§ 7. Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та інших суб'єктів

Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою час­тиною України й у межах повноважень, визначених Консти­туцією України, розв'язує питання, віднесені до її відання (ст. 134 Конституції України).

Урядом АРК є Рада міністрів АРК. Голову Ради міністрів АРК призначає на посаду та звільняє з неї Верховна Рада АРК за погодженням із Президентом України. Повноваження, по­рядок формування й діяльності Ради міністрів АРК визнача-

ються Конституцією України та законами України, норматив­но-правовими актами Верховної Ради АРК з питань, віднесе­них до її компетенції.

Відповідно до ст. 137 Конституції України АРК здійснює нормативне регулювання з питань: 1) сільського господарства й лісів; 2) меліорації і кар'єрів; 3) громадських робіт, ремесел і промислів; благодійництва; 4) містобудування й житлового господарства; 5) туризму, готельної справи, ярмарків; 6) му­зеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури, історико-куль-турних заповідників; 7) транспорту загального користування, автошляхів, водопроводів; 8) мисливства, рибальства; 9) сані­тарної і лікарняної служб.

До відання АРК належить:

призначення виборів депутатів Верховної Ради АРК, за­твердження складу виборчої комісії АРК;

організація та проведення місцевих референдумів;

управління майном, що належить АРК;

розроблення, затвердження та виконання бюджету АРК на основі єдиної податкової і бюджетної політики України;

розроблення, затвердження та реалізація програм АРК з питань соціально-економічного й культурного розвитку, раціо­нального природокористування, охорони довкілля — відпо­відно до загальнодержавних програм;

визначення статусу місцевостей як курортів; встановлен­ня зон санітарної охорони курортів;

участь у забезпеченні прав і свобод громадян, національ­ної злагоди, сприяння охороні правопорядку та громадської безпеки;

забезпечення функціонування й розвитку державної та національної мов і культур у АРК; охорона й використання пам'яток історії;

участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів;

10)           ініціювання введення надзвичайного стану й встанов­

лення зон надзвичайної екологічної ситуації в АРК або в окре­

мих її місцевостях.

Законами України АРК можуть бути делеговані також інші повноваження (ст. 138 Конституції України).

Нормативно-правові акти (рішення) Ради міністрів АРК не можуть суперечити Конституції і законам України. їх прий-

90

ГЛАВА 6

ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

91

мають відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України й Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севас­тополі згідно зі ст. 118 Конституції України та Законом Украї­ни «Про місцеві державні адміністрації» здійснюють місцеві державні адміністрації, склад яких формують голови місцевих державних адміністрацій, що призначаються на посаду й звільня­ються з посади Президентом України за поданням Кабінету Мі­ністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Прези­дентом України й Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні й підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої держав­ної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення та дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові обласної чи районної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент Ук­раїни приймає рішення про відставку голови місцевої держав­ної адміністрації.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що супере­чать Конституції та законам України, іншим актам законодав­ства України, можуть бути скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Місцеві державні адміністрації мають у своїй структурі уп­равління та відділи, які здійснюють функції галузевого й міжга­лузевого управління господарською, соціально-культурною та адміністративною діяльністю на відповідній території1.

На території своєї діяльності місцеві державні адміністрації забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, додержання прав і свобод громадян, законність і правопорядок, підготовку та виконання відповід­них обласних і районних бюджетів, звіти про їх виконання. Важливі функції місцевих державних адміністрацій полягають також у забезпеченні виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, охо­рони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національ­но-культурного розвитку.

Забезпечуючи взаємодію з органами місцевого самовряду­вання, місцеві державні адміністрації реалізують делеговані їм відповідними радами повноваження та повноваження, надані їм державою.

1 Див.: Постанови Кабінету Міністрів України «Про примірний перелік уп­равлінь, відділів, інших структурних підрозділів Київської міської та районної у місті Києві державних адміністрацій» від 27 квітня 2000 р. та «Про упорядку­вання структури місцевих державних адміністрацій» від 18 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. - 2000. - № 18. - Ст. 745; № 20. - Ст. 835.

ГЛАВА 7 Органи місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самовря­дування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місце­вого значення в межах Конституції і законів України.

Сутність місцевого самоврядування полягає в гарантовано­му державою праві територіальної громади, громадян та їх органів розв'язувати значну частину місцевих справ і управ­ляти ними, діючи в межах закону, під свою відповідальність та в інтересах населення.

Територіальна організація самоврядування в Україні ґрун­тується на поєднанні загальнодержавних і місцевих інтересів.

Серед найважливіших ознак органів місцевого самовряду­вання виділяють їх правову, організаційну, матеріальну та фінансову автономії.

Правова автономія означає, що органи місцевого самовря­дування наділено своїми власними повноваженнями, передба­ченими Конституцією та чинним законодавством України. В межах цих повноважень органи місцевого самоврядування ма­ють повну свободу дій.

Організаційна автономія органів місцевого самоврядуван­ня виявляється в їх можливості самостійно визначати та буду­вати свою внутрішню структуру для того, щоб вона відповіда­ла місцевим потребам і забезпечувала ефективне управління. Діючи в межах закону, органи місцевого самоврядування не підпорядковуються іншим органам. Контроль за органами місцевого самоврядування здійснюють лише для забезпечен­ня законності їх дій.

Матеріальна та фінансова автономія органів місцевого са­моврядування виявляється в їх праві володіти й розпоряджа­тися коштами та майном для здійснення своїх функцій і пов­новажень.

Місцеве самоврядування має свою систему, що складаєть­ся з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради,

93

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

сільського, селищного і міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, районних і обласних рад.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною гро­мадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самовря­дування — сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У свою чергу сільські, селищні, міські ради можуть дозво­ляти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші самоорганізації населення й наділяти їх ча­стиною власної компетенції, фінансів, майна. Серед «інших» органів місцевої самоорганізації населення Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р.1, крім будинкових, вуличних, квартальних, називає також фор­ми безпосереднього волевиявлення народу — місцеві референ­думи, загальні збори громадян, громадські слухання. Органи місцевого самоврядування села, селища, міста для активнішого здійснення своїх прав і обов'язків можуть також об'єднувати­ся в асоціації, інші форми добровільних об'єднань.

До органів місцевого самоврядування, таких, що представ­ляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, Конституція України та Закон України «Про місцеве самовря­дування в Україні» відносять районні та обласні ради. Питан­ня організації управління районами в містах належить до ком­петенції міських рад.

Органами місцевої влади в АРК Закон України «Про Авто­номну Республіку Крим» від 17 березня 1995 р.2 називає сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, яку складають рухоме та неру­хоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси тощо. Вони затверджують програми соціаль­но-економічного та культурного розвитку й контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністратив­но-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки й збори відповідно до закону;

1              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 24. - Ст. 170.

2              Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 11. — Ст. 69.

94

ГЛАВА 7

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

95

забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують ко­мунальні підприємства, організації і установи, а також здій­снюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднува­ти на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а та­кож кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підпри­ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи й служби.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єк­та комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Обласні та районні ради затверджують програми соціаль­но-економічного й культурного розвитку відповідних облас­тей і районів та контролюють їх виконання; затверджують рай­онні й обласні бюджети, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів і з коштів, за­лучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалі­зації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; розв'язують інші питання, відне­сені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. З ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади. В такому разі держа­ва фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У свою чергу місцеві ради (обласні та районні) можуть де­легувати частину своїх повноважень відповідно обласним та районним державним адміністраціям і контролювати реаліза­цію цих повноважень.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, виз­начених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до ви­конання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Усе це дозволяє вважати, що органи місцевого самовряду­вання мають риси, що наближають їх до органів виконавчої влади, з якими вони тісно взаємодіють під час вирішення пи­тань місцевого значення.

З питань здійснення повноважень органів виконавчої вла­ди органи місцевого самоврядування підконтрольні відповід­ним органам виконавчої влади. Правові акти органів місцево­го самоврядування, прийняті з порушенням Конституції та за­конодавства України, можуть бути зупинені до розв'язання питання про їх законність у судовому порядку. Шкода, завда­на в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується ними в повному обсязі за рахунок власних коштів.

Місцеві ради підконтрольні також Верховній Раді України, територіальним громадам, суду. Так, відповідно до Закону Ук­раїни «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради можуть бути достроково припинені за рішенням місцевого референдуму в разі, якщо рада прийняла рішення з по­рушенням Конституції та інших законів України, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень відповідно до закону, а також, якщо сесії ради не проводять без поважних причин у встановлені законом строки або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

За наявності рішення суду про визнання актів ради незакон­ними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Украї­ни остання може призначити позачергові вибори сільської, се­лищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради.

До складу сільської, селищної, міської ради входять депута­ти, яких обирають жителі села, селища, міста на основі загаль­ного, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голо­сування строком на чотири роки (ст. 141 Конституції України).

Сільські, селищні, міські ради та ради районів міста мають свої виконавчі органи — виконавчі комітети. Виконавчий ко­мітет є юридичною особою. Його утворює рада на строк своїх повноважень у складі голови відповідної ради, заступника (за­ступників) сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (сек­ретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, уп­равлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. До скла­ду виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за посадою входить також секретар відповідної ради. Кількісний і персональний склад виконавчого комітету визначає відповід­на рада за поданням її голови. Основними структурними підрозділами виконкому є відділи й управління.

96

ГЛАВА 7

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

97

У сільських радах, що представляють територіальні грома­ди, які нараховують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчі комітети можуть не створювати. У цих випадках виконавчо-розпорядчі функції (крім розпорядження земельними та природними ре­сурсами) здійснює голова ради одноособово.

Виконавчий комітет ради попередньо розглядає проекти місцевих програм соціального, економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюдже­ту, проекти рішень, які виносять на розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінюва­ти або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, уп­равлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб. Виконавчий комітет здійснює також окремі повноважен­ня, делеговані йому державою.

Перераховані повноваження належать до загальних повно­важень виконавчого комітету. Крім них, він має широке коло спеціальних повноважень у окремих напрямах його діяль­ності: в галузі планування й обліку, бюджету та фінансів, уп­равління комунальною власністю, розвитку місцевого госпо­дарства, охорони навколишнього природного середовища, бу­дівництва, житлового господарства, транспорту, зв'язку, соціального обслуговування тощо. Так, виконавчий комітет розробляє й подає на затвердження ради бюджет і звіт про його виконання; забезпечує виконання затверджених радою планів приватизації об'єктів комунальної власності; припиняє або обмежує господарську діяльність підприємств (об'єднань), організацій і установ різних форм власності в разі порушення ними законодавства про охорону природного середовища; організовує місцеві ринки, сприяє розвиткові всіх форм торгівлі; управляє підприємствами й організаціями транспор­ту та зв'язку, що належать до комунальної власності; реєструє право власності, право користування землею, підприємства, організації і установи, громадські формування; звертається до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої вла­ди, інших органів місцевого самоврядування тощо.

Значними повноваженнями чинне законодавство наділяє голів сіл, селищ і міст. їх обирає відповідна територіальна громада стро­ком на чотири роки. Вони очолюють раду та її виконавчий комі­тет. Сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення наданих законом повноважень органів виконавчої влади на від­повідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів органів виконавчої влади; організовує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, призначає на поса­ду та звільняє з посади керівників відділів, управлінь та інших структурних підрозділів ради, підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності та відповідних територ­іальних громад; скликає загальні збори громадян за місцем про­живання; представляє територіальну громаду, раду та її вико­навчий комітет у відносинах з іншими державними й недержав­ними органами; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а та­кож повноваження ради та її органів; укладає від імені терито­ріальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відпо­відно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної ком­петенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян тощо.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти такої форми приймають і виконавчі комітети ради. Рішення ради приймають на її пленарному за­сіданні після обговорення більшістю голосів депутатів від загаль­ного складу ради (крім деяких випадків, передбачених чинним законодавством). Рішення ради нормативно-правового характе­ру набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення цих рішень у дію.

Рішення виконавчого комітету приймають на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету й підписують сільський, селищний, міський голова, голова ра­йонної у місті ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування доводять до відома населення.

7 — 5-1757