5.3. Програмоване навчання

Одним із методів підвищення ролі самостійного засвоєння теоретичних знань і надбання практичних навичок у курсантів та слухачів є програмоване навчання. Сутність цього методу полягає у тому, що курсанти самостійно (можливо, що і без викладача) засвоюють навчальний матеріал за літературою чи з допомогою технічного навчального керованого програмою пристрою, тобто пізнавальний процес запрограмовано викладачем. Основу програмного підходу складають процеси надання навчальної інформації курсантам, керівництво їх діяльністю, індивідуалізація засвоєння навчального матеріалу.

Інформація, яка належить сприйняттю, може бути наданою у навчальній книзі, на дисплеї навчального приладу чи іншими засобами. Функцію керівництва засвоєними знаннями виконує навчальна програма, відповідно до якої курсант (слухач) самостійно вивчає надані «дози» навчального матеріалу. Після засвоєння кожної з них здійснюється самоконтроль надбаних знань. Оскільки курсант самостійно вивчає навчальний матеріал і контролює якість його засвоєння, забезпечується повна індивідуалізація його пізнавальної діяльності.

Стрижнем програмованого методу є навчальна програма. Розглянемо принцип управління на прикладі, коли засвоєння навчального матеріалу здійснюється за підручником, підготовленим відповідно до програми. Курсант вивчає першу частину матеріалу за книгою (зазвичай, декілька сторінок тексту), потім зустрічає питання, готує на нього відповідь і звіряє правильність своєї відповіді з приведеною на одній із сторінок підручника. Як правило, використовується два основних способи подання відповідей:

вибіркова система, коли серед декількох поданих лише один є вірним;

система конструйованих відповідей, при якій курсантові подається тільки одна відповідь в текстовій формі. Якщо підготовлене рішення правильне, курсант переходить до вивчення наступної «дози» навчального матеріалу. При неправильному рішенні управляюча програма рекомендує курсантові повторно вивчити першу «дозу» навчального матеріалу, звернутися за консультацією чи підказкою, яка знаходиться на одній із сторінок тексту підручника. Після цього знову здійснюється самоконтроль. Якщо використовується навчальний пристрій, то дії курсанта аналогічні викладацьким (як при вивченні матеріалу за книгою). Однак, у цьому випадкові ЕОМ реєструє вірні і невірні відповіді. Отже, кількість звернень за консультацією і «виставляє» автоматично підсумкову оцінку знань всього навчального матеріалу дисципліни чи окремого розділу.

Викладена послідовність дій курсантів здійснюється за лінійної програми, якій притаманні свої недоліки. Розщеплення навчального матеріалу на малі «дози», повторення їх вивчення заважає цілісному сприйманню явищ і процесів, знижує ступень мотивації, зацікавленості, приводить до розширення обсягу підручника, або до збільшення кількості дій на навчальному приладі.

Суттєвим недоліком лінійної програми є можливість відхилення дій курсанта від наданої послідовності шляхом зчитування програми, не відповідаючи на питання (не утруднюючи себе у здобутті знань), що понижує якість його підготовки. Разом з тим, лінійна програма сприяє розвитку уваги і пам'яті. Даний метод є ефективним, коли необхідно дослівно запам'ятати текст, формули, прищепити практичні навички у строгій послідовності дій, запам'ятати рецептурні правила, інструкції тощо.

Більш ефективними є розгалужені програми, які утруднюють процес зчитування (отримання правильних відповідей при відсутності практичних знань). Така програма надає курсантові значні за обсягом «дози» навчального матеріалу. Вона передбачає подальші дії курсантів у залежності від відповіді на попередню «дозу» навчального матеріалу. Йому дозволяється зробити новий інформаційний крок, чи він адресується до додаткової пояснювальної консультації, або ж рекомендується повернутися до засвоєння попередньої «дози». Якщо кожна відповідь буде вірною, то курсант іде за основним річищем програми. В іншому випадку інформаційні кроки здійснюються за одним з річищ попередньо зробленої програми.

Коли навчання ведеться за навчальним посібником за розгалуженою програмою, то в ньому переплутуються сторінки. Навчальні посібники, побудовані за розгалуженою програмою, забезпечують вирішення завдань управління, індивідуалізації і активізації навчання. Разом з тим вони значні за обсягом, непридатні для довідок, при користуванні спричиняють втому. Розгалужена програма значно краще реалізується за допомогою машин, що навчають. Вони дозволяють зручніше здійснювати контроль за суворим дотриманням програми, ввести часові обмеження на вибір відповідей, фіксувати всі дії як для контролю і подальшого управління зі сторони викладача, так і для наступної корекції програми. В детально розроблених розгалужених програмах закладена ідея індивідуалізації навчання як за темпом роботи так і за рівнем складності. На кожне контрольне питання пропонується набір відповідей, який має: вірну і повну; вірну але не повну; невірну відповіді. Вибір однієї із них дозволяє виявити різноманітні недоліки знань у різних курсантів. Відповідно до кожної відповіді програмою передбачене своє річище.

Розгалужена програма дозволяє здійснювати систематичні корекції навчання, які кожного разу спрямовані на виправлення припущених помилок. Таким чином, у програму закладено адаптацію до індивідуальних особистостей курсантів (слухачів). Розробка розгалуженої програми, особливо складання контрольних запитань та відповідей на них, потребує високої майстерності, великого педагогічного досвіду, уміння передбачати логіку мислення курсанта, глибокого знання навчального матеріалу та найчастіше вживаних помилок і причин їх виникнення.

Найбільш ефективною є адаптована програма, яка реалізується за допомогою спеціальних навчальних пристроїв або сучасних персональних ЕОМ. У цьому випадку розробляється декілька навчальних програм, які різняться одна від іншої ступенем деталізації навчального матеріалу, характером викладення, кількістю повторень, прикладами. Навчання починається з програми середньої складності. При цьому машина фіксує кількість і характер помилок, на підставі чого по проходженню декількох доз інформація переводить курсанта до навчання за програмою або підвищеної, або зниженої складності, чи залишає на вивченні цієї програми.

Адаптивні навчальні програми, що враховують індивідуальні творчі здатності курсанта (слухача), при використанні персональних ЕОМ забезпечують перехід від метода вибіркових відповідей до методу діалогу з комп’ютером. У цьому випадку можливо реалізувати не лише об’єктивний самоконтроль якості засвоєння навчального матеріалу, але й отримання консультацій, рекомендацій, пояснень та ін. Адаптивні програми управління отримують широке застосування на підставі методів «штучного» інтелекту, які у теперішній час активно розроблюються, а також при використанні психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності.

Методи програмованого навчання доцільно розвивати у системі з іншими прогресивними методами. Наприклад, для сприйняття курсантами (слухачами) будь-якої проблемної ситуації і її вирішення (проблемне навчання) необхідно використовувати великий обсяг навчальної інформації. Це може забезпечити навчальний пристрій, в пам'ять ЕОМ якого вона закладена. Процес розв'язання проблемної ситуації може здійснюватися за допомогою адаптивної керуючої програми, яка в певній мірі буде дозувати інформацію і контролювати розумову діяльність учнів. Дозуванню навчальної інформації передує загальна та установча частини, а питання самоконтролю за окремими дозами повинні носити випереджаючий характер.

Методам програмового навчання належить провідна роль у розробці автоматизованих навчальних пристроїв, які при суцільній комп'ютеризації навчального процесу займуть важливе місце у системі підготовки кадрів для МВС України.