КОНФІСКАЦІЯ ЯК ЗАСІБ БОРОТЬБИ З ПРАВОПОРУШЕННЯМИ

Конфіскація відіграє істотну роль у боротьбі з порушеннями закону. Передусім, її застосування допомагає зруйнувати інфраструктуру зло­чинної організації. Крім того, фонди, що складаються з конфіскованих коштів, правоохоронні органи використовують для боротьби з іншими злочинними угрупованнями.

Історично склалося так, що під конфіскацією розуміють безоплатне вилучення майна. Ця концепція за американськими законами знайшла прояв у вилученні будь-якого майна, одержаного в результаті незакон­ної діяльності як прибутку, а також майна, що використовувалося зло­чинцями як знаряддя злочину (банківські рахунки, підприємства, авто­мобілі, а також грошові кошти тощо).

Відповідно до законодавства США конфіскація застосовується лише у випадках, передбачених законом. Так, згідно з § 981, 982 розд. 18 Зводу законів США конфіскації підлягає все майно, яке використовується в опе­рації для відмивання грошей, або пов'язане з відмиванням грошей. Із жов­тня 1992 р. в обмежених випадках допускається конфіскація замі-нюваного майна. За наявності підстав для конфіскації готівки або грошових інстру­ментів, уряду необов'язково виявляти конкретні залучені долари або інстру­менти. Будь-яка співпадаюча за розміром сума, виявлена на банківських рахунках, підлягає конфіскації. Верховний суд США прийняв рішення щодо застосування відповідного пункту Конституції США про заборону над­мірних поручительств і штрафів у випадках цивільної конфіскаціїу зв'язку з відмиванням грошей. Разом з тим діє положення, відповідно до якого не підлягає конфіскації майно добросовісного власника або того, хто корис-

І Ноел Хільман, 2000.

34

тується заставним правом, коли встановлено, що будь-яка дія або упущення були здійснені такими особами без усвідомлення ними цього факгу.

Конфіскація може застосовуватися в судовому й позасудовому поряд­ку. Цей порядок визначається формою конфіскації власності, її типом і залежить від того, наскільки держава заінтересована в кримінальній кон­фіскації даного майна. У свою чергу, позасудова конфіскація поділяється на загальну й адміністративну. Загальна — це конфіскація майна, володі­ння яким завжди є незаконним, тобто йдеться про майно, вилучене з об­ігу, яскравим прикладом якого можуть бути наркотичні засоби. Адмініст­ративна конфіскація реіулюється правилами митного законодавства й правилами казначейства. В основному це ті кошти (готівка) й транспортні засоби (літаки, судна), що використовуються в наркобізнесі, а також кош­ти, ввезені в країну з порушенням митного законодавства.

Щодо конфіскації, яка застосовується в судовому порядку, слід заз­начити, що вона можлива як у цивільному, так і кримінальному судо­чинстві. В останньому випадку вона підлягає застосуванню в разі крим­інального переслідування, коли суб'єктові злочину пред'явлено обви­нувачення. Це пояснюється тим, що конфіскація Грунтується на обвину­ваченнях, пред'явлених особі, і стосується випадків, коли майно було одержано злочинним шляхом або було знаряддям злочину. Фактично конфіскація виступає як вид покарання за вчинений злочин. Як правило, Цс має місце при вчиненні злочинів, пов'язаних з наркобізнесом, відми­ванням "брудних" грошових коштів, порушенні закону RICO та ін.

У разі посягання на відносини власності конфіскація застосовуєть­ся у порядку цивільного судочинства. У цьому випадку вчинення злочи­ну не є обов'язковою підставою, отже, пред'явлення особі обвинувачен­ня не вимагається.

Згідно з Конституцією СІЛА (п'ята поправка) підсудний не може свідчити проти себе. Обов'язок доводити, що майно одержано в резуль-

35

таті незаконної діяльності, покладається на державу. Обвинувачений повинен підтвердити, що кошти він одержав з легального джерела.

У цивільному судочинстві особа користується більш ліберальними правилами. Наприклад, вона має право ознайомитися з методами, яки­ми держава користувалася, щоб викрити вчинене, знайти дані про дже­рела інформації, тощо.

Зрозуміло, що правозастосовчі органи не заінтересовані в розголошенні цієї інформації і хотіли б зберегти її в таємниці. Особливо це важливо, коли і кримінальне, і цивільне судочинство порушується одночасно.

Вважаємо доцільним висвітлити питання щодо використання конф­іскованого майна. Департамент юстиції та Департамент фінансів ство­рили спеціальні Фонди конфіскованого майна. Конфісковані активи на­правляються до митної служби, яка, власне, підпорядкована казначей­ству. Інколи конфісковані кошти можуть використовувати самі правоза­стосовчі органи. Приміром, агент служби ARC, який працює під при­криттям, може використовувати державні гроші, конфісковані в іншої особи, в операції, де він задіяний як наркоділок. Також комп'ютер, коли він уже вилучений і став власністю держави, може використовуватися, щоб входити в базу даних злочинця. Разом з тим основна частина коштів поступає До загального фонду, який використовується місцевими право­охоронними органами й правоохоронними органами штату; певна час­тина може бути використана для реалізації міжнародних цільових про­грам боротьби зі злочинністю.

Частина коштів може бути направлена жертвам злочинів. Ми називає­мо це "петицією про відшкодування". До Департаменту юстиції може звер­нутися потерпший від злочину, довести свій статус жертви і тим самим до­казати, що має право на певну частину цих коштів, оскільки зазнав збитків.

Із 1991 р. в Фонд конфіскованого майна надходить щорічно понад 500 млн. дол. США.

36

В. П. ЄМЕЛЬЯНОВ,

канд. юрид. наук, доцент,

тг     •

Національна юридична академія

України ім. Ярослава Мудрого

(м. Харків)

І. О. НИКИФОРЧИН,

канд. юрид. наук, доцент,

Національна юридична академія

України ім. Ярослава Мудрого

•S       'І

(м. Харків)