2.4. Комплексні судово-психіатричні експертизи

Інструкцією про проведення судово-психіатричної експертизи пе­редбачається можливість комплексних експертних висновків, коли для вирішення питання про психічний стан підекспертного і визна­чення ступеня тяжкості психічних розладів потрібний компетентний висновок фахівців суміжних галузей знань.

Об'єднання в комплексній експертизі зусиль фахівців, які обізнані з різних галузей знань, потребує суворого дотримання правових га­рантій під час її проведення. Тому в поняття комплексної експертизи обов'язково включаються такі ознаки, як розбіжності в компетенції експертів, чіткий розподіл їхніх функцій і складання висновку на ос­нові не тільки особистих досліджень, а й за результатами досліджень інших експертів. Дотримання зазначених умов припускає участь екс­пертів у спільному формуванні та складанні загального висновку. Отже, комплексна експертиза, призначена судово-слідчими органами, право­мочна тоді, коли на розгляд експертів пропонується вирішення пи­тань суміжних галузей знань із застосуванням спеціальних методів дослідження для визначення різних психопатологічних і психологіч­них особливостей підекспертного.

Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза в криміналь­ному процесі. Об'єктом цього виду експертизи в кримінальному про­цесі можуть бути обвинувачені, свідки і потерпілі.

Специфіка методології комплексної експертизи полягає в одно­часному дослідженні взаємопов'язаних властивостей і рис об'єкта із застосуванням різноманітних методів різних наук, порівняння та уза­гальнення отриманих результатів з метою отримання якнайповнішої й достовірної інформації для формування висновків з питань, що ста­новлять інтерес для судово-слідчих органів, коли без кооперації ме­тодів і знань з різних галузей науки неможливо вирішити поставлені питання.

Предметом комплексної судової психолого-психіатричної екс­пертизи є фактичні дані й обставини, які мають значення для справи

33

і встановлюються на основі застосування спеціальних знань експер­тів. Предмет експертизи може визначатися також предметом відпо­відної науки, яка використовується як базова в експертному дослід­женні.

Найчастіше необхідність проведення такого виду експертизи ви­никає при експертизі осіб з пограничною психічною патологією, що не виключає осудності. У цьому разі взаємодія психопатологічних, ситуаційних і психологічних чинників найістотніше впливає на ха­рактер психічного відтворення довкілля, на особливості рефлексії та вольову регуляцію поведінки особи в юридично значущих ситуаціях. До таких ситуацій належать передкримінальна, кримінальна, після-кримінальна, слідча, судова і післясудова.

З огляду на зазначене у завдання комплексної судової психолого-психіатричної експертизи входить встановлення двох основних груп обставин, які становлять інтерес для судово-слідчих органів: характер психічного стану й оцінка його впливу на поведінку обвинувачених, потерпілих і свідків.

Джерелом інформації для такої експертизи можуть бути як власне суб'єкти (обвинувачений, потерпілий, свідок), так і дані про стан їх­ньої психічної сфери, поведінки, які отримують зі свідчень інших свідків, потерпілих чи співучасників обвинувачуваного, відповідних довідок, історій хвороби та інших видів медичної документації, служ­бових характеристик, актів попередніх експертиз, протоколів слідчих експериментів, долучених до справи листів, щоденників, малюнків тощо.

У сучасних умовах комплексна судова психолого-психіатрична експертиза може вирішувати такі питання:

визначення можливості обвинувачених із психічними розлада­

ми, які не виключають осудності, повною чи неповною мірою

усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними

(обмежена осудність);

оцінка емоційних станів і визначення сильного душевного хви­

лювання (фізіологічний афект);

визначення можливості неповнолітніх обвинувачених з відста­

ванням у психічному розвитку повною мірою усвідомлювати

свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

визначення безпорадного стану повнолітніх і неповнолітніх по­

терпілих у справах про статеві злочини;

оцінка здатності давати свідчення;

34

посмертна експертиза психічного стану осіб, які вчинили само­

губство;

експертиза обвинувачених із психопатичними аномаліями осо­

бистості та з психічним інфантилізмом;

•               визначення рівня моральної шкоди, завданої особі.

Найчастіше комплексна судова психолого-психіатрична експертиза

призначається обвинуваченим, які вчинили правопорушення у стані афекту. Приводом для призначення експертизи, як правило, є особли­вості поведінки обвинуваченого при здійсненні правопорушення: не­сподівані вчинки, поява невластивих раніше форм поведінки, жор­стокість, агресивність, що не відповідають конфліктній ситуації перед вчиненням правопорушення. Мета такої експертизи — встановити у обвинувачуваної особи наявність чи відсутність тимчасового розла­ду психічної діяльності (компетенція експерта-психіатра), фізіологіч­ного афекту (нормальної, але надзвичайно сильної емоційної реакції) чи інших емоційних станів (компетенція експерта-психолога) у мо­мент вчинення правопорушення.

Комплексна експертиза такого роду дає змогу розмежувати хво­робливі та нехворобливі форми афективних реакцій і зробити висно­вок про осудність або неосудність підекспертного. Проте, дійшовши висновку про нехворобливу природу афективної реакції підексперт­ного експерт-психіатр з огляду на межі своєї компетенції не може оці­нити її глибину і вплив на поведінку обвинуваченого при вчиненні правопорушення. Таку оцінку здійснює експерт-психолог.

Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза істотно розширює можливості оцінки афективних станів, оскільки при її про­веденні не тільки діагностуються хворобливі розлади психічної діяль­ності (патологічний афект) особи, а й визначається глибина нормальних психологічних реакцій, зокрема виразності емоційного напруження, що виникло в момент вчинення правопорушення.

Перед комплексною судовою психолого-психіатричною експерти­зою у справах про фізіологічний афект правомочна постановка таких запитань:

•               чи страждає особа на розлад психічної діяльності;

в якому стані перебувала особа в момент вчинення правопору­

шення: тимчасового розладу психічної діяльності чи фізіологіч­

ного афекту;

чи могла особа в момент здійснення протиправних дій усвідом­

лювати значення своїх дій та керувати ними.

35

До компетенції експерта-психіатра під час проведення комплекс­ної експертизи неповнолітніх входить встановлення ознак психічного розладу, ступеня цих порушень і вирішення питання осудності-не-осудності. У разі визнання підлітка осудним психолог і психіатр уточ­нюють його здатність повною мірою усвідомлювати свої дії (безді­яльність) та (або) керувати ними.

Комплексна судово-психіатрична і судово-медична експертиза при­значається тоді, коли йдеться про визначення тяжкості тілесних уш­коджень і психічних порушень, що виникли у потерпілого.

Діагностика психічних розладів і встановлення причинного зв'язку цих розладів з отриманою травмою входить до компетенції судово-психіатричної експертизи, а оцінка тяжкості тілесних ушкоджень — до компетенції судово-медичного експерта.

Однією з форм порушення психіки, що можуть виникнути в резуль­таті насильницьких дій і є предметом комплексної судово-психіатрич­ної та судово-медичної експертизи, є інтоксикаційні психози. Вони ви­никають внаслідок введення потерпілій особі як отруйних речовин, так і лікарських препаратів у токсичних дозах. Тяжкість тілесних ушкоджень потерпілих під час діагностики інтоксикаційних розладів психіки оцінюється з урахуванням тривалості, глибини, ступеня їх ви­разності, а також можливого негативного впливу на подальшу пра­цездатність потерпілих.