§ 3 . Державний контроль у агропромисловому комплексі

Крім функцій управління агропромисловим комплексом, держава здійснює також функції контролю за додержанням чинного законодавства в цій сфері через відповідні структурні підрозділи.

Інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарсь­кої продукції обласної, Севастопольської міської державної ад­міністрації згідно з Типовим положенням про них від 20 жовт­ня 2000 р.3 здійснюють державний нагляд за додержанням това­ровиробниками, заготівельними організаціями, підприємствами, господарствами стандартів, технічних умов та інших норматив­них документів, пов'язаних із якістю та сертифікацією сільсько­господарської продукції; беруть участь у організації роботи щодо формування державних і регіональних ресурсів, закупівлі на конкурсних засадах (через систему інфраструктури аграрного ринку) сільськогосподарської продукції та сировини за державні кошти для забезпечення потреб внутрішнього й зовнішнього ринку тощо. Відповідно до покладених на них завдань такі

1              Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 42. — Ст. 1786.

2              Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 33. — Ст. 1401.

3              Див.: Офіційний вісник України. — 2000. — № 43. — Ст. 1829.

інспекції беруть участь у формуванні обсягів сільськогоспо­дарської продукції та сировини, що поставляють для держав­них і регіональних потреб, готують інформаційні матеріали для відповідної держадміністрації та Мінагрополітики; здійснюють інспекційний контроль за якістю й екологічною чистотою про­дукції, яку реалізують на внутрішньому й зовнішньому ринку, контролюють процес її сертифікації; контролюють пра­вильність приймання сільськогосподарської продукції закупі­вельними та переробними підприємствами й організаціями, визначення якості цієї продукції, дотримання правил зберіган­ня під час закладання її до державних ресурсів, державного резерву та регіональних фондів, а також здійснюють нагляд за їх цільовим використанням і виконують інші функції відповід­но до законодавства.

Державні інспектори якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції мають право: здійснювати перевірки додержання сільськогосподарськими виробниками, заготівельними підприємствами й організаціями, незалежно від форм власності, вимог стандартів, технічних умов та інших нормативних документів у процесі заготівлі, торгівлі, відван­таження, зберігання продукції та проведення розрахунків за неї; давати їх керівникам обов'язкові до виконання розпоряджен­ня про усунення виявлених порушень; відбирати безоплатно у виробників, заготівельних і збутових підприємств і організацій, незалежно від форм власності, зразки сільськогосподарської продукції для перевірки її на відповідність вимогам стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, пов'язаних із якістю й сертифікацією сільськогосподарської продукції; забороняти здавання-приймання та відвантаження такої про­дукції, якщо вона не відповідає вимогам стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.

Інспекції державного технічного нагляду обласної, Київсь­кої та Севастопольської міської державної адміністрації відпо­відно до Типового положення про них від 12 січня 1996 р.1 ре­алізують державну політику в здійсненні нагляду за додержан­ням правил технічної експлуатації, ремонту й вибракування сільськогосподарських машин підприємствами, установами та

1 Див.: ЗПУ України. - 1996. - № 5. - Ст. 170.

334

ГЛАВА 26

УПРАВЛІННЯ СІЛЬСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ

335

організаціями, незалежно від форм власності, й громадянами, правил транспортування та зберігання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу.

Інженери-інспектори таких інспекцій мають право: безпе­решкодно відвідувати підприємства та організації для прове­дення перевірок; вимагати зупинення тракторів і самохідних машин для перевірки їх технічного стану; перевіряти наявність у трактористів-машиністів посвідчення тракториста-машиніста й реєстраційного документа; направляти на позачерговий ме­дичний огляд трактористів-машиністів. Крім того, вони можуть заборонити експлуатацію сільськогосподарських машин, роби­ти попередження трактористам-машиністам у талоні поперед­жень тощо.

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медици­ну» від 15 листопада 2001 р.1 державний ветеринарно-санітар­ний контроль здійснюють лікарі державних установ ветеринар­ної медицини, а на об'єктах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки Ук­раїни та Державної служби у справах охорони державного кор­дону України — підрозділ ветеринарної медицини цих органів. Державний ветеринарно-санітарний нагляд здійснюють Голов­ний державний інспектор ветеринарної медицини України, його заступники, головні державні інспектори ветеринарної медицини АРК, областей, міст Києва та Севастополя, міст, ра­йонів, їх заступники, головні державні інспектори ветеринарної медицини регіональних служб державно-санітарного контро­лю та нагляду на державному кордоні та транспорті, їх заступ­ники й державні інспектори ветеринарної медицини. Держав­ний ветеринарно-санітарний контроль — перевірка лікарями державної ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством у процесі ви­робництва, заготівлі, зберігання, транспортування, реалізації, у тому числі експорту, імпорту продукції тваринного, а на рин­ках і рослинного походження, ветеринарних лікарських засобів, готових кормів, кормових добавок і засобів ветеринарної ме­дицини, а також під час будівництва, реконструкції, модерні­зації та введення в експлуатацію підприємств чи окремих по-

1 Див.: Офіційний вісник України. — 2001. — № 51. — Ст. 2254.

тужностей з виробництва, зберігання, реалізації продукції тва­ринного походження та ветеринарних препаратів. Державний ветеринарно-санітарний нагляд — це інспектування держав­ними інспекторами ветеринарної медицини з метою повтор­ної перевірки стану додержання законодавства з питань вете­ринарної медицини.

Організацію та здійснення державного ветеринарного кон­тролю покладено на головних державних інспекторів ветери­нарної медицини, їх заступників і державних інспекторів вете­ринарної медицини.

Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарний контроль мають право: перевіряти додержання суб'єктами гос­подарювання ветеринарно-санітарних правил транспортуван­ня об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду та вимог щодо оформлення ветеринарних документів; перевіряти якість та безпеку продукції тваринного походжен­ня на всіх стадіях виробництва, її відповідність стандартам; проводити відбір продукції тваринного походження для вете­ринарно-санітарної експертизи; перевіряти санітарний стан виробничих приміщень і умов зберігання продукції тваринно­го походження; перевіряти якість і безпеку виготовлення, умо­ви зберігання продукції тваринного походження; перевіряти експортні, імпортні, транзитні об'єкти державного ветеринар­но-санітарного контролю та нагляду.

Посадові особи, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право: безперешкодно відвідувати об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та на­гляду всіх форм власності на відповідній території; одержува­ти інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного ста­ну, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветери­нарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження, перевіряти стан здійснення державного ветери­нарно-санітарного контролю; видавати обов'язкові для вико­нання розпорядження про здійснення протиепізоотичних і ве­теринарно-санітарних заходів; обмежувати, тимчасово припи­няти або забороняти будівництво (реконструкцію) об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, обмежувати, забороняти або припиняти діяльність суб'єктів господарювання в разі порушення ними ветеринарно-санітар-

336

ГЛАВА26

них вимог, що може зумовити загрозу життю та здоров'ю лю­дей і тварин; накладати адміністративні стягнення та інше. Такі особи зобов'язані в разі виявлення вогнищ гострих інфекцій­них захворювань або масових отруєнь тварин упродовж доби внести до відповідного органу виконавчої влади подання про встановлення особливого режиму та правил, виконання яких забезпечуватиме нерозповсюдження збудників інфекційних хвороб, екологічне благополуччя продуктів і сировини тварин­ного походження, охорону довкілля; брати участь у діяльності державних комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів дер­жавного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

Згідно із Законом України «Про карантин рослин» у ре­дакції від 3 квітня 2003 р.1 державний контроль з карантину рослин здійснюють посадові особи Державної служби з каран­тину рослин України за додержанням фітосанітарних правил, яка включає Головну державну інспекцію з карантину рослин України з центральною науково-дослідною карантинною ла­бораторією і центральним фумігаційним загоном. Прикордонні державні інспекції з карантину рослин АРК, прикордонні об­ласні або обласні й міські інспекції з карантину рослин здійсню­ють державний фітосанітарний контроль: за виробництвом, заготівлею, транспортуванням, збереженням, переробкою, ви­користанням і реалізацією насіння, рослин і продукції рослин­ного походження, що експортують або імпортують; за прове­денням карантинних заходів підприємствами, установами, організаціями та громадянами; за діяльністю інтродукційно-карантинних розсадників, державних сортодільниць, оранже­рей і теплиць, що проводять карантинну перевірку насіння рослин і садивного матеріалу, завезених із-за кордону.