Перший (підготовчий) етап проведення контент-аналізу.

На даному етапі здійснюється визначення завдань, теоретичної основи й об'єкта дослідження, побудова вибірки, вибір відповідних категорій, одиниць аналізу й одиниць обліку.

                Першим кроком у підготовці до контент-аналізу є розробка програми дослідження, яка є науковим документом, де викладається обгрунтування логіки і методів дослідження, визначаються конкретні завдання дослідження. Складання програми передбачає:

Постановку проблеми

Визначення об'єкта і предмета дослідження

Опис цілей і завдань дослідження

Інтерпретацію основних понять

Формулювання робочих гіпотез

Розробку стратегічного плану дослідження

Опис методів збору даних

Опис схеми аналізу даних.

Докладний опис розробки програми дослідження наводиться в багатьох книгах по проведенню конкретно-соціологічних досліджень. (Наприклад, Рабочая книга социолога. - М. – 1983; Джарол Б. Мангейм, Ричард К. Рич Политология. Методы исследования. – М. – 1997; Ядов В.А. Социологические исследования: методология, программа, методы. – М. - 1999)

Другий крок у підготовці до контент-аналізу полягає у визначенні тієї генеральної сукупності документів, що підлягають вивченню. Генеральна сукупність - це множина соціальних об'єктів, що є предметом вивчення в даному дослідженні.

Наприклад, якщо об'єктом нашого дослідження є висвітлення діяльності органів внутрішніх справ у ЗМІ, то генеральною сукупністю є всі публікації про органи внутрішніх у газетах за поточний період. Якщо ж ми хочемо досліджувати динаміку висвітлення цієї діяльності, наприклад, із моменту перебудови, то генеральна сукупність може бути визначена, як усі газетні публікації про міліцію за останні 15 років.

Якщо ж ми хочемо з'ясувати специфіку приводів звернень громадян у міліцію, наприклад, по Харківській області, то генеральною сукупністю будуть усі заяви громадян по Харківській області за досліджуваний період. У кожному з наведених прикладів сукупність документів, які підлягають вивченню, визначається за допомогою набору заданих критеріїв, яким повинен відповідати кожний документ.

До цих критеріїв належать:

тип повідомлень (газетні публікації, листи, заяви, теле- і радіопередачі);

 тип джерела документа (державна газета або приватне видання);

місце його поширення, можлива частота появи (наприклад, досліджуються газети, що виходять не менше 2 разів на тиждень);

мінімальний обсяг, спосіб поширення (наприклад, чутки про міліцію або офіційне повідомлення);

час появи повідомлень (наприклад, телепередача про міліцію у вечірні години).

При необхідності можуть бути використані й інші критерії, проте ті, що перераховані вище, зустрічаються в більшості досліджень, де застосовується контент-аналіз. Першочергове завдання при підготовці до контент-аналізу полягає в тому, щоб вибрати серед цих критеріїв ті, що мають найбільш безпосереднє відношення до конкретного дослідницького питання.

Після того, як ми визначили сукупність повідомлень, перед нами постає завдання вирішити, які з повідомлень ми будемо вивчати найбільше детально. Оскільки  випадки (повідомлення), що підлягають аналізу, найчастіше обмежені за кількістю і цілком доступні й оскільки контент-аналіз у цілому коштує менш дорого  (у розрахунку на кожне повідомлення), ніж інші методи (особливо опитування), іноді вдається докладно дослідити кожний випадок (документ) із даної сукупності, тобто, по суті, зробити опис усіх випадків. Саме можливість вивчення великої кількості випадків є однією з головних привабливих рис контент-аналізу як дослідницького методу. Частіше, проте, трапляється, що навіть контент-аналіз проводиться на обмеженій вибірці, сформованій на основі генеральної сукупності. Вибірка - це частина об'єктів генеральної сукупності, що виступає в якості об'єктів спостереження, тобто якщо генеральна сукупність включає усі без винятку одиниці, що складають об'єкт дослідження, то вибіркова сукупність являє собою спеціально відібрану частину генеральної сукупності.

Через те, що для документів зазвичай існують покажчики і переліки, або їх можна скласти, у контент-аналізі з вибіркових методів найчастіше застосовуються простий випадковий відбір і систематичний випадковий відбір. Випадкова вибірка - це вибірка, одиниці якої відбираються з генеральної сукупності за випадковим принципом (наприклад, за допомогою таблиці випадкових чисел).

Систематична випадкова вибірка - це вибірка, у якій одиниці відбираються з генеральної сукупності шляхом випадкового відбору першої одиниці і застосування вибіркового інтервалу для відбору наступних ознак. Наприклад, у сукупність досліджуваних газет першою потрапить газета, що стоїть у списку газет під випадково обраним номером (нехай це буде № 2). Наступні газети вибираються в залежності від обраного інтервалу (кроку вибірки). Наприклад, кожна десята від спочатку обраного номера.

Навіть при вибірковому  дослідженні розмір вибірки для контен-аналізу завдяки його дешевості є значно більшим, ніж в інших видах досліджень, що підвищує рівень надійності узагальнень.

Готуючись до проведення контен-аналізу, ми повинні прийняти рішення про розробку  категорій аналізу, виділення одиниць аналізу й одиниць обліку.

Категорії аналізу - це поняття, відповідно до яких будуть сортуватися одиниці аналізу (одиниці змісту).

Категоріями аналізу служать ключові поняття, що складають концептуальну схему дослідження. Категорії можуть бути настільки ж різноманітними, наскільки різноманітні цілі, характер і теоретична основа дослідження. Наприклад, у якості категорій контент-аналізу ЗМІ можуть виступати різноманітні типи підрозділів ОВС і їхні види діяльності, оцінка діяльності працівників ОВС, особисті якості працівників і ін.

У тому випадку, якщо дослідник хоче перевірити гіпотезу, категорії приймаються заздалегідь. При відсутності вихідної гіпотези добір категорій ускладнюється і повинен виходити із самого змісту документів. Таким чином, при виділенні категорій необхідно виходити з особливостей як завдань дослідження, так і тексту документів.

Оскільки в процесі контент-аналізу відбувається співвіднесення визначених елементів тексту саме з цими категоріями, то дуже важливо, щоб вони були такими:

а) чітко й однозначно сформульованими (у різних дослідників повинен бути щодо них високий рівень згоди);

б) вичерпними, тобто такими, які обхоплюють всі частини змісту документа, що визначені завданнями даного дослідження;

в) взаємовиключними, тобто одні й ті ж самі частини змісту документів не повинні відноситися до різних категорій.

Категорії можуть підрозділятися на більш дрібні якісні одиниці - підкатегорії. Так, наприклад, категорія "індивідуальні характеристики" може підрозділятися на такі підкатегорії, як зовнішні і внутрішні характеристики тощо.

При проведенні формалізованого аналізу змісту потрібно чітко вказати ознаки, за якими визначені одиниці відносяться до визначених категорій. Одиницею аналізу є та частина змісту, що виділяється як елемент, який підпадає під ту або іншу категорію. Змістовною одиницею контент-аналізу повинна бути соціальна ідея, соціально-значима тема. У тексті вона може бути виражена по-різному: одним словом, певним усталеним сполученням слів, може подаватися описово або знаходитися в заголовку абзацу, розділу, статті. У зв'язку з цим виникає завдання виділення показників, за якими визначається наявність у тексті значимої ідеї. Показники за своїм характером можуть бути неоднорідними: такі, що стосуються теми слова або словосполучення, терміни, імена людей, назви організацій, згадування яких-небудь подій.

У дослідженні повідомлень ЗМІ, де контент-аналіз є найбільш поширеним, визначилися певні стандартні змістовні одиниці:

поняття, виражене окремим словом, терміном або сполученням слів;

тема, виражена одиничним судженням, у змістовних абзацах, цілісних текстах;

імена людей, географічні назви, назви організацій, згадування якоїсь події.

При вивченні стратегії висвітлення діяльності ОВС у ЗМІ змістовні одиниці можуть включати внутрішні і зовнішні стосовно ОВС події, осіб і авторів, що описують ці події, відношення до подій у термінах: «За - проти», «вигідно - невигідно», «добре - погано», у чиїх це інтересах, наскільки доцільні дії, об'єкт спрямованої діяльності, спосіб досягнення мети, адресат діяльності і т.д.

Обравши змістовну одиницю  і її показники, дослідник повинен визначити також і одиницю обліку, що стане основою для кількісного аналізу матеріалу.

Одиниці обліку можуть і збігатися і не збігатися з одиницями аналізу. У першому випадку підрахунок  зводиться до визначення частот згадування виділеної змістовної одиниці стосовно   інших категорій .

В другому випадку одиницею обліку обирають фізичну протяжність або площу текстів, заповнену змістовними одиницями: кількість рядків, абзаців, квадратних міліметрів, знаків, колонок - у друкарських текстах; тривалість трансляції по радіо або телебаченню, метраж плівки при магнітофонних записах.

Контент-аналіз тексту може бути дуже багатостороннім, причому одночасно використовуються декілька одиниць аналізу і декілька одиниць обліку.

У ході практичної роботи були виділені деякі загальні одиниці обліку, що відповідають різним дослідницьким вимогам:

Час - простір. Підрахунок у цій системі придатний, в основному, при дослідженні повідомлень, переданих засобами масової комунікації. За одиниці обліку тут приймаються число рядків, абзаців, квадратних сантиметрів площі, знаків, колонок друкарських текстів, присвячених тому або іншому питанню. Для кіно, радіо і телебачення одиницею обліку буде час, відведений висвітленню визначеної події або навіть метраж витраченої кіно- або магнітної плівки. Слід зазначити, що дана система обліку може виявити лише найбільш загальні характеристики змісту і не підходить для оцінки установок, намірів і т.д.

Поява ознак у тексті. Така система обліку передбачає необхідність відзначати наявність визначеної характеристики змісту в будь-якому її прояві в кожній з одиниць контекстів (тобто частин, на які розбитий аналізований текст). У цьому випадку іноді відзначається лише поява ознаки, а повторення даної характеристики усередині тексту не враховується. Наприклад, ми фіксуємо згадування в тексті певного підрозділу ОВС, але частоту згадування цього підрозділу не враховуємо. Дані, закодовані подібним способом, можуть бути подані в числовому вираженні (наприклад, процентне відношення елементів тексту, у яких дана змістовна одиниця з'явилася).

Частота появи. Найпоширенішим засобом виміру характеристики змісту є підрахунок частот їхнього вжитку, коли фіксується кожна поява будь-якої ознаки даної характеристики. У залежності від того, які одиниці обліку вибираються, частота може використовуватися для вирішення різноманітних завдань.

Частота появи теми в тому або іншому документі може служити показником її значимості з погляду автора документа. Підрахунок оціночних характеристик тексту (наприклад, усіх «за» і «проти» стосовно якогось питання або події) дозволяє підійти до дослідження установок автора повідомлення і виявлення намірів, який було продиктоване повідомлення.

Відмінною рисою сучасного періоду є усе більш широке застосування комп'ютерів при проведенні контент-аналізу. Проте, варто мати на увазі, що поряд із багатьма перевагами (значне прискорення обліку, зменшення трудомісткості процедур, можливість опрацювання великих масивів текстів, більш висока надійність і т.д.) тут є свої складності. Вони пов'язані, насамперед, із більш обмеженими можливостями комп'ютера в ідентифікації лексики тексту з категоріями контент-аналізу в порівнянні з можливостями людини. Комп'ютер може мати справу тільки з такими елементами тексту, як слово, і не в змозі ідентифікувати сукупні характеристики більш значних фрагментів тексту, таких як судження, тема і т.д. Правда, комп'ютер може кваліфікувати слово в будь-якому наборі і числі систем координат при наявності розроблених словників відповідних програм дослідження. Цікаво відзначити, що перші словники для комп'ютерного контент-аналізу в США, складені групою дослідників під керівництвом Ф.Стоуна і Р.Бейлса (автора схеми категорій взаємодій у групі) у 60-ті рр. призначалися, зокрема, і для психологічного дослідження таких текстів, як твори на задану тему (наприклад, про групову взаємодію різного роду). Розроблений даною групою так званий "універсальний аналізатор" являв собою комплекс програм для комп'ютерного аналізу текстових матеріалів, за допомогою якого можна підрахувати частоту згадувань різноманітних категорій змісту тексту, одержувати індекси на основі спільної появи категорій і т.д.

На сьогодні комп'ютери дуже широко застосовуються при статистичному опрацюванні даних контент-аналізу. Що ж стосується кодування тексту, то тут важливо визначити, коли варто звертатися до використання комп'ютера, а коли до ручного аналізу в залежності від завдань дослідження, складності категорій і наявності відповідних комп'ютерних програм.

Прийнявши рішення про сукупність повідомлень, вибірку й одиниці аналізу, ми можемо приступати до самого аналізу. Умовно виділяють два види контент-аналізу: змістовний контент-аналіз і структурний контент-анліз. Змістовний контент-аналіз - це контент-аналіз, заснований на дослідженні слів, тем і повідомлень, такий, що зосереджує увагу дослідника на змісті повідомлення, на тому, про що в ньому говориться. Таким чином, збираючись піддати аналізу ці елементи, ми повинні вміти передбачати їхній зміст і уміти визначати кожне можливе спостереження відповідно до наших очікувань. У випадку структурного аналізу нас цікавить не стільки - що говориться, а скільки - як говориться. Виміри такого роду дуже зверхньо торкаються самого змісту кожного повідомлення на відміну від детального й уважного обстеження, необхідного при змістовному аналізі. У результаті структурний контент-аналіз зазвичай є більш простим у розробці і проведенні, а тому і більш дешевим і надійнішем, ніж змістовний контент-аналіз.

Після визначення категорій, одиниць аналізу й одиниць рахунку контент-аналіза, виду бажаного контент-аналіза можна приступати до другого етапу контент-анализа -  розробці кодованій інструкції і пілотажному кодуванню тексту.