Контент-аналіз як метод вивчення документів

Контент-аналіз - це переклад у кількісні показники масової текстової (або записаної на плівку) інформації з наступною статистичною її обробкою.

Правомірність використання контент-аналізу в соціально-психологічних і інших соціальних дослідженнях визначається тим, що текст документа, який є для контент-анализу реальністю першого порядку, є завжди продуктом людської діяльності, соціального середовища в широкому значенні. Тому він несе в собі сліди впливу різноманітних соціальних і психологічних чинників. Звідси виникає можливість виявлення і виміру цих чинників шляхом реєстрації в тексті відповідних індикаторів або референтів цих чинників. Таким чином, метою контент-аналізу є розуміння позатекстової реальності, тобто на основі тексту документа, його аналізу ми робимо висновки про реальних людей або явища.

Основна мета контент-аналізу полягає в тому, щоб знайти такі процедури, за допомогою яких можна було б виявити в тексті відповідні індикатори досліджуваних явищ і характеристик, заміряти їх і потім адекватно інтерпретувати. Для вирішення цього завдання контент-аналіз застосовує процедури, зміст яких полягає в тому, щоб, виходячи з конкретного тексту документів і завдань дослідження, зробити таке:

а) сформулювати ключові, концептуальні поняття дослідження, які прийнято називати категоріями контент-аналізу;         

б) надійно і систематично зафіксувати частоту (і обсяг) згадування цих категорій в окремих елементах тексту документів і в усій сукупності текстів документів, що аналізуються. Отримані в такий спосіб кількісні дані піддаються статистичній обробці і результати інтерпретуються відповідно до цілей дослідження.

В ОВС контент-аналіз може використовуватися в роботі центрів громадських зв'язків, управлінь і відділів по роботі з особовим складом, а саме служб соціальної, виховної роботи і психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності, штабу й ін. відділів.

Основними джерелами контент-аналізу в роботі цих підрозділів можуть бути:

заяви й звернення громадян, у тому числі анонімні; службова документація (накази, зведення, особові справи, інструкції тощо);

засоби масової інформації (газети, телепрограми, повідомлення по радіо, кінофільми, аудіо записи й ін.);

чутки;

особисті документи громадян (листи, щоденники);

відкриті питання анкет;

спеціально підготовлені в дослідницьких цілях документи (наприклад, твори кандидатів на службу в ОВС на тему: «Мій фаховий вибір»)

За допомогою контен-аналізу можна одержати інформацію про:

автора повідомлення (його норми, цінності, особисті особливості, групу, на яку він орієнтується, світогляд, установки, соціально-демографічні характеристики);

адресата повідомлення  (кому воно адресоване);

мету створення повідомлення (пропаганда, погроза, скарга, маніпулятивний вплив складного характеру тощо);

причини створення повідомлення;

відношення автора повідомлення до адресата;

структуру повідомлення (чи містить підтекст), засіб викладання інформації, стилі повідомлення.

Контент-аналіз в ОВС може застосовувати з різноманітними цілями:

для виявлення відношення населення до міліції (оцінки міліції, готовності співпрацювати);

для виявлення стратегії подачі інформації в ЗМІ про міліцію;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок працівників ОВС;

для виявлення мотивів, цінностей, інтересів, установок злочинців;

для виявлення стилю керівництва;

 для виявлення особливостей стимулювання працівників ОВС;

встановлення авторства анонімних листів;

для аналізу злочинних стратегій.

Специфіка застосування контент-аналізу в кожному конкретному випадку значною мірою визначається метою і теоретичною основою дослідження. Жодний  інший метод у соціології і психології не пов'язаний так безпосередньо з метою і теоретичними концепціями дослідження як контент-аналіз.

Достоїнствами контент-аналізу є:

При наявності документів його проведення не потребує спеціальних умов;

Його проведення не потребує великих матеріальних витрат;

З його допомогою можна вивчити минулі події;

З його допомогою можна вивчити особистість або групу навіть при відсутності можливості безпосередніх контактів із ними;

Контект-аналіз дає надійні дані.

Головні хиби описаного методу полягають в:

Трудомісткості методу;

Можливості виникнення етичних проблем (коли аналізу піддається конфіденційна або засекречена інформація);

Можливому відбитку результатів діяльності без відбитку процесу;

Певних складностях кодування інформації, а потім інтерпретації отриманих даних.

Головна складність контент-аналізу полягає в знаходженні таких процедур, за допомогою яких можна виявити ознаки досліджуваних явищ, заміряти їх і потім адекватно пояснити.

Основні етапи проведення контент-аналізу

У процесі контент-аналітичного дослідження можна виділити декілька етапів (див. схему процедури контент-аналітичного дослідження):