4.2 Спрямованість та послідовність розробки нормативної та методичної документації навчального процесу

Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття» та Закон України «Про освіту» визначили стратегічні завдання реформування освіти в Українській державі, його пріоритетні напрями, а також основні шляхи і принципи реалізації.

«З перетворенням України на самостійну державу, – проголошується в Державній національній програмі, – освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства».

В розділі «Вища освіта» Державної національної програми виділено чотири стратегічні завдання реформування вищої освіти:

- перехід до гнучкої динамічної ступеневої системи підготовки фахівців;

- формування мережі вузів, яка за освітніми та кваліфікаційними рівнями, типами навчальних закладів, формами і термінами навчання, джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожного регіону і держави;

- підвищення освітнього І культурного рівня суспільства;

- піднесення вищої освіти України на рівень досягнень розвинутих країн світу та її інтеграції в міжнародне науково-освітнє співтовариство.

Стратегічні завдання реформування вищої освіти визначили спрямованість та послідовність розробки нормативної та методичної документації навчального процесу. Нормативно-правова база організації навчального процесу у вищих закладах освіти України базується на основі Державної національної програми «Освіта», Закону України «Про освіту», Державних стандартів освіти, нормативних документів з питань освіти. Розробка нормативних документів має свою особливу послідовність.

Після прийняття Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року із змінами та доповненнями від 24 березня 1996 року, було розроблено «Положення про державний вищий заклад освіти», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року №1074. Воно містить такі розділи:

загальна частина;

завдання, права та обов'язки вищого закладу освіти;

структура вищого закладу освіти;

управління вищим закладом освіти;

права та обов'язки керівника вищого закладу освіти;

права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу;

наукова діяльність;

міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність;

планування і фінансування діяльності вищих закладів освіти;

майнові відносини.

На основі «Положення про державний вищий заклад освіти» було розроблено «Положення про вищий заклад освіти Міністерства внутрішніх справ України», яке було затверджено наказом МВС України від 1 квітня 1998 року.

Відповідно до цього документу методичне забезпечення навчального процесу включає:

Державний стандарт освіти;

навчальний план;

навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових дисциплін;

програми навчальної, виробничої та інших видів практик;

підручники і навчальні посібники;

інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

блоки контрольних робіт з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

критерії оцінки рівня знань студентів з конкретної навчальної дисципліни;

методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Формування і розробка методичної документації навчального процесу має свою послідовність, проходить три етапи.

На першому етапі здійснюється вивчення вимог, які ставляться виробництвом, конкретними галузями професійної діяльності майбутніх фахівців до рівня їхньої освіти й визначення основних напрямів підготовки. З цією метою застосовують різні методи, зокрема метод експертних оцінок, проведених окремими компетентними особами, аналіз результатів стажування молодих фахівців, методи моделювання професійної діяльності за конкретних умов виробництва. Система вимог дає можливість скласти професійний образ так званого сукупного фахівця, здатного виконувати всі виробничі функції в тій чи іншій сфері діяльності.

Другий етап - власне складання навчального плану за конкретною спеціальністю. Дисципліни загальнонаукового циклу (суспільні та природничі) забезпечують знання, уміння та навички в галузі фундаментальних наук. Суспільні науки точно визначені, а природничі варіюються залежно від спеціальностей. Цей цикл наук (теорія та історія держави та права, філософія, політична економія, математика,) відіграє роль теоретичного базису сучасної вищої освіти в системі ВЗО МВС і забезпечує засвоєння предметів загальнопрофесійного і спеціального циклів.

Дисципліни профілюючого (загальнопрофесійного) циклу є важливою складовою обраної курсантом (слухачем) спеціальності (кримінальне право, кримінальний процес, управління в ОВС тощо). Головне завдання цього циклу дисциплін - забезпечити високу мобільність в межах того чи іншого профілю їхньої спеціальності.

Третій етап - складання навчальних планів і на їхній основі навчальних програм. Цілком правомірно вважають навчальні плани стратегією, а навчальні програми - тактикою навчального процесу. Ці документи є вирішальною ланкою у науковій організації і плануванні навчального процесу ВЗО МВС. Завдяки навчальним планам і навчальним програмам у кінцевому підсумку вирішуються головні питання змісту підготовки спеціалістів.

Навчальні плани та програми - це державні документи, обов'язкові для виконання. Після їх затвердження вони стають замовленнями держави на підготовку спеціалістів. Для їх виконання на факультетах складають навчальні плани, а на кафедрах - робочі програми викладачів.