2.10 Джерела Особливої частини кримінального законодавства сполучених штатів америки

Надзвичайно складним є кримінальне законодавство США. І чи не найбільше це стосується джерел Особливої частини кримінального права.

У Сполучених Штатах Америки відбулася рецепція права колишньої метрополії - Великобританії. Однак у подальшому право США розвивалося своєрідно, що визначається дією принаймні двох факторів - специфікою американського федералізму та незначною роллю положень загального права порівняно з нормами статутного права.

У літературі відзначається, що в США існує 51 правова система: одна федеральна та 50 систем штатів. Причому федеральне кримінальне законодавство та законодавство штатів вважаються не такими, що доповнюють одне одного, а діють паралельно \

Джерелами Особливої частини федерального кримінального законодавства є американська Конституція, акти Конгресу США, підзаконні нормативні акти.

Конституція США як джерело кримінального права містить приписи, які, насамперед, стосуються Загальної частини, однак у ній є і положення, які мають безпосереднє відношення до Особливої частини. Зокрема, в розділі 3 ст.ІІІ наведене визначення такого злочину, як зрада. У Конституції (розділ 8 ст.1) закріплені повноваження Конгресу з прийняття норм щодо відповідальності за окремі   види   злочинів.   При   цьому,   наводячи   перелік   злочинів   і   норми,

21 Уголовное право Соединенных Штатов Америки. Сборник нормативных актов. Сост.. отв. ред. и автор вступ, ст И.Д.Козочкин. - М.: Изд. УДН, 1985. - С. 4. А С.С.Яценко вказує, що таких правових систем у США є 53 - крім федеральної правової системи та системи права штатів, він називає ще системи права Пуерто-Ріко як держави, що вільно приєдналася до США, та федерального округу Колумбія закони для якого приймає Конгрес США Див.: Кримінальне

23

Вішання юридичного факультету Львінгького державного університету їм.Івана Франки

відповідальність за які має право встановлювати Конгрес (фальшивомонетництво, піратство), Конституція США надала цьому органу повноваження видавати всі закони, які будуть необхідні для здійснення як вищенаведених, так і всіх інших прав, якими ця Конституція наділяє Уряд Сполучених Штатів, його департаменти чи посадових осіб». Це конституційне положення є юридичною підставою для інтенсивного розвитку федерального кримінального законодавства.

Федеральне кримінальне законодавство представлене розділом 18 (ч.1) Зводу законів США. На перший погляд може здатися, що кодифікація законодавства на рівні Зводу законів свідчить про його високу довершеність, у тому числі й щодо вирішення питань про джерела кримінального права. Однак це не відповідає дійсному стану речей. Названий розділ Зводу законів США містить положення, що стосуються як матеріального, так і процесуального права (що загалом притаманне праву англосаксонської сім'ї), формально у ньому окремо не виділені положення Загальної та Особливої частини. Однак зміст норм свідчить, що вони переважно стосуються процедури розгляду справ і питань відповідальності за окремі види злочинів — їм присвячено 69 глав із 70, лише перша глава цього розділу Зводу законів регламентує положення Загальної частини кримінального права. Певним недоліком Зводу законів США є те, що норми щодо відповідальності за окремі посягання передбачені не лише спеціальним розділом, про який ішла мова, а й «розкидані» у багатьох інших розділах, зокрема вони є в розділі 10 «Єдиний кодекс військової юстиції», 26 «Кодекс про внутрішні податки», 50 «Війна та національна оборона», усього таких статей є біля 40022.

Необхідно відзначити, що не є джерелом кримінального законодавства США так званий Типовий кримінальний кодекс23. Цей акт становить собою лише законопроект, підготовлений комісією Інституту американського права.

Джерелом Особливої частини кримінального права США є також акти виконавчої влади, які видають Президент, органи уряду США. Як правило, ці акти деталізують норми федеральних законів, роз'яснюють їх зміст. Однак іноді вони й самі встановлюють кримінальну відповідальність за певні посягання. Особлива частина кримінального законодавства окремих американських штатів своїми джерелами має конституції штатів, закони та підзаконні нормативні акти.

Роль Конституцій як джерел кримінального права незначна. Кримінально-правові положення, що містяться в конституціях окремих штатів переважно стосуються Загальної частини кримінального права, також вони здебільшого дублюють норми Конституції США.

Найістотніше значення серед джерел Особливої частини кримінального законодавства окремих американських штатів мають їх кримінальні закони. У 60

23 Примерный уголовный кодекс (США). - М, 1969.

24

ВиОишш юридичного факультету Львівського державного університету ім.Івана Франка

- 70-х роках прийняті нові чи істотно перероблені раніше існуючі кримінальні закони у більшості штатів. Вони існують у формі самостійних кримінальних кодексів чи які окремі розділи Зводу законів штату.

Як і на загальнодержавному рівні, у штатах поширеною є практика встановлення відповідальності за окремі види злочинів у нормативних актах, які загалом не є кримінально-правовими, а також в підзаконних нормативних актах. Такі акти видаються як на рівні штатів (губернаторами або урядами штатів), так і на місцевому рівні (у графствах і містах). У другому випадку приймаються акти, якими не лише уточнюються, адаптуються до місцевих умов норми законів, але нерідко й самостійно встановлюється кримінальна відповідальність за вчинення певних посягань. Законодавство штатів не обмежує подібну практику, а навпаки, заохочує її. Так: відповідно до п.1 § 10.00 КК штату Нью-Йорк, посягання означає поведінку, за яку передбачено покарання тюремним ув'язненням на строк або штрафом, передбаченим будь-якою нормою права цього штату або взагалі будь-якою нормою права, місцевим правом або ордонансом органу політичної влади штату, або будь-яким наказом, правилом чи інструкцією, які прийняті якою-небудь урядовою установою відповідно до наданих їй для цього повноваженнь24. Очевидно, що такий підхід тягне за собою невизначеність у встановленні кола актів, які виступають джерелами Особливої частини кримінального законодавства штатів.

Норми прецедентного (загального) права в США не відіграють важливої ролі як джерела Особливої частини кримінального права. Через свій консерватизм, нездатність швидко реагувати на зміни соціально-політичних та економічних обставин, неспроможність відігравати прогностичну функцію прецедент поступово, але неухильно поступається статутному праву.

На федеральному рівні визнається, що загальне право не може бути джерелом кримінального права. Це випливає з розділу 2 ст.Ш Конституції США, де визначено, що судова влада поширюється на всі справи, які вирішуються за законом і за правом справедливості, що виникають на підставі Конституції, законів Сполучених Штатів та укладених Сполученими Штатами міжнародних договорів. Аналогічні положення містяться в праві деяких штатів. Тому діяння не може визнаватися злочином на підставі прецеденту. Однак при застосуванні правових норм і встановленні їхнього змісту суди користуються рішеннями, які були винесені при розгляді аналогічних справ раніше вищестоящими судами чи судами одного рівня. Якщо існуючий прецедент не береться до уваги, то це належить спеціально аргументувати у вироку.

24 Уголовное право Соединенных Штатов Америки. - С. 12-13, 81.

25

Видання юридичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка