§ 2. Права та обов'язки судді

Суддя є носієм судової влади, і ця обставина справляє

істотний вплив на соціально-політичну сторінку життя судді.

Він повинен розуміти, що представник судової влади мусить

бути обмежений у своїй політичній діяльності, не виражати

публічно своїх політичних пристрастей, не бути залежним від

волі виборців, органів місцевого самоврядування тощо.

Тому відповідно до вимог ст. 127 Конституції України

професійні судді не можуть належати до політичних пар-

тій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній ді-

яльності, мати представницький мандат, обіймати будь-

які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану

роботу, крім наукової, викладацької та творчої. До речі,

конституційна норма ще більше обмежує діяльність су-

Організація судових та правоохоронних органів

б'єктів судової влади у позаслужбовій діяльності, ніж та,

що передбачена ст. 5 Закону «Про статус суддів», вказую-

чи на неможливість належати до профспілок і мати будь-

який представницький мандат.

Обов'язки суддів умовно можна поділити на три гру-

пи: процесуальні, службові та моральні. Основні з них

сформульовані у ст. 6 Закону «Про статус суддів», згідно

з якою судді зобов'язані:

- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції

та законів України, забезпечувати повний, всебічний та

об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням вста-

новлених законом строків;

- дотримувати вимог, передбачених для суддів чинним

законодавством, службової дисципліни та розпорядку ро-

боти суду;

- не розголошувати відомості, що становлять держав-

ну, військову, службову, комерційну та банківську таємни-

цю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте

життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися

під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпе-

чення нерозґолошення яких було прийнято рішення про

закрите'судове засідання;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать

звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктив-

ності, неупередженості та незалежності.

Це далеко не повний перелік обов'язків судді. Деякі

інші передбачені процесуальними кодексами, а також

морально-етичними (поки що неписаними) правилами

діяльності суддівського корпусу.

Незалежність і недоторканність суддів як основа

справжнього правосуддя гарантуються Конституцією і

законами України. Основна складова цих гарантій — кон-

ституційне закріплення принципу заборони впливу на

суддів у будь-який спосіб і будь-якою посадовою особою

держави. Втілення в життя цього принципу повинно за-

безпечити незалежність суддів від проявів втручання в їх

діяльність всупереч принципам правосуддя.

Розділ V. Статус суддів

Згідно з п. 5 ст. 126 Конституції України суддя звіль-

няється з посади органом, що його обрав або призначив,

у разі:

1) закінчення строку, на який його обрано чи призна-

чено;

2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

3) неможливості виконувати свої повноваження за

станом здоров'я;

4) порушення суддею вимог щодо несумісності;

5) порушення суддею присяги;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком

щодо нього;

7) припинення його громадянства;

8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення

померлим;

9) подання суддею заяви про відставку або про звіль-

нення з посади за власним бажанням.

Гарантії правоврго становища судді полягають не тіль-

ки в конституційному переліку підстав для звільнення, а

й в першу чергу в особливому механізмі реалізації кожної

з них. Лише у разі смерті судді його повноваження припи-

няються на загальних підставах, встановлених трудовим

законодавством. У всіх перелічених випадках, як і у тако-

му безспірному, як досягнення граничного віку перебу-

вання на посаді, рішення про звільнення приймається

лише після відповідного розгляду органом, яким суддя був

наділений повноваженнями.

Відповідно до Закону «Про статус судців» гарантії не-

залежності суддів додатково забезпечуються:

— особливим порядком наділення суддів повноважен-

нями, а також припинення повноважень та звільнення з

посади;

— передбаченою законом процедурою здійснення пра-

восуддя;

— таємницею прийняття судового рішення і заборо-

ною її розголошення;

— забороною під загрозою відповідальності втручан-

ня у здійснення правосуддя;

Організація судових та правоохоронних органів

— відповідальністю за неповагу до суду чи судді;

— правом судді на відставку;

— недоторканністю суддів;

— системою органів суддівського самоврядування;

— комплексом правових норм, що забезпечують належ-

ний рівень матеріального забезпечення та соціальної за-

хищеності суддів.

За ч. З ст. 126 Конституції України суддя не може бути

без згоди Верховної Ради України затриманий чи заареш-

тований до винесення обвинувального вироку судом. Ана-

логічна норма міститься у ст. 13 Закону «Про статус суддів».

Цією статтею також закріплено, що судді не можуть бути

притягнуті до адміністративної відповідальності, що накла-

дається у судовому порядку, — без згоди органу, який обрав

суддю на посаду.

Недоторканність судді поширюється не тільки на

його особу, а й на його житло, службові приміщення,

транспорт, засоби зв'язку, кореспонденцію, майно та до-

кументи, що йому належать1.

Контрольні  запитання

1. Який правовий статус судців України?

2. Які конституційні гарантії незалежності судців?

3. Що означає недоторканність суддів?

1 Особливості розслідування кримінальних справ щодо суддів де-

тальніше вивчаються у курсі «Кримінальний процес».

Розділ V. Статус суддів

Розділ VI

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

Проголошений в Конституції України один з найваж-

ливіших принципів організації державної влади, а саме:

здійснення її на засадах поділу на законодавчу, виконав-

чу та судову, одним із своїх наслідків має посилення гаран-

тій незалежності суддів, у тому числі створення нового

механізму формування суддівського корпусу: добір кадрів

майбутніх суддів, їх призначення на посаду та звільнення

з посади тощо. Загальні риси такого механізму містяться

у низці міжнародних актів, але найбільш чітко вони сфор-

мульовані у Рекомендації № К (94)12 Комітету міністрів

державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суд-

дів, ухваленої Комітетом міністрів 13 жовтня 1994 р.

Цей механізм має відповідати таким вимогам:

- всі рішення щодо професійної кар'єри суддів повин-

ні грунтуватись на об'єктивних критеріях;

- як обрання, так і кар'єра суддів мають базуватись на

заслугах, з урахуванням їх кваліфікації, чесності, здібно-

стей та результатів їх праці;

- орган, уповноважений приймати рішення щодо об-

рання і кар'єри суддів, повинен бути незалежним від уря-

ду та адміністрації;

- для гарантування незалежності цьому органу мають

бути запроваджені, наприклад, такі положення, як при-

значення його членів судовою владою, а також щоб сам

орган самостійно приймав рішення про власні правила і

процедури1.

Керуючись цими загальними положеннями, розроб-

ники Конституції України заклали основи створення і ді-

яльності нового інституту в системі судової влади — Вищої

ради юстиції (ст. 131 Конституції). Загальні положення,

закріплені в Конституції, були деталізовані у спеціально-

му Законі «Про Вищу раду юстиції».

Вісник Верхов. Суду України. - 1997. — № 4 (6). — С. 10.

Організація судових та правоохоронних органів

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним орга-

ном, головним завданням якого є формування високо-

професійного суддівського корпусу, здатного кваліфіко-

вано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя

на професійній основі, а також прийняття рішень стосов-

но порушень суддями й прокурорами вимог щодо несумі-

сності та у межах своєї компетенції — про їх дисципліна-

рну відповідальність1.

Для забезпечення незалежності Вищої ради юстиції її

склад формується таким чином, щоб, по-перше, не допу-

стити можливостей впливу законодавчої та виконавчої

гілок влади на призначення суддів на посаду або звільнен-

ня їх з посади; а по-друге, притягнути для здійснення цієї

відповідальної роботи кращих фахівців з різних видів

юридичної діяльності.

Вища рада "юстиції складається з двадцяти членів.

Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів

України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юри-

дичних вищих навчальних закладів та наукових установ

призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а все-

українська конференція працівників прокуратури — двох

членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Го-

лова Верховного Суду України, Міністр юстиції України,

Генеральний прокурор України.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомен-

дований громадянин України, не молодший тридцяти1 п'яти

років і не старший шістдесяти років, який проживає в Укра-

їні не менш як десять останніх років, володіє державною мо-

вою, має вишу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права

не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб,

які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім

тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість

років.

1 Вища рада юстиції аналогічно з Вищими радами магістратури в

європейських країнах компетентна не тільки у справах суддів, а й у

справах прокурорів.

Розділ VI. Вища рада юстиції

Відповідно до завдань, покладених на неї, Вища рада

юстиції здійснює такі повноваження:

1) вносить подання Президенту України про призна-

чення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

2) розглядає справи і приймає рішення стосовно пору-

шення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суд-

дів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізова-

них судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до

дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та

місцевих судів, а також прокурорів.

У Вищій раді юстиції утворюються дві секції: 1) з пи-

тань підготовки подань для призначення суддів уперше та

звільнення їх з посад; 2) дисциплінарна секція для здійс-

нення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на

рішення про притягнення до дисциплінарної відповідаль-

ності і прийняття рішення про порушення судцями і про-

курорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої

ради юстиції, який обирається з її членів на першому за-

сіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням на три

роки без права переобрання. Головою Вищої ради юстиції

не може бути обрано тих її членів, які входять до її складу І

за посадою.

Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої

ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його

відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та

здійснює інші повноваження.

До повноважень Голови Вищої ради юстиції нале-

жить:

- організація роботи Вищої ради юстиції та голову-

вання на її засіданнях;

- координація роботи секції і членів Вищої ради юс-

тиції;

- призначення засідань Вищої ради юстиції;

- надіслання подання про призначення суддів Президен-

тові України і про звільнення їх з посади;

Організація судових та правоохоронних органів

- загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

-розпорядження бюджетними асигнуваннями на

[|   утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

- здійснення інших повноважень, передбачених рег-

[•]   ламентом Вищої ради юстиції.

Голова Вищої ради юстиції представляє Вищу раду

юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями.

Контрольні   запитання

1. Що собою становить Вища рада юстиції?

2. Яке головне завдання стоїть перед нею?

3. Назвіть склад Вищої ради юстиції.