Глава Х ОСНОВНІ СТАДІЇ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА НА ТРУДОВУ ПЕНСІЮ

§1.Здійснення права на пенсію иа стадії звертання за призначенням пенсії

Здійснення права на відповідний вид трудової пенсії проходить по декількох стадіях — звертання за при­значенням пенсії, призначення і виплата ленсії. Роз­глянемо їх у вищеназваному порядку.

Для реалізації суб'єктивного права на трудову пен­сію громадянин повинен звернутися у відповідний ком­петентний державний орган. Питаннями призначення пенсій займаються районні (міські) управління (відділи) соціального захисту за місцем проживання чи роботи громадян. Звертання за призначенням пенсії є вираження громадянином визначеному компетентно­му органу соціального захисту наміру одержувати вста­новлену законом пенсію. Воно носить однобічний, ви­нятково правомочний характер і не вимагає будь-чиєї згоди. Порядок звертання за призначенням пенсії ре­гулюється спеціальними правилами, у яких містяться певні гарантії здійснення й охорони права на пенсій­не забезпечення.

Звертання за призначенням пенсії може здійсню­ватися в будь-який час після виникнення права на пен­сію. При цьому пенсії за віком та інвалідністю при­значаються незалежно від того, припинена робота до ча­су звертання за пенсією чи продовжується. Пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, що дає право на цю пенсію.

228

Працівники, що до часу звертання за пенсією про­довжують трудову діяльність, подають заяви про при­значення пенсії власнику підприємства чи уповнова­женому ним органу. Інші громадяни подають заяви безпосередньо в районне (міське) управління соціаль­ного захисту за місцем проживання. Звертання праців­ника за пенсією, за загальним правилом, викликає обо­в'язок відповідного власника чи уповноваженого ним органа підготувати необхідні для призначення пенсії документи і представити їх у районне (міське) управ­ління соціального захисту чи відмовити в цьому. Звер­тання знаходить конкретне вираження в подачі відпо­відної письмової заяви, у якій вказуються прізвище, ім'я та по батькові заявника, його адреса і вид пенсії, що він просить призначити.

Форма заяви звичайно існує в управлінні соціально­го захисту і на підприємстві в посадової особи, якій до­ручено наказом керівника підприємства займатися пи­таннями підготовки необхідних документів про трудо­вий стаж і заробіток. Текст заяви, складений за фор­мою, нагадує майбутньому пенсіонеру його права й обо­в'язки: можливість одержати одну пенсію за своїм роз­судом, обов'язок сповіщати управління соціального за­хисту про всі обставини, що призводять до зменшення розміру пенсії або припинення її виплати і т.п. Скла­дання заяви за рекомендованою формою виключає такі випадки, коли той, що звертається за пенсією, не при­водить відомості, що мають значення при розгляді йо­го пенсійного питання (наприклад, дані про непрацез­датних членів сім'ї, які знаходяться на його утриманні, на яких за певних умов нараховується надбавка).

Порядок підготовки й оформлення документів для при­значення пенсії визначений наказом міністра соціаль­ного захисту населення України від 4 березня 1992 р. Він передбачає перелік документів, необхідних для призна­чення пенсії. До таких документів відносяться:

—  заява про призначення пенсії;

—  документ, що засвідчує тривалість трудового ста­жу (трудова книжка, довідки з місця роботи);

229

—  довідка про заробіток за період трудової діяль­ності, з якої обчислюється розмір пенсії;

—  копії свідоцтв про народження дітей;

—  довідка про склад сім'ї І наявність утриманців та ін. Крім того, у необхідних випадках, при призначенні пенсії по інвалідності чи в разі втрати годувальника, можуть бути подані й інші документи:

—  виписка з акта огляду в МСЕК, що висилається в управління соціального захисту;

—  свідчення органа РАГСу про смерть годувальни­ка й інші документи.

Основним документом, що підтверджує наявність трудового стажу і його тривалість, є трудова книжка. У необхідних випадках стаж роботи може бути підтвер­джений і іншими документами. Оформлення доку­ментів для призначення пенсії працівнику підприєм­ства звичайно завершується «Поданням» до пенсії чи мотивованим відмовленням.

«Подання» як визначена форма документа підготов-люється власником підприємства разом із профспілко­вим комітетом. Воно повинно бути підготовлене в де­сятиденний термін із дня надходження заяви. У «По­данні» до призначення пенсії відображаються всі не­обхідні дані про особу, що звернулася за пенсією. Пра­вове значення «Подання» полягає в тому, що воно є ре­комендацією про призначення пенсії, попереднім вис­новком про наявність права на неї.

Прийняте власником підприємства рішення не пе­редбачає висновку про призначення пенсії. Юридич­на значимість попереднього рішення власника під­приємства полягає в тому, що без нього управління со­ціального захисту не вправі розглядати питання по суті.

У тих випадках, коли адміністрація підприємства вважає, що працівник має право на пенсію, вона прий­має рішення представити його до призначення пенсії. У протилежному випадку працівнику в письмовій фор­мі повідомляють про причини, з яких у представленні до пенсії відмовлено. Якщо працівник не згодний з рі­шенням адміністрації, він може звернутися з цього

230

питання безпосередньо в районне (міське) управління соціального захисту.

Рішення адміністрації підприємства про призначен­ня працівнику пенсії вноситься в «Подання». Установ­лено дві форми «Подання»: одна — до призначення пенсії за віком і інвалідністю, друга — в разі втрати годувальника. У «Подання» вносяться всі відомості, які необхідні для розгляду питання про призначення пенсії. Зокрема, у ньому вказуються адреса, дата народ­ження працівника, відомості про його трудову діяль­ність. Стаж підраховується окремо — по трудовій книж­ці і по інших документах, а потім сумується. Виді­ляється спеціальний стаж (що дає право на одержання пенсії на пільгових умовах).

У «Подання* до призначення пенсії в разі втрати годувальника, крім даних про годувальника, приводять­ся відомості про членів його сім'ї (дата народження, родинне відношення до померлого, стан працездатності і т.д.). що визначають їх право на одержання пенсії.

Потім «Подання» із усіма документами передаєть­ся представником адміністрації в районне (міське) уп­равління соцзахисту за місцем перебування підприєм­ства. Працівник управління соціального захисту реє­струє його в спеціальному журналі.

Районне (міське) управління соціального захисту, що прийняло «Подання» (у відповідних випадках заява про призначення пенсії) і документи, складає в двох екзем­плярах розписку. У ній перелічуються прийняті доку­менти і вказується дата представлення чи заяви. Пер­ший екземпляр розписки видається представнику влас­ника чи уповноваженому ним органу, а другий збері­гається в управлінні соціального захисту населення ра­зом з документами, що надійшли. Якщо які-небудь до­кументи відсутні, у розписці вказується перелік цих до­кументів і термін, протягом якого вони повинні бути представлені. При представленні додаткових доку­ментів, не пізніше трьох місяців із дня одержання по­відомлення про це, днем звертання за пенсією вважаєть­ся день прийому «Подання» (чи заяви про призначен­ня пенсії) з частиною необхідних документів.

231

Днем звертання за пенсією вважається день прий­ому «Подання? чи заяви з усіма необхідними докумен­тами. Причому, днем звертання за пенсією визнаєть­ся не день подачі заяви за місцем роботи, а день прий­ому документів районним (міським) управлінням со­ціального захисту. Точне встановлення дня звертання за пенсією важливе, оскільки з цього дня призначається пенсія, якщо, звичайно, особа не має права на одержан­ня пенсії з більш раннього терміну у відповідності зі ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з цим будь-яка затримка передачі докумен­тів в управління (навіть у межах установлених десяти днів) відсуває термін, з якого буде призначена пенсія. Зазначений день визнається днем звертання за пенсією і тоді, коли в управління соціального захисту здані не всі документи (за умови, що відсутні матеріали на­дійдуть в управління у встановлений термін).

Приклад. Працівник подав заяву про призначення пенсії адміністрації підприємства 20 квітня 2000 р. Адміністрація встановила, що записами в його тру­довій книжці підтверджено 24 роки загального тру­дового стажу, у той час як для призначення пенсії потрібно не менше 25 років. З'ясувалося також, що працівник два роки служив у Збройних Силах СРСР і один рік учився в професійно-технічному училищі. Запити про висилку відповідних документів адміні­страція зробила 25 квітня. У той же день адміністра­ція направила в управління соціального захисту всі підготовлені матеріали. Через 16 днів, тобто 11 трав­ня, управління повідомило про необхідність підтвер­дити стаж не менше одного року. Підприємство одер­жало цей лист 13 травня. Запитані документи про вій­ськову службу і навчання вдалося одержати лише 5 серп-'ня, і вони відразу ж були передані в управління соці­ального захисту.

Пенсія працівнику була призначена з 25 квітня 2000 p., оскільки цей день вважається днем звертан­ня за пенсією.

Кожен, хто звертається за пенсією, повинен пред'я­вити паспорт. Він засвідчує особистість, вік, місце

232

проживання його власника. Ніякі інші документи, що засвідчують зазначені обставини, представляти не потрібно (виключення складає іноді свідоцтво про на­родження, по якому уточнюється дата народження).

Якщо за пенсією звертається сім'я, що втратила го­дувальника, то паспорт пред'являється майбутнім одер­жувачем пенсії, наприклад матір'ю дітей, на яких при­значається пенсія. Він пред'являється також особами, що досягли 16 років, що мають право на пенсію.

Паспорт є документом, що підтверджує громадянст­во України. Громадяни України мають право на дер­жавну пенсію, а іноземні громадяни й особи без грома­дянства таким правом користуються тільки у випад­ках, спеціально передбачених законодавством чи міжна­родними угодами.

Дуже важливим документом на стадії звертання за пенсією є довідка про заробіток. У довідку про за­робіток вносяться відомості про нараховану і виплаче­ну працівнику заробітну плату. Ці відомості можна взяти з особових рахунків, інших фінансових доку­ментів. У довідці перелічуються всі документи, на під­ставі яких вона складена. Довідка підписується керів­ником підприємства і головним (старшим) бухгалте­ром, їхні підписи завіряються печаткою підприємства. Довідка додається до «Подання» чи видається на ру­ки тому, хто звертається за пенсією, якщо заява про її призначення подається їм безпосередньо в управлін­ня соціального захисту.

Якщо підприємство, у якому працювала людина, ліквідовано, довідка про заробіток видається його пра­вонаступником чи архівом, куди здані бухгалтерські до­кументи.

Однак слід зазначити, що за кожним видом пенсії є свій набір документів. Наприклад, для призначення пенсії в разі втрати годувальника двом і більше по­внолітнім членам сім'ї, заява підписується кожним з них. У заяві також вказується, хто з цих осіб буде одер­жувати призначену пенсію (за загальним правилом на всіх членів сім'ї, що мають право на пенсію, встанов-

233

люється одна загальна пенсія). Однак можливий варі­ант, коли пенсія поділяється нарівно між одержувача­ми і виплачується кожному роздільно. У цьому випад­ку в заяві повинна міститися вимога про розподіл (заява про розподіл пенсії може бути подана і після її при­значення). До заяви додається довідка про заробіток, яка потрібна для визначення розміру пенсії.

Довідка про заробіток за встановленою формою ви­дається адміністрацією підприємства. Якщо той, хто звернувся за пенсією, у відповідний період працював на двох чи більше підприємствах, довідку про заробіток видає кожне з них.

Певний набір документів потрібен, щоб підтверди­ти наявність загального і спеціального стажу роботи, інвалідності, вислуги років.

Трудовий стаж і вислуга років звичайно підтверджу­ються трудовою книжкою. Виписка з неї робиться ад­міністрацією підприємства безпосередньо в «Поданні» до призначення пенсії. В управлінні соціального захис­ту виписка звіряється з оригіналом, після чого трудова книжка повертається представнику адміністрації під­приємства. При подачі заяви про призначення пенсії безпосередньо в управління соціального захисту, випи­ску з трудової книжки роблять співробітники управл­іння.

Час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованої на приватній власності І винят­ково на їхній праці (оренди чи в особистому селянсь­кому (фермерському) господарстві), встановлюється за довідками органів Пенсійного фонду України про спла­ту страхових внесків.

Для підтвердження часу навчання представляється копія диплома, завірена в нотаріальній конторі; час військової служби, якщо відповідні дані внесені у військовий квиток, засвідчується випискою з нього. Ви­писка завіряється управлінням соціального захисту.

Багатодітні матері, що мають право на одержання пенсії за віком на пільгових умовах, представляють довідку ЖЕКу чи сільській раді про те, що вони наро-

234

дили п'ятеро чи більше дітей і виховали їх до восьми­річного віку. До заяви матері інваліда з дитинства до­даються необхідні медичні документи (виписка з акта огляду в МСЕК чи медичний висновок лікувальної ус­танови) прилучає управління соціального захисту. Це пов'язано з тим, що на дітей-інвалідів з дитинства зви­чайно виплачується соціальна пенсія. Тому відповідні матеріали зберігаються в органах соціального захисту.

При призначенні пенсії інвалідам до заяви додаєть­ся виписка з акта обслідування в МСЕК, що одержує з цієї комісії управління соціального захисту (при пе­реході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та­ка виписка знаходиться в пенсійній справі по інвалід­ності).

Процедурні правила на стадії звертання за пенсією передбачають обов'язок і відповідальність усіх під­приємств, організацій і архівних установ підготовлюва-ти та видавати необхідні для призначення пенсії до­кументи за вимогою як органів соціального захисту, що призначають пенсії, так і окремих громадян. Підприєм­ства, установи, організації несуть матеріальну відпові­дальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пен­сійних документів, а також за видачу недостовірних до­кументів, і відшкодовують її.

§2. Здійснення права на пенсію на стадії призначення пенсії

Правозастосовча практика свідчить, що призначен­ня пенсії — це основна стадія реалізації громадянами свого суб'єктивного права на пенсію. На цій стадії представляється реальна можливість здійснення пра­ва на пенсію, породжуючи надалі конкретні матеріальні пенсійні правовідносини.1 На цій же стадії властиво да­вати оцінку представлених документів і визначати роз­мір пенсії.

1 Див.: Тарасова В.А. Охрана прав граждан в пенсионном обес­печении.— М.: Йзд-во Моск. ун-та, 1978.— С. 70.

235

Процедурні правила передбачають, що призначення пенсії здійснюється спеціальними компетентними ор­ганами соціального захисту. Усі пенсії, передбачені За­коном України «Про пенсійне забезпечення*, а також пенсії особам, що постраждали внаслідок Чорнобильсь­кої катастрофи, пенсії за вислугу років окремим кате­горіям працівників призначаються районними (міськи­ми) управліннями соціального захисту. Пенсії військо­вослужбовцям офіцерського складу й іншим кадровим військовим, співробітникам міліції, органів безпеки і суддям призначаються за місцем державної служби відповідними відділами соціального забезпечення.

Районне (міське) управління соціального захисту є одним із суб'єктів процедурних відносин. Воно має певні права й обов'язки, здійснення яких породжує юридичні наслідки. Управління соціального захисту правомочне:

—  приймати рішення про призначення пенсії і її перерахунок;

—  здійснювати перехід з однієї пенсії на іншу;

—  виносити рішення про припинення виплати пенсій при незаконному її призначенні;

—  виносити рішення про утримання з пенсії сум, зайво виплачених пенсіонеру внаслідок зловживання з його боку;

—  вирішувати інші питання, віднесені до його ком­петенції.

Законодавством передбачені певні терміни призна­чення пенсії. їх неухильне дотримання забезпечує своє­часне рішення питань, пов'язаних із призначенням пенсій. Пенсія призначається звичайно з дня звертання за нею. Документи про призначення пенсій повинні розглядатися районним (міським) управлінням соці­ального захисту населення не пізніше 10 днів із дня їх надходження. Повідомлення про відмовлення в при­значенні пенсії зі вказівкою причин відмовлення і по­рядку оскарження рішення органу соціального захис­ту повинне бути направлено власнику підприємства чи заявнику не пізніше п'яти днів після винесення відпо­відного рішення.

236

Виносячи рішення про призначення пенсії чи про відмовлення в ній, управління соціального захисту здійснює правозастосовчу діяльність. Його акти засто­сування норм права можуть виступати в двох видах: як акти управлінського характеру і як акти правоохо­ронного характеру. Управління соцзахисту, приймаю­чи рішення про призначення пенсії, робить акт індиві­дуального значення правоуправлінського характеру, за допомогою якого реалізується суб'єктивне право на пенсію. Тому необхідно суворо дотримуватися проце­дури ухвалення рішення про призначення пенсії.

Будь-який акт органів державного управління по­винний бути виданий у певному, установленому зако­ном порядку. Порядок видання актів спрямований на підвищення їх ефективності, дотримання законності, а отже, на забезпечення прав громадян у тій чи іншій сфері суспільних відносин.

Рішення органу управління соціального захисту про призначення громадянину державної пенсії оформ­ляється процедурним документом — протоколом, що підписується начальником управління і членами комі­сії, що брали участь у призначенні пенсії, і засвідчується печаткою.

Заключним етапом даної стадії реалізації суб'єк­тивного права на пенсію є визначення її розміру, обчис­лення пенсії. Під обчисленням пенсії розуміється по­рядок чи спосіб визначення її розміру. Трудові пенсії обчислюються із середньомісячного заробітку. Якщо за якимись причинами пенсія не може бути обчислена з заробітку (наприклад, відсутній заробіток), то вона вста­новлюється на рівні мінімальної пенсії.

Середньомісячний заробіток для визначення розмі­ру пенсії обчислюється за час роботи, що передує при­значенню пенсії, за спеціальною методикою, розробле­ною Міністерством праці та соціальної політики Ук­раїни. Під середнім заробітком прийнято вважати се­редній сформований розмір заробітної плати працівни­ка, що відображає регулярні, систематичні виплати, і який є типовим, нормальним, характерним для даного працівника.

2&7

Чинне законодавство встановлює два способи обчис­лення середнього заробітку для визначення розміру пенсії: за 24 календарних місяці (2 роки роботи підряд перед звертанням за пенсією чи за будь-які 60 кален­дарних місяців (п'ять років) роботи підряд протягом усієї трудової діяльності перед звертанням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Надалі перед­бачається збільшувати інтервал (періоди) роботи для об­числення середнього заробітку і визначення розміру пенсії. По цьому питанню вже підготовлений законо­проект, що передбачає поетапне збільшення періодів для обчислення пенсії із середньомісячного заробітку. Спо­чатку — за п'ятилітній період, потім за 10 років і за весь період трудової діяльності.1 А поки діють названі способи обчислення заробітку (за п'ятилітній і 2-літній періоди). Необхідно відзначити, що число варіантів 5-літнього періоду дуже велике. Представимо, що пра­цівник звернувся за пенсією 31 грудня 1997 p., а його загальний трудовий стаж складає 37 років, почав пра­цювати в 1960 році й останні 15 років працював без пе­рерв. Він може обрати для обчислення пенсії заробіток за один з наступних 12 п'ятилітніх періодів:

1982-1986; 1983-1987; 1984-1988; 1985-1989; 1986-1990; 1987-1991; 1988-1992; 1989-1993; 1990-1994; 1991-1995; 1992-1996; 1993-1997.

А оскільки п'ятилітній період можна відраховува­ти не тільки з 1 січня, але і з 1-го числа будь-якого міся­ця, то вибір багаторазово зростає (144 варіанти).

Щоб визначити середньомісячний заробіток, треба за­гальну суму заробітку за 24 календарних місяці чи за 60 календарних місяців поділити відповідно на 24 чи 60. Під календарним місяцем розуміється будь-який місяць з 1-го по останнє число включно (наприклад, з 1 по 31 березня; з 1 по ЗО квітня і т.д.). Обчислювати заробіток з 15 січня по 14 лютого чи з 20 травня по 19 червня не можна, оскільки в цих випадках це заробі­ток за місячний термін, але не за календарний місяць.

1 Див.: Урядовий кур'єр, 1999.— № 212.

238

Таке правило прийняте у всіх випадках обчислення се­реднього заробітку й обумовлено спрощенням розра­хунків, тому що повний місячний заробіток нарахо­вується саме за календарний місяць.

Вибір періоду обчислення заробітку для визначен­ня розміру пенсії провадиться за бажанням того, хто звернувся за пенсією. З цього випливає, що працівник може обрати будь-який період: за 60 чи 24 календар­них місяці. При підрахунку середньомісячного заро­бітку за бажанням пенсіонера місяці з неповним чис­лом робочих днів у зв'язку з надходженням на роботу чи звільненням враховуються як повні календарні мі­сяці роботи. Якщо пенсіонер не виявить такого бажан­ня, то вони заміняються іншими місяцями, що безпо­середньо передують чи наступають за обраним пері­одом. У тих йипадках, коли працівник проробив мен­ше 24 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом розподілу загальної суми заробітку за місяці роботи на число цих місяців. Якщо працівник проро­бив менш одного місяця, то заробіток за весь відпрацьо­ваний час поділяється на число робочих днів за місяць. Пенсія призначається за встановленими Законам нормами у відсотках до середнього заробітку, що праці­вник одержував перед звертанням за нею (наприклад, основний розмір пенсії за віком установлюється 55% середнього заробітку зі збільшенням на 1% за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам). Пенсія може бути призначена в розмірі від 55 до 75 відсотків середньомісячного заробітку пенсі­онера в залежності від тривалості трудового стажу.

У майбутньому пропонується змінити порядок обчис­лення пенсії. Пенсія буде нараховуватися не з серед­ньомісячного заробітку, а із суми внесків робітника в Пенсійний фонд України. А поки що розглянемо де­які приклади підвищення трудових пенсій, що було проведено поетапно з 1 вересня 1999 року, 1 грудня 2000 року та з 1 лютого 2001 року.

З 1 вересня 1999 року мінімальний розмір трудової пенсії за віком — 24 грн. 90 коп. (раніше був 16 грн. 62 коп.).

239

Підвищення мінімального розміру пенсій спричи­нило збільшення максимальних розмірів пенсій, уста­новлених ст. 19 Закону України «Про пенсійне забез­печення*. З 01.09.99 р. максимальний розмір пенсії для пенсій, призначених на загальних підставах і за Списком № 2, становить у сумі 74 грн. 70 коп., а для пенсій, призначених за Списком № 1, — 99 грн. 60 коп.

Наведемо декілька прикладів:

1. Пенсіонер, що має стаж 40 років і середній заробіток 140 грн,, з 01.09.97 по 01.09.99 р. одержує пенсію в розмірі 74 грн. 70 коп. Розрахунок пенсії: 140 грн. х 70% = = 89 грн., до виплати — 74 грн. 70 коп. З 01.12.2000 р. 140 грн. х 70% = 89 грн. х 1,12 = 99 грн. 68 коп. до вип­лати 90 грн.

2.  Пенсіонерка ж, що мала середній місячний заро­біток 99 грн. 77 коп. і загальний стаж 25 років, до пе­рерахунку одержувала пенсію в максимальному розмірі 59 грн. 86 коп,, а з урахуванням індексації — 65 грн. 13 коп., після перерахунку стала одержувати 65 грн. 85 коп. Розрахунок пенсії: 99,77 грн. х 60 % = 59,86 грн. До перерахунку: 59,86 грн. х 1,088 грн. (коефіцієнт індексації) = 65 грн. 13 коп.

Після перерахунку: 59,86 грн. х 1,1 (коефіцієнт пе­рерахунку) = 65 грн. 85 коп. З 01.12.2000 р. 65 грн. 85 коп. х 1Д2 = 73 грн. 75 коп.

3. Пенсіонерка, що має стаж роботи 25 років і серед­ньомісячний заробіток 110 грн., а також надбавку на не­повнолітню дочку, до перерахунку одержувала 83 грн. 21 коп., після перерахунку одержує 89 грн. 22 коп.

Розрахунок пенсії: 110 грн. х 0,6 (коефіцієнт пере­рахунку) = 66 грн. — основний розмір пенсії до пере­рахунку, до виплати — 59 грн. 86 коп. + 16 грн. 62 коп. (надбавка на утрим.) х 1,088 (коефіцієнт індексації) = = 83 грн. 21 коп.

Після перерахунку: 66 грн. х 1,1 (коефіцієнт пере­рахунку) = 72 грн. 60 коп., 72,60 грн. + 16,62 грн. = - 89 грн. 22 коп. З 01.12.2000 р. 72 грн. 60 коп. х 1,12 = 81 грн. 31 коп. + 16 грн. 62 коп. = 97 грн. 93 коп.

4.  Пенсіонерка, що має стаж роботи 25 років і заро­біток 43 грн., одержувала до перерахунку 41 грн., після перерахунку одержує 46 грн.

240

Розрахунок пенсії: 43,00 грн. х 55% = 23,65 грн. (але не менш 24 грн. 90 коп.), за кожний рік роботи понад 20 років доплата по 1% за стаж — 43,00 грн. х х 5%= 2,15 грн., усього — 24,90 грн. + 2,15 грн. = = 27,05 грн., з цільовою надбавкою буде — 46 грн, 00 коп. З 01.12.2000 р. 27 грн. 05 коп. х 1,12 = ЗО грн. ЗО коп. + + 24 грн. 70 коп. цільова доплата = 55 грн.

На жаль, є і такі пенсійні справи, по яких перераху­нок пенсії не дав збільшення розміру пенсії. Наприк­лад, жінка, що має ЗО років трудового стажу і середньо­місячний заробіток 70 грн. 26 коп. і є учасницею війни, до перерахунку і після перерахунку одержує пенсію в розмірі 61 грн. 98 коп.

Розрахунок пенсії: до перерахунку — 70,26 грн. х 65% = 45,65 грн. (45,56 + 3,10 (тимчасова доплата на 04.11.1997 p.) ■+• 8,31 (підвищення як учасниці війни) х 1,088 (коефіцієнт індексації) = 61,98 грн. Після пе­рерахунку — 45,56 грн. х 1,1 = 50,12 грн. 50,12 грн.+ 8,31 грн. + 3,55 грн. (тимчасова доплата на 01.09.99 р.)

= 61,98 грн.

Порядок перерахунку пенсій був затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1999 р. № 1528.1 Але з 1 грудня 2000 року здійснено новий перерахунок пенсій на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» від 10 листо­пада 2000 р. № 1686.2 Цією постановою передбачено (з 1 грудня 2000 року та з 1 лютого 2001 року) здійсни­ти чергове підвищення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».3

Зокрема, пропонується: максимальну пенсію для пра­цівників, які працювали в особливо шкідливих умовах за Списком № 1 (шахтарі, металурги), збільшити з 1 груд­ня 2000 року на 18 відсотків (сьогодні з індексацією вона становить 108,46 грн., а буде — 128 грн.) З 1 квітня 2001 року ці пенсії пропонується збільшити додатково більш як на 6 відсотків, і вони становитимуть 136 грн.

1 Офіційний вісник України, 1999.— № 33.— Ст. 1742.

2 Офіційний вісник України, 2000.— № 46.— Ст. 1996. 3Урядовий кур'єр, 2001.— N° 15.

241

Загальне підвищення в порівнянні з діючими роз­мірами становитиме 25 відсотків. Максимальні пенсії для інших категорій працівників пропонується збіль­шити з 1 грудня 2000 року на 10,6 відсотків (сьогодні вони становлять 81 грн., а буде 90 грн.).

З 1 лютого 2001 року ці пенсії підвищаться більш як на 13 відсотків.

Загальне підвищення пенсій в порівнянні з тими розмірами, які були до 1 грудня 2000 року — становить 25 відсотків. Мінімальну пенсію для одержувачів трудо­вих пенсій збільшено з 24 гривень 90 копійок до ЗО гри­вень з 1 грудня, і до 34 гривень з 1 лютого 2001 року. За­гальний коефіцієнт підвищення становить 13 відсотків. Одночасно передбачено, що у випадках, якщо місяч­ний розмір пенсій непрацездатних громадян (з ураху­ванням надбавок, підвищень та додаткової пенсії) не досягає 55 гривень, з 1 грудня 2000 року таким грома­дянам встановлюється цільова грошова допомога на про­життя в розмірі до 25 грн. на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій за віком — у роз­мірі до 16,70 грн., за рахунок коштів, з яких виплачу­ється пенсія (держбюджету). З 1 лютого мінімальний роз­мір пенсії разом з цільовою допомогою становить 58 грн. в місяць.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 10 листопада зі змінами від 23 січня 2001 р. № 37і встановлені нові максимальні і мінімальні роз­міри пенсій, які не можуть бути нижче чи вище вста­новлених розмірів, тобто мінімуму і максимуму пенсії. Максимум пенсії — це трикратна величина мінімаль­ної пенсії. Вона включає в себе як основний розмір пен­сії, обчислений за встановленими нормами у відсотках до заробітку так і всі види надбавок. Існує три види над­бавок: на непрацездатних членів сім'ї пенсіонера, що знаходяться на його утриманні, у розмірі соціальної пенсії на кожного утриманця; на самотніх пенсіонерів, що за висновком медичної установи мають потребу в по­стійному сторонньому догляді, в розмірі соціальної пен-

1 Урядовий кур'єр, 2001.— № 15.

242

сії; за роботу пенсіонера по досягненні ним пенсійного віку — у розмірі 10 відсотків основної пенсії за кож­ний повний рік роботи після призначення пенсії, але не більш 40 відсотків. Названі види надбавок можуть нараховуватися до пенсії одночасно.

Кожен вид установлених надбавок призначається при дотриманні відповідних умов. Наприклад, надбав­ка на непрацездатних членів сім'ї, що знаходяться на утриманні пенсіонера, нараховується лише непрацюю­чим пенсіонерам. Якщо в сім'ї два чи більше непра­цюючих пенсіонери, то кожен непрацездатний член сім'ї, що знаходиться на їхньому загальному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів. Кому саме — це пенсіонери вирішують за своїм розсудом. Надбавка не може бути нарахована на тих членів сім'ї, що самі одержують пенсію (незалеж­но від її розміру). Не нараховується надбавка також на членів сім'ї, що знаходяться на повному державному забезпеченні, наприклад на дітей у дитячих будинках, на батьків, що живуть у будинку для старих і інвалідів.

Надбавка до пенсії за роботу після досягнення пен­сійного віку передбачена ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і призначається пенсіонерам, що придбали право на неї за раніше діючим законодавст­вом. В Україні ця надбавка поновлена з 01.07.98 р.1

Законодавством передбачене підвищення пенсій і шляхом їх індексації.2 Порядок індексації регулюєть­ся окремими постановами Кабінету Міністрів Укра­їни. Останнім часом прийнято дві постанови Кабі­нету Міністрів з цього питання: від 7 травня 1998 р. і від 21 грудня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів від 21 грудня 1998 р. «Про індексування грошових до­ходів громадян»3 передбачене індексування усіх видів пенсій. Однак індексування не повинне перевищувати величину межі малозабезпеченості, а вона зараз складає 118,3 грн.

1  Див.: Відомості Верховної Ради України, 1998.— № 26. Ст. 156.

2 Ст. 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3 Офіційний вісник України, 1998.— № 51.— Ст. 18Э7.

243

Розмір пенсії може бути збільшений також шляхом перерахунку її з більш високого заробітку пенсіонера за два роки його роботи після призначення пенсії. Можливість такого перерахунку виникає тоді, коли в пенсіонера були більш високі заробітки протягом двох років роботи після призначення пенсії.

У випадку подальшого росту заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії, кожен наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше ніж через 2 роки роботи після попереднього пе­рерахунку. Перерахунок пенсії провадиться на підставі довідки про заробіток, виданої власником підприємства чи уповноваженим ним органом.

Приклад. За перерахунком за віком звернулися в січні 2000 р. два пенсіонери. Обоє вони вважали, що ма­ють для цього підстави. Одному з них пенсія призна­чена в січні 1998 p., а іншому — у травні 1998 р. Після оформлення пенсії пенсіонери продовжували працюва­ти на тому ж підприємстві до 5 січня 2000 р. Пенсіо­неру, якому призначена пенсія в січні 1998 p., був зроб­лений перерахунок пенсії, враховуючи, що тривалість його роботи до 5 січня 2000 р. складала два роки.

Іншому пенсіонеру було відмовлено в перерахунку пенсії на тій підставі, що він право на перерахунок пенсії придбає тільки в травні 2000 p., коли проробить після призначення пенсії не менше двох років.

Приведемо декілька прикладів обчислення пенсії з практики роботи Жовтневого управління соціального захисту м. Одеси за 1998 рік.

Протокол про призначення пенсії № 252 від 10.08.98 р.

Заявник                                 Сацький Іван Васильович

Вид пенсії                              За віком

Шифр пенсії                           104

Умови призначення               Робота зі Списку № 2

Середньомісячний заробіток   144,9 (25.06.98 р.)

Кіл. м-ців, що ввійшли

в розрах. заробітку                60

Дата народження                   17.02.43 р.

Стать                                     Чоловік

244

Дата звертання Заявник

Зараховано стаж Робота зі Списку № 2 Загальний стаж (повний)

25.06.1998 р.

Працює

років міс.    днів

19       1         18

36      3         0 (25.06.98 р.)

Розрахунок пенсії (із заробітку)

Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку                         66

Основний розмір пенсії

від середнього заробітку                  0,011264

Основний розмір пенсії                   (3 1.12.2000 р.)

обліком коефіцієнта                       95,05973x1,1x1,12 =

=117,24 грн. Розмір пенсії

з обмеженням                                59,86000 (3 1.12.2000 р.

— 90 грн.) Призначити відповідно до Закону України щомісяця в сумі:

Пенсії                           Усього

з 25.06.1998                 59.86                            59.86

довічно з 1.12.2000 р. — 90.00 грн.

Протокол № 253 від 10.08.98

Заявник                                 Ворона Євгенія Ігнатіївна

Вид пенсії                               За віком

Шифр пенсії                           101

Умови призначення               Загальні

Середньомісячний заробіток   146.70 (30.06.98)

Кіл. м-ців, що ввійшли

у розрах.зароб.                      24

Дата народження                   01.07.43 р.

Стать                                     Жінка

Дата звертання                      20.07.98

Заявник                                 Працює

Зараховано стаж                    років міс.    днів

Загальний стаж (повний)       31       5         0 (20.07.98 р.)

Розрахунок пенсії (із заробітку) Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку                66

Основний розмір пенсії від середнього заробітку         96,87480 х 1,1 х 1,2 =

= 119,35 грн.

245

Коеф. підвищення осн.

розміру пенсії                         1

Основний розмір пенсії

з урахуванням коефіцієнта    96,87480

Розмір пенсії з

обмеженням                           59,86000 — з 1.12.2000 р. —

90 грн. Призначити відповідно до Закону України щомісяця в сумі:

Пенсії                  Усього

з 01.07.98 р.                          59.86                   59.86

довічно. З 1.12.2000 р.          90 грн.                 90 грн.

Заявник Вид пенсії Шифр пенсії Умови призначення

Середньоміс. заробіток

Кількість м-ців, що

ввійшли до розрах. зароб.

Дата народження

Стать

Дата звертання

Заявник

Зараховано стаж

Протокол № 254 від 10.08.98

Пантелеев В'ячеслав Миколайович по вислузі років

215

плавсклад мор./ річ. флоту

86 грн.

60 02.08.41 р.

Чоловік 14.07.98

Не працює років міс.    днів

Плавсклад мор./річ. флоту    13      11      26 Загальний стаж (повний)       33      —      (10.11.97 р.)

Розрахунок пенсії (із заробітку) Загальний відсоток розрахунку пенсії від заробітку                63

Основний розмір пенсії з обліком коефіцієнта              40.98 грн. х 1,1 х 1,12 ■*

= 50,48 грн. Розмір пенсії з обмеженням   40.98 грн. (з 1.12.2000 —

50,48 грн.)

Цільова надбавка з 1.12.2000 р. — 4,52 грн. Призначити у відповідності з Законом України з 14.07.98 р. пенсію в сумі: Усього: 40,98 грн. довічно. (З 1.12.2000 50,48 + 4,52 =

= 55 грн.)

246

Більшості пенсіонерів пенсії за вислугу років обчис­люються за тією ж методикою і таким же способом, що і пенсії за віком. Хоча, звичайно, є і свої особливості, і їх уже автор підручника відзначав. Різниця між пен­сіями за віком і за вислугу років у деяких категорій працівників полягає у тому, що в пенсіонерів за вислу­гу років вище базовий рівень пенсії і коротше період роботи, за який обчислюється середньомісячний заробі­ток (як правило, за останні два роки). Державним служ­бовцям, військовослужбовцям, працівникам міліції і деяким іншим категоріям службовців пенсії призна­чаються без обмеження граничного розміру.

Про призначення пенсії по інвалідності. Як уже відзначалося, підставою для призначення пенсії з інва­лідності є встановлена медичним органом інвалідність. Пенсія з інвалідності призначається з дня встановлен­ня інвалідності, якщо звернення за нею було не пізніше З місяців з дня встановлення інвалідності. При цьому пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, припинена робота до часу звертання за пенсією чи продовжується.

Розмір пенсії по інвалідності залежить від ступеня її ваги, тобто від групи Інвалідності. Інвалідам від тру­дового каліцтва (професійного захворювання), інвалідам від загального захворювання пенсія призначається в од­наковому розмірі. Найбільш високі розміри пенсій ус­тановлюються для інвалідів І групи — 70 відсотків за­робітку, трохи нижче — 60 відсотків для інвалідів II групи. Пенсія по інвалідності ПІ групи призначаєть­ся в розмірі 40 відсотків заробітку. Цей розмір розра­ховано, як правило, на працюючих інвалідів, що дозво­ляє їм відшкодувати втрачену частину заробітку.

Законодавством передбачено дуже важливе правило: якщо в Інваліда є трудовий стаж, необхідний для при­значення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умо­вах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

Призначення пенсії в разі втрати годувальника. При призначенні пенсії в разі втрати годувальника за­стосовуються ті ж процедурні норми, що і при призна-

247

ченні інших видів трудових пенсій. Розмір пенсії виз­начається на кожного непрацездатного члена сім'ї. Він залежить від середньомісячного заробітку померлого го­дувальника. Норма пенсії — ЗО відсотків заробітку на кожного непрацездатного члена сім'ї. Сім'ям військо­вослужбовців, учасникам бойових дій, що загинули в ре­зультаті виконання обов'язків військової служби, пенсії призначаються в підвищених розмірах (40% заробітку на кожного непрацездатного члена сім'ї).

Установлені норми пенсійного забезпечення для сімей військовослужбовців поширюються і на сім'ї з числа начальницького і рядового складу органів вну­трішніх справ.

Обчислення пенсій сім'ям померлих військовослуж­бовців термінової служби провадиться з того заробітку, який вони одержували до призову в армію чи після звільнення з неї до звертання за пенсією, або із серед­ньомісячного грошового утримання військовослужбов­ця в період проходження служби за контрактом. Як­що військовослужбовець не працював до призову в ар­мію і після звільнення з неї, то пенсія сім'ї померлого годувальника призначається в мінімальному розмірі, ус­тановленому законодавством.

Пенсійне законодавство передбачає особливості об­числення пенсій і для інших категорій громадян (пра­цівників творчих професій, осіб, працюючих за межа­ми України, переселенців з інших держав). Ці особли­вості в основному стосуються визначення середнього за­робітку, з якого обчислюється пенсія. Наприклад, за­робіток для обчислення пенсій творчим працівникам складається з двох частин: заробітної плати і гоно­рару. Пенсія призначається лише за умови сплати стра­хових внесків у Пенсійний фонд.

При обчисленні пенсій громадянам України, що працювали в установах за кордоном чи в міжнародних організаціях, враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом, чи за їх вибором заробіток, що визначається для громадян України — переселенців з інших держав.

Громадянам-переселенцям з інших держав пенсія обчислюється з розрахунку середнього заробітку праців-

248

ників відповідної професії і кваліфікації в Україні до часу призначення пенсії, і за умови сплати цілком не­обхідної суми страхових внесків у Пенсійний фонд — на загальних підставах.

Таким чином, правила обчислення середнього заробіт­ку являють собою складну систему. Це ставить за обо­в'язок органів соціального захисту ретельно підходити до обчислення його при призначенні пенсій, суворо до­тримуватися норм, що регламентують порядок призна­чення пенсій. Помилки тут неприпустимі: вони ведуть або до обмеження законних прав і інтересів пенсіонерів, або до зайвих виплат (переплати пенсій). А вони, на жаль, існують. Перевіркою Пенсійним фондом України вста­новлено, що в органах соціального захисту мають місце факти порушень діючого законодавства при призначенні і виплаті пенсій і допомог. Причинами таких порушень частіше всього стають представлення недостовірних до­відок про заробітну плату і трудовий стаж, а також ариф­метичні помилки. Це приводить до переплати пенсій і допомог. Наприклад, у IV кварталі 1998 року вони скла­дали в Україні 203,8 тис. грн,, а недоплата — 242 тис. грн. Недоплачені пенсії донараховані і виплачуються.1

§3. Здійснення права на пенсію на стадії виплати пенсії

Стадія виплати пенсії (як і стадії звертання за пен­сією і призначення її) є самостійною стадією реаліза­ції суб'єктивного права на пенсію. Стадія виплати пен­сії — це стадія безпосереднього здійснення права на пенсію. Однак вона якось стоїть відокремлено від про­цедури її призначення, хоча, безумовно, дуже з нею по­в'язана. Відповідно до діючого законодавства виплата пенсій забезпечується Пенсійним фондом і його ор­ганами на місцях.2 У нових законопроектах ставить­ся питання об'єднати призначення та виплату пенсій в одному органі — Пенсійному фонді України.

1 Див.: Урядовий кур'єр, 1999.— №30.

2 Див.: Положення про Пенсійний фонд України.

249

Виплата пенсій, мабуть, сама важка в наш час стадія реалізації права на пенсію. Уже кілька років підряд Пенсійний фонд не може забезпечити стабільне фінан­сування пенсійних виплат. Перевищення витрат над доходами, неповне збирання страхових внесків і, як наслідок, дефіцит бюджету залишаються характерною рисою Пенсійного фонду. Тому пенсії виплачуються не­своєчасно, хоча застосовуються різні і досить суворі ад­міністративні заходи для наповнення фонду грошови­ми І натуральними коштами, ліквідації заборгованості підприємств по пенсійних страхових внесках. Але про­блема виплати пенсій поки що не вирішена, особливо в сільській місцевості.

У законодавчому порядку виплата пенсій урегульо­вана. Порядок виплати пенсій установлений стст. 84-92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по­становою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1996 р.1 і відомчими нормативними актами.

Процедура виплати пенсій така: в одних областях України існують центри по нарахуванню і виплаті пен­сій, в інших — виплата децентралізована, і тоді цю ро­боту виконують безпосередньо фахівці районних (місь­ких) управлінь соціального захисту. Після призначення пенсії всі документи надходять фахівцю з виплати, що на їхній підставі відкриває особові рахунки пенсіонерів. Існує два способи виплати пенсій за місцем проживан­ня пенсіонерів: через відділення зв'язку й ощадні бан­ки. Виплата пенсій через відділення зв'язку повинна провадитися по відомостях щомісяця і, як правило, на початку календарного місяця.

За бажанням пенсіонера і по його письмовій заяві пенсія може виплачуватися через відділення ощадно­го чи комерційного банку України, тобто перелічуватися на його особистий рахунок.

При переїзді пенсіонера на постійне місце прожи­вання в інший район (місто) виплата пенсії продов­жується в цьому районі (місті) після одержання пен­сійної справи відповідним органом соціального захис­ту за новим місцем проживання. Виплата пенсії віднов-

1 ЗП України, 1996.— №6.— Ст.114.

250

люється з того часу, з якого вона була припинена за ста­рим місцем проживання.

Пенсії виплачуються без обліку одержуваного заро­бітку (доходу) за місцем фактичного проживання пен­сіонера незалежно від прописки. Пенсії не обкладають­ся податками, доставка і переказ пенсій пенсіонерам здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду Ук­раїни.

Виплата пенсії може провадитися і за дорученням. Якщо пенсіонер внаслідок хвороби чи інших причин не має можливості одержати пенсію особисто, він може видати доручення іншій особі. За загальним правилом доручення повинне бути засвідчене в нотаріальному по­рядку, ЖЕКом чи стаціонарною лікувальною установою, якщо пенсіонер знаходиться на лікуванні, інакше во­но може бути визнано недійсним*. Доручення дійсне протягом зазначеного в ньому терміну, але не більше трьох років. Якщо пенсіонер, що одержує пенсію через відділення зв'язку, не одержував її який-небудь пері­од, то після закінчення 6 місяців неотримання його пенсія буде тимчасово знята з виплати. Для поновлен­ня виплати необхідно звернутися в орган соціального захисту за місцем проживання (форма звертання будь-яка). Незатребувана пенсіонером вчасно пенсія випла­чується за минулий час, але не більш ніж за три роки (починаючи з того дня, коли пенсіонер звернувся за її одержанням).

Причини, з яких пенсіонер не звертався вчасно за одержанням пенсії, значення не мають (виїзд в іншу місцевість, хвороба і т.п.).

Якщо ж пенсія вчасно не була отримана з вини ор­гана, що призначає чи виплачує її, то вона виплачуєть­ся за весь минулий час без обмеження якимось термі­ном. Це правило застосовується й у тих випадках, ко­ли пенсіонер одержував пенсію в меншому розмірі, ніж належить.

Пенсії можуть виплачуватися за минулий час і в ін­ших випадках, наприклад при несвоєчасному огляді ін­валіда в МСЕК. Якщо інвалід не з'явився на повторний огляд у МСЕК у призначений термін, то виплата пенсії

251

припиняється з числа, по яке встановлена інвалідність. Виплата пенсії відновлюється з того дня, коли громадя­нину знову встановлюється інвалідність.

Самотнім пенсіонерам, що проживають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для престарілих і інвалідів, виплачується лише визначена гарантована частина пенсії (25 відсотків призначеної пенсії, але не менше 20 відсотків мінімальної пенсії за віком на місяць), а замість іншої частини пенсії держава бере цих пенсі­онерів на повне утримання. Якщо у пенсіонера, що проживає в такій установі, є непрацездатні утриманці, то пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії, але не менше 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, виплачується самому пенсіонеру. Інша частина пенсії, але не більше 50 відсотків призначеного розмі­ру, виплачується непрацездатним членам сім'ї.

Виплата сум пенсій, недоотриманих у зв'язку зі смер­тю пенсіонера, Суми пенсій, що належать пенсіонеру і залишилися недоотриманими в зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тільки непрацездатним членам сім'ї, що перебували на його утриманні, які відносяться до кола забезпечуваних пенсією в разі втрати годувальника.1

Однак із загального правила є одне виключення: батьки, чоловік (дружина), а також члени сім'ї, що про­живали разом з пенсіонером на день його смерті, ма­ють право на одержання таких сум незалежно від вход­ження їх у коло сім'ї, забезпечуваної пенсією в разі втрати годувальника. При звертанні декількох членів сім'ї недоотримана сума пенсії поділяється між ними нарівно. Недоотримана сума пенсії виплачується, як­що звертання за нею було не пізніше 6 місяців після смерті денсіонєра.

Про виплату пенсій громадянам, що виїхали за кор­дон. Громадянам, що виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Але якщо пенсія була призначена в Україні, то тоді вона виплачується за 6 місяців вперед перед від'їздом за кордон. Тим, хто

1 Див.: Гл. IX підручника «Пенсії в разі втрати годувальни­ка».

252

виїхав за кордон, пенсія виплачується без всяких обме­жень у тому випадку, якщо вона була призначена по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи профе­сійного захворювання.1 Цим особам пенсія виплачуєть­ся за весь час перебування (проживання) за кордоном.

Суми пенсій тим, хто виїхав за кордон на постійне місце проживання, переказуються щокварталу Пенсій­ним фондом України, починаючи з дати припинення їх виплати в Україні. Переказ пенсій в інші країни про­вадиться через Державний експортно-імпортний банк України. Пенсії можуть переказуватися в доларах США. Донедавна переказ пенсій здійснювався у валюті тієї країни, де проживає пенсіонер. Витрати, пов'язані з переказом пенсій, провадяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Утримання і стягнення з пенсії. Для більшості пен­сіонерів пенсія є основним джерелом засобів існуван­ня (як заробітна плата для працівників). Тому утриман­ня з пенсії можуть мати місце лише у випадках, точно зазначених у законі.

Підстави, розміри і порядок утримань з пенсій ус­тановлені стст. 403, 404 Цивільного процесуального ко­дексу і ст. 90 Закону України «Про пенсійне забезпе­чення * від 5 листопада 1991 р. Ці питання регулюються також постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами і доповненнями, внесеними поста­новами Пленуму від 8 липня 1994 р. № 7 і від ЗО ве­ресня 1994 р. № II).2

Утримання з пенсій допускаються на підставі: су­дових рішень, визначень, постанов і вироків (у частині майнових стягнень), виконавчих написів нотаріальних контор і інших рішень і постанов, виконання яких від­повідно до чинного законодавства провадиться в поряд­ку* установленому для виконання судових рішень.

1 Див.: Ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кри­мінальних та цивільних справах.— К.: Юрінком Інтер, 1995.— С 310.

253

Розмір утримання з пенсії обчислюється із суми, що належить пенсіонеру до виплати. При цьому встанов­лені межі утримань з пенсії. З пенсії може бути утри­мано не більше 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування шкоди від розкрадання майна підприємств й організацій, на ком­пенсацію збитку, заподіяного каліцтвом чи іншим уш­кодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю го­дувальника, на повернення переотриманих сум заробіт­ної плати в передбачених законодавством випадках.

По всіх інших видах стягнень може бути утримано не більше 20 відсотків пенсії.

* Ніякі інші утримання з пенсій, крім зазначених, не допускаються. Зокрема, не можна утримувати з пенсій податкові недоїмки, збори і інші види заборгованості.

У випадку зловживання з боку пенсіонера, представ­лення в орган соціального захисту недостовірних да­них і документів, що з'явилися причиною незаконно виплачених сум пенсії, стягнення їх провадиться на підставі рішення органу соціального захисту чи в су­довому порядку1 як матеріального збитку, нанесеного державі. У судовому порядку ці суми стягуються за увесь час виплати, якщо позов був заявлений у межах терміну позовної давності (трьох років) чи цей термін був відновлений рішенням суду.

1 Див.: Ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення».