І. Б. РІВНІ ДОВІРИ ДО  ІНСТИТУЦІЙ

Розглянемо два чинники культури, які справляють вплив на державне управління. Перший вимір — це вартості, які ототожнюються з соціальними, економічними та політичними інституціями в суспільстві. У цьому вимірі ми зосереджуємося на тих інституціях, які користуються увагою та повагою суспільства, підтримуючи культурні та соціальні вартості, приписувані даній інституції. Ось приклад: якщо

21

 

>>>22>>>

культурні вартості — це чесність, справедливість та рівність перед правовими інституціями, судами, поліцією тощо, то суспільство має певною мірою усвідомлювати те, що ці інституції репрезентують, й поділяти ті самі вартості. Якщо це так, то ці інституції мусять мати високий рівень довіри й підтримки від народу.

У таблиці 1 подано дані, які віддзеркалюють рівень довіри опитуваних до певних інституцій чи структур у їхніх суспільствах. Рівень довіри до цих інституцій показує широкі коливання між країнами та всередині кожної країни. Може здивувати те, що поліція має найвищий ступінь довіри в трьох із чотирьох країн, де провадилося обстеження.

Важливо усвідомити, що рівень довіри до соціальних, економічних та політичних структур посилює механізм співпраці чи протистояння, потрібні для збереження стабільного суспільства. Втрата довіри чи негативні почуття стосовно цих інституцій означає, що слід утворити інші інституції чи структури для того, щоб подолати брак поваги та авторитету, які приписуються цим інституціям.

Таблиця 1. Рівень довіри до інституцій (позитивне ставлення опитуваних у відсотках)

 

Сполучені Штати

Японія

Франція

Італія

Поліція

76

67

64

68

Збройні сили

81

37

53

58

Правова система

51

68

55

43

Державна служба

55

31

50

28

Бізнес

50

25

42

33

Преса

49

52

31

46

Парламент/ Конгрес

53

ЗО

48

31

 

 

 

 

 

Джерело:   Peters. The Politics of Bureacracy, p. 61. І. В. ДОВІРА ДО ОСОБИ

Другий вимір — це рівень довіри і прихильності серед індивідів у суспільстві. Тут ми зосереджуємося на основних спільних поглядах щодо ставлення одних індивідів до інших. Ці погляди репрезентують норми ввічливості, поваги, довіри та основні оцінки того, що правильно, а що ні.

22

 

>>>23>>>

У таблиці 2 показано рівень довіри до індивідів у різних країнах. Навіть у високорозвинених культурах країн, які мають міцні соціальні, економічні та політичні інституції, й досі існують рівні міжособистісної недовіри серед членів цих суспільств.

Таблиця 2. Рівні міжособистісної довіри (у відсотках)

 

Японія

Великобританія

Франція

Західн^ Німеччина

Італія

Можна довіряти біль-

 

 

 

 

 

шості людей

37

43

22

26

25

Більшості    людей    не

 

 

 

 

 

можна довіряти

55

54

71

58

72

Не знаю

8

3

7

16

3

Джерело:  Peters. Т he Politics of Bureacracy, p. 60.

Рівні міжособистісної недовіри віддзеркалюють проблеми та конфлікти між індивідами, класами та частинами суспільства. Там, де бракує цієї міжособистісної довіри, соціальні, економічні та політичні інституції мають забезпечити допоміжні методи й механізми обмеження конфліктів. Якщо наявний високий ступінь міжособистісної довіри грунтується на широкому загалі спільних вартостей співпраці та взаємного сприйняття поглядів і соціальних норм, тоді інституції менш потрібні для розв'язання конфліктів. Одначе там, де бракує міжособистісної довіри, в цих інституціях слід убачати уособлення вищих суспільних вартостей, і вони мають забезпечувати засоби для розв'язання конфліктів і відновлення рівнів міжособистісної довіри. Якщо, на загальну думку, ці інституції діють згідно з вищими суспільними вартостями, то вони спроможні виконати ці функції.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 72      Главы: <   9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18.  19. >