§ 4. Система та структура органів прокуратури

Відповідно до Конституції України (ст. 121, 122) та Закону «Про прокуратуру» (ст. 6) органи прокуратури України становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоя-щих прокурорів вищестоящим.

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові, транспортні, природоохо-.ронні та інші спеціалізованігірбкуратурйгТаким чином, систему органів прокуратури складають територіальні та спеціалізовані прокуратури. Територіальні прокуратури створені та функціонують відповідно до адміністративно-територіального устрою України, а спеціалізовані — за предметно-

10

галузевим принципом і функціонують в окремих сферах життєдіяльності. На даний час система органів прокуратури налічуєтакіспеціалізрваніпрокуратури:військові,транспортні, ' природоохоронні та прокуратури по нагляду за виконанням кримінально-виконавчого законодавства.

Територіальні, а також інші зазначені вище прокуратури у своїй сукупності складають злагоджену трьохланкову систему органів прокуратури. На вершині прокурорської системи знаходиться Генеральна прокуратура України. Другу ланку системи органів прокуратури утворюють прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також прирівняні до них спеціалізовані прокуратури (наприклад, військові прокуратури регіонів, військова прокуратура Чорноморського флоту і Військово-Морських Сил України). Третю ланку прокурорської системи складають міські, районні, міжрайонні, районні у містах і інші прирівняні до них прокуратури (наприклад, військові прокуратури гарнізонів). Очолює систему органів прокуратури з притаманними тільки йому повноваженнями Генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. Він очолює також і Генеральну прокуратуру України.

Оскільки Генеральна прокуратура не тільки здійснює керівництво підпорядкованими прокуратурами, а й безпосередньо виконує особливо важливі завдання по здійсненню нагляду за додержанням законів, остільки вона являє собою складну державну структуру, яка організує свою діяльність за територіальним та предметно-галузевим принципами.

Генеральний прокурор України має першого заступника і заступників. Відповідно до чинного законодавства структуру Генеральної прокуратури України та Положення про її структурні підрозділи затверджує Генеральний прокурор України. У Генеральній прокуратурі України утворюється колегія як дорадчий орган при Генеральному прокурорі України у складі Генерального прокурора України (голова колегії), його першого заступника, заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, інших керівних працівників органів прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною РадоюУкраїни за поданням Генерального прокурора України. У Генеральній прокуратурі є управління і відділи, які створюються з урахуванням як традиційних, сталих, так і нових, але не менш пріоритетних напрямків діяльності. Генеральний прокурор має можливість залежно від конкретних завдань корегувати структуру Генеральної прокуратури або її окремих управлінь! відділів. Зараз у Генеральній прокуратурі діють управління, у складі яких є відділи, а також самостійні відділи:

11

— Управління кадрів (відділ роботи з кадрами, відділ підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, відділ штатів та аналітичної роботи);

— Управління загального нагляду (відділ нагляду за додержанням законів у сфері економічних відносин, відділ нагляду, за додержанням законів про права і свободи громадян та за законністю правових актів, відділ нагляду за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення);

— Головне слідче управління (містить декілька управлінь і відділів):

1. Управління нагляду за додержанням законів при проведенні слідства органами прокуратури (відділ. нагляду за розслідуванням кримінальних справ проти особи та громадської безпеки, відділ нагляду за розслідуванням кримінальних справ про службові та господарські злочини).

2. Управління нагляду за додержанням законів органами дізнання та слідчими органів внутрішніх справ (відділ нагляду за додержанням законів органами дізнання та слідчими органів внутрішніх справ, відділ нагляду за додержанням законів органами дізнання і слідчими ГСУ МВС України (центральний апарат МВС, відділ нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності).

3. Організаційно-методичний відділ.

4. Відділ криміналістики.

5. Управління по розслідуванню особливо важливих справ (слідчий відділ; відділ нагляду за додержанням законів при розслідуванні особливо важливих справ).

6. Управління нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (відділ нагляду за додержанням законів спецпідрозділами Генеральної прокуратури України, органів внутрішніх справ, СБУ на місцях; відділ нагляду за додержанням законів слідчими і спецпідрозділами органів внутрішніх справ (центральний апарат М ВС); відділ нагляду за додержанням законів слідчими і спецпідрозділами Служби безпеки України).

—Управління нагляду за додержанням законів у Збройних Силах України (відділ загального нагляду, відділ нагляду за слідством і дізнанням).

— Кримінально-судове управління (організаційно-методичний відділ, відділ з питань участі прокурорів у розгляді кримінальних справ у судах, відділ з питань участі прокурорів у розгляді кримінальних справ у Верховному Суді України).

—Цивільно-судовеуправління (організаційно-методичний відділ, відділ з питань участі прокурорів у цивільному судочинстві, відділ з питань участі прокурорів у арбітражному судочинстві).

— Управління нагляду за додержанням законів на транспорті (відділ загального нагляду, слідчий відділ, відділ на-

12

гляду за додержанням законів при проведенні слідства та дізнання).

— Управління нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства (відділ нагляду за додержанням законів у місцях попереднього ув'язнення та позбавлення волі; відділ нагляду за додержанням законів при виконанні покарань, не пов'язаних з позбавленням волі).

— Управління нагляду за додержанням законів про національну безпеку (відділ нагляду за слідством, дізнанням та оперативно-розшуковою діяльністю в органах СБУ; відділ нагляду за додержанням законів про міжнаціональні відносини; відділ з питань реабілітації жертв політичних репресій).

— Управління правового забезпечення (відділ підготовки та експертизи законопроектів, відділ систематизації законодавства, відділ міжнародно-правових зв'язків).

— Управління організаційного забезпечення (організаційно-контрольний відділ, відділ інформатики і комп'ютеризації, відділ статистики, відділ листів і прийому громадян).

— Відділ нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх та молоді.

— Відділ нагляду за додержанням природоохоронного законодавства.

Керівники управлінь і відділів призначаються на посади Генеральним прокурором. Одночасно вони є його старшими помічниками та помічниками. Генеральний прокурор має також старших помічників та помічників з особливих доручень,         л

Генеральна прокуратура разом з Міністерством внутрішніх \ справ та іншими заінтересованими міністерствами і відом- І ствами за погодженням з Міністерством статистики розроб-  | ляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності  І про злочинність, розкриття і розслідування злочинів. _

Генеральному прокурору України надані широкГ повноваження по керівництву органами прокуратури. Він:

— спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю;

— призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, старших помічників і помічників Генерального прокурора України з особливихдоручень, заступників керівників структурних підрозділів, старших слідчих з особливо важливих справ і слідчих з особливо важливих справ, старших прокурорів і прокурорів управлінь і відділів. Призначення цих працівників відбувається на невизначений термін;

— затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури, розподіляє кошти наїхутримання в межах загальної чисельності працівників і фонда заробітної

13

плати. Залежно від конкретних умов, складності, обсягу наглядової та іншої діяльності той же самий вид праці в обласних та прирівняних до них прокуратурах може здійснюватися або управліннями, або відділами, або старшим помічником чи помічником прокурора. В міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах чисельність апарату залежить від обсягу роботи, що виконується;

— призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора цієї республіки;

—призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, а також прирівняних до них інших прокурорів. Призначаються вони на п'ятирічний строк. Після його закінчення вони або залишаються на цій посаді на новий строк, або звільняються у зв'язку з переходом на іншу роботу за станом здоров'я, результатами атестації та ін.;

— відповідно до законодавства визначає порядок прийняття, переміщень та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом про прокуратуру.

Генеральний прокурор призначає членів колегій прокуратур Автономної Республіки Крим, прокуратур областей та прирівняних до них прокуратур міст Києва і Севастополя. Начальники управлінь і відділів, старші помічники прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей та прирівняні до них прокурори призначаються відповідними прокурорами за узгодженням з Генеральною прокуратурою (заступниками Генерального прокурора України, начальниками управлінь і відділів, які керують відповідними ділянками роботи). Особи, призначення яких повинно узгоджуватись з Генеральною прокуратурою, не можуть бути звільнені з посади, що займають, без ЇЇ згоди;

—відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції. Накази нормативного характеру визначають стратегію здійснення нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів у відповідній сфері чи напрямку діяльності;

— присвоює класні чини згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури, затвердженим постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 р.; вносить подання Президенту України про присвоєння класнихчинів державного радника юстиції 1, 2, 3 класів.

Накази та інші акти Генерального прокурора України нормативного характеру в разі невідповідності їх Конституції або іншим законам України можуть бути скасовані як Верховною Радою України або відповідним судом у порядку,

14

передбаченому законом, так і самим Генеральним прокурором України1.

Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокуратури є прокуратурами другої ланки і тому особливість їх діяльності полягає у тому, що, з одного боку, вони здійснюють функції, які покладені Законом на органи прокуратури в межах компетенції обласної прокуратури, а з другого — здійснюють керівництво підпорядкованими прокуратурами.

Відповідно ст. 16 Закону «Про прокуратуру» прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя очолюють відповідні прокурори, які призначаються на посаду Генеральним прокурором України строком на 5 років. Вони мають першого заступника і заступників, які також призначаються на посаду Генеральним прокурором України, але без обмеження строку. Структурно прокуратури цього рівня також складаються з управлінь і відділів (в значній частині співпадаючих з управліннями і відділами Генеральної прокуратури), начальники яких призначаються на посаду і звільняються з посади прокурорами, які очолюють ці прокуратури, за узгодженням з першими заступниками, заступниками, начальниками управлінь і відділів Генеральної прокуратури.

При визначенні функціональних обов'язків структурних підрозділів цих прокуратур використовуються (так само як і у Генеральній прокуратурі)три принципа: галузевий, багатогалузевий, предметний.

Положення про управління, відділи, інші структурні підрозділи обласних та прирівняних до них прокуратур затверджуються керівниками цихпрокуратур. Вони містять складові частини підрозділів, завдання та основні види робіт, покладених на конкретний структурний підрозділ, а також визначені обов'язки начальника, його заступника іпрокурорівуправління (відділа).

У зазначених прокуратурах є посади заступників начальників, старших прокурорів, прокурорів управлінь і відділів, старших слідчих з особливо важливих справ, слідчих з особливо важливих справ і старших слідчих, спеціалістів і інших співробітників, які призначаються та звільняються керівником відповідної прокуратури.

Розподіл обов'язків між працівниками структурного підрозділу здійснюється на підставі зонального та предметного принципів. Зональний принцип означає, що за кожним прокурором структурного підрозділу закріплено декілька прокуратур адміністративних районів, міст. Кількість зон по-

Відповідним судом є Верховний Суд України.

15

винна відповідати кількості працівників управлінь, відділу. Зональний прокурор здійснює як контролюючі та інші функції управління щодо міських, районнихта міжрайонних прокуратур, діючих на закріпленій за ним території, так і у межах компетенції обласної та прирівняної до неї прокуратури — наглядові та інші функції прокуратури. Предметний принцип розподілу обов'язків означає, що за кожним прокурором управління, відділу залежно від його професійної підготовки і інших особистих якостей закріплюються окремі, найбільш важливі сфери правових відносин.

На практиці роз.Іоділ обов'язків між працівниками структурних підрозділів здійснюється на підставі поєднання обох зазначених принципів:  або за працівниками управління (відділу) закріплюється окреслена зона і якийсь предмет, або частина прокурорів управління (відділу) виконує обов'язки по зонах, частина — по предмету. На такий підхід орієнтує і Генеральний прокурор України: «Обов'язки між працівниками районної (міської) ланки розподіляти, як правило, за галузевим, а прокуратур вищого рівня — за зонально-предметним принципами. При цьому враховувати теоретичну підготовку і практичний досвід, індивідуальні нахили та здібності працівника. Розподіл обов'язків оформляти наказом або розпорядженням  керівника  прокуратури,  а між працівниками управлінь (відділів)—положенням про структурний підрозділ,    • затвердженим відповідним заступником прокурора»1.

До повноважень прокурорів обласнихі прирівнянихдо них прокуратур по керівництву очолюваних ними прокуратур поруч із повноваженнями по призначенню та звільненню відповідних працівників (про що було вище) віднесено внесення змін у встановлені штати своєї прокуратури в межах затвердженої чисельності і фонду заробітної плати. Але такі зміни призводяться лише за узгодженням з Генеральним прокурором України. Певні повноваження такого змісту має прокурор обласної та прирівняної до неї прокуратури стосовно підлеглих прокуратур (міських, районних, міжрайонних, районних в містах, іншихприрівнянихдо них прокуратур). Він призначає заступників  прокурорів,  старших помічників, помічників, старших слідчих та слідчих цих прокуратур.

У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівнянихдо них прокуратурах так само як і у Генеральній прокуратурі утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегій затверджується Генеральним прокурором України.

1 Див. п. 2 Наказа № 1  Генерального прокурора України від 4.01.95 р. «Про організацію роботи органів прокуратури».

16        . .           .

Колегії прокуратур є дорадчими органами і розглядають найбільш важливі питання, що стосуються додержання законності, стану правопорядку, діяльності органів прокуратури, виконання наказів Генерального прокурора України, кадрові питання, заслуховують звіти підпорядкованихпрокурорів, начальників структурних підрозділів та інших працівників прокуратури. Таким чином єдиноначальність у роботі органів прокуратури  поєднується  з  колегіальністю при  розгляді найбільш важливихпроблем прокурорсько-слідчої діяльності. На засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства. Генеральний прокурор України постійно приділяє увагу підвищенню ролі колегій. Він ставить вимогу, щоб на засіданнях розглядалися питання, пов'язані з визначенням пріоритетних напрямків діяльності органів прокуратури, результати комплексного вивчення стану роботи, звіти прокурорсько-слідчих працівників, які не забезпечують належного виконання своїх обов'язків, кадрові та інші питання, що потребують колегіального вирішення. Водночас він звертає увагу на неприпустимість обговорення на засіданнях колегій питань, які можуть бути розглянуті на оперативних нарадах або вирішені керівниками прокуратур у межах їх компетенції.

Порядок роботи колегії визначається регламентом, її рішення доводяться до відома працівників органів прокуратури. Контроль за виконанням рішень колегій забезпечується прокурорами чи їх заступниками згідно з розподілом обов'язків. Копії протоколів засідань колегій обласних і прирівняних прокуратур надсилаються до Генеральної прокуратури після їх підпису, але не пізніше десятиденного терміну з дня засідання колегії.

В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення. Про такі розбіжності Генеральний прокурор доповідає Голові Верховної Ради України, а інші прокурори—Генеральному прокурору України. Члени колегії Генеральної прокуратури можуть повідомити свою особисту думку Голові Верховної Ради України, а члени колегій інших прокуратур — Генеральному прокурору України.

Міські, районні, міжрайонні і прирівняні до них спеціалізовані прокуратури створюють основну ланку прокурорської системи, діючи на всій території України. Міські прокуратури функціонують в межах окремих міст обласного підпорядкування. Зараз їх кількість налічує 118. Кількість районних прокуратур великих міст складає 87, а найбільш чисельна група прокуратур сільських районів — 430.

Міжрайонні прокуратури охоплюють своєю діяльністюабо

2. 692

17

Фу ндамента л ьна

два сусідніх райони, або місто і прилеглий район. Таких прокуратур налічується 53.

Зі статусом міських, районних прокуратур на території України створені і функціонують прокуратури з нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, транспортні, природоохоронні і деякі інші спеціалізовані прокуратури.

Прокуратури міст, районів, прирівняні до них прокуратури очолюють відповідні прокурори, які призначаються на посаду Генеральним прокурором України. В цих прокуратурах є посади заступника прокурора, старшого помічника прокурора, помічників прокурора, слідчих, у тому числі старших слідчих. Вони призначаються прокурором області або прирівняними до нього прокурорами. Штатна чисельність прокуратур основної ланки неоднакова. Вона залежить від обсягу виконуваної роботи і затверджується Генеральним прокурором України. Обсяг роботи визначається рівнем злочинності у місті (районі), чисельністю населення, кількістю піднаглядових об'єктів, чисельним складом суду і іншими обставинами.

Спеціалізовані прокуратури будуються за загальними для всіх органів прокуратури принципами; вони керуються тими ж законами, що й територіальні прокуратури; перед ними стоять загальні для всіх органів прокуратури завдання; вони використовують ті ж засоби прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Однак в їх системно-структурній побудові, а також в об'єктах по здійсненню нагляду є певні особливості.

До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських). Ці прокуратури здійснюють нагляд за додержанням законів органами військового управління, військовими об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами, установами і військовими навчальними закладами та посадовими особа-миЗбройнихСил, Прикордонних військ, Національної гвардії, Управління державної охорони, Служби безпеки України та інших військових формувань, дислокованих на території . України. На органи військової прокуратури покладено здійснення нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання та попереднього слідства, яке здійснюється у цих установах і формуваннях. Вони також розслідують усі злочини, що скоюються військовослужбовцями та службовцями військових установ і закладів.

На органи військової прокуратури покладений обов'язок щодо підтримання державного обвинувачення у військових

18

судах, участь у межах своїх повноважень у розгляді судами цивільних та арбітражних справ, а також внесення подань у касаційному або протестів у наглядовому порядку на вироки, рішення, постанови та ухвали військових судів.

Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру') і проходять службу відповідно до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та інших зако-нодавчихактівУкраїни, якими встановлено правовіта соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Транспортні прокуратури діють на правах районних і обласних прокуратур і здійснюють нагляд за додержанням та правильним застосуванням законів підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту, спрямованих на боротьбу з аварійністю, втратами вантажів, безгоспо-дарським використанням транспортних засобів, забезпечення прав пасажирів, а також соціальних прав робітників залізничного, повітряного, морського та річкового транспорту. На транспортні прокуратури покладено нагляд за додержанням законів органами транспортної міліції, органами дізнання та попереднього слідства при розслідуванні злочинів, скоєнихна залізничному, морському, річковомута повітряному транспорті, нагляд за додержанням адміністративного зако-нодавствау галузітранспортнихправопорушень. Транспортним прокурорам доручено проведення розслідування з кримінальних справпро злочини, скоєні на залізницях, вокзалах, станціях, станційних будівлях, поїздах, у смугах відведення, відокремлених від населених пунктів, метрополітенах, повітряних та водних шляхах України, портах, причалах і пристанях, лгтальнихапаратахта суднах, а також розслідування службових злочинів, скоєних працівниками залізничного, морського, річкового і повітряного транспорту, співробітниками органів внутрішніх справ на транспорті.

На транспортних прокурорів Генеральним прокурором України покладено обов'язок:

— брати участь у судовому розгляді кримінальних справ, направлених транспортною прокуратурою, про крадіжки в особливо великих розмірах, порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, правил охорони праці і техніки безпеки, умисні вбивства, зґвалтування, службові злочини працівників транспорту і органів внутрішніх справ на транспорті і справ, які мають суттєве значення для забезпечення законності на транспорті;

— приймати участь в розгляді кримінальних і цивільних

19

справ у касаційному порядку у випадках, коли вони підтримували обвинувачення або брали участь у суді першої інстанції, а також справ, по яких внесені касаційні чи окремі подання;

—вносити мотивовані подання відповідним прокурорам за наявності підстав для принесення протестів на рішення, вироки, ухвали чи постанови судів, які набрали законної сили.

Прокуратури з питань нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства діють на правах міжрайонних прокуратур. На них покладено:

— здійснення нагляду за додержанням кримінально-виконавчого законодавства у в'язницях, виправно-трудових та виховно-трудових колоніях, лікувально-трудових та виховно-трудових профілакторіях;

— проведення попереднього слідства по кримінальних справах про злочини, вчинені у зазначених установах, у тому числі співробітниками цих установ і військовослужбовцями внутрішніх військ;

— нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання і попереднього слідства по кримінальних справах про злочини, вчинені у вказаних установах;

— підтримання державного обвинувачення у судах по кримінальних справах зазначеної категорії залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння;

— участь у судових засіданнях при вирішенні питань, які пов'язані з виконанням вироків у піднаглядних установах;

— принесення касаційних та окремих подань на вироки, ухвали і постанови, рішення судів по справах і матеріалах, у розгляді яких вони брали участь.

Природоохоронні прокуратури створені за принципом міжрайонних прокуратур, контроль і керівництво за ними покладено на прокурорів Автономної Республіки Крим і областей.

Природоохоронні прокуратури забезпечують нагляд за додержанням і правильним застосуванням природоохоронного законодавства Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами та відомствами, іншими органами державного та господарчого управління, урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами народних депутатів, військовими частинами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особамита громадянами. Зокрема, першочерговою задачею цих прокуратур є нагляд за додержанням законодавства, спрямованого на ліквідацію наслідківЧорнобильської катастрофи, безпечну експлуатацію діючих на Україні АЕС і регулюючого утилізацію, знищення та поховання радіоактивних, токсичних, промислових та побутових відходів.

20

Заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається з посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років та повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а рівно закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавка за вислугу років встановлюється також іншим робітникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Прокурор і слідчий мають право безкоштовно користуватися за службовими посвідченнями на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі).

Прокурори і слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, на протязі шести місяців забезпечуються упорядкованим приміщенням у позачерговому порядку, а також мають право на першочергове влаштування дітей у дошкільні установи (ст. 49 Закону про прокуратуру). За сумлінне і зразкове виконання службових обов'язків, ініціативу і оперативністьу роботі працівники прокуратури заохочуються такими заходами: подяка, грошова премія, подарунок, цінний подарунок, дострокове присвоєння класного чину чи підвищення у класному чині, нагорода нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».

За порушення Закону, неналежне виконання службових обов'язків або скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим Верховною Радою України1. «Робітники прокуратур, — говориться у ст. 2 Дисциплінарного статуту, — повинні володіти високими моральними якостями, бути принциповими і непримиримими до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особливо суворо дотримуватись вимог закону, проявляти ініціативу у роботі, підвищувати її якість і ефективність і сприяти своєю діяльністю затвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до закону, нормами і правилами суспільного життя. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають збитки інтересам держави і суспільства».

Під функцією того чи іншого органу звичайно розуміється напрямок, вид діяльності або його соціальне призначення.

1  Див.: Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 4. — Ст. 15.

21

Тобто поняття «функція» пов'язується з діяльністю, виконанням певних обов'язків.

Дисциплінарне стягнення у відношення працівника прокуратури застосовується за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, що порочить його як працівника прокуратури.

Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо в процесі слідства вони допустили неохайність і несумлінність. До дисциплінарних стягнень відносяться: догана, пониження у класному чині, пониження у посаді, позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України», звільнення, звільнення з позбавленням класного чину. Дисциплінарне стягнення повинно відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати об-ставини проступку і одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила, у разі необхідності може бути призначена додаткова перевірка (ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України).

Ст. 50 Закону про прокуратуру закріплює заходи правового та соціального захисту працівників прокуратури і підкреслює, що прокурор і слідчий прокуратури знаходяться під захистом закону. Нанесення тілесних пошкоджень, образа, погроза у відношенні працівника прокуратури або його близького родича, а також знищення їх майна, інші насильницькі дії у зв'язку з виконанням прокурором або слідчим прокуратури своїх службових обов'язків тягнуть встановлену законом відповідальність.

Життя та здоров'я працівників прокуратури підлягає обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповіднихбюджетів. У разі пошкодження чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, прокурор, слідчий прокуратури одержує, компенсацію у розмірі від річного до п'ятирічного грошової о утримання в залежності від ступеня утрати працездатності, а у випадку загибелі з вказаної причини сім'ям загиблих виплачують одноразову допомогу у розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. За сім'єю загиблого зберігається право на одержання впорядкованого житлового приміщення на умовах і підставах, існуючих на час загибелі працівника. * Прокурори і слідчі прокїратури_мають право носити вогнет, \/ пальну зброю.

22