3.1. Порядок формування і структура Рахункової палати

Для розвинутих демократичних держав є характерним існування спеціальних органів, завданням яких виступає здійснення контролю за виконанням бюджету. В Україні таким органом є Рахункова палата.

Відповідно до ст. 98 Конституції України вона здійснює контроль від імені Верховної Ради України за надходженням коштів до Державного бюджету та їх використанням. Слід зазначити, що визначення Рахункової палати, як органа, я кий здійснює контроль не тільки за використанням, але й за формуванням бюджету було сформульовано в Законі України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004. Раніше ст. 98 Конституції України Рахункова палата визначалася як орган, який здійс­нює контроль лише за використанням коштів Державного бюджету.

Рахункова палата здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Вона є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходження Рахункової палати визначено місто Київ.

Одне з найважливіших питань, які розглядаються при вивченні правового статусу Рахункової палати є питання щодо порядку форму­вання і структури цього рахункового органу.

В різних державах порядок формування рахункових органів зале­жить від існуючої форми правління, співвідношення законодавчої і ви­конавчої гілок влади. В багатьох країнах у призначенні на посаду кері­вника та інших посадових осіб рахункових органів беруть участь не тільки парламент, але й президент або уряд.

Так, наприклад, в Федеративній Республіці Німеччини правом пропонувати кандидатуру керівника органу фінансового контролю на­ділений уряд, а потім парламент обирає керівника органу фінансового

Розділ 3                  211

контролю і його заступника (президента і віце-президента). Обраних на посаду президента і віце-президента Федеральної Рахункової Палати призначає Федеральний президент. Також він призначає інших членів палати за пропозицією президента Федеральної Рахункової Палати (ст. 5 Закону про Федеральну Рахункову Палату). У Франції Президент, голови палат і рад Рахункової палати призначаються декретом Ради Міністрів. Інші чиновники Рахункової палати в ранзі суддів признача­ються декретом Президента Республіки (ст. 4 Закону про Рахункову палату Франції). В Великобританії керівник Національного контроль­но-ревізійного управління - Генеральний контролер і ревізор, відповід­но до Закону про фінансовий контроль є посадовою особою нижньої па­лати парламенту, тому він призначається на посаду прем'єр-міністром за згодою парламентського комітету з фінансового контролю. Рахункова па­лата Болгарії створюється Народними зборами - парламентом Болгарії у складі 11 осіб (голови та десяти членів). Голова обирається парламентом строком на дев'ять років без права повторного переобрання. Протягом місяця з моменту обрання Голови за його пропозицією Сейм обирає інших членів Рахункової палати. Відповідно до ст. 14 закону про Вищу контро­льну палату Польщі вона призначається Сеймом. Рахункова палата Росій­ської Федерації згідно з ч. 5 ст. 101 Конституції Російської Федерації фор­мується парламентським способом - палатами Федеральних Зборів Росій­ської Федерації. Так, Голова Рахункової палати призначається на посаду Державною Думою, а заступник Голови Радою Федерації терміном на шість років. Крім цього, обидві палати парламенту призначають кожна по шість аудиторів терміном на шість років.

Парламентський спосіб формування рахункового органу застосо­вується і в Україні. Зокрема, Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України терміном на сім років з правом призначення на другий термін. На такий же строк затверджується ко­жен член Рахункової палати України.

Треба зазначити, що терміни повноважень посадових осіб рахункових органів в різних країнах визначаються по різному. Так, в деяких випадках установлюється термін повноважень для усіх посадових осіб органу фі­нансового контролю (Болгарія), в інших - лише для керівництва (США, Канада, ФРН). Як правило, керівники державних органів фінансового кон­тролю призначаються й затверджуються парламентами на триваліший пе­ріод, ніж терміни повноважень самих парламентів. Так, в США Генераль­ний контролер призначається на термін 15 років, в ФРН і Австрії термін повноважень Президента і Віце-президента складає 12 років, в Канаді - 10

212 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

років, в Російській Федерації і Польщі — 6 років, в Україні — 7 років. Таким чином, на думку окремих науковців забезпечується професійна захи­щеність і незалежність членів рахункових палат , а звідси і висока ефе­ктивність бюджетно-фінансового контролю.

В залежності від організаційної структури зарубіжні рахункові орга­ни класифікуються на два різновиди. Рахункові органи першої групи, ще їх називають монократичними, побудовані на принципі єдиноначальнос­ті, а Рахункові органи другої групи мають колегіальну структуру.

Монократичні органи фінансового контролю являють собою ієрар­хічно організовані установи під керівництвом голови або генерального аудитора, які обираються прямими виборами або призначаються шля­хом узгодження законодавчим органом і вищою посадовою особою органу виконавчої влади. Усі важливі рішення (призначення необхідно­го персоналу, визначення об'єкта, на якому буде проводитися перевірка та ін) приймаються однією особою - головою. Перша група представ­лена відносно невеликою кількістю країн (США, Великобританія, Лат­вія, Литва, Канада та ін.).

Важливою відмінністю колегіально організованих рахункових ор­ганів є децентралізація прийняття рішень. У їх складі маються спеціа­льні структури (колегії, сенати та ін.), які приймають рішення за прин­ципом більшості голосів. Колегіальна структура рахункових органів передбачається законодавством більшості європейських держав (ФРН, Франція, Угорської Республіка, Іспанія, Італія, Польща, Російська Фе­дерація, Україна та ін.), а також країн Азії (КНР, Японія й ін.).

Так, наприклад, Державна рахункова палата Угорської Республіки складається з голови, його заступників, керівників підрозділів, ревізорів га допоміжного персоналу (ст. 6 Закону Угорської Республіки про Державну рахункову палату). Рахункова палата Російської Федерації складається з Голови Рахункової палати, заступника голови Рахункової палати, аудито­рів Рахункової палати, апарата Рахункової палати (ч. 1 ст. 4 Федерального Закону про Рахункову палату Російської Федерації).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Рахункову палату" до складу Рахункової палати входять Голова Рахункової палати та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови, головні кон­тролери та Секретар Рахункової палати. Для здійснення своєї діяльнос­ті Рахункова палата має свій апарат. Структуру і штатний розпис апа-

1 Савченко Л. Основні напрями удосконалення організаційної структури Рахункових палат // Збірник наукових праць Академії' ДПС України - 2000 - 2(8). - С 158

Розділ 3  213

рату Рахункової палати затверджує Колегія Рахункової палати за по­данням Голови рахункової палати в межах бюджетних коштів, перед­бачених на її утримання.

Керівники та члени державних органів фінансового контролю ви­ходячи з специфіки покладених на них повноважень, повинні відпові­дати певним вимогам. Так, відповідно до ст. 14 Лімської Декларації керівних принципів контролю, члени і співробітники вищого контроль­ного органу повинні мати кваліфікацію і чесність, які необхідні для того, щоб успішно виконувати покладені на них обов'язки'. При наборі персоналу для вищого контрольного органу потрібно велику увагу приділяти рівню їх теоретичній підготовці, працездатності та досвіду роботи за спеціальністю.

Так, наприклад, відповідно до Закону ФРН про Федеральну Рахун­кову палату члени палати повинні мати необхідну кваліфікацію як дер­жавні чиновники вищого рангу. Поряд з цим вони повинні мати різно-сторонній професійний досвід. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Федерального Закону Російської Федерації про Рахункову палату Російській Федера­ції аудиторами Рахункової палати можуть бути громадяни Російський Федерації, які мають вищу освіту та досвід професійної діяльності в сфері державного контролю, економіки, фінансів.

На посаду членів Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим призначаються особи, які мають вищу освіту та до­свід професійної діяльності в галузі економіки, фінансів або права не менш ніж п'ять років, а також управління та контролю в цих сферах.

До членів Рахункової палати України також висуваються певні ви­моги. Так, відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про Рахункову па­лату" головою Рахункової палати може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяль­ності в галузі державного управління, державного контролю, економі­ки, фінансів, права, а також підтвердив свої професійні знання під час обговорення його кандидатури за спеціальної процедурою, встановле­ною відповідним комітетом Верховної Ради України згідно з чинним законодавством України. Інші члени Рахункової палати повинні мати вищу освіту та досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Рахункову палату" Голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою України

Лимская декларация руководящих принципов контроля // Контроллинг - 1991. - № 1 - С. 59.

214 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

за поданням Голови Верховної Ради України. Його призначення прово­диться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України. Голова Рахункової палати, яки ми вже зазначали вище, призначається на посаду на строк 7 років. При цьому, одна й та ж сама особа може призначатися на посаду Голови не більш ніж два строки. Така ж практика має місце в Польщі, Угорщині, Японії. Голова Рахункової палати Болгарії права повторного обрання не має. А от Положенням про Рахункову палату Верховної Ра­ди Автономної Республіки Крим не заборонено тієї ж самій особі бути призначеною на посаду Голови палати декілька разів. Однак такий під­хід не є правильним, оскільки він збільшує можливість зловживання рахунковим органом державною владою. Тому вважаємо за необхідне обмежити термін повноважень Голови Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим не більш ніж двома строками - та­кож як і у Голови Рахункової палати України.

Згідно з Законом України "Про Рахункову палату" Голова виконує такі функції:

здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та організує

її роботи відповідно до Регламенту Рахункової палати;

подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати;

представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та орга­

нах виконавчої влади і за кордоном.

У своїй діяльності Голова Рахункової палати керується Конститу­цією України, Законом України "Про Рахункову палату", іншими зако­нодавчими актами України і в межах своєї компетенції самостійно ви­рішує всі питання, пов'язані із здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій та обслідувань, призначенням посадових осіб апарату Рахункової палати, забезпечує комплектування штату Рахункової пала­ти компетентними спеціалістами відповідного профілю. Відповідно до покладених на нього обов'язків Голова Рахункової палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності Рахункової палати.

Об'єм повноважень Голови Рахункової палати України взагалі співпадає з обсягом повноважень керівників органів фінансового конт­ролю інших країн. Так, наприклад, Голова Рахункової палати Російсь­кої Федерації: також здійснює керівництво діяльністю Рахункової пала-

Розділ 3  215

ти й організує її роботу відповідно до її Регламенту; надає Раді Федера­ції і Державній Думі разом із заступником Голови Рахункової палати звіти про роботу Рахункової палати; представляє Рахункову палату в органах державної влади Російської Федерації і за рубежем (ч. 4 ст. 5 Федерального Закону про Рахункову палату Російської Федерації). В обов'язки Голови Рахункової палати Болгарії входить керівництво Ра­хунковою палатою і представлення її, а також він визначає, хто з членів має його заміщати на час відсутності; подає Народним зборам доповіді про підсумки перевірок, здійснених Рахунковою палатою; подає пар­ламенту щорічно звіт про діяльності Рахункової палати за попередній рік; призначає керівників відділів; призначає і звільняє головного сек­ретаря Рахункової палати; призначає і звільняє працівників Рахункової палати і її територіальних підрозділів; затверджує на посаді головного ревізора Болгарського народного банку (ст. 8 Закону Республіки Болга­рії про Рахункову палату). Президент Федеральної Рахункової Палати ФРН представляє палату у відносинах із зовнішніми органами; очолює керівництво Федеральної Рахункової Палати і здійснює службовий на­гляд (ч. 1 ст. 6 Закону ФРН про Федеральну Рахункову Палату).

Порядок обрання інших членів Рахункової палати України також визначається діючим законодавством. Так, Перший заступник і заступ­ник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати при­значаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахунко­вої палати. До осіб, які призначаються на зазначені посади, також вису­ваються певні вимоги. Так, на посади Першого заступника і заступника Голови, головних контролерів та Секретаря Рахункової палати можуть призначатися громадяни України, які мають вищу освіту та досвід про­фесійної діяльності в галузі державного управління, державного конт­ролю, економіки, фінансів, права.

Перший заступник Голови Рахункової палати виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, у разі відсутності Голови Рахункової палати виконує його функції, за дорученням Голови Ра­хункової палати представляє Рахункову палату у Верховній Раді України, її комітетах та в центральних органах виконавчої влади і за кордоном.

Заступник Голови Рахункової палати, головні контролери - керів­ники департаментів Рахункової палати виконують посадові обов'язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати напряму дія­льності департаментів та Регламенту Рахункової палати.

216 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напряма­ми діяльності Рахункової палати відповідно до визначених статтею 6 Закону України "Про Рахункову палату" функцій Рахункової палати. Зокрема, вони в межах своєї компетенції, визначеної Регламентом Ра­хункової палати, самостійно вирішують всі питання організації діяль­ності за закріпленими за департаментами напрямами і несуть повну відповідальність за результати своєї роботи. Вони мають право бути присутніми на засіданнях комітетів Верховної Ради України, колегій центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, а також органів місцевого самоврядування.

Апаратом Рахункової палати України керує Секретар Рахункової палати. Він виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Ра­хункової палати, забезпечує функціонування апарату Рахункової пала­ти, координує його діяльність з апаратом інших контрольних органів, створених згідно з чинним законодавством України.

Для розгляду питань планування і організації роботи Рахункової па­лати, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіаль­них рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслі­дувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повід­омлень створюється Колегія Рахункової палати України. До її складу входять Голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник Голо­ви, а також головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати, Секретар Рахункової палати.

Для розгляду питань планування і організації роботи передбачено створення колегій і в органах фінансового контролю інших країн, на­приклад, Російській Федерації, Польщі, Білорусії та ін.

Крім колегій, державні органи контролю за виконанням бюджету мають і інші структурні підрозділи, як правило, це підрозділи за функ­ціональними напрямками. Так, наприклад Федеральна Рахункова Пала­та ФРН в своєму складі має ревізійні відділи та ревізійні сектори, які здійснюють бюджетний контроль за певними сферами діяльності. Для виконання певних завдань в складі Федеральної Рахункової Палати можуть бути створені ревізійні групи (ч. 2 ст. 2 Закону про Федеральну Рахункову Палату). Організаційними одиницями Вищої контрольної палати Польщі є департаменти та делегатури (ч. 1 ст. 25 Закону про Вищу контрольну палату Польщі).

Крім Колегії, до Рахункової палати України входять такі структур­ні підрозділи, як департаменти, функціональні підрозділи, забезпечую­чи підрозділи та територіальні управління.

Розділ 3  217

Департаменти здійснюють контроль за певними напрямками дія­льності Рахункової палати відповідно до її функцій. Таких департамен­тів десять:

>              департамент з питань контролю, аналізу та експертизи держав­

ного бюджету;

^ департамент з питань фінансового та бюджетного законодавства;

департамент з питань безпеки держави та правоохоронної діяльності;

департамент з питань АПК, природних ресурсів та охорони на­

вколишнього природного середовища;

департамент з питань паливно-енергетичного комплексу та про­

мисловості;

департамент з питань державного боргу, міжнародної діяльності

та фінансових установ;

^ департамент з питань науки та гуманітарної сфери; ^ департамент з питань соціальної політики та державного управ­ління;

>              департамент з питань використання коштів державного бюджету

в регіонах;

>              департамент з питань виробничої інфраструктури, інноваційної

діяльності та державної власності.

Кожний з департаментів очолюється головним контролером. Крім департаментів, до складу Рахункової палати входять п'ять функціональних управлінь:

управління організації роботи Колегії;

^ управління зв'язків з громадськістю;

управління внутрішніх стандартів, аналітики та розвитку;

управління інформаційних ресурсів та технологій;

управління кадрової роботи та з питань державної служби;

та три забезпечуючи підрозділи:

фінансове управління;

загальний відділ;

^ управління справами.

Обов'язковою умовою ефективного забезпечення дієвого й опера­тивного контролю в більшості країн є наявність територіальних підроз­ділів рахункових органів'. їх головне завдання — здійснювати контро­льні функції в регіонах. В Україні такими підрозділами є територіальні

Мамишев А. В. Характерні аспекти організації державного фінансового контролю за рубежем // Фінанси України. - 2003. - № 11. - С 127.

218 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

управління. За їх участю здійснюється комплекс контрольно-аналітичних заходів використання коштів державного бюджету в регіонах країни. На сьогодні функціонують чотири таких управління:

>              територіальне управління по Дніпропетровській та Запорізькій

областях (у м. Дніпропетровськ);

^ територіальне управління по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (у м. Одеса);

>              територіальне управління по Львівській, Волинській, Рівненсь­

кій та Тернопільській областях (у м. Львів);

^ територіальне управління по Донецькій та Луганській областях (у м. Донецьк).

Контроль за використанням коштів бюджету в Автономній Респу­бліки Крим здійснює Рахункова палата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Регіональні органи фінансового контролю або регіональні підроз­діли центральних органів фінансового контролю існують також в бага­тьох зарубіжних країнах. Наприклад, в Російській Федерації - це раху­нкові палати суб'єктів Федерації; в Польщі - делегатури; у Франції -регіональні рахункові палати; в ФРН - філії; в Білорусії - комітети державного контролю областей та м. Мінськ та ін.

Крім цього, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні ко­шти" та інших законодавчих актів України" від 15 грудня 2005 року з метою забезпечення прозорості та відкритості державних закупівель при Рахунковій палаті діє Спеціальна контрольна комісія з питань дер­жавних закупівель.

До складу Спеціальної контрольної комісії входять по одному пред­ставнику від Рахункової палати, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державного казначейства України, три кандидатури за пропози­цією профільного Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства України, Державної контрольно-ревізійної слу­жби, та три представники від Тендерної палати України.

Крім цього, за погодженням з профільним Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить законодавство про діяльність Рахункової палати України, Державного казначейства Укра­їни, Державної контрольно-ревізійної служби, комісія своїм рішенням може вводити до свого складу представників громадських організацій науковців тощо.

Розділ 3  219

Комісія відповідно до Закону України "Про внесення змін до Зако­ну України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів України":

надає висновки уповноваженому органу та одночасно замовнику

щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та

в одного учасника відповідно до статті 14 Закону України "Про закупівлю

товарів, робіт і послуг за державні кошти". Погодження застосування про­

цедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до

статей 3, 14, 33 закону уповноважений орган може здійснювати лише за

наявності відповідного позитивного висновку Комісії;

здійснює розгляд скарг з приводу порушень замовником процедури

закупівлі або прийнятих рішень, дій чи бездіяльності та приймає відповід­

ні рішення щодо них у випадках та в порядку, передбачених законом;

здійснює аналіз проблем у сфері закупівель та про результати по­

відомляє Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, уповно­

важений орган;

надає незалежні висновки щодо роботи уповноваженого органу

та направляє їх до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України

та у разі необхідності - до правоохоронних органів;

надає пропозиції уповноваженому органу щодо забезпечення діє­

вого контролю у сфері закупівель;

визначає правові та організаційні методи запобігання корупції,

виявлення та припинення її проявів у сфері закупівель;

сприяє створенню умов для розвитку прозорості у сфері закупівель;

сприяє удосконаленню системи забезпечення громадськості ін­

формацією з питань здійснення закупівель;

сприяє запровадженню сучасних механізмів і методів формуван­

ня прозорого ринку закупівель сільськогосподарської продукції;

сприяє створенню правових, економічних, соціальних умов для

реалізації та захисту прав і задоволення потреб підприємств громадсь­

ких організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають

там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від серед-

ньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за

рік, та підприємств кримінально-виконавчої системи. Головою Спеціа­

льної контрольної комісії є представник Рахункової палати.

Слід звернути увагу на те, що члени рахункових органів повинні за­хищати інтереси платників податків і у своїй діяльності мають керувати­ся загальнодержавними інтересами. Тому законодавством багатьох країн встановлено обмеження щодо можливості займати певні посади та за-

220 Спеціалізовані органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

йматися певними видами діяльності членам органів фінансового контро­лю. Зокрема, члени контрольних відомств у зарубіжних країнах не мають права поєднувати основну діяльність з депутатством, суддівством або прокурорством, іншими адміністративними посадами у місцевій владі, членством в політичній партії; не можуть бути співзасновниками підпри­ємницьких структур, займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльніс­тю, крім наукової, літературної та іншої творчої діяльності.

Так, наприклад, знаходячись на посаді Голови Вищої Контрольної Палати Польщі не можна належати до політичної партії, займатися ін­шою оплачуваною діяльністю, а також виконувати державні або гро­мадські функції, за винятком викладацької роботи у вищому навчаль­ному закладі (ст. 19 Закону Республіки Польща про Вищу Контрольну Палату). Ці вимоги відносяться також до заступників Голови і генера­льному директору Вищої Контрольної Палати. Голова Рахункової пала­ти Російської Федерації та його Заступник не можуть знаходитися в родинних стосунках з Президентом Російської Федерації, Головою Ра­ди Федерації і Головою Державної Думи, Головою Уряду Російської Федерації, Керівником Адміністрації Президента Російської Федерації, Генеральним прокурором Російської Федерації, Головою Конституцій­ного Суду Російської Федерації, Головою Верховного Суду Російської Федерації і Головою Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вони не можуть бути депутатами Державної Думи, членами Уряду Ро­сійської Федерації, займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової й іншої творчої діяльності (ч.ч. 3,7,10,13 ст. 5 Федерального Закону про Рахункову палату Російської Федерації). Не можуть займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової й іншої творчої діяльності і аудитори Рахункової палати. Державні службовці Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим відповідно до п. 3.10. Положення про Рахункову па­лату Верховної Ради Автономної Республіки Крим не можуть займати інші оплачувані посади, займатися підприємницькою діяльністю, вико­нувати роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої діяльності, здійснюваної в вільний від роботи час).

Враховуючи такий підхід у визначенні правового статусу голови та членів органів фінансового контролю, український законодавець також визначив обмеження щодо членів Рахункової палати України. Відпові­дно до ст. 10 Закону України "Про Рахункову палату" Голова, Перший заступник і заступник Голови Рахункової палати, головні контролери -керівники департаментів Рахункової палати і Секретар Рахункової па-

Розділ 3  221

лати не можуть бути народними депутатами України, членами Кабінету Міністрів України, займатися підприємницькою діяльністю, виконува­ти роботу за сумісництвом (крім викладацької, наукової та іншої твор­чої діяльності, здійснюваної у позаробочий час).

Не менш важливим, аніж питання про процедуру призначення чле­нів Рахункової палати, є питання про зміщення з посади її членів. Ні виконавча, ні законодавча влада не повинні мати можливості "звільня­ти" членів Рахункової палати від займаних ними посад без пояснення причин і тим самим впливати на фінансовий контроль.1 Тому питання про зняття з посади звичайно докладно формулюється законодавством, де міститься вичерпний перелік підстав, що дозволяють звільнити з посади членів органів фінансового контролю. Ці підстави можуть бути пов'язані зі станом здоров'я (досягнення граничного віку, недієздат­ність та ін.) або з дисциплінарною провиною.

Так, Голова Вищої контрольної палати Польщі припиняє виконан­ня своїх повноважень у зв'язку зі смертю, з рішенням Державного Три­буналу про звільнення з посади або з його відкликанням. Сейм має пра­во відкликати з посади Голову Вищої Контрольної Палати у випадках: його добровільної відставки; стійкої нездатності здійснювати свої пов­новаження в результаті хвороби; набуття законної сили вироку суду за здійснення злочину щодо нього; рішення Державного Трибуналу про заборону стосовно нього займати керівні посади або виконувати функ­ції, пов'язані з особливою відповідальністю в державних органах. Пов­новаження члена Колегії Вищої контрольної палати Польщі припиня­ються у випадку його смерті або відкликання. Член Колегії Вищої кон­трольної палати може бути відкликаний у випадках: його відмовлення виконувати свої повноваження; звільнення з посади; якщо член Колегії не приймає участі в засіданнях Колегії Вищої контрольної палати більш одного року; набуття законної сили вироку суду за здійснення ним навмисного злочину (ст.ст. 17,18,22 Закону про Вищу контрольну палату Республіки Польща).

Повноваження голови Державної рахункової палати Угорщини і його заступників можуть припинятися: після закінчення 12-літнього терміну на який вони призначаються; по досягненню ними 70-літнього віку; у зв'язку з відставкою; з констатацією несумісності; у випадку звільнення з посади; у випадку позбавлення повноважень; у зв'язку зі

1  Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации (конституционно-правовой статус): Дис... докт. юрид. наук- М.: 1998. - С. 32.

222 Спеціалізоввні органи парламентського контролю в Україні: статус і функціонування

смертю. Прохання про відставку необхідно в письмовій формі направ­ляти голові Державних Зборів.

Звільнення з посади відбувається у випадку, якщо вищевказані по­садові особи з незалежних від них причин не можуть виконувати свої службові обов'язки. Позбавлення повноважень голови Державної раху­нкової палати відбувається у випадку, якщо дані посадові особи свідо­мо не виконують покладені на них службові обов'язки, здійснюють протиправні або інші несумісні з їх посадовим статусом дії (ст. 12 За­кону Угорської Республіки про Державну рахункову палату).

Докладно регламентуються підстави та порядок припинення повно­важень голови Рахункової палати Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Так, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим про до­строкове звільнення з посади голови Рахункової палати на підставі поданої ним письмової заяви приймається шляхом відкритого, у тому числі по­іменного, голосування більшістю голосів депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим від їхнього загального складу.

У випадках порушення Конституції України і законів України, Кон­ституції Автономної Республіки Крим і нормативно-правових актів Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим голова Рахункової палати може бути достроково звільнений з займаної посади рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийнятим шляхом таємного голосування з використанням бюлетенів. Таємне голосування з використанням бюлете­нів про дострокове звільнення голови Рахункової палати з посади призна­чається не раніше 10 днів після включення даного питання до порядку денного сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим зобов'язана запропону­вати голові Рахункової палати дати усні або письмові пояснення щодо ви­явлених порушень, а також зобов'язана створити комісію для їх перевірки.

Таємному голосуванню про дострокове звільнення голови Рахун­кової палати з посади повинне передувати обговорення даного питання на пленарних засіданнях Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

У випадку ініціювання питання про дострокове звільнення голови Рахункової палати з посади доповідач визначається Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим з числа депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що мають спеціальну економічну або фінансову освіту (п. З.4. Положення про Рахункову палату Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України "Про Раху­нкову палату" Голові Рахункової палати, його Першому заступнику і

Розділ 3  223

заступнику, головним контролерам і Секретарю Рахункової палати га­рантується професійна незалежність. Вони можуть бути достроково звільнені з посади за поданням Голови Верховної Ради України у разі:

порушень ними законодавства України або допущення зловжи­

вань по службі - за рішенням Верховної Ради України;

особистої заяви про відставку. Однак, законодавством належним

чином не врегульовані процедури припинення повноважень у разі від­

ставки ні Голови Рахункової палати, ні її членів, що є досить суттєвою

прогалиною в законодавстві, яка потребує уточнення;

тривалої хвороби, підтвердженої медичною установою, що пе­

решкоджає їх діяльності на займаній посаді;

досягнення ними 65-річного віку.

Рішення Верховної Ради про звільнення з посади названих осіб у вищезазначених випадках, приймається більшістю голосів від консти­туційного складу Верховної Ради України.