МЕТОДИ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Кожне підприємство, виходячи з чисто практичних комерційних міркувань, потребує оцінки того, якого роду зміни чекають на нього в майбутньому. Користуючись умовною шкалою, можна зробити оцінку наступним чином:

1.   Визначити, які з умов діяльності підприємства будуть найменш стабільними в найближчі 5—7 років.

2.   Користуючись   наведеною   таблицею   І,   можна   приблизно визначити для обраних умов рівень звичності подій, темп змін та очікуваність майбутнього.

Всі події спробуємо класифікувати на:

—   звичні, в межах здобутого досвіду;

—   несподівані, але які мали аналогії;

—   зовсім несподівані.

Ці зміни можуть наступати повільніше, ніж реакція підприємства, відповідно до реакції керівників або швидше, ніж адекватна реакція.

Зазначені зміни передбачаються такими засобами: за аналогією з минулим (це найпростіші зміни); шляхом екстраполяції (використовуючи математичний апарат); на базі нових власних можливостей; по слабких сигналах оточуючого середовища. Ці характеристики нестабільності виникають на різних стадіях її вивчення: при наявній стабільності, зворотній реакції на проблеми, під час передбачення або дослідження проблеми, а також у процесі підготовки рішень.

3.   Зв'язуючи ці три характеристики, можна накреслити схему нестабільності, яка очікує  на  ваше підприємство в  майбутньому при існуванні визначених умов, а також при їх зміні.

4.   Розділивши отриману таким чином схему навпіл вертикальною рискою, можна визначити середній рівень нестабільності для підприємства або об'єднання.

У ході зміни рівнів нестабільності світова управлінська практика поступово виробила особливі методи організації діяльності підприємств в умовах непередбаченості, яка зростає, новизни та складності навколишнього середовища, які цілком прийнятні й для нашої практики, незважаючи на те, якими причинами викликані ці зміни.

Чим складнішою і несподіванішою стає навколо підприємства ситуація, тим більше ускладнюється система управління. Еволюція

29

Таблиця  1

Посилення нестабільності сфери  функціонування підприємства в умовах будівництва ринкової економіки

Стадії

Характеристики

Стабільність      —>-           Реакція на  проблеми    ->        Передбачення   -♦        Дослідження    —*•        Творчість

Звичність  подій     -4—  Звичні     -^<—       В   межах  екстра-       -*. «■■      Несподіванки,             -*■<-            Несподіванки

поляції досвіду                         які мають                                     зовсім

аналогії                                         нові

в минулому

Темп змін               *-  Повільніше, ніж                   -*■■*-         Порівняльний   з                -*.ч-     Швидше,   ніж   реакція

реакція                                                   реакцією  підприємства                 підприємства

підприємства

Передбаченість       -<-  За аналогією     —>-*-Шляхом             -*  *-    Передбачені             • -*  *-    Часткове передбачення

майбутнього                 з минулим                  екстраполяції                серйозні                                 по слабких сигналах

проблеми та

нові можливості

Шкала                                                                                                                                          *-   Непередбачувані

нестабільності                                                                                                                                    зміни

систем    загальнофірмового   управління    пройшла    кілька    таких етапів:

1. Управління на основі контролю за виконанням (так би мовити — постфактум).

2.  Управління на основі екстраполяції  (темпи змін прискорюються,   але  майбутню  ситуацію  ще  можна  передбачити  шляхом екстраполяції минулого).

3.  Управління  на основі  передбачення змін  (починають виникати несподівані  явища, темп змін прискорюється, однак передбачити майбутні тенденції все ще можливо та за цим передбаченням визначити своєчасну свою реакцію на них).

4.  Управління на основі гнучких нагальних рішень (нові ситуації й цілі виникають настільки швидко, що їх неможливо своєчасно передбачити).

Зміна систем управління залежно від ступеня передбачення проілюстрована таблицею 2.

Наслідуючи градацію ступенів передбачення несподіванок з таблиці 1, розмістимо системи управління залежно від ситуації і визначимо, на яких засадах здійснюється це управління. Так, при управлінні на основі контролю в звичайній ситуації в наших умовах користуються тільки довідниками, інструкціями або здійснюють фінансовий контроль. Коли система управління будується на основі екстраполяції (в ситуації, що піддається екстраполяційним дослідженням), використовуються такі методи, як складання поточних бюджетів, господарської фінансової діяльності, капіталовкладень, а також цільове та довгострокове планування. Якщо управління здійснюється на підставі передбачення змін, то тоді здійснюється вибір стратегічних позицій і стратегічне планування будується по окремих часових періодах.

Найскладніша та й найважливіша система управління — управління на основі гнучких рішень, яке виникає як відгук на екстрені ситуації. В даному випадку використовуються методи рангуван-ня стратегічних завдань, пошуку рішення за слабкими сигналами. Ці методи застосовуються і в умовах виникнення повністю несподіваних і непередбачених подій.

Довгострокове народногосподарське адміністративне планування, добре відоме нашим економістам, використовувалося у нас багато років, та належного ефекту не дало. Яка ж різниця між довгостроковим та стратегічним плануванням?

Головна відмінність перш за все полягає в трактуванні категорій майбутнього. Йдеться про планове передбачення майбутнього. В нашому традиційному адміністративному довгостроковому плануванні завжди припускалося, що майбутнє може бути передбачене шляхом екстраполяції тенденцій змін стану зовнішнього середовища чи значення показника, що формується та складається

31

Зв'язок системи управління та рівні нестабільності

Таблиця 2

Ступінь передбачення