§ 1. Організаційно-правові засади управління агропромисловим, комплексом

Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке

покликано забезпечувати суспільство продовольством і сиро­виною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та пе­реробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних1.

Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечує держава шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів.

На це спрямовано концепцію Національної програми відродження села на 1995—2005 роки, схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 р.2. Реалізація зав­дань цієї концепції вимагає: проведення аграрної реформи; створення економічного механізму ринкового типу; формуван­ня багатогалузевої виробничої сфери села на сучасній техно­логічній основі; удосконалення структури виробництва в аг­ропромисловому комплексі; відновлення родючості землі; ра­ціонального використання природних ресурсів; розроблення системи законодавчих і нормативних актів; відпрацювання державної структури управління розвитком села, виходячи з міжгалузевого характеру проблем, тощо.

Верховна Рада України визначає державну політику у сфері агропромислового комплексу, встановлює правові засади його функціонування, затверджує національні та інші програми еко­номічного, науково-технічного, соціального й культурного

1              Див.: Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та

агропромислового комплексу в народному господарстві» від 17 жовтня 1990 р.

(в ред. Закону України від 15 травня 1992 р.) // Відомості Верховної Ради

України. - 1992. - № 32. - Ст. 453.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 23. — Ст. 163.

328

ГЛАВА 26

УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ    329

розвитку села, встановлює обсяги бюджетного фінансування, напрями й обсяги інвестиційної політики.

Президент України й Кабінет Міністрів України визнача­ють потребу держави в сільськогосподарській продукції та си­ровині, здійснюють політику підтримки вітчизняного вироб­ника сільськогосподарської продукції, захисту внутрішнього ринку та ін. Президент України й Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та бюджетного фінансування створю­ють, реорганізують і ліквідують центральні та місцеві органи державного управління агропромисловим комплексом.

Органи АРК здійснюють правове регулювання відносин у сфері сільського господарства, затверджують і реалізують про­грами з питань соціально-економічного та культурного розвит­ку агропромислового комплексу й села АРК.

Відповідні функції у сфері управління агропромисловим ком­плексом виконують на підвідомчій їм території обласні, районні місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядуван­ня. Так, органи місцевого самоврядування вирішують питання передачі земельних ділянок у власність; надання їх у користу­вання, в тому числі на умовах оренди; реєструють права влас­ності, права користування землею й договори на оренду землі, вилучення (викуп) земель, стягнення плати за землю, ведення земельно-кадастрової документації; погоджують будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках. Вони також організовують та здійснюють державний контроль за додержанням земельного й природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного й місцевого значення, відтворенням лісів, вирішують земельні спори.