Другий етап проведення контент-аналізу

На цьому етапі відбувається складання кодувальної інструкції, а саме - співвіднесення категорій і підкатегорій контент-аналізу з конкретними змістовними елементами тексту, тобто відбувається відшукування в тексті індикаторів обраних категорій дослідження. Тут або складається відповідний словник індикаторів категорій, або дається розгорнутий опис категорій у термінах досліджуваних текстів. Всі категорії і підкатегорії контент-аналітичного дослідження кодуються, тобто їм даються певні цифрові або літерні позначення, що складає код даного дослідження. До кодувальної інструкцію також включається позначення знака інформації. Зазвичай він визначається як "позитивне", "негативне" і "нейтральне" відношення, що відповідно кодуються як +. -. 0.

Упорядкування кодувальної інструкції має дуже велике значення, тому що по суті в ній знаходять своє конкретне вираження основні положення методики дослідження. Крім відповідного визначення категорій і підкатегорій та інших одиниць аналізу до кодувальної інструкції включаються правила кодування, обмовлюються спірні випадки і т.д. При впорядкуванні конкретного коду в категоріях передбачається підкатегорія "інше", до якої включаються ті індикатори даної категорії, що не ввійшли у виділені підкатегорії, але, проте, є її референтами і тому повинні бути зафіксовані в частоті (і обсязі) її згадувань. Необхідність введення підкатегорії "інше" викликається тим, що заздалегідь неможливо, а часто і не потрібно передбачати всі підкатегорії.

Після складання кодувальної інструкції здійснюється пілотажне кодування тексту. Тобто, на даному етапі здійснюється кодування частини досліджуваного масиву текстів із метою апробації методики, викладеної в кодувальній інструкції. Кодування тексту являє собою процедуру безпосереднього перекладу якісних, змістовних одиниць (категорій, підкатегорій) через знаходження їхніх індикаторів у тексті в кількісні одиниці, тобто переклад текстів в умовні позначення - коди (цифри або букви, якими позначені в кодувальній інструкції ті або інші категорії і підкатегорії).

Подібне пілотажне кодування дає можливість перевірити надійність методики, тобто випробувати її на обгрунтованість (відповідність завданням і теоретичним поняттям дослідження) і усталеність (відтворюваність результатів).

Надійність інформації, одержаної контент-аналізом, забезпечується такими способами:

а) Обгрунтування повноти обсягу одиниць аналізу, що виділяються методом "сніжної грудки". Це робиться в такий спосіб. Спочатку виділяються всі одиниці аналізу з першого аналізованого тексту, далі з другого тексту - ті ж плюс додаткові, що раніше не зустрічалися , із третього документу - знову ті ж, що вже зустрічалися в двох попередніх, плюс додаткові і т.д. Після вивчення наступних 3-5 текстів, у яких уже не попадається жодної нової одиниці, раніше фіксованої в попередніх документах, можна вважати, що "поле" змістовних одиниць із досліджуваного масиву вичерпано.

б) Контроль за обгрунтованістю змісту одиниць аналізу за допомогою суддів. Спеціалісти в даній галузі обговорюють, наскільки запропоновані одиниці відповідають поставленим завданням.

в) Обгрунтованість за незалежним критерієм. Наприклад, дані контент-аналізу творів кандидатів на службу в ОВС із метою виявити їхню фахову схильність вибірково перевіряються шляхом опитувань, або за даними спостережень, або тестом по відомій групі.

г) Усталеність даних визначається за допомогою кодування одного тексту різними кодувальниками на основі єдиної інструкції ("усталеність серед аналітиків") або за допомогою повторного кодування тих же документів тим же кодувальником ("усталеність у часі"). Можна використовувати стабільну одиницю аналізу і різні одиниці обліку (за частотами змістовних одиниць і за фізичною протяжністю одночасно). Якщо дані різних кодувань знаходяться в достатній відповідності (наприклад, розбіжність не перевищує 5% або коефіцієнт кореляції на рівні значимості 0,05), те можна вважати, що методика дозволяє отримувати надійні результати.

Варто мати на увазі, що висока надійність зазвичай властива простим формам контент-аналізу. Ускладнення, більш тонка диференціація категорій пов'язані зі зниженням надійності, проте це дає більшу інформацію про об'єкт дослідження. Рішення про співвідношення надійності і значимості категорій зазвичай приймається, виходячи з поставлених перед дослідженням завдань.

Перешкодами для одержання надійних результатів можуть служити різноманітні причини: хиби кодувальної інструкції, низька кваліфікація кодувальника тощо. Слід зазначити, що контент-аналітичне дослідження вимагає від кодувальника особливо великої уваги, терпіння, завзятості і сумлінності. Після проведення пілотажного дослідження в кодувальну інструкцію звичайно вносяться відповідні зміни для усунення виявлених перешкод.