§ 3. Підприємства та їх об'єднання в промисловості. Правове становище їх адміністрації

Промислові підприємства та їх об'єднання — це основні (первинні) ланки промисловості. Вони є безпосередніми ви­робниками промислової продукції. їх діяльність поєднує в собі централізоване керівництво та самостійність і ініціативу в прийнятті конкретних рішень у межах своїх повноважень і відповідно до прогнозів економічного й соціального розвитку галузі, установ вищих органів.

Промислове підприємство здійснює будь-які види господар­ської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством Ук­раїни й відповідають цілям, передбаченим статутом підприєм­ства. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів підприємства.

Управління промисловим підприємством здійснюють відповідно до його статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна й принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство само­стійно визначає структуру управління, встановлює штати.

Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Власник або уповноважені ним органи можуть делегувати ці права раді підприємства (правлінню) чи іншому органу, який передбаче-

ний статутом підприємства й представляє інтереси власника та трудового колективу.

Найняття (призначення, обрання) керівника підприємства є правом власника (власників) майна підприємства й реалі­зується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Вищим керівним органом колективного промислового підприємства є загальні збори (конференція) власників май­на. Виконавчі функції щодо управління колективним підприєм­ством здійснює правління.

Адміністрацію промислового підприємства відповідно до принципу єдиноначальності очолює його керівник. За найняття (призначення, обрання) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладають контракт (договір, угоду), в якому визначають права, строки найняття, обов'язки та відповідальність керівника підприєм­ства перед власником і трудовим колективом, умови його ма­теріального забезпечення й звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та за­конодавством України.

Керівник підприємства (переважно це генеральний дирек­тор (директор) або начальник, управляючий) самостійно, без довіреності, діє від імені підприємства, вирішує питання гос­подарської, фінансової, соціальної та інших видів діяльності (за винятком віднесених статутом до компетенції інших органів управління даного підприємства). Його повноваження є по­хідними від завдань і прав підприємства, яке він очолює. В межах своєї компетенції керівник приймає обов'язкові до ви­конання накази по підприємству, зараховує до штату та звільняє працівників, застосовує до них заходи заохочення й накладає дисциплінарні стягнення. Членів адміністрації під­приємства — заступників керівника підприємства, керівників і спеціалістів підрозділів апарату управління й структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділів, відділень, дільниць та інших аналогічних підрозділів підприємств), а також майстрів і старших майстрів теж призначає на посаду й звільняє з неї керівник підприємства.

Повноваження виробничих підрозділів та їх керівників регулюють статут промислового підприємства, положення про них.

21—5-1757

322

ГЛАВА 25

УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ

323

Промислові підприємства мають право на добровільних за­садах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству України, тобто утворювати об'єднання.

До об'єднань підприємств, зареєстрованих в Україні, можуть входити й підприємства інших держав.

Промислове об'єднання є юридичною особою, може мати самостійний і зведений баланси, розрахунковий та інші рахун­ки в установах банків, печатку з своїм найменуванням і діє на основі договору або статуту, який затверджує його засновник або власник. Підприємства, які входять до складу зазначених організаційних структур, зберігають права юридичної особи. Об'єднання не відповідає за зобов'язаннями підприємств, які входять до його складу, а підприємства не відповідають за зо­бов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установ­чим договором (статутом). Підприємство під час здійснення господарської та іншої діяльності має право за власною ініціа­тивою приймати будь-які рішення, що не суперечать законо­давству України.

Безпосереднє управління державним промисловим об'єднан­ням здебільшого здійснює адміністрація головного промислово­го підприємства, яку очолює генеральний директор (директор, президент). Як і директор промислового підприємства, він діє на підставі принципу єдиноначальності, несе повну відповідальність за діяльність об'єднання. Від імені об'єднання він розпоряджаєть­ся фінансами, основними й оборотними засобами виробництва, іншим майном об'єднання, представляє його ззовні тощо.

Генеральний директор видає накази, які є правовою фор­мою його діяльності.

До структури апарату виробничого об'єднання входять підрозділи, на які покладено виконання спеціалізованих функцій: фінансовий відділ, планово-економічний відділ (або відділ збуту та постачання продукції, сировини тощо), відділи — кадрів, організації праці, технічного контролю, комерційний, по будівництву (реконструкції) та розвитку, бухгалтерія та ін., які очолюють заступники директора (комерційний директор тощо) або головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер та ін.). Повноваження цих підрозділів закріплено в статуті ви­робничого об'єднання.