§ 3. Система і загальна характеристика органів,

що здійснюють правоохоронну діяльність

Для виконання функцій правоохоронної діяльності

існують конкретні органи, що відповідно й іменуються

правоохоронними.

Перелік правоохоронних органів уперше закріплений

в Законі України «Про державний захист працівників суду

і правоохоронних органів». Відповідно до цього Закону до

Розділ І. Основні поняття, предмет, система...

правоохоронних органів належать: суди, органи прокура-

тури, органи Міністерства внутрішніх справ України, орга-

ни Служби безпеки України, митні органи, органи охоро-

ни державного кордону, органи державної податкової адмі-

ністрації, органи державної контрольно-ревізійної служби,

органи державної лісової охорони, інші органи, що вико-

нують правозахисні та правоохоронні функції.

Такий широкий перелік правоохоронних органів пояс-

нюється насамперед тим, що в законодавчому порядку не

вирішене питання про поняття правоохоронної діяльності.

Тому законодавцю слід професійно підходити до викори-

стання юридичних термінів у законодавчому процесі.

З урахуванням наведеного визначення правоохорон-

ної діяльності і характеристики її функцій (напрямків) до

правоохоронних органів належать: суди (Конституційний

Суд України і суди загальної юрисдикції), органи проку-

ратури, органи попереднього розслідування, органи.

Служби безпеки України, органи Міністерства внутрішніх

справ України, адвокатура, нотаріат, органи юстиції.

Протягом тривалого часу вважалося безспірним, що суд е

одним з правоохоронних органів, причому основним. Однак це

положення нерідко заперечуєя^я. ?нсдоюцрється думка, що

суди не можна відносити до правоохоронних органів, оскіль-

ки вони є органами судової влади, і їх не слід включати в один

перелік з органами прокуратури і органами виконавчої влади

(юстиції, внутрішніх справ, Служби безпеки). Суди повинні

бути незалежними від них, подібно тому як судова влада має

бути незалежною від законодавчої і виконавчої влади.

Прихильники такої позиції не беруть до уваги при-

наймні три істотні обставини.

По-перше., віднесення того чи іншого органу до чис-

ла правоохоронних аж ніяк не означає позбавлення його

незалежності і підпорядкованості іншим однорідним ор-

ганам. Наприклад, віднесення органів юстиції до право-

охоронних не призводить до їх залежності від органів вну-

трішніх справ або прокуратури. Так само належність про-

куратури і міліції до правоохоронних органів не означає

їх залежності одна від одної.

Організація судовій піа правоохоронних органів

По-друге, виключення судів із числа правоохоронних

органів неминуче приведе до заперечення того, що вони

уповноважені займатися охороною права. Це вже зовсім

позбавлено логіки. Суд був і залишається органом, що

уособлює судову владу, яка здатна ефективно охороняти

право. Саме в суд частіше за все звертаються люди за захи-

стом своїх прав і свобод. Туди ж звертаються і юридичні

особи, коли їм необхідно захистити свої законні інтереси.

Приналежність судів до самостійної гілки публічної влади

слід розглядати як обставину, внаслідок якої за ними визна-

ється особливий статус серед інших органів, що стоять на

сторожі права, як вагому підставу для твердження, шр вони -

вершина піраміди всієї системи правоохоронних органів.

Заперечення того, що суди є правоохоронними орга-

нами, тобто органами, що охороняють (захищають) пра-

во, суперечить загальновизнаному положенню про те, що

суд — найкращий гарант захисту прав і свобод людини і гро-

мадянина. Саме ця ідея покладена в основу ст. 55 Консти-

туції України і міжнародних нормативно-правових актів

в галузі прав людини.          - .

По-третє, виключення судів із числа правоохоронних

органів;— результат спрощеного розуміння сутності пра-

воохоронної діяльності,' ототожнення її з діяльністю по

боротьбі зі злочинністю, по охороні порядку в громадсь-

ких місцях тощо.

Прокуратура як правоохоронний орган здійснює:

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави

в суді;

- нагляд за додержанням законів органами, що здій-

снюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і до-

судове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судо-

вих рішень в кримінальних справах, а також при застосу-

ванні інших заходів примусового характеру, позв'язаних з

обмеженням особистої свободи громадян.

Адвокатура є професійним добровільним громадсь-

ким об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, сво-

Розділ І. Основні поняття, предмет, система...

бод і представництву інтересів фізичних та юридичних

осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Отже, адвока-

тура, не будучи державним органом, бере участь у реалі-

зації конституційного принципу права осіб на юридичну

допомогу.

Адвокати мають право здійснювати свою діяльність

індивідуально або створити своє адвокатське бюро, об'єд-

нуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фір-

ми, контори та ін.

До правоохоронних органів належить і нотаріат. Но-

таріуси (державні і приватні) забезпечують правильне

оформлення і посвідчення різних документів, правочинів,

договорів. Нотаріус зобов'язаний сприяти громадянам,

підприємствам і організаціям у реалізації їх прав і захис-

ту законних інтересів, роз'яснювати їх права і обов'язки,

попереджати про наслідки, які можуть настати, щоб їх

правова непоінформованість не могла бути використана

їм на шкоду. Нотаріус повинен відмовити у вчиненні но-

таріальної дії, якщо вона не відповідає законодавству. Та-

ким чином, нотаріальна діяльність є складовою частиною

правоохоронної діяльності.

В організації деяких правоохоронних органів, їх кад-

ровому, фінансовому, матеріально-технічному і методич-

ному забезпеченні важливу роль виконують органи юс-

тиції, повноваження яких є досить широкими, що дозво-

ляє назвати ці органи правоохоронними. До таких повно-

важень належать повноваження по організаційному за-

безпеченню судів, організації роботи нотаріату і перевірці

його діяльності, державної реєстрації нормативних актів,

що видаються міністерствами, відомствами та іншими ор-

ганами і стосуються прав і законних інтересів фізичних та

юридичних осіб.

Характеризуючи систему правоохоронних органів,

необхідно враховувати й передбачену ст. 101 Конституції

України особливу посадову особу — Уповноваженого Вер-

ховної Ради України з прав людини. Ця посада уведена для

забезпечення парламентського контролю за додержанням

конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Організація судових та прав'юхоронних органів

Головна функція Уповноваженого — розгляд скарг грома-

дян України та іноземців або осіб без громадянства, що

перебувають на її території, після того як ці особи зверну-

лися зі своїми скаргами в суди України або інші компе-

тентні органи, але не одержали там відповідного захисту.

Аналіз Закону України «Про Уповноваженого Верховної

Ради України з прав людини» дозволяє зробити висновок

про те, що Уповноважений самостійно здійснює право-

охоронну діяльність. Як правоохоронний орган Уповно-

важений має право:

1) направити в Конституційний Суд України подан-

ня щодо конституційності законів і офіційного тлума-

чення Конституції і законів України (ст. 40 Закону

України від 16 жовтня 1996 р. «Про Конституційний

Суд України»);

2) звернутися у Вищу раду юстиції з пропозицією прий-

няти подання про звільнення судді з посади (ст. ЗО Зако-

ну України від 15 січня 1998 р. «Про Вищу раду юстиції»);

3) звернутися в суд із заявою про захист прав і сво-

бод людини, порушених рішеннями або діями (бездіяль-

ністю) державного органу, органу місцевого самовряду-

вання або посадової особи, а також особисто або через

свого представника брати участь в процесі у встановле-

них законом формах;

4) подати до компетентних державних органів кло-

потання щодо порушення адміністративного чи дисци-

плінарного провадження або кримінальної справи від-

носно посадової особи, в рішеннях або діях (бездіяль-

ності) якої вбачаються порушення прав і свобод людини

і громадянина;

5) внести в суд або прокуратуру клопотання про пере-

вірку рішення, що набрало чинності, вироку суду, виснов-

ку або постанови суду чи постанови судці;

6) викласти свої доводи посадовій особі, що має пра-

во вносити протести на судове рішення, а також бути при-

сутнім при судовому розгляді справи та деякі інші повно-

важення.

Розділ І. Основні поняття, предмет, система...