Глава VIII ПЕНСІЇ ПО ІНВАЛІДНОСТІ

§1. Поняття пенсії по інвалідності. Медичні і правові критерії інвалідності

Пенсія по інвалідності є одним з видів соціального захисту непрацездатних громадян. Пенр^по^нвалЛд-ності можна визначити як щомісячні грошові випла-тіґЬ-Пенсійного фонду, призначувані у випабку вста­новлення мебичним органом однієї з трьох грип інва-~л~Шно6'ті, що спричинила ~повну чи часткову втрату працездатності.                                                ~~-----

Пенсії по інвалідності притаманні всі загальні ри­си, характерні для інших видів пенсій-£Вона призна-чаетьсяша_тривалий час чи безстроковоіфсоб^, що^втра-тила працездатність^^шілачується^щомі'сяцята грошовій формі^алежить" вщзаробітку йю|ЬумонЛЄНа трудовою діяльністю людини. В основі пенбії по інвалідності, на відміну від пенсії за віком, лежить чітко вираженане-драцездатність грпмяттянинй. ТТр означає, що пенсія по інвалідності призначається тільки в результаті перевірки й оцінки медичним органом стану здоров'я й індиві-дуальної працездатності людини^ Зі встановленням інва­лідності пов'язане виникнення права на пенсію.

""Право на пенсію по інвалідності забезпечується всім громадянам, що стали непрацездатними. Яяипнпм уг.тя-новлена лише одна умова їіуїризначення — інвалідність. _

Що ж таке інвалідність з юридичної точки зору?

Слово «інвалідність» походить від латинського invalidus, що означає — неспроможний, слабкий — лю-

187

дина, не здатна працювати за своею професією чи вза­галі внаслідок захворювання чи вродженого дефекту розвитку.1

У словнику російської мови СІ. Ожегова: «інва­лід — людина, що втратила працездатність внаслідок каліцтва, хвороби».2

Вчені вважають, що людина може виявитися цілком чи частково непрацездатною у своїй професії, якщо вид праці, її режим, ступінь інтенсивності, точність, що ото­чують людину, санітарно-гігієнічні умови стають "їй про­типоказаними внаслідок хвороби чи каліцтва. У таких випадках може бути встановлена інвалідність.

Інвалідність у юридичній літературі визначається як засвідчений ^едич^им^рггадр^£тан_здоров'я, при яко-му громадянин внаслідок хронічного захворювання чи анатомічних дефектів, що викликають £Т^Щ<&* незва-

 ^Jj^J^^2yJ

.змушений припинити професійну працю чи може тру-^дитися при значній зміні звичайних умов праці.3

Інвалідність встановлюється особам, що страждають хронічними захворюваннями чи мають анатомічні де­фекти, у тих випадках, коли виникле порушення функ­цій організму перешкоджає виконанню професійної праці і придбало стійкий, незважаючи на лікування, характер.

Підставою для встановлення інвалідності є стійке по-рушення функцій організму, щвлриводить хворого до

необхідності припинити професійну працю чи значно змінити умови праці. До^ндчних змін у роботі відно­сяться ті, котрі приводять до втрати,__зниженндг ії         і

 __                       ф

кації чи різкого скорочення обсягу трудової діяльності.

1 Словарь иностранных слов. 7-е изд., перераб.— М.: Русский язык, 1979.— С. 195.

2 Ожегов СИ. Словарь русского языка /Под ред. чл.- корр. АН СССР Н.Ю.  Шведовой, 18-е изд., стереотип.— М.: Русский язык, 1986.— С. 214.

3  Юридичний словник-довідник /За ред. Ю.С.  Шемшучен-ка.— К.: Феміна, 1996-— Сс. 256-257.

188

Отже, поняттям «інвалідність» охоплюються медичні,  «риторі їт що характеризують утрату

працездатності. Під працездатністю розуміється здат­ність організму людини до праці, що залежить від ста­ну його здоров'я. Про інвалідність мова йде тоді, коли розлад функцій організму під впливом хвороби чи внас­лідок анатомічного дефекту спричиняють соціальні на­слідки — припинення професійної роботи в звичайних умовах чи зміну її, призначення різних видів соціальної допомоги, встановлення пільг і так далі.

Інвалідність як категорія непрацездатності має своє законодавче визначення поняття. Так, відповідно до За­кону Укртн^^Пр" г^тзтт гт.ттіЯїїТ.^пУ ^рхищйногті ітгва-

і інвалідом вважається особа зі стій-ким розладом функцій організму, обумовленим захво­рюванням; наслідком травм чи уроджених дефектів, що до обмеження життєдіяльності, до необхід"

ності соціальної допомоги і захисту.

Встановлення інвалідності провадиться ме^ико-со­ціальною експертною комісією ШСЕК). функції якої регламентуються спеціальною Деструкцією «Про вста­новлення груд інвалідності», затвердженою Міністер^ птвом охорони здоров'я України за узгодженням з Фе­дерацією профспілок України 28 грудня 1991 р.2 На-поямок хворих на огляд у МСЕК видається лікарсько^ 1крдрул>іаційн^кі4сшіі^£ю(^ШК^відповідної лікуваль­но-профілактичної установи Минздраву України за місцем проживання чи лікування, що підтверджує стійкий або необоротний характер захворювання, а ^та­кож у тому випадку, якщо хворий був звільнений від ро­боти протягом чотирьох місяців із дня настання тимча^" сової непрацездатно с ті_ч и протягом п'яти місяців із дня настання непрацездятипгГті. У виттядку, колтЛУГ^ИК— не визнає такого хворого інвалідом і він продовжує за­лишатися тимчасово непрацездатним, йому може бути продовжений лікарняний лист із виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності.

1 Відомості Верховної Ради України, 1991,— Кз 21.— С. 252. 3 Соціальне забезпечення //Збірник законодавчих актів та офіційних документів. Вип. 2.— К.: 1992.— С. 60.

189

При визнанні хворого інвалідом інвалідність уста­новлюється з дня надходження в МСЕК дркументід. ня_ ^підставі яких приймається відповідне^ішення.1 У рі­шенні вказуються^група ігаричина інвалідності. Інва­лідність класифікується на/^р^і^пи: перша, друга і третя. Диференціація інвалідності по групах є однією з особливостей підходу до цього питання як у нашій країні, так і в деяких закордонних країнах, де встанов­люється тільки відсоток утрати працездатності.

Встановлення групи інвалідності залежить від сту-пеня~втрати працездатності.

ШдСТавшО"ДлЯ встановлення Ігрщш^нвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовле­не захворюванням, наслідком травм, уродженими де­фектами, що привело до різко вираженої соціальної дез­адаптації, неможливості вчитися, спілкуватися, контро-лювати своє поводження, пересуватися, самостійно себе обслуговувати, брати участь у трудовій діяльності, як­що зазначене порушення викликає необхідність постій­ної сторонньої додомог^-ідогляду).

ІІ$щпа інвалідності встановлюється особам, яким непотріб^апостіина стороння_допомога, але тим, які ма­ють різко виражені порушення функцій організму, що приводять до утруднення вчитися, пересуватися, брати участь у трудовій діяльності, або коли окремі види праці можуть бути доступні тільки в спеціально створених умовах.

Особам з обмеженням життєдіяльності внаслідок по­рушень функцій організму, обумовлених хронічними*за-жаорюваннями. наслідком травм, уродженими дефекта­ми, що приводить до значного зниження працездатності,

^                     Ця група інва"

у станов люється ж лідності встановлюється, наприклад, при необхідності перевести працівника за станом здоров'я на більш лег­ку чи меншу за обсягом роботу, на роботу, що вимагає більш низької кваліфікації.

1 Див.: Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності: Затверджено постановою Ка­бінету Міністрів Україна від 4 квітня 1994 р. //ЗП України, 1994.— № 8.— Ст.190.

190

В Інструкції «Про встановлення груп інвалідності» перераховані конкретні анатомічні дефекти і соціальні підстави для встановлення тієї чи іншої групи інвалід­ності. Встановлення групи інвалідності як юридично­го факту має значення для визначення розміру пенсії з інвалідності.

Для пенсійного забезпечення з інвалідності юридич-е значення також має причина інвалідності.

Причинами інвалідності можуть бути Загальне за-хворюванняЭурудове каліцтво чі^шрофесійне захворю-ЗДНня^йвалІдність з дитинства, для військовослуж­бовців —фіоранення. контузія чи каліцтво, отримане при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'яз-

ків військової служби, або захворювання, пов'язану а пе-ребуванням на фронті, чиЛсалІптво. отримане внаслідок не_іцасного' випадку, не зв'язаного з виконанням обо-в'язків військової служби, чи&ахворювання, не пов'я­зане з перебуванням на фронті; а в спеціально передба­чених законодавством випадках -$гаахворювання, отри­мане при виконанні обов'язків військової службиГ*   *

У деяких випадках для призначення пенсії по інва­лідності має юридичне значення час настання інвалід­ності. Він вказується в рішенні МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Законодавством передбачені терміни встановлення грутти_Д_н.^аліднорті. Інвалідність може бути встановле-на&іа визначені терміни (1-3 роки) чи)фезстроково. Це залежить від стану здоров'я чт* віку інваліда. Особам пенсійного віку, а також інвалідам при стійких, необо­ротних морфологічних змінах і порушеннях функцій організму інвалідність встановлюється безстроково.

Документом про встановлення інвалідності є акт об-с/гежеяня інваліда -МСЕК^Такий документ висиляФґь1 ся B^a^o^H^^kbj«}^npaBiiiHHfl соціального захисту

ду питання по суті.

1 Положення про медико-соціальну експертну комісію: Зат­верджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1992 р. //ЗП України, 1992.— № 2.— Ст. 69.

191

Повторний огляд інваліда раніше зазначених термі­нів, а також без установлених термінів проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності чи при виявлені фактів необґрунтованого ухвалення рішення медико-соціальною експертною комісією. Воно може проводи­тися і за заявою осіб, що досягли пенсійного віку, чи в зв'язку з тим, що рішення МСЕК винесене на підставі підроблених документів.

Якшо^інвалідність працівника з'явилася вдаслідок аагального_захворювання. то необхідні документи, що засвідчують стаж роботи. .Виключення з цього прави-

ла передбачено для осіб, що стали інвалідами внаслідок Загального захворювання до досягнення 20 років. Цим особам пенсія встановлюється незалежно від стажу ро­боти.

При настанні інвалідності внаслідок трудового калі­цтва чи професійного захворювання документа про стаж роботи не потрібно. Однак на практиці з трудо­вої книжки робиться виписка адміністрацією підприєм­ства, або безпосередньо управлінням соціального захис-ту. Ці відомості можуть знадобитися нададі*_наприклад "при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Іноді для встановлення пенси з інвалідності на пільгових умовах потрібні дані про спеціальний стаж роботи.

§2. Види, розміри пенсії по інвалідності й умови її призначення

Як уже відзначалося, підставою для призначення пенсії з інвалідності є встановлена медичним органом інвалідність. Пенсія з інвалідності призначається^ дня встановлення інвалідності, якщо звертання за нею бу­ло не пізніше 3 місяцПГІЦ дна встановленнтгінвалід'-ності. При цьому пенсія з інвалідності призначається незалежно від того, припинена робота до часу звертав» ня2?яГ|птг-іР.тп чи продовжується^

Законодавство про пенсійне забезпечення передба­чає ^^і^-^і^и^щсизінвалідпості в залежності від причин інвалідності: (а]5їенсііз~їнвалідності внаслі-

192

доктрудового каліцтва чи професійного захворювання;  пенсії з інвалідності внаслідок загального захворю-вання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалід-ість "з дитинства).1

 Пенсії з інвалідності внаслідок трудового каліцт-ва чи професійного захворювання призначаються неза­лежно від стажу роботи. Правом на таку пенсію кори­стуються особи, що підлягають обов'язковому держав­ному соціальному страхуванню, тобто працюючі в поряд­ку трудових відносин на всіх виробництвах незалежно від форм власності і видів підприємств і організацій. При цьому не має значення, на постійній, сезонній чи тимчасовій роботі, за трудовим договором чи по дого­вору цивільно-правового характеру (підряду, доручен­ню, комісії й ін.), на основній роботі чи на роботі за сумісництвом отримане трудове каліцтво чи професій­не захворювання.

У випадку ушкодження здоров'я громадянина, що не підлягає обов'язковому державному соціальному страхуванню, організація чи громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпі­лому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоди, викликаної втратою чи зменшенням його працездатності, у розмірі, обчиплтояя.явному

но до заробітної плати (винагороди) відповідної кате­горії працівників, якщо інше не передбачено законом.2

Законодавство широко тлумачить поняття трудово­го каліцтва, відносячи до нього не тільки каліцтво, от­римане при виконанні трудових функцій, але й інші ви­падки.

Під трудовим каліцтвом у юридичній літературі і судовій практиці" розуміється травматичне ушкоджен­ня, викликане раптовим впливом на організм ни зовнішнього фактора — сторонньої сили.

інвалідність вважається такою, що наступила внаслі­док трудового каліцтва, якщо нещасний випадок відбув-'

1

1 Див.: Ст.25 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

2 Див.: Ст.461 Цивільного кодексу України.

193

ся яри обставинах і умовах, перерахованих у ст. 26 За-кону України «Про пенсійне забезпечення»:

('^Хдіри виконанні трудових обов'язків (у тому числі під час відрядження), а також при здійсненні яких-не-будь дій в інтересах підприємства чи організації, хоча б і без спеціального доручення;

^брпо дорозі на роботу чи з роботи;

/врна території підприємства чи організації, в іншо-мумТсці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для упорядкування знарядь виробництва, одягу і т.п., перед початком чи по закінченні роботи;

(Лрпоблизу підприємства чи організації іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи і встанов­лені перерви), якщо перебування там не суперечило правилам внутрішнього трудового розпорядку;

~~г""                                          чи суспільних обов'язків:

^др              и  успільних обо

^їдривиконанні дій з рятування дтояпького ит, з охорони державної, колективної й індивідуальної власності, а також з охорони правопорядку.

Крім перерахованих обставин, що відносяться до тру­дового каліцтва, Закон України «Про пенсійне забез--р-лечення» включає в їх число й обставини при проход-gcgHHJ виробничого навчання, чи практики практичних занять,— незалежно від тривалості перебування в нав­чальному закладі, на курсах, чи в аспірантурі, клінічній ординатурі.

>снов^гай^дшсум^н^дляпр_изначення пенсії з інва­лідності внаслідок трудового каліцтва^—"актчи інший офіційний документ про нещасний випадок, що виз­нається пов'язаним з роботою. Акт складається за ви­значеною формою, установленою Положенням про роз­слідування й облік нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою |Сабінету Мі-_ ністрів України від 10 серпня 1993 р. № 623.1

1 Див.: Коментар до правил про відшкодування шкоди — К.: Юрінком Інтер, 1996.— С. 132.

194

Офіційними документами, що підтверджують нещас­ний випадок, зв'язаний з виробництвом, також можуть служити/вдр_окдсуду, постанови слідчих органів чи суду про припинення кримінальної справи за малозначні-стю чи в зв'язку з актом про амністію (або постанова слідчого органа про відмовлення в порушенні кримі­нальної справи за зазначеними підставами); висновок державного інспектора з нагляду за охороною праці чи інших посадових осіб, що здійснюють контроль за до­триманням законодавства про працю, про причини не­щасного випадку; наказ про накладення дисциплінар­ного стягнення на осіб, винних у нещасному випадку, що сталися; постанова профкому про відшкодування Фонду соціального страхування витрат на виплату пра-цівнику допомоги по тимчасовій непрацездатності в зв'язку з отриманим трудовим каліцтвом.

Зв'язок нещасного випадку з роботою може підтвер-джуватися й іншими документами. Так, якщо травма отримана працівником при виконанні державних чи суспільних обов'язків або в зв'язку з діями по рятуван­ню людського життя, охороні власності, правопорядку, то такими документами можуть служити, наприклад, довідки органів міліції, прокуратури, а також пожеж­ної охорони. Якщо інвалідність наступила в зв'язку з виконанням донорських функцій, доказом є довідка відповідного медичного органа.

Факт нещасного випадку, пов'язаного з роботою, мо­же бути встановлений і в судовому порядку, якщо його не можна встановити в несудовому порядку. Іншими словами, суд може прийняти і розглянути заяву про встановлення факту нещасного випадку, якщо органи зобоїГязані видати документи, що засвідчують такий факт, відмовили в цьому за недостатністю чи супереч­ливістю шШвшіХ-Лішшів або неможліівістю відновити втрачені документи.                                                    -

До трудового каліцтва прирівнюється професійне^за-■£8орю£^цш.я-.7Іеі таки захворювання працівника, що ви-кликано винятково шкідливим впливом виробничих факторів, умов пряні НЙШ1ГЯНЇ:-ІМ

певній професії. Професійне захворювання, як прави-

195

ло, на відміну від травматичного ушкодження (каліцт­ва), розвивається поступово під впливом систематичного і тривалого^впливу шкідливих Факторів, що притаманні конкретним виробництвам і професіям. Характер захворювання ви-янячак МС^К. Вона виходить Ь осоЬлтг-востей клінічної форми захворювань і конкретних са­нітарно-гігієнічних умов праці захворілого. У задачі МСЕК входить обґрунтування зв'язку захворювання з професієк> і надання ^ваді^іковаяого^жсцдшу, що за своїм правовим значенням прирівнюється до трудового каліцтва.

Які захворювання вважаються професійними? Пе-релік професійних захворювань затверджений постано­ Кі         М

 р                  рджений постано

вою Каоінету Міністщв .України від 8 листопада 2000 р. Ш 1662.1 Він розроблений відповідно до статті 14 За-Qji'      ^Двсі.яягяпкнпойо^язкове державне соц-

 вададк^

щ                   дуна-вирд^

ництві та професіиноре захвт5ркТ5аТгая7ТПсі~епричиниЛй втрату працездатностЬ^від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХЇУ? На відміну від~ переліку, який діяв раніше,3 но-~вий визначений відповідно до міжнародної класифі­кації захворювань десятого перегляду (МКХ-10), на який Україна почала переходити з жовтня 1998 року. Переліком професійні захворювання розподілені на 7 груп за основними видами причинних Факторів — хімічних, фізичних, біологічних, а також пов'язаних з впливомпромислових аерозолей. перевантаженням ок-ремих органів, алергією^ т.п. Для кожної із груп за­хворювань визначені основні види робіт і виробництв, а також небезпечні і шкідливі речовини і виробничі фактори, вплив яких може визивати розвиток зазначе­них професійних захворювань.

1 Див.: Офіційний вісник України, 2000.— № 45.— Ст. 1940.

2 Відомості Верховної Ради України, 1999.— Л"° 46-47.— Ст. 403.

3 Див.: Список професійних захворювань і Інструкцію з йо­го застосування від 2 лютого 1995 р. — № 23/36-9. // Законо­давство України про пенсійне забезпечення.— К.: Юрінком Інтер, 1999 — С 354.

196

Введення переліку дозволить удосконалити діаг­ностику професійних захворювань з тим, щоб виявити їх на ранніх стадіях розвитку і запобігати первинну Інвалідність. Важлива роль в цьому буде належати пе­ріодичним медичним оглядам працівників, коли лікарі будуть встановлювати причинний зв'язок захворювань з умовами виробництва. Власникам підприємств при цьому прийдеться більше турбуватися про здоров'я робітників, що буде сприяти збереженню трудового потенціалу країни. Інструкцію про застосування пере­ліку професійних захворювань доручено розробити Міністерству охорони здоров'я, Міністерству праці та соціальної політики України.

Захворювання, перераховані у Переліку, можуть відно-ситися"йо"пр'о~фёоЩних у тому випадку;1 якще-виклю-чається^ложливість виливу на-розвиток даного 'захворю­вання інших фактирів, не зТГязаних з умовами праці "(лобуТовТумойїГїнфекція таін.). Наприклад, наявність" туберкульозу в медичнрго працівника може вважатися професійним, якщо та не хворів на туберкульоз до робо­ти в медичній протитуберкульозній установі (диспансер­не відділення, кабінет, лабораторія). Чи, наприклад, зни­ження слуху, що розвилося у випробувача моторів у яв­ному зв'язку з перенесеним тифом, не може трактува­тися як професійне захворювання, хоча в даній професії зниження слуху часто є професійною хворобою.

Визнання захворювання професійним не завжди оз­начає^ що воно пов'язано з порушенням працездатності" Питання про працездатність зважується в кожному ок­ремому випадку в залежності від ступеня виразності, характеру і впливу патологічного процесу, а також про­типоказань до продовження роботи за колишньою про­фесією. При цьому професія хворого, що має дане

 НЄ  Обов'язково тіпринття  Tt\j\nno.vfTWO.p  до

веденого в Переліку, оскільки професії в Переліку не носять вичерпного характеру.

У Переліку професій немає ніяких вимог у відно­шенні стажу роботи в умовах впливу шкідливості ви­робництва. У кожному окремому випадку медична ек­спертиза повинна вирішувати питання про те, чи дос-

197

татній стаж роботи для того, щоб викликати розвиток даного захворювання, тобто обгрунтувати зв'язок захво­рювання з професією.

Висновок МСЕК про визнання захворювання профе­сійним прилучається до заяви працівника, що претен­дує на пенсію з інвалідності.

ДРУГИМ  ВИДОМ  ПЄНСІі  3  ІНВаЛІДНОСТІ  Є   пеНСІЯ _3   ІНвп-

лідності від загального захворювання. Інвалідність "внаслідок загального захворювання встановлюється у всіх випадках, коли настання інвалідності не обумов­лено Іншими перерахованими вище причинами. Для призначення пенсії з інвалідності внаслідок загаль­ного захворювання ііеоДхідний стаж. Він невеликий, оскільки застосовується дляпенсизшвалідності, а не для пенсії за віком. Тут основна умова призначення пенсії — інвалідність.

Які ж вимоги пред'являються до стажу роботи на мо­мент настання інвалідності? Він залежить від віку інва­ліда. Для наочності приведемо таблицю вимог до ста­жу роботи стосовно до різних вікових груп для призна­чення пенсії з інвалідності.

Таблиця вимог до стажу