Е

Етика ділових стосунків – система універсальних та специфічних моральних вимог та норм поведінки, що реалізуються в одній із сфер суспільного життя – професійній діяльності; базується на загальнолюдських нормах та правилах поведінки, однак має декотрі відмінні особливості. Професійна роль будь-якого працівника організації невід’ємно пов’язана з виконанням етичних норм взаємостосунків із своїм зовнішнім оточенням (колегами, підлеглими, партнерами). Дотримання Е. д. с. – один із головних критеріїв оцінки професіоналізму як окремого працівника, так і організації у цілому.

Етика керівника – система норм моральної поведінки керівника, що заснована на розумінні та урахуванні психології працівників, вихованні особистості, культурі поведінки та умінні управляти своїми почуттями, емоціями у процесі особистих взаємостосунків з підлеглими, вищими керівниками та колегами.

Етика працівника ОВС – різновид професійної етики. Вона вивчає специфічне відбиття принципів та норм моралі у службовій діяльності та позаслужбовій поведінці працівників ОВС, а також форми та методи виховання у них високих моральних якостей. Професійна етика працівника ОВС виступає як система моральних вимог, що висуваються до працівника ОВС у його ставленні до суспільства, до своєї професії, до інших працівників, а також до всіх учасників сфери його службової діяльності та позаслужбових стосунків.

Етикет (від франц. etiquette – встромляти) – сукупність правил поведінки, що регулюють зовнішнє виявлення людських взаємин (поводження з оточуючими, форми звернення і привітання, поведінка в громадських місцях, манери і одяг). Е. є складовою частиною зовнішньої культури людини і суспільства.

Етикет службовий – система особистістних взаємостосунків керівника з підлеглими, вищими керівниками та колегами. Головний принцип Е. с. – співробітництво та взаєморозуміння.