§ 1. Організаційно-правові засади управління комунікаціями

У широкому плані під управлінням комунікаціями розумі­ють управління транспортом, зв'язком, мережами й система­ми паливного, енергетичного та водного постачання, тобто уп­равління всіма галузями господарства, що обслуговують сфе­ри виробництва (промисловість, агропромисловий комплекс тощо) та життєдіяльність людей, але не створюють матеріаль­них цінностей.

Термін «комунікації» означає шляхи сполучення, су­купність усіх видів шляхів сполучення, які підготовлено та влаштовано таким чином, щоб забезпечувати процес пере­міщення людей і вантажів різного призначення, і є складовою частиною кожного виду транспорту. Регулювання діяльності транспорту й зв'язку належить до різних галузей права: адміні­стративного, цивільного, фінансового та ін.

Управління транспортом і зв'язком регулюють закони, ко­декси, статути, положення про окремі види транспорту й зв'яз­ку. Організаційно-правові, економічні засади діяльності транс­порту визначає Закон України «Про транспорт» від 10 листо­пада 1994 р.1.

В Україні діє єдина транспортна система, яка повинна відпо­відати вимогам суспільного виробництва й національної без­пеки, мати розгалужену інфраструктуру, забезпечувати зовніш­ньоекономічні зв'язки.

До єдиної транспортної системи належать: транспорт загаль­ного користування (залізничний, морський, річковий, автомо­більний і авіаційний, а також міський електротранспорт і мет­рополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення за­гального користування.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 46. — Ст. 411.

1 Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 51. — Ст. 446.

348

ГЛАВА 28

УПРАВЛІННЯ КОМУНІКАЦІЯМИ

349

Правовий статус залізничного транспорту визначає Закон України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 p.1, a також Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 p., морського — Кодекс торгового мореплавства України2, річкового — Водний кодекс України3, авіаційного — Повітряний кодекс України4, автомобільного — Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р.5 (в редакції від 10 листопада 1994 p.), а також Статут автомобільного транспорту України, трубопровідного — Закон України «Про трубопровідний транспорт» від 15 трав­ня 1996 р.6.