2.2.  Характеристика  правил видачі дозволів на функціонування об’єктів дозвільної системи

Значну частину діяльності органів внутрішніх справ по здійсненню дозвільної системи займає видача відповідних дозволів, під якою розуміється комплекс певних організаційно-профілактичних заходів, спрямованих на недопущення шкідливих наслідків, які можуть настати в разі недотримання встановлених загальнообов’язкових правил. Про обсяг зазначеної діяльності свідчать, зокрема такі дані:  органами внутрішніх справ в Харківській області в 1995 р. видано 13212 різних дозволів (ліцензій), в 1996 р. - 13958, в 1997 р. - 15739, в І-му півріччі 1998 р. - 6489; в Полтавській області: в 1995 р. - 5831, в 1996 р. - 7016, в 1997 р. - 5489, в І-му півріччі 1998 р. - 2813; в Сумській області: в 1995 р. - 6244, в 1996 р. - 8179, в 1997 р. - 5905, в І-му півріччі 1998 р. - 2685.

 Оскільки видачею дозволів власне і розпочинається здійснення дозвільної системи, визначаються подальші завдання органів внутрішніх справ, важливо, на думку дисертанта, детальніше проаналізувати правила їх видачі, які умовно можна розділити на умови (тобто сукупність всіх необхідних підстав для видачі дозволу - відповідність суб’єкта встановленим вимогам, мети відповідної діяльності, наявність технічних можливостей тощо) і порядок (процедуру видачі - оформлення необхідних документів, місце, строки прийняття рішення, його виконання тощо).

Умови і порядок видачі дозволу залежать від виду об’єкта дозвільної системи, а також суб’єкта, якому він видається, і встановлені рядом нормативних актів. Так, Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів, затверджена наказом МВС України від 25 березня 1993 р. №164, передбачає умови і порядок видачі дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання зазначених предметів, а також холодної зброї. Окремо врегульовано умови і порядок видачі дозволів юридичним особам (міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським товариствам) і громадянам.

Згідно з цією Інструкцією вогнепальна зброя і бойові припаси міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями і господарськими об’єднаннями можуть бути придбані для озброєння особового складу охорони, окремих осіб, яким за родом служби дозволено носіння вогнепальної зброї (для супроводження спецвантажів, касирам, інкасаторам, працівникам спеціального зв’язку, митної служби, державної податкової адміністрації, лісової охорони та інших природоохоронних органів, авіаційного та залізничного транспорту, особовому складу геологорозвідувальних експедицій, партій тощо); науково-дослідних цілей; навчальних цілей (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки); спортивних цілей; промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров’я, житла та майна громадян; використання при зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах; експонування у музеях, на виставках. Вогнепальна зброя, придбана підприємствами, установами, організаціями та господарськими об’єднаннями для перерахованих цілей, належить до відомчої. Забороняється використовувати її не за призначенням, передавати стороннім особам, продавати окремим громадянам, зберігати у місцях проживання працівників, за винятком окремих випадків (допускається зберігання відомчої гладкоствольної мисливської зброї за погодженням з органами внутрішніх справ за місцем проживання сторожів у період охорони садів, виноградників, пасік, баштанів, полів, господарських об’єднань, пастухів при випасах худоби на відгінних пасовищах тощо, а також при тимчасовій охороні господарських об’єктів за відсутності поблизу місць постійного зберігання зброї). Зазначена зброя зберігається у місці проживання цих осіб в міцних, з надійними замками дерев’яних шафах або металевих ящиках, спеціально виготовлених для зберігання зброї, в розібраному стані, із спущеними курками, окремо від бойових припасів. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи,  особливо діти.

У вищих і середніх загальноосвітніх навчальних закладах, училищах профтехосвіти, організаціях ТСОУ, оборонно-спортивних оздоровчих таборах та навчальних пунктах дозволяється зберігати тільки вогнепальну зброю, перероблену на заводах-виготовлювачах чи майстернях по ремонту зброї, в навчальних цілях. На військових кафедрах вищих  закладів освіти може також зберігатися бойова зброя армійських зразків, приведена в стан, який виключає здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт.

При проведенні циркових та театральних вистав використовується бутафорська зброя. У виняткових  випадках з цією метою, за погодженням з органами внутрішніх справ, може бути використана непридатна для стрільби або вихолощена зброя. Під час циркових вистав для захисту артистів від нападу хижих звірів застосовується короткоствольна зброя армійських зразків.

Вогнепальна зброя, що використовується кіностудіями для кінозйомок, повинна бути  приведена на заводах-виготовлювачах чи у майстернях по ремонту зброї у стан, придатний для стрільби холостими патронами. Умови зберігання і використання зброї під час зйомок погоджується керівниками знімальних груп з місцевими органами внутрішніх справ.

Для експонування у музеях і на виставках міномети, артилерійські гармати, танки, літаки з навчальним озброєнням відпускаються Комерційним центром при Міністерстві оборони України, військовими округами (оперативними командуваннями) без дозволу органів внутрішніх справ. Забороняється використовувати з цією метою зброю, знайдену у місцях минулих боїв, подаровану або передану громадянами і незареєстровану в органах внутрішніх справ.

Перед експонуванням у музеї вогнепальна зброя, що надходить до нього, повинна бути перероблена в майстернях по ремонту зброї у стан, непридатний для стрільби. Патрони до стрілецької зброї можуть експонуватися у музеях тільки розрядженими (без пороху).

Підставою для видачі дозволу є клопотання відповідного керівника, в якому зазначається кількість вогнепальної зброї та боєприпасів, які має бути придбано, акт про придатність приміщення, де вони будуть зберігатися, наказ про призначення особи, відповідальної за придбання зброї, довідка (висновок) медичної установи, що ця особа за станом здоров’я може виконувати таку роботу, платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг, пов’язаних з видачею дозволу. Такі ж дані зазначаються в клопотанні про одержання дозволу на зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, що видається окремо. Для одержання дозволу на їх перевезення в клопотанні керівника зазначається назва, кількість вантажу, який має перевозитися, вид транспорту, маршрут, початковий і кінцевий пункти перевезення, відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу по шляху руху, платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг.

Територіальними органами внутрішніх справ за клопотанням керівників організацій видаються індивідуальні дозволи на право зберігання і носіння відомчої вогнепальної зброї (карабінів, пістолетів, револьверів, рушниць) інкасаторам, працівникам спеціального зв’язку, особовому складу охорони, іншим працівникам організацій для супроводження грошових сум, цінностей, спецвантажів під час перевезення і в разі необхідності носіння зброї поза об’єктом, що охороняється.

Касирам та іншим працівникам установ системи міністерств фінансів і зв’язку, а також Національного, державних і комерційних банків України, які здійснюють зберігання грошей і цінностей в години роботи, коли приміщення не охороняється, за погодженням з органами внутрішніх справ допускається видача відомчої вогнепальної зброї з наявної в організації без права носіння поза об’єктом. Для охорони цінностей, які перевозяться у поштових вагонах відділами (відділеннями) перевезення пошти при вокзалах, начальникам поштових вагонів та їх заступникам видається по одному пістолету (револьверу) із числа відомчої вогнепальної зброї, про що робиться запис у дорожніх відомостях, дозвіл органів внутрішніх справ при цьому не потрібен. При прибутті поштового вагону на кінцевий пункт зброя передається на тимчасове зберігання у відділ (відділення) перевезення пошти цього пункту, а після повернення - здається у відділ (відділення) перевезення пошти, який видав зброю.

Працівники воєнізованої охорони, які супроводжують вантажі, після прибуття в пункт призначення та закінчення роботи, пов’язаної з охороною вантажу, здають відомчу вогнепальну зброю на тимчасове зберігання у кімнату для зберігання зброї ВОХР організації, яка прийняла вантаж, або в місцевий орган внутрішніх справ.

Мисливські господарства із числа наявної у них відомчої мисливської нарізної і гладкоствольної зброї можуть з дозволу органів внутрішніх справ видавати її на сезон мисливцям-любителям, які уклали договір на поставку хутра чи м’яса дичини.

Непридатна для подальшого використання відомча вогнепальна зброя і боєприпаси до неї здаються безкоштовно підприємствами, установами, організаціями, та господарськими об’єднаннями в органи внутрішніх справ, які видали дозвіл на її придбання або зберігання. Окремі частини та вузли цієї зброї за згодою її власників можуть передаватися (продаватися) підприємствам, які займаються підприємницькою діяльністю по ремонту спортивної та мисливської зброї.

 Холодна клинкова зброя (в тому числі мисливські фінські ножі) купується і зберігається організаціями без дозволу органів внутрішніх справ і може бути використана тільки для озброєння, з виробничою метою або для промислу. Носіння мисливських, фінських ножів поза об'єктами охорони, промислу і не з метою мисливства забороняється.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року "Про право власності на окремі види майна" [18] ) правом придбання мисливської гладкоствольної зброї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, а мисливської нарізної зброї - 25-річного віку. У 1995 році до цієї постанови були внесені доповнення, згідно з якими холодну зброю (арбалети, мисливські ножі тощо) та пневматичну зброю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду мають право придбавати громадяни України, які досягли 18-річного віку. Кількість  зброї, яку може мати у власності громадянин України, не обмежена, однак власник цієї зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність. При наявності трьох і більше одиниць такої зброї приміщення або сейф (шафа) для її зберігання повинен бути обладнаний охоронною сигналізацією.

Спортсмени-стрільці можуть користуватися закріпленою за ними спортивною нарізною зброєю тільки в межах стрілецьких тирів або стрільбищ без права зберігання її за місцем проживання. Гладкоствольна зброя може видаватися на зберігання за місцем проживання членам і кандидатам в члени збірної команди України, майстрам спорту, кандидатам в майстри спорту і першорозрядникам по стендовій стрільбі при одержанні ними в органах внутрішніх справ дозволу на зберігання зброї.

Для навчання практичній стрільбі кандидатів у члени товариства мисливців і рибалок дозволяється використання мисливських гладкоствольних рушниць, які належать мисливцям-любителям. Навчання стрільбі провадиться тільки на стрільбищах, мисливських стендах і в інших спеціально відведених для цього місцях у присутності власників зброї.

Відповідно до згаданої постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 р., громадяни України, котрі досягли 18-річного віку, користуються правом придбання газових пістолетів, револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

 Для одержання дозволу на придбання зброї громадянин повинен подати заповнену картку-заяву і квитанцію про оплату послуг. Дозволи на зберігання (реєстрацію) і перереєстрацію вогнепальної, газової, холодної та пневматичної зброї видаються окремо. Для їх одержання громадяни подають дві фотокартки, корінець дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продаж зброї або інший документ, який свідчить про її приналежність, та квитанцію про оплату послуг.

Органи внутрішніх справ дозволи громадянам на придбання, зберігання (носіння) зброї не видають, а видані дозволи анулюються за наявності: висновку (довідки) медичного закладу (лікувально - кваліфікаційної комісії) встановленої форми, який свідчить про те, що така особа за станом здоров’я не може володіти зброєю; відомостей про систематичне порушення особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних засобів без призначення лікаря; пред’явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину, а також засудження до позбавлення волі; непогашеної або незнятої у встановленому порядку з особи судимості за тяжкий злочин або злочин, скоєний із застосуванням вогнепальної зброї, вибухових матеріалів або спеціальних засобів самооборони заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії; умовного засудження особи з іспитовим терміном або засудження до виправних робіт; вироку суду (судді) щодо такої особи, виконання якого відстрочено.

Дозволи на придбання зброї видаються органами внутрішніх справ терміном на три місяці (не використаний у цей термін дозвіл повертається до органу внутрішніх справ, який його видав). Протягом  десяти днів з дня придбання зброя подається до органу внутрішніх справ для реєстрації та оформлення дозволу на її зберігання (носіння).

У всіх випадках носіння зброї власник (користувач) зобов’язаний мати при собі дозвіл органу внутрішніх справ на право її зберігання (носіння). У разі відсутності такого дозволу зброя до розгляду справи вилучається працівниками органів внутрішніх справ у встановленому порядку.

Забороняється передавати зброю іншим особам без дозволу органу внутрішніх справ. У разі зміни місця проживання власник зобов’язаний звернутися до органу внутрішніх справ з проханням про зняття його з обліку і вказати нове місце проживання. Після прибуття до нового місця проживання власник зброї зобов’язаний у 10-денний термін подати документи до органу внутрішніх справ для взяття його на облік.

 Певні особливості встановлено щодо видачі дозволів на придбання та використання газової зброї. Дозвіл на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) може бути виданий кожному членові сім’ї власника газового пістолета (револьвера),  який має на це право. Дозвіл на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера) може бути виданий не більш як трьом працівникам суб’єкта підприємницької діяльності, установи і організації на кожен газовий пістолет (револьвер), при цьому в дозволі робиться відмітка “відомча”  “службова”. Дозвіл на зберігання і носіння безномерних або саморобних газових пістолетів (револьверів) органами внутрішніх справ не видаються. Нумерація газових пістолетів і револьверів здійснюється шляхом проставлення номерів з лівої сторони рамки таких спеціальних засобів у відповідності з індексами, що встановлюються для  Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя залежно від територіального розташування підприємств чи майстерень по ремонту зброї. Про здійснення нумерації власників газового пістолета чи револьвера видається довідка, що підшивається у облікову справу власника. Облік газових пістолетів і револьверів, на яких проставлені номери, здійснюється у книзі обліку.

У разі смерті власника газовий пістолет (револьвер) і патрони до нього зберігаються його родичами до вирішення питання про спадкоємця майна. Якщо хто-небудь із спадкоємців має право на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то йому в установленому порядку органами внутрішніх справ може бути виданий такий дозвіл. Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на його зберігання, він у місячний термін передається родичами померлого власника до органу внутрішніх справ для реалізації. Отримані від продажу кошти (з відрахуванням витрат, пов’язаних з реалізацією) повертаються спадкоємцю такого майна. Якщо спадкоємець протягом місяця з дня набуття права власності не подав документи до органу внутрішніх справ на отримання дозволу на зберігання (носіння) газового пістолета (револьвера), то він вилучається органами внутрішніх справ у встановленому порядку.

На думку дисертанта, існуючий порядок зберігання спадкоємної газової зброї потребує деякої зміни в термінах. Так, на нашу думку логічніше було б встановити правило, що газовий пістолет (револьвер) та патрони до нього повинні у 10 - денний термін з дня відкриття спадщини передаватися родичами померлого власника до органу внутрішніх справ на тимчасове зберігання (можливо, платне) до вирішення питання про право спадщини на газовий пістолет (револьвер). Це правило, звісна річ, не стосується тих випадків, коли дозвіл на зберігання (носіння) газових пістолетів (револьверів) був виданий хоч на одного з членів сім’ї власника цього засобу до його смерті. Термін подання спадкоємцем документів до органу внутрішніх справ для отримання дозволу на зберігання (носіння ) спадкового газового пістолета (револьвера) доцільніше було б продовжити до шести місяців (Цивільний кодекс України передбачає право спадкоємця прийняти спадщину протягом шести місяців з дня відкриття спадщини), за цей час вирішується коло спадкоємців та їх частка у спадковому майні.

Суб’єкти підприємницької діяльності, установи і організації з метою захисту життя, здоров’я, честі та гідності своїх працівників мають право на придбання газових пістолетів і револьверів та патронів до них, дозвіл на їх зберігання (носіння) видається органом внутрішніх справ конкретному працівникові (працівникам), які досягли 18-річного віку, відповідають вищезгаданим вимогам і ознайомлені з порядком їх зберігання (носіння) та застосування.

Відповідно до згаданого Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Державного митного комітету України від 19 жовтня 1993 р. №650/272, було встановлено порядок ввозу з-за кордону та вивозу з України спеціальних засобів самооборони, визначених цією постановою. А саме:

Підприємства, установи, організації і господарські об’єднання, що займаються підприємницькою діяльністю по виготовленню та реалізації спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, здійснюють їх ввіз з-за кордону та вивіз з України на підставі дозволів МВС України, а громадяни - одиничних екземплярів на підставі дозволів управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.. В усіх випадках ввозу та вивозу спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, на них повинен бути сертифікат встановленого зразка.

Видача дозволів на ввіз із-за кордону та вивіз з України спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 25 березня 1993 р. №164. Такі дозволи суб’єктам підприємницької діяльності видаються на підставі відповідних договорів про постачання чи продаж зазначених засобів самооборони.

Дозволи на виготовлення, придбання, зберігання і перевезення вибухових матеріалів видаються тільки державним підприємствам, установам і організаціям. Відповідно до вищезгаданої  постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. вони не можуть перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав. До клопотання керівника підприємства про одержання дозволу на придбання цих матеріалів додаються свідоцтво (дозвіл) органів Держнаглядохоронипраці на їх придбання, провадження підривних робіт або виготовлення вибухових матеріалів і платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг. Для одержання дозволу на перевезення вибухових матеріалів в орган внутрішніх справ подаються: клопотання керівників організацій, дозвіл органів внутрішніх справ на зберігання цих матеріалів, відомості про осіб, відповідальних за їх перевезення, і платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг. Дозволи на зберігання вибухових матеріалів, а також на відкриття піротехнічних майстерень видаються за клопотаннями керівників організацій, до яких додається свідоцтво органів Держнаглядохоронипраці на експлуатацію місця зберігання зазначених матеріалів, паспорт складу (в разі його відсутності - схема складу і план прилеглої місцевості, а для пересувного складу - вказівка на район, який ним обслуговується), акт прийняття місця зберігання вибухових матеріалів в експлуатацію і платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг. Наукові та навчальні установи, які використовують вибухові матеріали або вироби з вибуховими матеріалами, на застосування яких в виробничих умовах немає дозволу Держнаглядохоронипраці України, можуть одержати в органах внутрішніх справ дозволи на придбання таких вибухових матеріалів на підставі поданої заяви із зазначенням відсутності дозволу органу Держнаглядохоронипраці, інших документів та відомостей, а також даних про те,  до якої групи за ступенем безпеки при зберіганні, перевезенні належать вибухові матеріали, котрі вони хочуть придбати.

Підприємство не має права передавати (реалізувати) вибухові матеріали іншому підприємству при відсутності у останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами внутрішніх справ.

На перераховані види об’єктів дозвільної системи дозволи видаються: 

Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України на: право придбання, ввозу з-за кордону і вивозу з України вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до зброї, мисливського пороху,  холодної зброї і вибухових матеріалів юридичним особам; придбання і вивезення за межі України вогнепальної зброї і боєприпасів до неї іноземними громадянами, а також ввезення ними зброї і боєприпасів в Україну за клопотаннями іноземних представництв, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; відкриття і функціонування республіканських баз, складів вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових матеріалів, зберігання і носіння нагородної зброї;

 головне управління, здійснюючи в повному обсязі функції дозвільної системи, може видавати і інші дозволи.

Управліннями (відділами) адміністративної служби міліції управлінь (головних управлінь) МВС України Криму, областях, містах Києві і Севастополі на: відкриття і функціонування складів вибухових матеріалів і піротехнічних майстерень; право ввезення з за кордону і вивезення з України мисливської, пневматичної, холдної зброї та боєприпасів до неї громадянами України; придбання, зберігання і носіння мисливської нарізної вогнепальної зброї,   громадянами України. Зазначені управління (відділи) видають також дозволи з інших питань, крім тих, що належать до компетенції Головного управління МВС України.

Міськ-, райоргани внутрішніх справ на: придбання, зберігання, носіння і перевезення відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та боєприпасів до неї; придбання і перевезення вибухових матеріалів та засобів підривання; придбання, зберігання і носіння громадянами мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї, холодної та пневматичної зброї;

органами внутрішніх справ на транспорті і органами, підпорядкованими відділу по організації роботи органів внутрішніх справ на закритих об’єктах, - на придбання, зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів підрозділами воєнізованої охорони об’єктів, які ними обслуговуються.

Окремими нормативними актами врегульовано умови та порядок видачі дозволів на придбання, носіння, зберігання та використання вогнепальної зброї та боєприпасів народним депутатам України та деяким посадовим особам. Так, на виконання постанови Президії Верховної Ради України "Про забезпечення безпеки народних депутатів України та окремих посадових осіб апарату Верховної Ради України" від 10 листопада 1994 р. та протокольного рішення Президії Верховної Ради України від 20 березня 1995 р. №49, МВС України своїм наказом від 24 липня 1996 р. №524 затвердив Положення про порядок видачі народним депутатам України та окремим посадовим особам апарату Верховної Ради України у тимчасове користування вогнепальної зброї, її обліку і зберігання. Видача вогнепальної зброї народним депутатам здійснюється за їх особистою заявою, а окремим посадовим особам - за поданням Голови Верховної Ради України або його Першого заступника відповідними службами органів внутрішніх справ.

У тимчасове користування народному депутату чи окремій посадовій особі може видаватися один пістолет, боєкомплект патронів до нього та кобура для їх носіння. Зброя видається народним депутатам та окремим посадовим особам після проведення з ними спеціальних занять по вивченню вимог відповідних законодавчих та інших нормативних актів щодо застосування зброї, її матеріальної частини, заходів безпеки у поводженні з нею, прийомів володіння та виконання практичних стрільб і прийняття від них заліків згідно з розробленими планами. Для проведення практичних стрільб та складання заліків видається 120 патронів на один пістолет на рік.

У разі відсутності умов для надійного зберігання виданої зброї та боєприпасів до неї за місцем тимчасового перебування народного депутата чи окремої посадової особи, а також в разі відсутності необхідності в її зберіганні зброя підлягає здачі до чергової частини органу внутрішніх справ за місцем проживання або тимчасового перебування таких осіб, про що робиться відповідний запис у книзі видачі озброєння та спеціальних засобів органу внутрішніх справ, до якого здано зброю та боєприпаси на тимчасове зберігання. У всіх випадках перевезення чи носіння зброї народні депутати та окремі посадові особи, яким вона видана у тимчасове користування, повинні мати посвідчення органів внутрішніх справ на право її зберігання та носіння.

У випадку втрати чи псування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та пристосувань для їх носіння народні депутати та окремі посадові особи відшкодовують їх вартість у десятикратному розмірі. Про втрату чи крадіжку вогнепальної зброї та боєприпасів народний депутат чи окрема посадова особа зобов’язані негайно письмово повідомити керівництво органу внутрішніх справ за місцем події та ГУМВС, УМВС, яке видало вогнепальну зброю.

 Після складання своїх повноважень, а також після закінчення строку перебування на державній службі народний депутат чи окрема посадова особа зобов’язані у десятиденний термін здати зброю до органу, що її видав.

Відповідно до Законів України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" [13] ) та  "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" [13]  ), 24 липня 1996 р. МВС України було видано наказ за №523, який затвердив Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Залежно від ступеня загрози життю чи здоров’ю працівника суду чи правоохоронного органу та їх близьких родичів їм можуть видаватися вогнепальна зброя, а також спеціальні засоби індивідуального захисту. У тимчасове користування кожній такій особі може видаватися один пістолет, боєкомплект патронів до нього та кобура для їх носіння або один газовий пістолет (револьвер) та комплект патронів до нього, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відповідно до зазначеного Закону, видаються тільки спеціальні засоби індивідуального захисту. Кожній такій особі може видаватися один газовий пістолет (револьвер) та комплект патронів до нього, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. На підставі заяви особи, яка потребує захисту, та відповідної її перевірки уповноваженим органом виноситься мотивована постанова із зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки таких осіб та строків їх здійснення.

Видача вогнепальної зброї та спеціальних засобів працівникам правоохоронних органів, яким у зв’язку з їх професійною діяльністю, чинним законодавством вже надано право користуватися вогнепальною зброєю, здійснюється у порядку, встановленому наказом МВС України від 25 березня 1993 р. №164 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів".

Зброя та спецзасоби видаються на підставі мотивованої постанови про здійснення заходів безпеки щодо осіб, які потребують відповідного захисту, медичної довідки про стан їх здоров’я та після проведення з ними спеціальних занять по вивченню вимог відповідних законодавчих та інших нормативних актів, а також за наявності умов для зберігання зброї за місцем проживання таких осіб. У всіх випадках перевезення чи носіння зазначених предметів їх користувачі повинні мати відповідні дозволи органів внутрішніх справ.

Продаж, застава чи передача іншим особам вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту, виданих особам, щодо яких здійснюються заходи безпеки, забороняється і тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Про втрату чи крадіжку вогнепальної зброї та спеціальних засобів індивідуального захисту особа, якій вони були видані, негайно письмово повідомляє керівництво органу внутрішніх справ за місцем події та орган внутрішніх справ, що видав зброю і спеціальні засоби. Порушення кримінальних справ та проведення службових розслідувань у таких випадках здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

У разі прийняття органом, що виніс мотивовану постанову про застосування заходів безпеки, рішення про її скасування, вогнепальна зброя та спеціальні засоби індивідуального захисту в десятиденний термін повертаються особами, яким вони були видані, до відповідного органу внутрішніх справ.

Інструкція про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виготовлення і реалізацію спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затверджена наказом МВС України від 18 жовтня 1993 р. №643, регулює умови і порядок видачі дозволів (ліцензій) на здійснення зазначених видів діяльності.

Заяви на отримання ліцензії подаються підприємцями до управління (головного управління) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До заяви додаються копії засновницьких документів, квитанція банку про оплату послуг, а підприємцями-громадянами - також копії документів, що засвідчують рівень освіти і кваліфікації, необхідні для здійснення обраних видів діяльності; квитанція банку про оплату послуг за видачу ліцензії. Орган внутрішніх справ, до якого надійшла заява на отримання ліцензії, приймає її до свого провадження і перевіряє наявність у заявника умов для здійснення підприємницької діяльності. Документи за наслідками такої перевірки (копії засновницьких документів, акти перевірки технічного стану приміщень тощо) та висновок про наявність необхідних умов для здійснення обраного виду діяльності, який затверджується керівником управління (головного управління) за результатами  розгляду матеріалів спеціальною комісією, що створюється в зазначених органах відповідно до згаданого наказу МВС України від 18 жовтня 1993 р. №643, у 20-денний строк з дня отримання заяви надсилаються до Головного управління адміністративної служби міліції МВС України для подальшого провадження.

Головне управління безпосередньо або через підпорядковані підрозділи перевіряє відповідність поданих матеріалів чинному законодавству, за необхідності узгоджує їх із зацікавленими міністерствами та відомствами, після чого готує висновок про можливість видачі ліцензії, який затверджується Міністром чи його заступником - начальником головного управління адміністративної служби міліції.

У необхідних випадках для створення належних умов для здійснення підприємницької діяльності зазначених видів (обладнання приміщення, підготовку технічних умов, отримання сертифікату тощо) МВС України може бути видана ліцензійна згода на строк до 1 року. Ліцензійна згода не дає права займатися підприємницькою діяльністю, а лише дозволяє підготуватися до неї. Під час використання ліцензійної згоди може бути виготовлено не більше 3-х примірників певного виробу з метою отримання у встановленому порядку відповідного сертифікату. Після створення усіх необхідних умов МВС видається ліцензія на здійснення обраного виду підприємницької діяльності.

Наказом МВС України від 18 жовтня 1993 р. №643 було затверджено "Умови і правила здійснення підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виготовленню і реалізації спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створенню та утриманню стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів", відповідно до яких управління (головні управління) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві і Севастополі при отриманні заяв на видачу ліцензій на здійснення підприємницької діяльності перевіряють умови, необхідні для їх видачі. До них перш за все належать наявність погоджених з МВС України та іншими зацікавленими міністерствами і відомствами технічних умов на виробництво спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виготовлення спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та  засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, а також умов, необхідних для створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів та реалізації спортивної мисливської вогнепальної зброї і спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Перевіряються також відомості про осіб, відповідальних за відкриття і функціонування зазначених підприємств та майстерень, а також магазинів по реалізації зброї, боєприпасів до неї та газових балончиків, пістолетів, револьверів і патронів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Укладання трудового договору з громадянами на виконання таких робіт здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. №576  "Про затвердження Положення про дозвільну систему" за погодженням з органами внутрішніх справ.

Придатність приміщень для відкриття та функціонування підприємств і майстерень по виробництву, ремонту та реалізації зазначеної зброї, виготовленню і реалізації спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів, створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів і штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів визначається комісією у складі представників органів внутрішніх справ (міліції, пожежного нагляду і державної служби охорони) та зацікавлених організацій, а за необхідності - архітектурного і санітарного нагляду з урахуванням необхідних умов.

Ліцензія не видається за відсутності зазначених умов здійснення підприємницької діяльності та за наявності щодо особи, відповідальної за здійснення підприємницької діяльності, таких даних:

висновку (довідки) медичної установи (лікувально-кваліфікаційної комісії), який свідчить про те, що така особа за станом здоров’я не може здійснювати зазначену роботу або володіти вогнепальною зброєю, спеціальними засобами, зарядженими речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобами для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів;

про систематичні порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями та вживання наркотичних речовин;

пред’явленого обвинувачення про вчинення злочину, а також віддання до суду;

непогашеної судимості за умисні злочини;

вироку суду про заборону займатися зазначеною діяльністю;

позбавлення ліцензії на зазначені види підприємницької діяльності.

При здійсненні діяльності згідно з отриманою ліцензією суб’єкти підприємницької діяльності повинні дотримуватися певних правил. Так, вся виготовлена вогнепальна та холодна зброя, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів повинні мати номер і штамп (марку) підприємства (майстерні)-виготовлювача та сертифікат встановленого зразка. Приймання у ремонт зброї та спеціальних засобів і видача їх після ремонту здійснюється: від громадян - за наявності дозволу органів внутрішніх справ на зберігання зброї та спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, і документів, які засвідчують особу; від організацій - за наявності у представників організацій дозволів органів внутрішніх справ на зберігання зброї та спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, і супроводжувального листа керівника організації, доручення і документа, який засвідчує особу.

Ножі (типу фінських) для виробничих цілей або мисливського чи рибальського промислів можуть виготовлятися за дозволами органів внутрішніх справ тільки за заявками міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

У випадку здавання в ремонт незареєстрованої зброї, газових пістолетів, револьверів адміністрація майстерні повинна негайно передати їх органам внутрішніх справ разом з відомостями про особу, яка її здала. У разі неприбуття протягом місяця після закінчення строку виконання замовлення власника зброї, газових пістолетів і револьверів або представника організації, що здали їх в ремонт, останні передаються до органу внутрішніх справ за територіальністю для вирішення питання про приналежність такої зброї, газових пістолетів і револьверів, але на строк не більше 6 місяців, після чого вони передаються для комісійного продажу. Для обліку вогнепальної зброї, газових пістолетів, револьверів, що надійшли в ремонт або для нумерування, в майстерні по ремонту зброї ведеться книга обліку, яка має бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою органу внутрішніх справ за територіальністю.

На нашу думку, у цьому питанні необхідне нормативне закріплення вирішення питання стосовно виробництва, ремонту та реалізації холодної метальної зброї (арбалетів), та пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, а також боєприпасів до неї. Для цього необхідно внести відповідні поправки та доповнення стосовно вказаної зброї та боєприпасів в існуючі нормативні акти [88] )

Приміщення для зберігання та реалізації вогнепальної і холодної зброї, а також окремих вузлів та запчастин до неї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів повинні бути ізольованими від інших підсобних службових приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі і підлозі. Вони повинні бути обладнаними у два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною з прихованою проводкою до щитка електроживлення, з встановленням датчиків на вікнах, дверях, люках, стінах, стелях, підлозі, що спрацьовують на відкривання або злом сейфів, шаф, де зберігаються зброя і бойові припаси, а також на появу людини всередині приміщення. Ці приміщення повинні бути передані для охорони підрозділам державної служби охорони органів внутрішніх справ у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт центрального нагляду. Допускається прокладка шлейфів охоронної сигналізації в трубах тільки всередині приміщення або залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях.

Вогнепальна зброя і бойові припаси та спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів зберігаються в металевих шафах (сейфах), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм з надійними (не менше двох) внутрішніми замками. Двері шаф для міцності укріплюються сталевими накладками або косинцями. Допускається зберігання вогнепальної зброї та спеціальних засобів у важких сейфах, які мають внутрішні замки. Боєприпаси до вогнепальної зброї повинні зберігатися в окремому від зброї металевому ящику, шафі.

У торговельному приміщенні магазину за прилавками встановлюються такі шафи: одна для зберігання пороху, друга - капсулів і заряджених патронів до мисливської зброї, а третя - газових балончиків та патронів до них. Забороняється спільне зберігання пороху з капсулями, газовими балончиками або зарядженими патронами в одній шафі. Порох може викладатися на прилавок разом з капсулями тільки для передачі покупцеві. Категорично забороняється залишати вогнепальну зброю та зазначені спеціальні засоби в торговельному залі після закриття магазину.

Мисливська вогнепальна зброя, газові пістолети і револьвери здаються на комісійний продаж громадянами або представниками організацій за направленням органів внутрішніх справ і за документами, які засвідчують особу. При здачі на комісійний продаж вогнепальної зброї та газових пістолетів і револьверів без зазначених направлень вони приймаються адміністрацією магазину і передаються із зазначенням відомостей про особу, що їх здала, органам внутрішніх справ за територіальністю. Квитанція про приймання на комісійний продаж зброї, газових пістолетів і револьверів разом з дозволом на їх зберігання подаються громадянином в десятиденний термін в органи внутрішніх справ, де вони були зареєстровані. Після одержання органами внутрішніх справ повідомлення магазину про реалізацію зброї, газових пістолетів і револьверів останні знімаються з обліку.

У торговельних організаціях облік проданих вогнепальної зброї, мисливських ножів та боєприпасів, газових балончиків, газових пістолетів і револьверів повинен вестись в книгах обліку, які нумеруються, прошнуровуються і скріплюються печаткою місцевих органів внутрішніх справ. Мисливська вогнепальна зброя та газові пістолети і револьвери продаються на підставі дозволів органів внутрішніх справ. Про вид, систему, марку, калібр, номер проданих зброї, газових пістолетів і револьверів в дублікат дозволу на придбання вогнепальної зброї, газових пістолетів і револьверів і книгу обліку продавцем вносяться відповідні записи. Такі записи в дублікаті дозволу засвідчуються підписом продавця і штампом магазину із зазначенням дати продажу цих предметів. Номер проданого мисливського ножа вписується в мисливський квиток (чи дозвіл на зберігання зброї) покупця.

Боєприпаси до мисливської вогнепальної зброї, мисливські ножі та патрони до газових пістолетів і револьверів у магазинах продаються: організаціям - після пред'явлення дозволу органів внутрішніх справ на зберігання вогнепальної зброї, газових пістолетів і револьверів, доручення і документа, який засвідчує особу представника організації; громадянам - після пред’явлення дозволу органів внутрішніх справ на зберігання вогнепальної зброї, газових пістолетів і револьверів. Записи про продані боєприпаси до мисливської зброї та патрони до газових пістолетів і револьверів здійснюються у дозволі на зберігання зброї та спеціальних засобів.

На думку дисертанта, необхідно також поширити зазначені правила на реалізацію (продаж) холодної метальної зброї (арбалетів) та пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, та боєприпасів до них. Для цього вважаємо за необхідне внести відповідні поправки та доповнення стосовно перерахованої зброї та боєприпасів до існуючих нормативних актів [88]  ).

Положенням про порядок збирання та утилізації спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії (у тому числі газових балончиків) непридатних для подальшого використання, затвердженим наказом МВС України від 8 лютого 1994 р. №66, встановлено обов’язкове здавання використаних, пошкоджених та із закінченим строком зберігання газових балончиків та патронів до газових пістолетів і револьверів у спеціалізовані магазини чи окремі секції магазинів по реалізації спеціальних засобів самооборони,  заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Дія цього Положення поширюється на установи, організації та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які з метою захисту життя, здоров'я, честі та гідності своїх працівників придбали у встановленому порядку газові пістолети і револьвери, а також на громадян, які придбали спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

В міру накопичення зібрані балончики і патрони відправляються транспортом на підприємства, які отримали ліцензії на виготовлення і реалізацію спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Перевезення зібраних балончиків і патронів на підприємства - виготовлювачі для знешкодження здійснюється на підставі дозволу , що видається органами внутрішніх справ, та у відповідності з Правилами перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом, затвердженими наказом МВС колишнього СРСР від 23.09.85 року №181. На підприємствах-виготовлювачах здійснюється повне знешкодження балончиків і патронів, що надійшли.

Підприємства-виготовлювачі у правилах користування, що додаються до кожного спеціального засобу самооборони, повинні робити відмітку про необхідність здавання металобрухту балончиків і патронів для знешкодження та утилізації. 

Стрілецькі тири, стрільбища та мисливські стенди відкриваються при дотриманні умов, які гарантують безпеку оточуючих, про що йшлося вище. Постійне зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів у спортивно-стрілецьких школах, тирах, які належать комітетам ТСО України, спортивним товариствам, розташованим у республіканських і обласних центрах, великих промислових містах з районним поділом, допускається в спеціально обладнаному сховищі, що відповідає вимогам Умов і правил, за наявності озброєної охорони у робочий час (коли сигналізація вимкнена) і суворого перепусткового режиму.

Допускається тимчасове зберігання у робочий час вогнепальної зброї і бойових припасів без озброєної охорони у тирах районних, міських (без районного поділу) комітетів ТСО України, первинних організацій училищ, технікумів, які мають сховища, що відповідають вимогам Умов і правил, при виконанні адміністрацією суворого перепусткового режиму в тир. Облік вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також використаних боєприпасів здійснюється у книгах обліку.

Інструкція щодо перепусткового і внутрішньооб’єктового режиму розробляється адміністрацією тиру з урахуванням особливостей об’єкта, який охороняється, узгоджується з місцевими органами внутрішніх справ і затверджується керівником вищестоящої організації. Перепустковий режим у тир повинен передбачати режим робочого часу співробітників, запровадження постійних і тимчасових перепусток, встановлення суворого порядку входу і виходу громадян, внесення і винесення (вивезення), видачі і здачі зброї та бойових припасів. З метою забезпечення перепусткового і внутрішньооб’єктового режиму вхідні двері у стрілецький тир (стрілецьку галерею ) обладнуються надійними замками, електродзвоником і вічком. Пропуск у тир співробітників, стрільців-спортсменів повинен провадитися через контрольно-перепускний пункт, який має бути оснащений необхідними ящиками для зберігання ключів і документації, стендами із зразками перепусток, інструкціями, графіками занять у секціях тощо.

Стрілецька галерея і кімната для зберігання зброї, якщо вони розташовані в одній будівлі, відокремлюються від допоміжних приміщень (навчальних класів, кімнат відпочинку, кабінетів тренерів і господарських приміщень) сталевими гратчастими перегородками. У цих перегородках обладнуються сталеві гратчасті двері, які повинні бути постійно замкнені.

Категорично забороняється зберігати вогнепальну зброю у стрілецьких галереях тирів під час перерви між стрільбами, а також залишати зброю і бойові припаси на вогневому рубежі без нагляду.

Порядок подання заяв на отримання ліцензій та видачі ліцензій для створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів було розглянуто вище.

Штемпельно-граверні майстерні та дільниці приймають від міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і господарських товариств та громадян замовлення на виготовлення печаток, у тому числі із зображенням Державного герба України, простих трикутних печаток, металевих печаток для посвідчень, спеціальних перепусток, металевих гербових печаток для установ Національного та комерційних банків України і підприємств зв’язку, і кутових (бланкових) штампів, а також штампів "Сплачено", "Погашено", "Депоновано", якими засвідчуються документи про грошові операції, з обов’язковим додатком до листів і заяв зразків (ескізів) печаток і штампів та дозволів органів внутрішніх справ на їх виготовлення. Ескізи повинні бути виконані чітко і розбірливо, ескізи з виправленнями у роботу не приймаються.

Інші вироби та штампи: пломбіратори, факсиміле, штемпелі, бракерувальні штампи і клейма, металеві печатки для опечатування шаф, штампи бірок на продукцію із зазначенням відправника вантажу, штампи і клейма, металеві печатки для опечатування шаф, штампи для вхідної і вихідної пошти, контрольні гербові і страхові печатки та кліше касових апаратів підприємств зв’язку із зображенням малого Державного герба України, інвентарні штампи для бібліотек, тощо, виготовляються штемпельно-граверними майстернями (дільницями) без дозволів органів внутрішніх справ, але обов’язково за клопотаннями, підписаними керівниками підприємств, установ і організацій, для яких призначаються ці вироби.

Необхідна умова при виготовленні печаток або штампів замість втрачених - наявність у тексті букви "Д" (дублікат).

Зображення Державного герба України  розміщується на печатках державних органів, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим додержанням пропорцій зображення герба, затвердженого пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року [17]  ).

Підприємства, установи і організації можуть мати тільки по одному примірнику гербової каучукової або металевої печатки. У деяких випадках допускається за дозволом міністра або керівника іншого центрального органу виконавчої влади виготовлення додаткової гербової печатки з цифрою "2", а установам Національного та комерційних банків України дозволяється   мати  більше  двох гербових печаток з відповідними  цифрами.

Філіям державних підприємств, установ і організацій дозволяється  виготовлення гербових каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії. У цьому випадку у текст печаток вписується слово "Філія".

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади незалежно від наявності у них печаток з Державним гербом України можуть виготовляти прості круглі печатки для: секретаріатів (міністерств, інших центральних органів виконавчої влади); секретних відділів (спецчастин); канцелярії (загального відділу); управлінь справами; адміністративно-господарських управлінь (відділів); управлінь (відділів) кадрів.

Штемпельно-граверні майстерні (по виготовленню печаток і штампів), столи замовлень та видачі готових виробів розміщуються в ізольованих, окремих приміщеннях, кімнатах, що забезпечують режимні правила функціонування, схоронність обладнання, сировини, готових виробів і виключають можливість проникнення у такі приміщення сторонніх осіб. Ці приміщення обладнуються охоронно - пожежною сигналізацією з підключенням сигналу на пост охорони або на пульт централізованої державної служби охорони органів внутрішніх справ.

Замовлення на виготовлення печаток і штампів здаються у стіл приймання замовлень і видачі готових виробів, працівники якого ретельно перевіряють подані замовниками документи. Прийняті замовлення реєструються в книзі обліку замовлень на виготовлення печаток і штампів. На всіх документах, одержаних від замовника, зазначається номер замовлення. Виготовлені печатки і штампи видаються замовникам після пред’явлення ними паспорта та доручення, яке при отриманні замовлення засвідчується виготовленою печаткою. У книзі реєстрації виконаних замовлень замовник розписується і зазначає серію, номер паспорта, дату і орган внутрішніх справ, що його видав. Після цього робляться відбитки печаток і штампів. Документи, що були підставою для виготовлення печаток і штампів, зберігаються у штемпельно-граверній майстерні (дільниці) підшитими у хронологічному порядку в спеціальній справі. Строк зберігання таких документів - один рік. Виготовлені печатки і штампи у штемпельно-граверній майстерні (дільниці) зберігаються у залізних ящиках (шафах).

Браковані печатки і штампи (виробничий брак) розрізаються на дрібні частини або спалюються, при цьому вироби із металу обпилюються двома перехресними лініями і знищуються у тижневий строк від дня браку. Про знищення браку складається акт з відбитком знищених печаток і штампів, який зберігається у штемпельно-граверній майстерні протягом одного року. Знищення виробничого браку здійснюється комісією, призначеною керівником штемпельно-граверної майстерні.

Неодержані замовником печатки і штампи зберігаються протягом 3-х місяців від дня виготовлення, після чого знищуються у встановленому порядку. Про знищення неодержаних замовником печаток і штампів надсилається повідомлення в орган внутрішніх справ, який видав дозвіл на їх виготовлення, і замовнику.

Книги обліку по оформленню замовлень на виготовлення печаток і штампів зберігаються у штемпельно-граверній майстерні протягом одного року, після чого знищуються із складанням відповідного акту.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 18 жовтня 1993 р. №643, для одержання дозволу на оформлення замовлень керівники організацій подають письмові клопотання, а громадяни - заяву, до яких в усіх випадках додаються зразки (ескізи) печаток або штампів у 2-х примірниках. Підприємці (юридичні особи та громадяни) і знову створювані українські міжнародні організації (товариства) подають також виписку із статуту чи положення і довідку про відкриття рахунку в установах Національного чи комерційних банків. Релігійні товариства крім зразків печаток і штампів подають копію свідоцтва про реєстрацію у Комітеті в справах релігій при Кабінеті Міністрів України.

Дозволи на оформлення замовлень видаються:

Головним управлінням адміністративної служби міліції МВС України - міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, міжнародним організаціям (товариствам), українським представництвам за кордоном;

управліннями (відділами) адміністративної служби міліції управлінь (головних управлінь) МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах, управлінь внутрішніх справ на транспорті - обласним, міським органам виконавчої влади, місцевого самоврядування та спільним з іноземними фірмами підприємствам;

міськрайвідділами внутрішніх справ - місцевим органам виконавчої влади та самоврядування, підприємствам, установам і організаціям, релігійним та господарським об’єднанням, а також підприємцям-громадянам.

Положенням про дозвільну систему (п.10) передбачено, що дозволи (ліцензії) на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, видаються строком на три роки. Дозволи на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин видаються на строк до 3-х місяців. При оформлені на новий строк дозволу (ліцензії) на зберігання, використання предметів, матеріалів і речовин, функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, а також при переоформленні дозволу (ліцензії) у зв’язку із зміною місця зберігання чи використання зазначених предметів, матеріалів і речовин, одиниць зберігання, місткості сховищ, баз, складів тощо, а також керівника, на ім’я якого видано дозвіл, незалежно від строку раніше проведених перевірок, об’єкт дозвільної системи у такому випадку повинен бути обстеженим органом внутрішніх справ, а також іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади (Міністерством охорони здоров’я, Держатомнаглядом, Держнаглядохоронипраці та Держкомгідрометом).

Посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Підстави і зміст адміністративної відповідальності за порушення встановлених правил дозвільної системи буде розглянуто у заключному розділі цього дисертаційного дослідження.

Отже, правила видачі дозволів на функціонування об’єктів дозвільної системи врегульовано багатьма нормативними актами, причому, різної юридичної сили. Як зазначалося, це акти і Верховної Ради України, і Кабінету Міністрів, і відомчі накази МВС України. Такий стан речей навряд чи можна визнати задовільним. Адже, наприклад, правила видачі дозволів на придбання та зберігання (носіння) вогнепальної зброї визначено наказом МВС, а  газової зброї - постановою Уряду, що, звичайно, нелогічно. Тому, на думку дисертанта, в регулюванні цього питання потрібен якийсь порядок, який би визначався єдиним нормативним актом. Це могла б бути Інструкція, затверджена Кабінетом Міністрів України, однак видати її краще всього було б після прийняття Закону “Про зброю”.