються через її права і обов'язки, які являють собою повнова­ження цього органу. В літературі правильно визначається, що обсяг повноважень контрольних органів повинен чітко обумовлюватися за­конодавством, і таким чином, забезпечувати надійну правову базу для виконання контрольної роботи1.

Загальні положення про повноваження контрольних органів міс­тить також і Лімська декларація, яка закріплює, що основні контрольні повноваження вищого контрольного органа повинні бути визначені Конституцією; деталі можуть бути встановлені законом. Конкретні по­ложення контрольних повноважень повинні визначатися в залежності від умов і потреб відповідних країн (ч.ч. 1, 2 ст. 18 декларації)2.

Усі повноваження Рахункової палати можна поділити на дві групи: повноваження по проведенню контрольних заходів і повноваження за результатами контрольних заходів.

Проводячи контрольні заходи, Рахункова палата України має право:

здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види ді­

яльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загаль­

нодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільо­

вим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час

здійснення загальнодержавних програм;

проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті Верховної Ради

України, органах виконавчої влади, Національному банку України, Фо­

нді державного майна України, інших підзвітних Верховній Раді Украї­

ни органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від

форм власності в межах, визначених законом;

перевіряти в органах і на об'єктах грошові документи, бухгалтер­

ські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо

фінансово-господарської діяльності,  а також здійснювати перевірку

1              Шохин СО. Проблемы и перспективы развития финансового контроля в Российской

Федерации. - М.: "Финансы и статистика", 1999. - С. 205 .

2              Лимская декларация руководящих принципов контроля // Контроллинг. - 1991. -1*1.-

С.63.

 

Розділ З

 

239

 

касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінно­стей, їх обліку, зберігання і витрачання;

отримувати від керівників установ та організацій, що перевіря­

ються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансо­

во-господарську діяльність;

отримувати від Національного банку України, уповноважених

банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані

ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряють­

ся, від інших підприємств і організацій - довідки, копії документів по

операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

організовувати і проводити оперативний контроль за викорис­

танням коштів Державного бюджету України за звітний період;

проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих

розділах і статтях Державного бюджету України, у тому числі бюдже­

тів загальнодержавних цільових фондів;

проводити експертизу проектів Державного бюджету України, а

також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних дого­

ворів України, загальнодержавних програм та інших документів, що

стосуються питань державного бюджету і фінансів України;

здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджет­

ного процесу, підготовку і внесення до Верховної Ради України пропо­

зицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законо­

давства в цілому;

залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на до­

говірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з ін­

ших установ і організацій, а також працівників інших державних конт­

рольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в

необхідних випадках за рахунок власних коштів;

у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів

привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань пе­

редавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохорон­

них органів з інформуванням про це Верховної Ради України (п.п. 1 -9,

13-14 ст. 7 Закону України "Про Рахункову палату").

Повноваження Рахункової палати поширюються на Верховну Раду України, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, Національ­ний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державно­го майна України та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством України.

Рахункова палата має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, уста-

 

240 Спеціалізовані органи парламентського контролю є Україні: статус і функціонування

нови, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, не­державні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Держа­вного бюджету України.

Закріплюючи повноваження рахункових органів з здійснення конгро-льних заходів, законодавець передбачає також права й обов'язки їх поса­дових осіб. Коло таких прав і обов'язків законодавчо у тому або іншому обсязі визначено у всіх державах. Серед них можна виділити наступні:

право на одержання інформації шляхом пред'явлення або пере­

силання всіх необхідних для перевірки документів;

право одержання усних довідок від компетентних осіб в держав­

них органах, що перевіряються, на підприємствах, в установах;

право на необмежений доступ в будь-які приміщення об'єкта, що

перевіряється;

право на вилучення необхідних для збереження доказів докумен­

тів і предметів, а також на опечатування приміщень і арешт грошових і

майнових цінностей.

Необхідною умовою для нормального функціонування рахункових органів є їх право на одержання інформації. Тому до сфери їх повнова­жень відноситься право перевіряти і вимагати пред'явлення всіх необ­хідних для проведення перевірки документів, одержувати інформацію по операціям об'єктів, що перевіряються, входити в приміщення орга­нів, що перевіряються, для проведення перевірок, опечатувати в разі потреби приміщення.

Право перевіряти і вимагати надання всіх необхідних для проведення перевірки документів надано посадовим особам рахункових органів як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Так, Рахункова палата України має право перевіряти в органах і на об'єктах бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витра­чання. Крім цього, вона може отримувати від керівників установ та органі­зацій, що перевіряються, всю необхідну документацію та іншу інформацію про фінансово-господарську діяльність.

Що стосується зарубіжного досвіду в цій сфері, то відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону Про Вищу контрольну палату Польщі уповноважені пред­ставники Вищої контрольної палати мають право доступу до всіх до-

 

Розділ 3  241

кументів, пов'язаних з діяльністю певних структур, по відношенню до яких здійснюється контроль, вилучення документів і інших доказів з дотриманням положень таємниці, що охороняється законом у зв'язку з проведеним контролю одержувати інформацію від неконтрольованих органів і вимагати пояснень від їх працівників. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону Російської Федерації "Про Рахункову палату Російської Федерації" при проведенні ревізій і перевірок Рахункова палата одержує від підпри­ємств, що перевіряються, установ, організацій, банків і інших кредит­но-фінансових установ усю необхідну документацію й інформацію з питань, які входять в її компетенцію.

Поряд з тим, що посадові особи рахункових органів наділені пра­вом одержання необхідної їм інформації, вони несуть обов'язок не роз­голошувати відомості, отримані ними при проведенні перевірки, зокре­ма державну і комерційну таємницю. Такий обов'язок передбачений, на­приклад, ч. 2 ст. 10 Закону Польщі "Про Верховну Контрольну Палату", ст. 14 Закону України "Про Рахункову палату", п. 5.7. Додатка, ч. 4, 5 ст. 9 Закону про Рахункову палату Франції, ст. 28 Закону Республіки Болга­рії про Рахункову палату й ін. Однак слід зазначити, що хоча закони про рахункові органи і говорять про відповідальність посадових осіб за поширення службової інформації, явно виражених санкцій за таке по­рушення, вони, як правило, не передбачають, а відсилають до інших законів або інших нормативно-правових актів.

Для того щоб здійснювати більш якісний, професійний контроль, по­садові особи, перевіряючи об'єкти на місцях, повинні мати право на необ­межений доступ у будь-які приміщення об'єктів, що перевіряються. Таке право закріплене за контролерами рахункових палат багатьох держав. Так, відповідно до п.п. а, у ст. 29 Закону Республіки Польщі "Про Вищу конт­рольну палату" уповноважені представники Вищої контрольної палати мають право: вільного доступу до об'єктів і приміщень контрольованих одиниць, проводити огляд об'єктів, частин майна і знайомитися з ходом визначених операцій. При цьому за результатами контролер (або група контролерів) складає протокол, у якому приводяться факти складову осно­ву для оцінки організаційної одиниці, що перевіряється. У Болгарії при виконанні своїх службових обов'язків члени Рахункової палати користу­ються правом вільного доступу до об'єктів, які перевіряються, (ч. 1 ст. 23 Закону Республіки Болгарії "Про Рахункову палату"). Посадові особи Ра­хункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим відповідно до п. 4.1. Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають право безперешкодно входити в приміщення ор-

 

242 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

ганів влади Автономної Республіки Крим, підприємств, установ, організа­цій, заснованих на майні, що належить Автономної Республіки Крим. По­садові особи Рахункової палати Україні мають право безперешкодно входити в приміщення державних органів, підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансо­во-кредитних установ і інших об'єктів, якщо інше не передбачено закона­ми України (п. З ч. 2 ст. 12 Закону України "Про Рахункову палату").

Також посадовим особам рахункових органів деяких країн надане право на вилучення необхідних документів і предметів, а також на опе­чатування приміщень і арешт грошових і майнових цінностей. Так, ко­нтролер Вищої рахункової палати Польщі може провести вилучення необхідного предмета в присутності начальника організаційного під­розділу, у якому даний предмет знаходиться, а у випадку його відсут­ності - працівника, призначеного керівником контрольованої одиниці (ч. 1 ст. 38 Закону Республіки Польща "Про Верховну Контрольну Па­лату"). А посадові особи апарата Рахункової палати України мають право опечатувати касові і службові приміщення, сховища й архіви (п. 4 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про Рахункову палату").

Окрім вище перерахованих прав посадових осіб, законодавством бага­тьох країн передбачено обов'язок підконтрольних органів і організацій на­давати необхідну інформацію рахунковим органам. Так, Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про Рахункову палату" керівники та інші посадові особи об'єктів, що перевіряються, зобов'язані створювати нормальні умови для роботи посадових осіб Рахункової палати, які проводять перевірку або ревізію, забезпечувати їх технічне обслуговування і виконання вимог щодо надання необхідної документації. Згідно з ч. 1 ст. 13 Федерального Закону "Про Рахункову палату Російської Федерації" всі органи державної влади в Російській Федерації, органи місцевого самоврядування, Центральний банк Російської Федерації, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності і їхніх посадових осіб зобов'язані надавати по запитах Ра­хункової палати інформацію, необхідну для забезпечення її діяльності. Від­повідно до ст. 4 Закону про Рахункову палату Австрії установи, що переві­ряються, зобов'язані негайно давати Рахунковій палаті вичерпні і безпосе­редні відповіді на її запити, надавати всі необхідні довідки і задовольняти усі вимоги Рахункової палати, спрямовані на здійснення ревізії в кожному конкретному випадку.

Як правило, відмова або усунення посадових осіб органів, що пе­ревіряються, підприємств, установ, організацій від своєчасного надання необхідної інформації і документації, а також надання помилкової ін-

 

Розділ 3  243

формації тягне відповідальність, встановлену законодавством. Зокрема, згідно ст. 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або Рахункової палати або створення перешкод у їх ро­боті, або надання їм свідомо помилкової інформації, а також недотри­мання встановленим законодавством термінів надання інформації на­родному депутатові України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини або Рахунковій палаті — тягне накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян .

Характеризуючи повноваження рахункових органів за результата­ми контрольних заходів, Н.Д. Погосян справедливо відмічає, що "влас­не контрольні повноваження згаданих органів (рахункових палат) об­межуються лише виявленням існуючих відхилень від установлених правил, а завдання покарання конкретно винних осіб не відноситься до предмета їхньої діяльності" .

І дійсно, до прав Рахункової палати України не належить можли­вість застосування санкцій до винних осіб. До рахункових органів в обов'язки за результатами проведення контрольних заходів яких не входить застосування санкцій по відношенню до органів, що перевіря­ються, відносять також рахункові палати Польщі, Російської Федерації, Угорщини, Болгарії, Японії, Китаю та ін.

Однак деякі рахункові органи, наприклад Суд рахунків Франції, Раху­нкова палата Італії мають право застосовувати санкції, тобто мають певні судові повноваження. Так, Суд рахунків Франції не тільки надає інформа­цію про правопорушення в бюджетній сфері парламентові, але і може ви­сунути вимоги державному бухгалтерові надати пояснення по кожному з випадків порушення фінансових правил. Якщо тому не вдається предста­вити судові задовільних пояснень по таких фактах, то суд може прийняти рішення про відшкодування суми збитку за його рахунок. Вирок суду має юридичну чинність і може бути оскаржений у Вищому адміністративному суді тільки відповідно до положень закону.

Важливим важелем впливу на організації, що перевіряються, є інфор­мування органів державної влади про недоліки і порушення, виявлених у ході контрольних заходів. Як правило, така інформація спрямовується в

1              Кодекс України про адміністративні порушення // ВВР УРСР. - 1984. - Додаток до

№ 51. - Ст. 1122 із змін, та доп.

2              Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации. - М.: Юристъ, 1998. - С. 112.

 

244 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

органи законодавчої і виконавчої влади. Так, про виявлені факти пору­шення закону, а також заподіяння державі шкоди Рахункова палата інфор­мує Верховну Раду України, а у разі виявлення порушень закону, що тяг­нуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за рі­шенням Колегії Рахункової палати передає відповідні матеріали до право­охоронних органів (ч. З ст. 26 Закону України "Про Рахункову палату").

Крім цього, у разі виявлених порушень або невиконання встановлених законодавством України вимог щодо збереження, використання об'єктів державного майна чи несвоєчасної сплати до Державного бюджету Украї­ни коштів, отриманих від розпорядження та управління майном, що є об'єктами права державної власності, Рахункова палата має право ставити перед відповідними державними органами питання про притягнення вин­них осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством Украї­ни, та інформувати про це Верховну Раду України. Це право Рахунковою палатою часто використовується. Так, згідно зі Звітом за 2004 рік, Рахун­ковою палатою України в органи прокуратури й інші правоохоронні орга­ни було направлено 31 таке звернення. У 2004 році в Міністерство внутрі­шніх справ і Службу безпеки України для вживання заходів щодо усунен­ня виявлених правопорушень, була направлена інформація про результати перевірки використання силовими структурами інвестицій на будівництво житла, залучених за рахунок пільг по оплаті податку на прибуток. У по­рядку реагування на дане звернення Службою безпеки України було при­значено проведення службового розслідування по фактах неправомірних дій працівників СБУ. За результатами даного розслідування на винних осіб накладено дисциплінарні стягнення1. У 2005 році Рахунковою пала­тою України було направлено: у правоохоронні органи - матеріали по пе­ревірці використання державних коштів, спрямованих на реконструкцію автомобільної дороги Київ-Одеса; в органи прокуратури - матеріали по перевірці використання державних коштів і активів на створення Україн­ського банку реконструкції і розвитку; у Генеральну прокуратуру України — матеріали по перевірці Міністерства оборони України з питань викорис­тання і розпорядження нерухомим майном у 2001-2004 роках і ін.

Зазначена практика має місце і в зарубіжних країнах, де за резуль­татами контрольних заходів рахункові відомства надають відповідним органам необхідігу інформацію. Так, Федеральна рахункова палата ФРН повідомляє про результати ревізії компетентному державному

1 Звіт Рахункової палати за 2004 рік // www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?artjd=374984&catjd=32826

 

Розділ 3  245

органові для підготовки висновку в встановлені палатою терміни. Вона може повідомляти результати ревізії і іншим державним органам, якщо з вважає це за необхідне. Результати ревізії, які мають принципове або важливе значення, палата повідомляє федеральному міністрові фінансів (ст. 96 Положення про федеральний бюджет). Рахункова палата Австрії про результати ревізії, а також по усім заявам, що надходять у цьому зв'язку, повідомляє установам, які ревізувалися, безпосередньо або че­рез вищі органи, що мають відношення до установ, що ревізуються. Про результати ревізії Рахункова палата повідомляє також відповідним федеральним міністерствам (ст. 5 Закону про Рахункову палату Авст­рії). Вища контрольна палата Польщі передає висновки за результатами контролю керівнику контрольованої одиниці, а якщо це необхідно -також керівнику вищестоящої одиниці і до відповідних органів держа­вної влади або самоврядування (ч. 1 ст. 60 Закону про Вищу контроль­ну палату Республіки Польща). Обов'язкове надання інформації уста­новам, які перевірялися, передбачено також законодавством Російської Федерації, Чеської Республіки, Таїланду та інших країн.

Згідно з п. п. 10, 11 Закону України "Про Рахункову палату" Раху­нкова палата України має право:

—            готувати і подавати висновки до Верховної Ради України та її

комітетів щодо виконання Державного бюджету України, у тому числі

доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування

загальнодержавних програм за звітний рік;

-               направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету

Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої вла­

ди, Національному банку України, Фонду державного майна України,

підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необ­

хідних заходів.

Встановлюючи вище визначені повноваження рахункових органів, за­конодавство багатьох країн закріпило правило, згідно з яким установа, що перевіряється, повинна мати можливість висловити свою думку, перш ніж звіт про проведення ревізії буде представлений відповідним органам або громадськості. Таким чином забезпечується максимальна об'єктивність при перевірках та складанні звітів за результатами їх проведення. Так, в Чехії об'єкт, що перевіряється, може виразити керівникові групи, яка про­водить перевірку, протест з приводу ревізійного протоколу на протязі п'яти днів після ознайомлення з ним (ст. 27 закону про Вищу контрольну службу Чеської Республіки). Керівник контрольованої одиниці або орган, якому передано висновок за результатами контролю, проведеного Вищою

 

246 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні статус і функціонування

контрольною палатою Польщі, може в термін до 7 днів, рахуючи з дня його одержання, внести мотивовані заперечення відносно оцінок, що міс­тяться в ньому, зауважень і висновків директорові компетентної організа­ційної одиниці Вищої контрольної палати (ч. 1 ст. 61 Закону про Вищу контрольну палату Республіки Польща).

Крім того, що організації, які перевіряються, повинні у встановлені законом або самим вищим контрольним органом терміни виразити свою думку щодо висновків вищого контрольного органа, вони, згідно з законодавством багатьох країн мають повідомити йому про заходи, прийняті за результатами перевірки.

Обов'язок організацій, що перевіряються, повідомляти про вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та відшкодування збитків передбачено п. 5.15. Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, ст. 62 Закону про Вищу рахункову пала­ту Республіки Польща, ст. 5 Закону про Рахункову палату Австрії, ст.ст. 23, 24 Закону про Рахункову палату Російської Федерації. Якщо встановлені терміни минули, а міри перевіреною установою не були прийняті або вони були недостатні, то рахунковий орган, як правило, має право звернутися зі скаргою до вищої інстанції установи, що пере­віряється, або сповістити про це відповідні установи, наприклад, пар­ламент або правоохоронні органи.

Рахункова палата України за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, по­станови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для від­повідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених пору­шень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгоспода­рності та марнотратстві. Постанови та висновки Колегії Рахункової пала­ти повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання (ч.ч. 1, 2 ст. 29 За­кону України "Про Рахункову палату").

Таким чином, підсумкові висновки Рахункової палати України но­сять більш рекомендаційний характер. Разом з тим, у неї маються деякі важелі імперативного впливу на об'єкти перевірок. Ефективність робо­ти Рахункової палати багато в чому залежить від реакції органів держа­вної влади на матеріали контрольних заходів.

В усіх країнах діяльність рахункових органів базується на певних принципах. Деякі з них закріплені на міжнародному рівні — в Лімській

 

Розділ 3  247

декларації керівних принципів контролю (наприклад, принцип незале­жності, об'єктивності), інші — в законодавстві окремих країн. Напри­клад, згідно з Законом Грузії "Про Палату контролю Грузії" вона здійс­нює контроль на основі принципів законності, об'єктивності, незалеж­ності і гласності (ч. 2 ст. 2) Аналогічні принципи закріплені ст. З Зако­ну "Про Рахункову палату Російської Федерації"" щодо діяльності ро­сійського державного контрольного органу.

Відповідно до ст. З Закону України "Про Рахункову палату" вона виконує свої обов'язки на основі дотримання принципів законності, плановості, об'єктивності, незалежності і гласності.

Першим принципом відповідно до ст. З Закону України "Про Рахун­кову палату" є принцип законності. Законність - універсальний правовий принцип, який знайшов своє нормативне втілення в багатьох країнах, це обов'язків атрибут існування та розвитку демократично організованого суспільства. Законність необхідна для забезпечення свободи громадян, реалізації їх прав, формування та розвитку громадянського суспільства, побудови правової держави, а її рівень та стан служить головним крите­рієм оцінки правового життя громадян, суспільства, держави. В юридич­ній науці законність розуміється чи то просто строгим і повним виконан­ням приписів правових законів і прийнятих на їх основі юридичних актів всіма суб'єктами права1, чи як політико-правовий режим, що характери­зується точним і неухильним дотриманням правових приписів усіма суб'єктами права , чи як політико-правове явище, що характеризує про­цес удосконалення державно-правової форми організації суспільства і реалізації ідеї соціальної справедливості шляхом строгого та неухильно­го дотримання і виконання діючого законодавства . При цьому закон­ність як принцип складається з двох взаємопов'язаних елементів -обов'язків діяти відповідно до законів і обов'язків виявляти ініціативу для забезпечення їх виконання4.

Зміст принципу законності в роботі рахункових органів складає ді­яльність, спрямована на неухильне виконання і дотримання законів всіма учасниками суспільних відносин, на забезпечення такої поведін­ки органів державної влади, їх посадових осіб, яка відповідає вимогам норм права, на недопустимість свавілля у діяльності посадових осіб.

Хропанкж В Н   Теория государства и права   Учеб   пособие / Под ред   проф В Г Стрекозова - М  Дабахов, Ткачев, Димаров, 1995 -С 344

2              Алексеев С С Общая теория права. - М   Юрид лит, 1981 -Т 1 -С 334

3              Теория государства и права Курс лекций / Под ред Н И Матузова и А В Малько -

М   Юристъ, 1997 -С 515

4              Геращук В М Сутність, принципи та гаранти законності // Проблеми законності Респ

міжвідом наук зб -X   Нац юрид акад України, 2000 - Вип 42 - С 107

 

248 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Обов'язки рахункового органу діяти відповідно до закону передба­чені не тільки законодавством України, Грузії Росії, але й і цілого ряду зарубіжних країн. Так, відповідно до Закону ФРН "Про Федеральну Рахункову Палату" Федеральна Рахункова Палата є верховним федера­льним органом і як незалежний орган фінансового контролю підкоря­ється тільки закону. А згідно зі ст. 36 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата України, виконуючи свої функції, керується Конституцією і законами України.

Таким чином, законність як гарантія діяльності державних органів контролю за виконанням бюджету перш за все розуміється як такий режим їх функціонування, коли вони діють відповідно до встановлених законом норм. Вони не повинні виходити за рамки правових приписів своєї діяльності: будь-яке рішення державних органів контролю за ви­конанням бюджету чи їх посадових осіб не повинно суперечити чинно­му законодавству, має бути прийнято в межах його компетенції, в уста­новлений строк і з дотриманням необхідної процедури. Проводити дії, не передбачені законодавством, забороняється.

Наприклад, згідно із ст. 14 Закону України "Про Рахункову палату" посадові особи апарату Рахункової палати та особи, які залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і повноважень, за порушення законодавства про державну та іншу таємницю, розголо­шення державної та іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за недостовірність результатів проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних органів або оприлюднюються, несуть відпові­дальність згідно із законодавством України.

Законність як гарантія діяльності державних органів контролю за виконанням бюджету передбачає також неухильне виконання і дотри­мання конституції і законів суб'єктами, діяльність яких ці органи конт­ролюють.

Наприклад, в Російській Федерації при виявленні на об'єктах, які перевіряються, порушень у господарській, фінансовій, комерційній і іншій діяльності, що наносять державі прямий безпосередній збиток і потребують у зв'язку з цим невідкладного припинення, а також у випа­дках навмисного або систематичного недотримання порядку і термінів розгляду представлень Рахункової палати, створення перешкод для проведення контрольних заходів Рахункова палата має право давати адміністрації підприємств, що перевіряються, установ і організацій обов'язкові для виконання розпорядження (ст. 24 Федерального Закону "Про Рахункову палату Російської Федерації).

 

Розділ 3  249

Законом України "Про Рахункову палату" визначається, що керівники та посадові особи, об'єктів, що перевіряються, повинні виконувати усі ви­моги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов'язані з виконанням ними своїх службових обов'язків (ч. 1 ст. 13). Рахункова пала­та України згідно з п. 12 ст. 7 Закону України "Про Рахункову палату" має право порушувати перед Верховною Радою України, Президентом Украї­ни, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного зако­нодавства, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі.

Законність знаходить своє втілення також при здійсненні рахункови­ми органами контролю за ефективністю дотримання законодавства у сфері витрачання бюджетних коштів а також приведенні його у відповідність з конституцією і нормами міжнародного права. Так, наприклад, згідно зі ст. 11 Закону Польщі "Про Вищу Контрольну Палату" Голова палати має право звернутися до Конституційного Трибуналу з пропозицією щодо встановлення відповідності даного законодавчого акта Конституції або іншого нормативного акта - Конституції чи законодавчому актові.

Таке наділення голови державного органу контролю за виконанням бюджету правом звернення до органу конституційного контролю є до­сить прогресивним і значно сприяє усуненню порушень та недоліків у бюджетному процесі, які призводять до неефективного використання бюджетних коштів.

З принципом законності тісно пов'язані такі принципи, як об'єктивність і незалежність. Характеризуючи принцип незалежності рахункових органів, виділяють три її аспекти: організаційну, функціо­нальну та фінансову.

Організаційна незалежність державних органів контролю за виконан­ням бюджету забезпечується перш за все тим, що вони є юридичними осо­бами. Так, згідно з ч. ч. 2 ст. 1 Закону України „Про Рахункову палату" Рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із своїм на­йменуванням і зображенням Державного Герба України.

Організаційна незалежність передбачена також законодавством Російської Федерації щодо її державного органу контролю за виконан­ням бюджету - Рахункової палати Російської Федерації. Так, визнача­ючи статус Рахункової палати, російський законодавець у ч.ч. 2, 3 ст. 1 Федерального закону "Про Рахункову палату Російської Федерації" зазначає, що у рамках завдань, визначених чинним законодавством, Рахункова палата має організаційну і функціональну незалежність. Во­на є юридичною особою, має печатку з зображенням Державного герба Російської Федерації та зі своїм найменуванням.

 

250 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Крім цього рахункові органи мають право самостійно вирішувати більшість поточних питань своєї діяльності. Так, наприклад, для здійс­нення організаційної, інформаційно-довідкової та іншої роботи Рахун­кова палата України створює апарат під керівництвом Секретаря Раху­нкової палати; для розгляду питань планування і організації роботи, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок і вирішення інших питань — Колегію Рахункової палати.

Законодавством як України, так і зарубіжних країн поряд з організа­ційною незалежністю рахункових органів закріплюється також їх функці­ональна незалежність. Цей вид незалежності на думку забезпечується їх правом на самостійне планування і здійснення контрольних заходів та об­меженням підстав для проведення позапланових перевірок, в тому числі -на вимогу органів законодавчої та виконавчої влади .

Фінансова незалежність державних органів контролю виконанням бюджету досягається шляхом забезпечення належного рівня фінансу­вання їх діяльності та недопущення впливу результатів контролю на обсяги такого фінансування та оплати праці.

Цей вид незалежності є гарантією забезпечення діяльності державних органів контролю за виконанням бюджету в багатьох країнах. Так, напри­клад, кошти на утримання Рахункової палати Російської Федерації перед­бачаються окремим рядком у федеральному бюджеті; кошти на утримання Комітету державного контролю Республіки Білорусь і його територіальних органів виділяються з республіканського бюджету; бюджетні рахунки Ра­хункової палати Республіки Болгарії та Вищої Контрольної палати Польщі є частиною державного бюджету цих країн.

Враховуючи міжнародний досвід, законодавством України передба­чено, що кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосеред­ньо з Державного бюджету України. Обсяг цих коштів щорічно встанов­люється Верховною Радою України і зазначається у Державному бюджеті окремим рядком (ст. 38 Закону України "Про Рахункову палату"). Так, наприклад, Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" витрати на утримання Рахункової палати було затверджено в сумі 20 млн. 472,5 тис. гривень2; Законом України "Про Державний бюджет Укра­їни на 2004 рік" - в сумі 21 млн. 473,4 тис. гривень3.

1              Большакова О.Ю., Кравченко Г.О. Методологічні принципи фінансового контролю:

принцип незалежності // Фінансовий контроль. - 2004. - № 2(19). - С 46.

2              Закон України "Про державний бюджет" // ВВР України. - 2003. - № 10-11 - Ст. 86.

3              Закон України "Про державний бюджет" // ВВР України. - 2004. - № 17-18. - Ст. 250.

 

Розділ 3  251

Слід зазначити, що в деяких державах, крім того, що фінансування витрат на забезпечення діяльності державних органів контролю за ви­конанням бюджету передбачається окремим рядком у бюджеті, допус­кається можливість існування інших додаткових джерел доходів для розвитку цих органів. Наприклад, як доводить А. Мамишев, доходи Національного ревізійного управління Швеції на 2/3 формуються за рахунок державних асигнувань, а решта інших надходжень - від ауди­торської діяльності, надання консультацій, міжнародного співробітниц­тва, навчання тощо. В окремих країнах (Австралія, Великобританія) певні категорії підприємств та організацій (як природні монополії) оплачують послуги державного аудиту, і ці кошти зараховуються до консолідованого фонду верховного контрольного відомства. Акціонер­ні товариства Ісландії, у яких державна частка менша за половину, та­кож можуть замовити послуги державного аудиту за відповідну плату на погодинній основі. На контрактний фінансовий аудит приватного сектору припадає близько 10% від загального обсягу фінансових ауди­тів, що здійснюються цією контрольною установою1.

Незалежність державного органу контролю за виконанням бюдже­ту проявляється також через особисту незалежність його посадових осіб. При цьому важливу роль відіграє механізм призначення та зняття з посади посадових осіб державних органів контролю за виконанням бюджету; їх недоторканість та ін.

Принцип об'єктивності є специфічним принципом здійснення фінан­сового контролю рахунковими органами, оскільки сама об'єктивність є визначальною умовою їх ефективної роботи. Цей принцип тісно пов'язаний із принципом незалежності і законності, оскільки для при­йняття об'єктивних рішень треба бути незалежним від підконтрольних суб'єктів і від стороннього впливу, крім того, критерієм об'єктивності висновків є прийняття їх на основі законів.

Об'єктивність у роботі рахункової палати забезпечується наявніс­тю встановлених кваліфікаційних вимог до осіб, що претендують на відповідні посади, а також забороною займатися певною діяльністю. В Україні, це, наприклад, встановлення вимог щодо голови, Першого за­ступника, Заступника, секретаря та головних контролерів Рахункової палати, які ми вже розглядали раніше, а також заборона займатися їм підприємницькою діяльністю та обіймати деякі посади.

1 Мамишев М.В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. - 2003. - № 11(96). - С. 131-132.

 

252 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Принцип плановості діяльності Рахункової палати полягає в тому, що контроль за виконанням Державного бюджету України та здійснен­ня інших завдань проводиться Рахунковою палатою на основі планів: річних і поточних. При цьому законодавчо закріплено умову, за якої ніхто не має права втручатися у їх складання.

Проведення позапланових перевірок на вимогу державних органів палати здійснюють тільки в разі прийняття відповідного рішення їх колегій. Контроль за виконанням бюджету на підставі планів здійснює також Вища Контрольна Палата Польщі, Рахункова палата Російської Федерації, Рахункова палата Болгарії і ін.

Дуже важливим в діяльності рахункових органів, у тому числі і Раху­нкової палати України є принцип гласності. При цьому гласність означає відкритість діяльності рахункового органу, доступність періодичної інфо­рмації про результати його роботи. Щодо діяльності Рахункової палати механізм реалізації принципу гласності закріплений в ст. 40 Закону Украї­ни "Про Рахункову палату", згідно з якою Рахункова палата регулярно публікує інформацію про свою діяльність у засобах масової інформації.

Найбільш детальну інформацію про діяльність Рахункової палати України можна отримати з щорічного звіту про результати виконання до­ручень Верховної Ради України, проведення перевірок, ревізій та обсліду­вань, якій вона складає і подає Верховній Раді України і який підлягає обов'язковому опублікуванню. Такий звіт згідно з Лімською декларацією керівних принципів контролю має відображати всю діяльність вищого ко­нтрольного органу. У багатьох зарубіжних країнах річні звіти звичайно містять аналіз плану і структури заходів, що проводилися, здійснених і проведених фінансових перевірок і їхнього економічного ефекту, а також оцінку діяльності Рахункової палати і її відносин із громадянами і засоба­ми масової інформації. Так, наприклад, щорічний звіт Рахункової палати України містить відомості щодо: підсумків проведення контрольних, кон­трольно-аналітичних та експертних заходів; заходів, вжитих Рахунковою палатою за результатами контрольної та експертно-аналітичної роботи; вдосконалення нормативно-правової та методичної бази діяльності Рахун­кової палати; міжнародного співробітництва Рахункової палати та ін.

Крім щорічного звіту основними формами оприлюднення результатів аудиту Рахункової палати є:

- розміщення інформаційних повідомлень у засобах масової інформа­ції. Так, наприклад, за 2004 рік Рахунковою палатою було розміщено у засобах масової інформації понад 1,5 тис. матеріалів, які інформували гро­мадськість про результати здійснених її фахівцями перевірок, в 1050 пуб­лікаціях були посилання на матеріали аудитів Рахункової палати;

 

Розділ 3  253

системне розміщення інформаційного продукту в мережі Інтер-

нет з оприлюдненням матеріалів на власному WEB-сайті;

публічні виступи, статті, інтерв'ю керівництва та фахівців Рахун­

кової палати;

випуск телевізійної версії передач "Рахунок від Рахункової" на

Першому Національному каналі українського телебачення;

випуск інформаційних бюлетенів Рахункової палати1.

Проте гласність у роботі рахункового органу повинна обмежувати­ся дотриманням професійної таємниці. Так, згідно зі с 19 Закону Укра­їни "Про Рахункову палату" матеріали, які надаються для аналізу, пе­ревірки або ревізії органами виконавчої влади, Національним банком України або іншою банківською установою, підприємствами, устано­вами та організаціями, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до Рахункової палати, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення контролю. Розголошення будь-яких відомостей, матеріалів, документів усними чи друкованими засобами масової інформації в першу чергу щодо посадових осіб, які ними кори­стувались або яким вони були відомі, переслідується законом.

Виконання рахунковим органом поставлених перед ними завдань вимагає певних професійних якостей від його посадових осіб. Тому законодавством багатьох країн серед вимог щодо кандидатів на посади голови, його заступників та контролерів (аудиторів) рахункових органів передбачено, що він повинен бути юристом, або економістом, або мати певний досвід в галузі фінансів, економіки, права, або ж відповідати вимогам, що пред'являються до суддів.

Слід зазначити, що названі принципи діяльності рахункових орга­нів не вичерпують всієї системи таких принципів, нами охарактеризо­вані лише найбільш важливі з них. Так, наприклад, для більшості раху­нкових органів характерні принципи системності, колегіальності обго­ворення та прийняття рішень по справі, а для монократичних рахунко­вих органів, навпаки - одноособовість.

1 Звіт Рахункової палати за 2004 рік // www.ac-rada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?art_id= 374984&cat_id=32826

 

254 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 16      Главы: <   9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.