7.15. Прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів

Суть прийняття в депозит грошових сум і цінних паперів полягає в тому, що нотаріус приймає від боржника гроші чи цінні папери, через те що боржник не може з якихось причин передати їх кредитору особи­сто. Підстави, коли виконання грошового зобов'язання проводиться внесенням боргу в депозит, визначаються ст. 111 Цивільного процесу­ального кодексу України [5]. Можливість виконання зобов'язань через внесення в депозит грошових сум і цінних паперів передбачається в таких випадках:

за відсутності кредитора;

у разі ухилення його від прийняття виконання або іншого простро­

чення з його боку;

за відсутності представника недієздатного кредитора;

якщо грошова сума та цінні папері приймаються на депозитні ра­

хунки нотаріуса також при вжитті заходів щодо охорони спадко­

вого майна, якщо у спадкове майно, щодо якого вживаються за­

ходи, входять грошові суми та цінні папери.

Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів здійснюєть­ся за місцем виконання зобов'язання.

При прийнятті грошових сум і цінних паперів у депозит нотаріус пропонує боржнику письмово або усно повідомити своє прізвище, ім'я, по батькові (або найменування юридичної особи) та адресу, останню відому адресу особи, для передавання якій внесено грошові суми або цінні папери, причини, з яких зобов'язання не може бути виконане без­посередньо. Боржник може також зазначити обґрунтування і розраху­нок, згідно з яким робиться внесок.

Нотаріус, приймаючи в депозит грошові суми або цінні папери, не перевіряє підстави і правильність їх внесення, тобто підстави виник­нення прав кредитора і зобов'язань боржника.

Нотаріус видає особі, яка внесла в депозит грошові суми або цінні папери, квитанцію про внесок.

На прохання боржника напис про внесок може бути зроблений на поданому документі, що встановлює заборгованість.

Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідом­ляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери.

83

Якщо боржник не зазначив адресу кредитора і нотаріусу ця адре­са невідома, боржник попереджається, що повідомлення кредитора про внесення грошей або цінних паперів у депозит є його обов'язком.

Якщо грошові суми надійшли до нотаріуса поштою або з банківсь­кої установи, то із сум, що надійшли, справляється належне державне мито (плата за вчинення нотаріальної дії), а лишок приймається у де­позит.

Повернення грошових сум і цінних паперів особі, яка внесла їх у депозит (дебітору), допускається лише за письмовою згодою на це осо­би, на користь якої було зроблено внесок (кредитора), або за рішенням суду.

Зберігання на депозитному рахунку грошових сум і цінних паперів обмежується певними строками. Депозитні суми, що підлягають пере­даванню громадянам, зберігаються на депозитних рахунках протягом трьох років. Якщо суми необхідно передати юридичним особам, вони зберігаються впродовж одного року. Якщо депозитні суми підлягають передаванню установам, які перебувають на бюджетному фінансу­ванні, то вони зберігаються на депозитному рахунку до 31 грудня того року, в якому ці суми було внесено. Зазначені строки починають відліковувати від дня надіслання повідомлення кредитору і внесення в депозит на його ім'я грошових сум чи цінних паперів.

Невитребувані суми в зазначені строки передаються до бюджету.