5.9. Групові вправи, тактичні заняття і навчання

Важливе значення для підготовки працівників органів внутрішніх справ мають заняття з військових та тактико-спеціальних дисциплін. На них застосовуються такі форми організації навчального процесу, як групові вправи, тактичні заняття і навчання.

Групові вправи – це специфічний вид практичного навчання з оперативно-тактичних, тактичних і тактико-спеціальних дисциплін, при якому слухачі і курсанти на фоні цільної оперативно-тактичної обстановки набувають, закріплюють і поглиблюють теоретичні знання і практичні навички у оцінці обстановки, прийнятті рішення щодо організації і ведення бойових дій, їх забезпечення. Одночасно групові вправи дають можливість вдосконалювати навики слухачів і курсантів у виконанні бойових документів. Вони проводяться на картах в класах, навчальних командних пунктах і на місцевості, на фоні конкретної оперативної тактичної обстановки. На групових вправах всі курсанти (слухачі), як правило, діють і одній і тій же ролі, виконуючи функції відповідної посадової особи. Дії противника, командира і його штабу, сусідів, а також інших посадових осіб виконують керівник занять або при необхідності створена група, яка підіграє.

Особливість організації групових вправ полягає у тому, що вони проводяться на фоні рішення завдання, яке поєднується загальним задумам і оперативно-тактичною обстановкою. Тактичне завдання передбачається навчальним планом, на його вироблення виділяють значний обсяг часу. На кожній із групових вправ послідовно обробляються певні питання, при цьому кожна наступна вправа є продовженням і розвитком попередніх.

Кафедра складає план обробки завдання, що включає оформлений на карті задум завдання і текстову пояснювальну записку до нього. Тактичний єдиний задум завдання утримує вихідну обставину, задум дій сторін, розрахунок часу на проведення групових вправ. Задум дій сторін відображає обстановку, яка утворюється у ході занять з відпрацювання всіх запланованих питань, а також інші відомості, що відображають специфіку тактичних дій. Основні вимоги до розробки задуму полягають у тому, щоб була утворена динамічна навчальна обстановка, реально відображались сучасні погляди на організацію і ведення певних дій. Ця обстановка повинна стимулювати розробку чітких, нестандартних рішень.

Послідовність проведення групових вправ і розрахунок часу визначається на підставі обговорюваної теми і навчальної мети завдання. Всі обгрунтування і розрахунки задуму, деталізація обстановки і характеру дій сторін, інші необхідні дані відображаються в пояснювальній записці, яка є додатком до задуму. На підставі задуму кафедра розробляє основні оперативно-тактичні (тактичні) завдання – головний вихідний документ для підготовки курсантів до кожної групової вправи. Як правило, він має чотири основних розділи: загальну обстановку, часткову обстановку, довідні відомості і вказівки щодо підготовки до занять.

У ВЗО МВС з курсантами проводяться також тактичні заняття, як правило, з загальної тематики. Вони є основою практичного навчання курсантів організації бою на місцевості і управління підрозділами. На тактичних заняттях курсанти діють на посадах командирів підрозділів. Якщо на них використовується штатне озброєння і військова техніка підрозділу, то вони називаються тактико-спеціальними.

Наступною формою тактичної підготовки курсантів і слухачів є тактичні (тактико-спеціальні) навчання. Вони проводяться з метою удосконалення умінь і навичок з організації бойових дій і управління в бою підрозділами і частинами. Навчання проходять на місцевості, як правило, за комплексними темами, що охоплюють декілька видів бойових дій, в умовах, наближених до бойових. Вони можуть бути двосторонніми і односторонніми з позначенням противника (в кращому випадку з бойовою стрільбою). Слухачі і курсанти виконують на вченнях обов’язки командирів частин, підрозділів, офіцерів штабів та інших посадових осіб у відповідності з задумом навчання.

Різновидом тактичних є показові вчення, на яких курсантам демонструються доцільні методи роботи командирів та інших посадових осіб, прийоми і способи дій з’єднань, частин і підрозділів, застосування озброєння і військової техніки у бою.

Найвищою формою оперативно-тактичної підготовки є командно-штабні навчання і воєнні ігри. Вони проводяться за найважливішими темами на місцевості із використанням засобів зв’язку і управління, на навчальних командних пунктах і у спеціалізованих класах. Командно-штабні навчання можуть бути односторонніми і двосторонніми, одноступеневими і двоступеневими.

Підготовка будь-якого навчання – відповідальний етап, який багато в чому визначає його проведення. Розглянемо послідовність проведення підготовки навчання.

Наказом ректора призначається керівник навчань і його заступники, штаб керівництва і посередники, визначається тема навчання, терміни і порядок проведення та забезпечення, вихідні дані, перелік посадових осіб та ін. Штаб керівництва навчанням розробляє календарний план підготовки, задум і план проведення вчення, тактичні завдання на навчання, методичну розробку, матеріали для розбору тощо. В календарному плані підготовки навчання відображається порядок розробки навчальних матеріалів, заходи з підготовки до навчання викладачів і слухачів, а також матеріально-технічне забезпечення. План проведення навчання, складений на підставі його задуму, визначає роботу штабу, керівництва і посередників у ході вчення. Відповідно до цього плану розробляється практичне завдання для курсантів, яке введе їх у створену обстановку, не розкриваючи задуму і плану проведення.

Робота викладачів, які беруть участь у проведенні вчень, відображається у методичній розробці. В ній можуть викладатися мета навчання, зміст питань, методичні рекомендації за підготовкою і проведенню вчення, вказуються питання матеріально-технічного забезпечення, а також розроблені раніше варіанти доцільних дій і доповідей курсантів за обставинами і вводними.

За 10-15 днів до початку навчань проводиться установчий збір (групова консультація), на якому курсантам (слухачам) подається завдання на вивчення і оголошується їх розподіл на посади у складі бойових розрахунків (груп). В період після збору і до початку навчань курсанти вивчають функціональні обов’язки за закріпленими посадами, зміст оперативно-тактичного завдання, рекомендовану літературу, а також готують робочі карти, виконують попередні довідні розрахунки.

Можливі різні варіанти проведення навчання, особливо у початковій його частині. У всіх випадках курсант, який виконує на навчанні роль старшого начальника, приймає рішення і доводить його до підлеглих. Прийняте рішення заслуховується, і після обговорення затверджується керівником навчання або його заступником, а також заслуховуються доповіді курсантів (слухачів), що виконують обов’язки інших посадових осіб.

Штаб керівництва у відповідності з планом проведення навчання безперервно нарощує обставини, підводячи курсантів до прийняття нових адекватних рішень. Викладачі не нав’язують їм своїх висновків і рішень. Вони оцінюють прийняті рішення, звертають увагу на організацію взаємодії різних посадових осіб, оформлення різних документів та ін. При заслуховуванні доповідей викладачі слідкують за повнотою засвоєння завдань, грамотністю оцінки ситуації, обгрунтованістю прийнятих рішень, штабною культурою, роботою на картах. Якщо курсант подає рішення, які не витікають із обставин, викладачі-посередники підводять їх до обгрунтованих рішень шляхом видання додаткових вводних або інших методичних заходів. Практикується використання оперативних пауз у ході навчання, коли виникає необхідність у розборі складних ситуацій. У ході навчання курсанти (слухачі) можуть запропонувати свій варіант, який виявиться не гіршим за кафедральний. Це один із способів уникнення шаблонного підходу в організації навчання. Сутність вводних, методика їх видання повинні у всіх випадках створювати умови, що потребують творчих роздумів, глибокого знання теорії, сучасних поглядів на ведення бойових дій противником і своїх військ, не можна припускати спрощення і догматизму.

Важливим етапом проведення навчання є його заключний етап – розбір навчання, в ході якого курсантам роз’яснюються основні положення оперативного мистецтва по темі, дається оцінка їх діям, аналіз позитивних сторін і недоліків. Розбір може проводитися в два етапи. На першому заступник керівника навчання детально аналізує дії кожного курсанта (слухача), на другому – керівник навчання проводить загальний розбір.

Викладена послідовність і методика підготовки і проведення навчань носить рекомендаційний характер. У кожному конкретному випадкові ці завдання вирішуються з урахуванням особливості теми навчань, накопиченого досвіду, матеріально-технічних умов, рішень керівництва ВЗО.