4.4. Тематичний план вивчення дисципліни

Тематичний план є основним робочим документом кафедри і викладача, що визначає зміст і організацію вивчення конкретної дисципліни. Він розробляється на період дії навчальних планів і програм і має таку структуру:

титульна сторінка;

розподіл часу за семестрами і видами навчальних занять;

план вивчення дисципліни за видами навчальних занять;

інформаційно-методичне забезпечення;

організаційно-методичні вказівки, взаємозв’язок з іншими дисциплінами.

Тематичний план розробляється кафедрою на підставі навчальної програми, підписується начальником кафедри і затверджується за встановленим у ВЗО МВС порядком. Якщо у викладанні дисципліни беруть участь декілька кафедр, то тематичний план підписують начальники усіх відповідних кафедр.

У тематичний план можуть щорічно вноситься зміни і доповнення для введення до навчального процесу:

директивних установок щодо підготовки кадрів для ОВС;

новітніх досягнень науки;

результатів досліджень за психолого-педагогічними проблемами;

накопиченого кафедрою досвіду викладання дисципліни;

нових лабораторних установок, демонстрацій, фізичних і математичних моделей, нової навчально-методичної літератури.

Вихідними даними для розробки тематичного плану вивчення дисципліни є:

кваліфікаційна характеристика спеціаліста;

навчальна програма дисципліни;

перелік літератури, яку має ВЗО МВС для забезпечення викладання дисципліни;

перелік комп’ютерного обладнання, озброєння, криміналістичної та спеціальної техніки, які маються у ВЗО МВС та підрозділах забезпечення навчального процесу, необхідних для проведення занять з дисципліни;

перелік лабораторій, спеціалізованих класів і аудиторій з вказівкою на їх призначення, обсяг обладнання і техніки, які містяться у них;

перелік елементів навчально-лабораторної бази кафедри (лабораторні обладнання, навчально-тренувальні засоби, тренажорно-імітаційні пристрої, фізичні демонстрації, комп’ютерна техніка тощо)

Розподіл часу за видами занять здійснюється відповідно до програми дисципліни. Цей розподіл може щорічно коригуватися з урахуванням накопиченого досвіду викладання, поновлення навчально-матеріальної бази за дисципліною.

У «Плані вивчення дисципліни» подаються теми занять в послідовності, яка визначається логікою викладання, модулем підготовки за відповідним напрямком, модулями самої дисципліни (не обов’язково у порядку послідовності тем у навчальній програмі). Послідовність занять, як наслідок, визначається структурно-логічною схемою вивчення дисципліни. Тема заняття повинна бути чітко сформована відповідно до його мети. До кожного заняття наводиться декілька питань, які у сукупності вичерпують назву його теми. Тема і питання заняття, як правило, не повторюють відповідний текст навчальної програми, оскільки в самій програмі зміст дисципліни відображено у стислому, узагальненому вигляді.

Тематичний план в цілому повинен охоплювати весь обсяг навчального матеріалу, що визначається навчальною програмою. Ті питання, які не заплановані до розгляду на заняттях за розкладом під керівництвом викладача, відображаються в тематичному плані як матеріал, що підлягає самостійній обробці курсантами (слухачами). При відборі змісту практичних занять необхідно прагнути, щоб кожне із них давало курсантам (слухачам) нові теоретичні знання, а не лише розвивало практичні навички і уміння.

У «Планові вивчення дисципліни» з кожного заняття вказується відведений час в годинах і матеріальне забезпечення. Під матеріальним забезпеченням розуміють:

аудиторії, обладнані тими чи іншими приладами, які необхідні для проведення конкретного заняття;

навчальні наочні посібники (макети, муляжі, плакати, слайди, кінофільми, діючі фізичні демонстрації і т.ін.), озброєння, криміналістичну та спеціальну техніку, карти, довідники, документи, програмне забезпечення для використання ЕОМ, математичні моделі тощо.

Цей розділ тематичного плану найбільш «рухомий», оскільки на кафедрах методичний фонд постійно поповнюється.

У тематичному плані відображається вихідний рівень навчання по кожному заняттю. Він може бути оцінений лише орієнтовно, бо кожен із учнів може засвоїти програми навчання на власному індивідуальному рівні. Фактичний вихідний рівень знань і вмінь можна виявити при вхідному контролі з дисципліни перед її вивченням. Вхідний контроль дозволяє встановити «вихідний стан» аудиторії, тобто фактичний рівень знань курсантами (слухачами) тих питань, які вивчалися ними в забезпечуючих дисциплінах, але мають принципове значення у засвоєнні даної дисципліни. Вхідний контроль може проводитися методом письмової контрольної роботи, співбесідою та іншими способами. Після проведення вхідного контролю і аналізу його результатів до відповідної графи плану вивчення дисципліни необхідно внести уточнення.

Кінцевий рівень оволодіння навчальним матеріалом заняття несе проектувальний характер. Його значення залежить від ролі і місця навчального матеріалу конкретного заняття при вивченні самої дисципліни і у всій системі підготовки бакалавра або спеціаліста. В залежності від значення обраного рівня визначається час на вивчення навчального матеріалу і самостійні заняття курсантів (слухачів), а також інші заходи викладача і кафедри.

У розділі «Інформаційно-методичне забезпечення» вказується основна і додаткова література, яка рекомендується при вивченні дисципліни. До основної літератури відносять фундаментальні праці, підручники, монографії, а також навчальні посібники, збірники кваліфікаційних завдань, основні завдання за навчальними завданнями. Додаткова література складається з конспектів лекцій, окремих лекцій, методичних рекомендацій тощо.

Розділ тематичного плану «Організаційно-тематичні вказівки» розробляється на підставі відповідного розділу навчальної програми, але більш докладно, з урахуванням накопиченого досвіду викладання навчальної дисципліни (за період, який пройшов після затвердження навчальної програми). При необхідності у цьому розділі відображаються організаційно-методичні рекомендації щодо підготовки і проведення окремих занять, їх матеріально-технічного забезпечення, які можуть бути реалізовані не лише силами кафедри, але й інших підрозділів ВЗО МВС.

Найбільш динамічно розвивається частина тематичного плану навчальної дисципліни, в якій викладено зміст практичних видів навчальних занять, особливо лабораторних. Тому в «Організаційно-методичних вказівках» необхідно чітко і повно відображати всі ті нові методичні прийоми, що розроблені кафедрою у минулому навчальному році. У цьому розділі тематичного плану з особливою ретельністю необхідно відображати особливості організації навчального процесу за дисципліною, самостійних занять слухачів і курсантів, поточного, модульного і семестрового контролю знань і навичок. Організаційно-методичні вказівки не повинні утискувати ініціативу і творчість викладача у виборі технології, методів і засобів навчання, що найбільш повно відповідають його індивідуальним особливостям і забезпечують високу якість підготовки слухачів і курсантів. Взаємозв’язок з іншими дисциплінами розкривається у відповідності із структурно-логічною схемою вивчення дисципліни, при цьому додатково відображаються нові педагогічні аспекти, розроблені кафедрою у минулому навчальному році.

Тематичний план – це результат творчої діяльності колективу кафедри. Від його науково-методичного рівня безпосередньо залежить ефективність навчального процесу, глибина і міцність знань курсантів (слухачів), рівень їх практичної підготовки. Тому розробка тематичного плану зазвичай здійснюється провідними педагогами з залученням усіх викладачів кафедри, в тісній співдружності з кафедрами, які ведуть навчальний процес за взаємопов’язаними дисциплінами. Узгодження тематичного плану з іншими кафедрами необхідне для забезпечення сприйнятного викладання у змістовному і методичному розумінні, а також підвищення якості розкладу занять в семестрах.

Затверджений тематичний план зберігається на кафедрі, а його копію рекомендується мати у робочому зошиті викладача для того, щоб проектувати зміст кожного заняття у точній відповідності з цим документом. У методичній документації для проведення заняття його тема і питання до неї повинні бути ідентичними темі і питанням, викладеним у тематичному плані.

У ряді випадків виникає необхідність у розробці комплексного тематичного плану вивчення групи взаємопов’язаних дисциплін, які викладаються на одній або декількох кафедрах. Такий план розробляється, як правило, під керівництвом начальника того факультету, в інтересах котрого здійснюється вивчення цієї групи дисциплін (охоплюють відповідний збільшений модуль підготовки спеціаліста). Цей план розробляється на підставі тематичних планів взаємопов’язаних дисциплін, які входять у модуль. Він пов’язує в єдину систему організацію навчального процесу за групою дисциплін, які формують інтегровані знання і уміння за відповідними напрямами. У комплексному тематичному плані відображаються вузлові питання, наводяться організаційні і змістові зв’язки між дисциплінами. В якості додатку до цього плану доцільно мати мережний графік, який регламентує послідовність вивчення відповідних питань з групи дисциплін.

Комплексний тематичний план після обговорення на міжкафедральному методичному засіданні підписується начальником факультету і затверджується у встановленому у ВЗО МВС порядку.