5.7. Лабораторні заняття

Серед різноманітних форм організації навчальної роботи у вищих навчальних закладах МВС України важливе місце належить лабораторним роботам. Адже саме через них здійснюється дотримання одного з провідних принципів дидактики – принципу зв’язку теорії з практикою. Лабораторна робота – це форма навчального заняття, при якому слухач або курсант вищого закладу освіти МВС України під керівництвом викладача особисто проводить натурні чи імітаційні експерименти або досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, відповідною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Норм часу для розрахунку і обліку навчальної роботи та Переліків основних видів методичної й організаційної роботи викладачів вищих закладів освіти 1 і 2 рівнів акредитації» від 13.03.98 року № 103 лабораторне заняття проводиться зі слухачами і курсантами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Для здійснення цього виду навчальної роботи керівництвом ВЗО МВС України виділяється не менше однієї академічної години на лабораторну групу. З окремих навчальних дисциплін припускається поділ половини академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю із урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та техніки безпеки.

Наприклад, якщо проводиться лабораторне заняття зі спецтехніки за темою «Засоби зв’язку органів внутрішніх справ», а метою заняття є вироблення навичок роботи з радіостанціями типу «Віола», «Маяк», «Транспорт», то кожному слухачеві чи курсанту необхідно особисто ознайомитися з цією технікою і вміти добре розбиратися в ній, без допомоги викладача використовувати її у практичній діяльності. Та для того, щоб досягти такого результату, необхідно проводити це лабораторне заняття зі слухачами і курсантами, кількість яких не перебільшує чотири чоловіки. Такий поділ академічної групи дозволяє викладачеві застосувати у навчальному процесі індивідуальний підхід до кожного слухача і курсанта, що значно підвищує ефективність закріплення теоретичних знань і практичних навичок.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (тобто лабораторні заняття із інформатики проводяться у класі ЕОМ, а зі спецпредметів або зі спецтехніки – у відповідно обладнаних лабораторних аудиторіях)

При виконанні лабораторних робіт відбувається формування умінь і навичок роботи з вимірювальною апаратурою, розрахунку окремих вузлів і процесів, потрібних майбутньому спеціалісту у професійній діяльності.

Основними завданнями лабораторних робіт як форм навчальної роботи у вищих закладах освіти МВС України є такі:

поєднати в єдине ціле лекційну форму занять із систематичною самостійною роботою слухачів та курсантів з підручниками, навчальними посібниками та іншими літературними джерелами.

для того, щоб провести на належному науковому і методичному рівні ту чи іншу лабораторну роботу, слухачам і курсантам недостатньо прослухати на цю тему лекцію. Йому слід прочитати і вивчити рекомендовану літературу, підготувати себе до роботи з приладами і установками, вивчити їхню будову, принцип дії, усвідомити мету роботи;

сприяти формуванню у слухачів і курсантів діалектико-матеріалістичного світогляду. В процесі цих робіт слухачі та курсанти пізнають діалектичну природу предмета, знайомляться з науковими методами пізнання, переконуються в тому, що наукові теорії відображають об’єктивну реальність, а практика виступає критерієм істини;

навчити слухачів і курсантів творчо застосовувати теоретичні знання на практиці. Кожен із слухачів і курсантів у процесі навчання готується стати спеціалістом високої кваліфікації у сфері діяльності правоохоронних органів;

викликати у слухачів та курсантів інтерес до науково- експериментальної діяльності, залучити їх до науково-дослідницької роботи на кафедрах;

систематично контролювати знання, уміння і навички слухачів і курсантів з окремих тем чи розділів курсу, що вивчаються.

При плануванні лабораторних робіт кафедрам необхідно виходити не тільки з кількості годин, які відведені на них в навчальних планах підготовки спеціалістів даного профілю, але й наявності навчального устаткування.

Лабораторне заняття повинне базуватися на поетапному методі навчання: від репродуктивного до самостійного рівня оволодіння практичними навичками. Спочатку слухачі і курсанти повторюють хід лабораторної роботи, запропонований викладачем, а потім, у процесі самостійної роботи, обирають свій індивідуальний шлях вирішення поставлених завдань. Шляхів виконання лабораторної роботи може бути декілька. Тому навчальні стенди повинні бути розробленні таким чином, щоб вони відображали хід виконання завдання декількома способами без будь-яких змін. Це дозволяє слухачам і курсантам проаналізувати всі запропоновані методи розв’язання завдання лабораторної роботи, обрати свій, найбільш доцільний метод. Слухачі і курсанти порівнюють результати, вказуючи на позитивні властивості і недоліки методів. Процес пошуку найбільш правильного рішення сприяє розвитку самостійності у слухачів і курсантів. Слухачам і курсантам необхідно завчасно вивчити рекомендовану з теми лабораторної роботи літературу, або за завданням керівника підготувати реферат. Конспектування занять зі службової і бойової підготовки слухачі і курсанти мусять вести у спеціальних (зареєстрованих у канцелярії) зошитах. Відсутні на заняттях курсанти повинні самостійно вивчити пройдені теми.

Перед початком навчального року кафедри складають перелік лабораторних робіт, які будуть виконувати слухачі і курсанти протягом семестру чи навчального року в тій чи іншій лабораторній аудиторії. Цей перелік включає в себе назву робіт, їх номери та кількість годин, що відводиться на виконання робіт. Наприклад, на кафедрі криміналістики пропонується перелік таких лабораторних робіт:

І семестр

№ 1. Тема «Криміналістична фотографія» (14годин)

№ 2. Тема «Сліди рук» (4 години)

№ 3. Тема «Сліди ніг» (2 години)

№ 4. Тема «Сліди транспортних засобів» (2 години)

№ 5. Тема «Сліди знарядь зламу та інструментів» (2 години)

№ 6. Тема «Мікрооб'єкти (мікросліди)» (2 години)

№ 7. Тема «Криміналістичне дослідження зброї та слідів її застосу­вання» (6 годин)

№ 8. Тема «Техніко-криміналістичне дослідження документів» (4 години)

№ 9. Тема. « Тактика обшуку і виїмки» (6 годин)

№ 10. Тема «Тактика допиту» (6 годин)

№ 11. Тема «Тактика пред'явлення для розпізнання» (4 години)

№ 12. Тема «Тактика відтворення обстановки і обставин події» (4 години)

II семестр

№ 13. Тема «Методика розслідування підроблення грошей» (4 години)

№ 14. Тема «Методика розслідування розкрадання майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим по­ложенням» (6 годин)

№ 15. Тема «Методика розслідування крадіжок» (6 годин)

№ 16. Тема «Методика розслідування грабежів та розбоїв»(4 години)

№ 17. Тема «Методика розслідування шахрайства» (4 години)

№ 18. Тема «Методика розслідування вбивств, тяжких тілес­них пошкоджень, що спричинили смерть» (6 годин)

№ 19. Тема «Методика розслідування зґвалтувань» (4 години)

№ 20. Тема «Методика розслідування ухилень від сплати по­датків» (4 години)

№ 21. Тема «Методика розслідування хабарництва» (4 години)

№ 22. Тема «Методика розслідування хуліганства» (4години)

№ 23. Тема «Методика розслідування порушень правил безпе­ки руху і експлуатації транспорту» (4 години)

№ 24. Тема «Методика розслідування підпалів і порушень пра­вил пожежної безпеки» (6 годин)

№ 25. Тема «Методика розслідування незаконних дій з нарко­тичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами» (4 години).

Складаючи розклад проведення лабораторних робіт, слід мати на увазі такі вимоги:

лабораторне заняття планується для кожної навчальної групи окремо з виділенням одного чи двох викладачів;

не слід планувати проведення лабораторного заняття до лекції з даної теми, тому що воно не буде досягати своєї мети;

планувати в один день не більше одної-двох лабораторних робіт;

необхідно забезпечити рівномірний розподіл лабораторних занять протягом семестру.

Таким чином лабораторні заняття необхідно включати в розклад так, щоб кількість їх годин відповідало навчальному плану і програмі з даної дисципліни. Крім цого складається графік виконання робіт навчальними групами.

Існує думка фахівців, що оскільки просте закріплення знань на лабораторних заняттях з методичної точки зору не виправдовує себе, то для досягнення мети їх проведення слід слухачів і курсантів ставити в умови, що вимагають від них напруженої розумової діяльності, прояву ініціативи і творчості. Тому слід практикувати проведення комплексних робіт, які базуються на декількох розділах курсу, або мають міжпредметні обумовлені зв’язки.

Підготовка викладача до проведення лабораторного заняття містить:

перегляд програми, посібників, інструкцій і методичних розробок з теми лабораторної роботи з метою раціональної організації і проведення її зі слухачами і курсантами. Такий перегляд дає можливість викладачеві самому ознайомитися зі змістом роботи, внести в неї елементи нового (коли це диктується її поліпшенням), уточнити зміст звіту і контрольних запитань;

перевірку готовності приладів, установок, матеріалів для лабораторної роботи;

перевірку готовності лаборантів та іншого обслуговуючого персоналу.

Кафедра заздалегідь розв’язує питання про те, які лабораторні роботи необхідно провести в обов’язковому порядку, а які бажано. Для успішного проведення лабораторних робіт колектив кафедр вищих закладів освіти МВС повинен перш за все прагнути до удосконалення лабораторних аудиторій, їхнього технічного обладнання. Так, лабораторні заняття з хімічними речовинами необхідно забезпечувати витяжними шафами, шафами для реактивів і приладів, столами для техніко-хімічних терезів, робочими столами, обладнаними газовими горілками і електронагрівними приладами. Робочі столи в хімічній лабораторній аудиторії повинні мати ящики для хімічного посуду і приладів, а також полиці для реактивів. Особливу увагу необхідно приділяти освітленню лабораторних аудиторій. Вдень столи достатньо освітлювати через великі вікна, а для вечірніх занять, крім загальних ламп, в лабораторії необхідно мати лампи для освітлення кожного робочого місця. Бажано використовувати люмінесцентні лампи.

Для підвищення ефективності пізнавальної самостійності, як елемента самоосвіти, необхідно врахувати ступінь участі викладача у виконанні лабораторної роботи (тобто викладачеві необхідно ретельно продумати організаційні моменти щодо теоретично-методичного вступу) і ступінь використання слухачами і курсантами методичних вказівок, рекомендацій до виконання лабораторної роботи.

Під час вступного заняття викладач дає вказівки і поради, які належать до методики проведення роботи, аналізує навчальну і методичну літературу, доводить до відома слухачів і курсантів список рекомендованої літератури. Під час вступного заняття слухачі і курсанти повинні одержати перелік питань, з яких треба готуватися до лабораторної роботи, способи обробки експериментальних даних, ознайомитися з вимогами щодо оформлення результатів вимірювань при складанні звітів по роботах.

На вступному занятті викладач разом з лаборантом проводить інструктаж з правил техніки безпеки при роботі у лабораторній аудиторії. Слухачами і курсантам слід вивчити ці правила і здати залік перед початком лабораторного заняття.

У практиці роботи ВЗО МВС України існує декілька основних методів проведення лабораторних робіт – фронтальний, метод практикуму і метод проведення робіт циклами (тематичний практикум).

Фронтальні роботи організуються для одночасного проведення однотипних робіт всіма курсантами (слухачами) групи. Таким метод проведення робіт полегшує зв’язок теоретичних знань з практичними навичками. Перед всією групою ставиться одне і те ж завдання, яке вони повинні розв’язати у процесі виконання роботи. Слухачів і курсантів легше підготувати до виконання такої роботи шляхом проведення консультацій, роз’ясняючи окремі її етапи. В процесі виконання роботи викладач може надати допомогу не окремому слухачеві чи курсанту, а цілій групі. Це значно економить навчальний час.

Питання вибору методу проведення лабораторних робіт вирішує кафедра, виходячи з конкретних умов роботи лабораторної аудиторії і профілю підготовки спеціалістів. Головний недолік фронтального методу полягає в тому, що він не забезпечує достатньої самостійності роботи слухачів і курсантів.

Метод проведення лабораторної роботи у вигляді практикуму, коли слухачі і курсанти виконують різні роботи з усього курсу (або його розділу) з точки зору розвитку самостійного мислення і підвищення інтересу до науки, що вивчається, є більш ефективним методом навчання. Цей метод потребує проведення лабораторних робіт циклами, тобто таким способом, при якому на занятті в лабораторній аудиторії слухачі і курсанти виконують хоч неоднакові завдання, але подібні з тематики. Кожен такий цикл робіт виконується слухачами і курсантами паралельно або одразу ж після прослуховування відповідного теоретичного матеріалу на лекціях і завершується підсумковим заняттям або співбесідою.

Різновидністю даного методу організації лабораторних занять є так званий «комплексний метод» їх проведення. Суть його полягає в тому, що всі роботи розбиті на цикли і виконуються одночасно всіма слухачами і курсантами. Взаємодія теорії з практикою не лише сприяє засвоєнню матеріалу, але і розвиває мислення, надаючи йому діалектико-матеріалістичних рис і активного характеру. Суттєве значення має те, що кафедри, які організовують лабораторне заняття, беруть до уваги не лише свої предметні завдання, але і завдання інших кафедр з спецпредметів, тобто враховують професійну спрямованість у підготовці фахівця із галузі правоохоронної діяльності.

Тематичний практикум. На початку семестру слухачі і курсанти знайомляться з переліком усіх робіт і обирають одну із даного циклу. Враховуючи побажання слухачів і курсантів, викладачі закріплюють за ними обрані теми і проводять теоретичну підготовку їх до роботи з даного циклу. При виконанні слухачами чи курсантами індивідуальних завдань викладачу необхідно з особливою увагою слідкувати за їх роботою.

Одним із найбільш перспективних шляхів удосконалення лабораторних робіт циклу правоохоронної діяльності є побудова їх на основі так званих ділових ігор. В межах цих ігор у слухачів і курсантів виникає можливість самостійної активної перевірки своїх знань і навичок з майбутньої професійно-практичної діяльності у органах внутрішніх справ.

Лабораторні роботи виконуються слухачами і курсантами за спеціальною програмою у відповідних рамках, що визначаються письмовою інструкцією. Лабораторна робота є такою формою самостійної роботи слухачів і курсантів, в якій їхня діяльність виявляється у поєднанні розумових та фізичних (моторних) дій, спрямованих на активне застосування здобутих знань, умінь і навичок на практиці в межах заданої програми (інструкції), відповідного обладнання і місця проведення.

Напередодні виконання лабораторної роботи слухач чи курсант у відведений для самопідготовки час може знайомитися з приладами і обладнанням даної роботи. Для самоперевірки курсант чи слухач відповідає на поставлені в інструкції контрольні запитання щодо роботи. Тоді ж він знайомиться із завданням до лабораторної роботи, порядком її виконання.

Важливим фактором успішного проведення лабораторних робіт є підготовка необхідної документації до них: інструкцій, методичних розробок і т. ін.

                Інструкція, як правило, включає: номер роботи та її назву; мету роботи; короткі теоретичні відомості; опис установки та методику експерименту; робоче завдання; контрольні запитання; список рекомендованої літератури.

Таким чином, інструкції включають в себе більш-менш докладні теоретичні відомості, певне число завдань, рекомендації щодо послідовності і засобів виконання роботи.

Мета роботи повинна формулюватися лаконічно, коротко, але достатньо повно відображати основний її зміст. Передбачається, що мета роботи буде досягнута тоді, коли слухач чи курсант вивчить теорію питання, методику експерименту, будову і призначення приладів, навчиться спостерігати явища, зробить необхідні висновки.

В короткий теоретичний вступ викладач повинен давати відомості, необхідні для виконання даної роботи. При цьому можна посилатися і на курс лекцій. Вивчаючи теоретичний вступ, курсант чи слухач повинен одержати достатній обсяг інформації для виконання лабораторної роботи, навіть коли в лекційному курсі ці питань не висвітлювались. В теоретичному вступі слухачі і курсанти знайомляться з фабулою даної роботи.

Якщо запропонована методика проведення лабораторної роботи не єдина, слід вказати на можливі її варіанти, звернути увагу на переваги і недоліки кожної з них. Завершальний етап робочого завдання – інтерпретація одержаного результату. Запитання в кінці інструкції використовуються слухачами і курсантами для самоконтролю і підготовки до заліку. При вивченні предметів з бойової підготовки слухачами і курсантами вищих закладів освіти МВС України значну роль відіграє все та ж правильність організації і методики проведення лабораторних занять. З метою якісного проведення лабораторних робіт слухачами і курсантами викладачі організовують перевірку їх готовності. Ця перевірка проводиться шляхом тестування.

За тиждень до виконання певної лабораторної роботи слухачі і курсанти одержують методичні вказівки до неї, список рекомендованої літератури, яку необхідно вивчити. На початку лабораторного заняття кожен слухач чи курсант одержує листок з тестами. Протягом 15-20 хвилин слухачі і курсанти обдумують питання і заповнюють тестову картку. Ті, хто дає більше, ніж 3 правильні відповіді із 5 запропонованих, отримують допуск до виконання лабораторної роботи. Непідготовлені слухачі і курсанти до виконання лабораторної роботи не допускаються, вони можуть виконати її після тестування на додаткових заняттях.

В програми допуску до лабораторних робіт включаються питання з методики проведення даної роботи, які виявляють ступінь підготовки слухачів і курсантів до неї, а також нескладні теоретичні питання, що належать безпосередньо до суті даної роботи. При виконанні лабораторних робіт до слухачів і курсантів висуваються такі вимоги:

лабораторні роботи виконуються в часи, передбачені розкладом. Слухачі і курсанти, які не з’явилися на дану лабораторну роботу або не допущені до неї через погану підготовку, виконують роботу за додатковим розкладом за рахунок особистого часу;

порядок виконання лабораторної роботи визначається графіком, який вивішується на дошці об’яв в лабораторній аудиторії;

слухач чи курсант, який спізнився на початок занять, до роботи не допускається;

в лабораторній аудиторії необхідно дотримуватися тиші. Розмови, які пов’язані з виконанням роботи, дозволяються тільки напівголосом;

слухачі та курсанти повинні дбайливо ставитися до матеріальних цінностей лабораторних аудиторій. У випадку виходу з ладу лабораторних установок, вимірювальної апаратури і псування інструкцій до лабораторних робіт з вини слухачів та курсантів, вони несуть матеріальну відповідальність;

забороняється ходити по лабораторній аудиторії під час занять. Виходити з лабораторії можна лише з дозволу викладача;

робоче місце в лабораторній аудиторії повинно утримуватись в чистоті і порядку.

Програми захисту лабораторних робіт включають складніші теоретичні питання, задачі, які показують, наскільки слухач чи курсант зрозумів суть теоретичного матеріалу, закріпленням якого і є ця лабораторна робота, а також питання, які належать до методики проведення лабораторної роботи. Після виконання роботи слухачі і курсанти складають звіт у відповідності із завданням. У звіті, в заключній його частині, повинні бути зроблені короткі висновки, в яких дається пояснення одержаних результатів. Звіт повинен бути підписаний виконавцем роботи. Оцінюється лабораторна робота за двобальною шкалою («зараховано» або «не зараховано»). Оцінка виставляється у відповідному лабораторному журналі. Існують вимоги до здачі лабораторної роботи: 1. Слухачі і курсанти, які не здали залік і не одержали атестації з двох виконаних ними робіт, до виконання третьої не допускаються; 2. Роботи, що не атестовані протягом місяця з часу їх виконання, повинні бути виконані слухачами чи курсантами повторно.

Можна дати такі рекомендації з проведення лабораторного заняття: Перед початком лабораторного заняття повинен бути перевірений ступінь підготовки кожного слухача і курсанта до виконання лабораторної роботи. Це рекомендується проводити у формі тестів, які складаються із 5 питань. Викладач в цей час приділяє більше уваги слухачам і курсантам, які не можуть впоратися з запропонованою програмою, аби виявити, які виникли труднощі. Після цого викладач продивляється протоколи і допускає слухачів і курсантів до виконання лабораторної роботи. Виконана слухачами і курсантами лабораторна робота повинна бути захищена ними не пізніше, ніж на наступному занятті. Захист слід проводити за програмами, що складається з 5 питань. Протягом 2 годин повинні бути проведені: захист роботи, допуск до наступної роботи і її виконання.

Лабораторні роботи тісно пов’язані з лекціями і самостійною роботою, вони дозволяють слухачам та курсантам творчо використати на практиці ті теоретичні знання, які вони здобули на лекції і у процесі вивчення літературних джерел. Лабораторні заняття активізують пізнавальну діяльність слухачів та курсантів, дозволяють їм проявляти власну ініціативу і винахідливість, міцніше засвоїти програмний матеріал. Вони дають можливість ознайомитися з найновітнішими установками і приладами, обладнанням і матеріалами, з постановкою експерименту в лабораторіях чи виробничих умовах. Лабораторні заняття допомагають викладачам залучити слухачів та курсантів до дослідницької роботи, сприяють розвитку у них самостійного мислення, раціоналізаторства.

Лабораторні заняття, які проводяться одночасно з читанням лекцій, використовуються для поглибленого вивчення науково-теоретичних основ предмета і опанування сучасними методами проведення робіт із застосуванням новітніх технічних засобів. Наприклад, при вивченні теми з криміналістики «Методика розслідування розкрадання майна шляхом привласнення розтрат та зловживання службовим становищем» застосовується саме цей вид лабораторної роботи. Ця лабораторна робота розрахована на 6 годин заняття, тобто вона проводиться паралельно із читанням лекцій.

Прослухавши курс лекцій і відзвітувавши про виконану лабораторну роботу, слухачі і курсанти, нерідко не можуть скористатися отриманими результатами на практиці. Звісно, в даному випадку мета навчання не досяглася: у слухачів і курсантів немає ясної уяви про предмет даної теми навчальної дисципліни, немає навичок самостійного рішення нескладних професійних задач. А це не може не вплинути на успішність вивчення спеціальних дисциплін.

Позитивні результати отримують лабораторні роботи, які виконує група із двох-трьох слухачів чи курсантів. Ще до початку роботи кожному членові групи надається індивідуальне завдання, при виконанні якого повинна бути використана частина дослідницьких результатів. При такій методиці проведення занять дослідження окремих галузей професійної діяльності поєднується з рішенням задач, які відповідають спеціалізації слухачів і курсантів, а це підвищує їх зацікавленість щодо виконання лабораторної роботи. У ході таких лабораторних робіт використовується матеріал з практики застосування працівниками кожної служби науково-технічних засобів і методів, які вживаються в охороні громадського порядку і у боротьбі зі злочинністю.

Індивідуалізація завдань дозволяє врахувати здібності слухачів і курсантів, забезпечує особистий контакт кожного з них з викладачем у ході роботи і при цьому дає можливість проаналізувати кожне із досліджень. В ході такого заняття у слухачів і курсантів накопичується досвід юридичного підходу до вирішення поставлених задач. Індивідуальні завдання проводяться з використанням спеціального обладнання, яке має база даного вищого закладу освіти МВС України. Використання електронних обчислювальних машин при проведенні лабораторних занять значно економить навчальний час, який витрачається на установчі і обчислюванні моменти. Все це дозволяє не лише збільшити експериментальну частину заняття, але і ускладнити індивідуальні завдання.

У розвитку творчих здібностей слухачів і курсантів великі резерви полягають у раціональному використанні і проведенні лабораторних занять, які дозволяють глибше розуміти сутність питання, навчити використовувати методи дослідження і оцінювати їх можливості.