5.12. Виробнича практика

Динамічність змін у суспільстві, структура злочинності потребують введення оперативних, науково-обгрунтованих засобів, спрямованих на удосконалювання форм і методів організації навчально-виховного процесу, підвищення фахової майстерності, фізичного і психологічної підготовки курсантів і слухачів, формування у них навичок, умінь і готовності до вирішення службових задач в екстремальних умовах.

Однієї зі складових навчально-виховного процесу є виробнича практика курсантів вищих закладів освіти МВС у підрозділах органів внутрішніх справ, за допомогою якої формуються фахові навички майбутніх випускників. Практика курсантів як форма навчання є обов'язковою для вищих фахових закладів освіти. Вона проводиться відповідно до Положення про організацію і проведення навчальної і виробничої практики (стажування) курсантів і слухачів вищих закладів освіти МВС України в органах і установах внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 14 серпня 1992 р. № 506.

Виробнича практика передбачає одержання курсантами фахових знань, умінь і навичок визначеного кваліфікаційного рівня. Протягом неї практична підготовка курсантів здійснюється в райуправліннях міліції. Практика організовується в умовах фахової діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача ВЗО і спеціаліста органа внутрішніх справ.

Безпосередня робота курсанта в органах внутрішніх справ є одним із найважливіших механізмів комплексної соціалізації особистості в трьох аспектах: навчальному, соціально-психологічному і фаховому. Останній спричиняє адаптацію курсанта до нових умов життя у виді цілісної структури. Адаптація в такому випадку – не тільки активне звикання особистості до нових умов, а і кінцевий результат цього процесу.

Адаптація курсантів до роботи в системі МВС – це повнокомплексний процес звикання, пристосування особистості до нового соціального статусу, входження її в специфічний колектив, із жорстко регламентованою системою взаємовідносин, що обумовлює психологічну перебудову особистості з орієнтацією на майбутню правоохоронну діяльність.

Безпосередньою метою виробничої практики є такі аспекти подальшої роботи в практичних органах МВС України:

уміле планування й організація своєї діяльності;

застосування на практиці знань матеріального і процесуального права;

закріплення отриманих у вищому закладі освіти теоретичних знань, тлумачення норм права;

охорона і захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб;

використання методичних і тактичних рекомендацій, науково-технічних засобів у своїй роботі;

упорядкування відповідних юридичних документів;

здійснення процесуальної і не процесуальної діяльності щодо попередження злочинів та інших правопорушень, пропаганда правових знань і здійснення правового виховання громадян і багато чого іншого.

Результати виробничої практики наочно демонструють, як відбувається фахове становлення особистості – складний процес, при якому особистість поступово переходить від одного внутрішнього стану в інший. Найважливішою рисою цього процесу є морально-психологічна готовність майбутнього випускника ВЗО МВС до фахової діяльності. Це найскладніший сплав психічних особливостей і моральних якостей особистості, що складають основу становлення майбутнього слідчого, оперативного працівника, дільничного інспектора міліції тощо, усвідомлення функцій фахової діяльності, обрання фахової позиції, оптимальних засобів і методів діяльності, співвіднесення своїх можливостей із подоланням труднощів, які виникають при виконанні практичних завдань і досягненні планованих результатів.

Головна функція практичних занять – організація і проведення відпрацьовування навчального матеріалу і формування у курсанта (слухача) умінь і навичок щодо застосування знань на практиці, самостійного розширення і поглиблення їх.

Заняття такого типу, як правило, складаються з двох частин. Спочатку проводиться підготовка курсантів до самостійної роботи. Потім вони самостійно розв’яхують поставлені задачі. В остаточному підсумку виробнича практика сприяє індивідуалізації навчання і надає можливості щодо активізації пізнавальної діяльності курсантів. Для досягнення цього необхідна така організація проходження практики, щоб вона забезпечувала максимальний інтелектуальний розвиток і в той же час створювала умови для успішного одержання знань і умінь.

Організація проходження виробничої практики у ВЗО МВС України затверджується наказом ректора вищого закладу освіти, установлюються терміни проходження і за узгодженням із Міністерством внутрішніх справ України визначаються органи, у яких курсанти проходять практику з призначенням їх на конкретну посаду. Цим же наказом визначаються керівники практики з числа викладачів ВЗО.

Викладачі - керівники практики:

- проводять інструктаж курсантів, що направляються на практику; здійснюють контроль за виконанням курсантами планів проходження служби;

вивчають досвід роботи випускників вузу, що проходять службу в даному регіоні і вносять свої пропозиції по удосконаленню навчального процесу;

спрямовують керівникам органів внутрішніх справ письмовий інструктаж з організації проходження практики.

Приступаючи до проходження виробничої практики, курсанти складають календарний план за встановленим зразком. Проходження практики передбачає вивчення і знання наказів МВС України, Генеральної прокуратури й інших нормативних матеріалів, що мають відношення до роботи в слідчих органах, принципів і порядку роботи підрозділів, у яких курсанти і слухачі проходять практику. Все це сприяє також фаховій адаптації курсанта в нових умовах проходження служби – психологічній перебудові особистості з орієнтацією її на майбутню правоохоронну діяльність в специфічних умовах служби (у тому числі певного обмеження цивільних свобод).

Під час проходження практики курсанти повинні опанувати такими навичками як:

- використання технічних засобів, необхідних при здійсненні правоохоронної діяльності;

установлення психологічного контакту з всіма особами, що беруть участь у здійсненні правоохоронної діяльності;

установлення правильних взаємовідносин із співробітниками прокуратури, служб органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;

з'ясування специфіки планування і послідовності слідчих дій;

виявлення прикмет повної або часткової фальсифікації документів;

такі специфічні прийоми і навички в роботі слідчих органів, як виявлення, фіксація, виїмка, упаковування і підготування до транспортування слідів рук, взуття, транспортних засобів, мікрооб’єктів та інших речових доказів;

фотографування об'єктів при штучному і природному освітленні;

правильне упорядкування й оформлення необхідних документів;

використання пошукових засобів, відео-, аудіозаписувальних пристроїв.

Курсанти повинні також вивчити реальну організацію прокурорського нагляду і відомчого контролю за виконанням законів при здійсненні правоохоронної діяльності.

Успішність проходження виробничої практики в органах внутрішніх справ демонструє фахову готовність курсантів і слухачів до подальшої роботи в правоохоронних органах. Найважливішим структурним компонентом готовності до фахової діяльності є усвідомлення своєї ролі в подальшій діяльності. Воно є необхідним для активної регуляції власної діяльності. Розуміння себе, своїх сподівань і можливостей, наявність адекватної самооцінки, причетності до фахової праці є невід'ємною частиною готовності.

Адекватна самооцінка, у свою чергу, передбачає критичне відношення до себе, постійне примірювання своїх можливостей до вимог фахової діяльності, уміння самостійно ставити перед собою цілі, точно оцінювати плинність своєї думки і її результати. Виробнича практика дає можливість завдяки перевірці в реальних умовах практики з’ясувати недоліки, допущені в процесі навчання, відмовитися від невиправданих гіпотез.

Таким чином, одним із найважливіших соціально-психологічних чинників проходження практики є самоаналіз і самооцінка, що є атрибутом самосвідомості особистості.

Під час проходження практики в органах внутрішніх справ самосвідомість відіграє важливу роль в організації результативного керування своєю поведінкою, є суб'єктивною підставою рівня вимог, тих завдань, що ставляться перед курсантом або слухачем і до реалізації яких особистість вважає себе причетною.

У даному випадку самосвідомість призводить до формування системи цінностей, тобто тих духовних орієнтирів, які знаходять своє вираження в конкретних цілях майбутньої правоохоронної діяльності випускника ВЗО. Цінності виступають як усвідомлення індивідом типів взаємовідносин між людьми, а також відношення до різноманітних явищ соціальної дійсності.

Критеріями фахової самосвідомості в процесі проходження практики в органах внутрішніх справ є:

розуміння соціальної значущості майбутньої професії, відповідальність перед власним народом;

розуміння значення вимог фахової діяльності;

адекватна самооцінка можливостей, якостей особистості, необхідних для повноцінної фахової діяльності в органах і підрозділах ОВД;

стійка рефлексивна позиція, що виражається в постійній потребі в самооцінці, самоаналізі своїх фахових дій, спрямованих на захист прав і інтересів громадян і юридичних осіб.

Таким чином, виробнича практика, являючись складовим структурним елементом освіти, стає в теперішніх умовах вирішальним чинником щодо подальшої успішної і результативної фахової діяльності.